Олександр Лень

Mr. Олександр Лень

рослинництво, Poltava State Agrarian University, Poltava, Poltavs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

10Years (2017-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 June 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
ВТВ. М. Тоцький
В. М. Тоцький
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
LYLiudmyla Yeremko
Liudmyla Yeremko
Кукурудза (Zea mays L.) як продукт харчування має вирішальну роль в успішному розв’язанні завдання щодо сталого виробництва зерна в агропромисловому комплексі України як одна з найбільш урожайних зернових культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних систем удобрення та основного обробітку ґрунту на біометричні показники та формування елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Під час проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Аналізуючи вплив способів обробітку ґрунту на лінійний ріст, необхідно зазначити, що найбільша висота рослин гібридів ДН Патріот, ДН Фієста була на фоні полицевого обробітку ґрунту, а у гібриду ДН Джулія – майже однаковою як за умови поверхневого, так і полицевого обробітків ґрунту. В середньому за роки досліджень найбільшу урожайність гібридів ДН Патріот, ДН Фієста було одержано за умови внесення мінеральних добрив дозою N45Р40К60 + позакореневого підживлення карбамідом (15 кг/га) та мікродобривом Новалон Фоліар (1,0 кг/га) у фазу 5–6 листків на фоні полицевого обробітку ґрунту. Приріст урожайності зерна гібридів відносно контролю становив, відповідно 1,06 і 1,20 т/га або 19,2 і 18,9 %. У разі застосування поверхневого і плоскорізного обробітку ґрунту спостерігали зменшення урожайності гібриду ДН Патріот на 0,05–0,23 т/га, а гібриду ДН Фієста – на 0,17–0,58 т/га порівняно з полице-вою оранкою. Середньостиглий гібрид ДН Джулія найбільш продуктивним був за аналогічного варіанту удобрення, але на фоні поверхневого обробітку ґрунту. Порівняно з варіантом без добрив урожайність збільшилася на 1,07 т/га або 16,6 %. У разі проведення плоскорізного обробітку і полицевої оранки спостерігається зменшення урожайності зерна, відповідно на 0,37 і 0,50 т/га або 4,9 і 6,6 % порівняно з поверхневим обробітком ґрунту.

24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
ОКО. О. Космінський
О. О. Космінський
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
ВТВ. М. Тоцький
В. М. Тоцький
Традиційно найбільш поширеною олійною культурою в Україні є соняшник (Helianthus annuus L.). Соняшник відноситься до групи вимогливих до фону мінерального живлення сільськогосподарських культур. Метою досліджень було з’ясувати вплив мінеральних добрив та позакореневого підживлення біопрепаратом на урожайність, якісні показники насіння соняшнику. На підставі результатів досліджень встановлено, що в середньому за 2017–2019 рр., максимальну врожайність насіння 3,02 т/га було сформовано за допомогою середньостиглого гібрида Каменяр на фоні внесення N32Р32К32 + позакореневе підживлення рослин біопрепаратами Органік-баланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га). Гібриди Політ 2 і Початок за умови аналогічного рівня удобрення формували нижчу урожайність насіння, відповідно на 0,06–0,28 т/га або 2,4–10,0 %, порівняно з гібридом Каменяр. Виявлено, що гібриди Політ 2, Початок і Каменяр найбільш продуктивними були за умови внесенням мінеральних добрив у дозі N32Р32К32 плюс позакореневе підживлення рослин біопрепаратами Органік-баланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га. Рівень урожайності насіння становив, відповідно 2,81; 2,94; 3,02 т/га, що на 0,44; 0,45; 0,47 т/га більше за контроль. На цьому ж варіанті удобрення максимальною був вміст олії в насінні гібридів соняшнику (у гібриду Політ 2 – 55,7 %, Початок – 53,6 %, Каменяр – 54,5 %) та маса 1000 насінин (у гібрида Політ 2 – 49,8 г, Початок – 47,7 г, Каменяр – 39,8 г). Досліджено, що внесення мінеральних добрив у дозі N32Р32К32 також сприяло збільшенню врожайності насіння відносно ділянок без добрив, відповідно на 12,2; 13,3; 8,6 %, але при цьому продуктивність гібридів поступалася кращому варіанту удобрення на 4,1–8,3 %. Ефективним виявилося і лише підживлення рослин біопрепаратами Органік-баланс 0,5 л/га + Липосам 0,5 л/га. Приріст урожайності порівняно з контролем дорівнював 0,16–0,26 т/га.

25 March 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
МГМ. В. Гангур
М. В. Гангур
Пріоритетним напрямком сучасного землеробства є пошук резервів збільшення врожайності польових культур за одночасного покращення родючості ґрунту. До технологічних заходів, за допомогою яких можна досягти реального підвищення родючості ґрунту, а також більш повного розкриття біологічного потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур, належить раціональний обробіток ґрунту, зокрема мінімальний. Технологія мінімального обробітку ґрунту під пшеницю озиму (Triticum aestivum L.) та ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) повинна враховувати біологічні особливості культур та біокліматичний потенціал регіону. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних способів основного обробітку грунту на зміну поживного режиму у посівах пшениці озимої та ячменю ярого в умовах Лівобережного Лісостепу. За результатами досліджень встановлено, що за мінімального обробітку ґрунту під пшеницю озиму, а також системи Mini-till і No-till вміст в ґрунті азоту, що легко гідролізується в шарі ґрунту 0–20 см був вищим, порівняно з класичною, відповідно на 1,6, 3,0 і 2,4 %. Поряд з цим відзначено зворотну тенденцію щодо вмісту азоту в шарі ґрунту 20–40 см за мінімалізованих систем обробітку ґрунту відносно класичного. В досліді виявлено, що за вмістом у ґрунті рухомого фосфору, найбільш вираженою є різниця між класичним обробітком ґрунту та No-till. Дослідженнями встановлено, що безполицевий обробіток ґрунту під пшеницю озиму сприяв збільшенню вмісту обмінного калію в шарі ґрунту 0–20 см на 1,7–6,2 %, порівняно із класичним обробітком. В шарі ґрунту 20–40 см цей показник був порівняно стабільним за варіантами обробітку ґрунту. В досліді із ячменем ярим спостерігали подібні тенденції щодо зміни вмісту азоту, фосфору і калію у шарі ґрунту 0–20 і 20–40 см, а також розподілу цих елементів по профілю ґрунту залежно від систем основного обробітку.

3 July 2020 in Plant Breeding and Seed Production
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VTV. M. Totskiy
V. M. Totskiy
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
The results of studying effects of different fertilizers and basic tillage on biometric and productive parameters of maize hybrids of various ripeness groups are presented. Our purpose was to study effects of different fertilizers and basic tillage on biometric parameters and performance elements in maize hybrids of various ripeness groups. Material and methods. The field experiments were carried out in the Department of Soil Management of Poltava State Agricultural Experimental Station named after N.I. Vavilov of the Institute for Pig Breeding and Agricultural Production of NAAS in 2016–2018. Results and discussion. It was found that mineral fertilizers and microbiological agents contributed to a more intensive growth and development of plants and increased corn grain yields. On average, over the study years, the highest yields from hybrids DZ Latoritsa, Orzhytsa 237 MV and DB Khotyn were obtained with mineral fertilizers at a dose of N40P40K40 kg/ha a.s. on plowing - 8.43 t/ha, 8.27 t/ha and 9.43 t/ha, respectively. The gain related to the control (no fertilizers) was 1.15 t/ha, 0.89 t/ha and 1.54 t/ha, respectively. The same fertilization on blade tillage decreased the yields by 0.31 t/ha, 0.23 t/ha and 0.50 t/ha, respectively. Surface tillage compared with plowing also led to a decrease in the yields by 0.48 t/ha, 0.33 t/ha and 0.86 t/ha, respectively. Growth stimulant Vympel at a dose of 0.5 L/ha in combination with microfertilizers Organic-Balance at a dose of 0.5 L/ha and addition of sticking agent Liposam at a dose of 0.5 L/ha increased the yields of hybrids DZ Latoritsa, Orzhytsa 237 MV and DB Khotyn compared with the control (no fertilizers): on plowing by 0.63–0.74 t/ha, 0.61–0.63 t/ha and 1.02 t/ha, respectively; on blade tillage – by 0.54–0.59 t/ha, 0.43–0.47 t/ha and 0.84 t/ha, respectively; and on surface tillage – by 0.64–0.84 t/ha, 0.80–0.84 t/ha and 0.81–0.85 t/ha, respectively. Microbio-fertilizer Gumina at a dose of 1 L/ha increased the yields by 0.32–0.81 t/ha compared to no fertilizer control, depending on the hybrid and basic tillage. Conclusions. In the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine, mineral fertilization and application of biologicals contributed to a more intensive growth and development of plants and increased the corn grain yields.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
МГМ. В. Гангур
М. В. Гангур
Ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.) наразі є однією з важливих зернових культур продовольчого й фуражного спрямування. В умовах сьогодення актуальним є питання збільшення врожайності куль-тури з одночасним скороченням ресурсних витрат. Метою досліджень було з’ясувати вплив різних способів обробітку основного ґрунту на водоспоживання та продуктивність ячменю ярого в умовах Лівобережного Лісостепу. Визначення вологозабезпеченості метрового шару ґрунту на час сівби ячменю ярого показало, що за системи No-till порівняно з класичним обробітком ґрунту, вміст дос-тупної вологи в шарі 0–100 см був вищим на 8,8 мм або 5,3 %. У разі проведення мілкого обробітку на глибину 10–12 см і поверхневого обробітку на глибину 6–8 см у системі Mi-till вміст доступної вологи був практично на рівні класичного обробітку ґрунту. Аналогічною була тенденція і на час зби-рання культури. Встановлено вплив варіантів основного обробітку ґрунту на показники елементів структури врожаю ячменю ярого. За умови класичного обробітку ґрунту кількість продуктивних стебел була найвищою і переважала варіанти мінімального обробітку на 2,2–15,7 %. В досліді не виявлено істотного впливу варіантів обробітку ґрунту на довжину і кількість зернин у колосі. Максимальну урожайність культури (4,16 т/га) одержано за умови проведення під ячмінь ярий по-линевого обробітку на глибину 20–22 см. У разі мінімального обробітку ґрунту (глибина 10–12 см) і Mini-till технології продуктивність культури була нижчою порівняно з технологією класичного обробітку ґрунту на 0,13–0,17 т/га або 3,4–4,1 %. При системі No-till істотне зниження врожайно-сті зерна ячменю порівняно з полицевою оранкою на глибину 20–22 см спостерігається впродовж 2016–2018 рр., а 2019–2020 рр., досліджень різниця між цими варіантами за рівнем продуктивності перебувала в межах НІР.

5 July 2024 in Міжвідомчий тематичний науковий збірник "Меліорація і водне господарство"
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LHL. D. Hlushchenko
L. D. Hlushchenko
Roman Viktorovych OlepirRoman Viktorovych Olepir
Roman Viktorovych Olepir
ОЛОлександр Лень
Олександр Лень
YSY. V. Soroka
Y. V. Soroka
Roman SaidakRoman Saidak
Roman Saidak
On the experimental field of the Poltava State Agricultural Experimental Station named after M. I. Vavilov of the The Institute of Pig Breeding and Agro-Industrial Production of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, during 1984-2023, on typical chernozem in conditions of unstable moisture of the Left-Bank Forest-Steppe, were conducted researches to study the continuous growing of corn for grain and its productivity. Precipitation is the leading factor in providing corn with available moisture in this region. Different hydrothermal conditions, especially the amount of moisture during the agricultural year and the vegetation, led to sharp fluctuations in grain yield over the years, which occurred in a wide range. The analysis of the average values ​​of corn productivity for each 10 consecutive years of conducting these studies made it possible to establish that during the first decade of observations, the dynamics of this indicator in subsequent periods took place in the paradigm of its growth, albeit at a different level. Maize grain yield and its correlation with different weather conditions and fertilization systems, regardless of the replacement of maize hybrids, ranged from direct to inverse and from low to high. Long-term application of different doses and ratios of organic and mineral fertilizers contributed to changes in both quantitative and qualitative indicators of humus in the soil. It was determined that the content of total carbon in the fertilized areas was higher by 3,0 and 3,3 relative percent compared to the unfertilized ones. Special attention was paid to the ratio between humic and fulvic acids, which directly depends on the fertilization system. The different effect of this agrotechnical measure on the amount of humus accumulation in the soil is shown. Thus, in areas without fertilizers (control), its accumulation occurs at the level of an average indicator and a weak effect of organic acids on the mineral part of the soil, while under the organo-mineral fertilization system, this process takes place intensively, and the mineral part remains almost unchanged.