The large-scale military invasion of Ukraine has triggered an environmental crisis, dramatically intensifying pre-existing processes of soil degradation and introducing new threats to soil health, ecosystem function, and national food security. This review is highly relevant given the unprecedented scale of military disturbance, the diversity of affected landscapes, and the far-reaching impacts on agricultural production and ecological stability. The purpose of this work is to comprehensively synthesize current Ukrainian and international research on the impacts of military activities on soils, focusing on the mechanisms and feedbacks underlying war-related degradation. Methods include systematic literature analysis, integration of field and remote sensing data, and case study evaluation. The review analyzes four key dimensions of soil system change: physical disturbance (compaction, erosion, cratering), chemical contamination (heavy metals, explosives, oil products), biological decline (loss of microbial and plant diversity), and social disruption (land abandonment, reduced productivity, risks to livelihoods). The results show that warfare accelerates soil degradation through multiple interacting pathways, leading to cumulative impacts and the risk of ecological “regime shifts,” where soils lose resilience and recovery potential. Scientific novelty is provided by an integrated conceptual framework that explicitly connects physical, chemical, biological, and social feedbacks, drawing on both Ukrainian and international evidence.The practical significance lies in identifying major knowledge gaps and highlighting the urgent need for interdisciplinary, systems-based monitoring and adaptive management. The model and recommendations are applicable not only to Ukraine, but to all regions facing environmental impacts of armed conflict, and can inform evidence-based policy and restoration strategies. Повномасштабне військове вторгнення в Україну спричинило екологічну кризу, різко посиливши вже існуючі процеси деградації ґрунтів і створивши нові загрози для ґрунтового здоров’я, функціонування екосистем і національної продовольчої безпеки. Актуальність цього огляду зумовлена безпрецедентним масштабом воєнного впливу, різноманітністю уражених ландшафтів і далекосяжними наслідками для аграрного виробництва й екологічної стабільності.Метою цієї роботи є комплексний синтез сучасних українських і міжнародних досліджень щодо впливу військової діяльності на ґрунти з акцентом на механізмах і зворотних зв’язках, що лежать в основі деградації, спричиненої війною. Методи включають систематичний аналіз літератури, інтеграцію польових і дистанційних даних та оцінку окремих кейсів. Огляд охоплює чотири ключові виміри змін ґрунтової системи: фізичні порушення (ущільнення, ерозія, утворення вирв), хімічне забруднення (важкі метали, вибухові речовини, нафтопродукти), біологічний занепад (втрата мікробного та рослинного різноманіття) та соціальні порушення (покидання земель, зниження продуктивності, ризики для добробуту населення). Результати свідчать, що війна пришвидшує деградацію ґрунтів через численні взаємопов’язані шляхи, що веде до кумулятивних впливів і ризику екологічних “зсувів режиму”, коли ґрунти втрачають стійкість і потенціал до відновлення. Наукова новизна роботи полягає в інтегрованій концептуальній моделі, яка чітко поєднує фізичні, хімічні, біологічні та соціальні зворотні зв’язки, спираючись на український і міжнародний досвід. Практична значущість визначається виявленням основних прогалин у знаннях та наголошенням на нагальній потребі міждисциплінарного, системного моніторингу та адаптивного управління. Запропонована модель і рекомендації застосовні не лише для України, а й для усіх регіонів, які зазнають екологічних наслідків збройних конфліктів, і можуть слугувати основою для розробки політики та стратегій відновлення на основі доказів.