This study discusses the identification of factors affecting consumers’ willingness to pay a price premium for ecological goods. The study was carried out in selected regions of Ukraine, in the cities of Kharkiv and Kyiv. The study applied various research methods, in particular public opinion analysis based on conducted surveys and the statistical inference method. The conducted research may constitute the scientific basis for the assessment of this market segment development. The comparison of consumer attitudes, presented by the residents of major Ukrainian cities regarding environmental goods, revealed their willingness to pay a price premium depending primarily on the purchasing power of the population, but also on gender, age, and social status. The analysis of differences in the cross-tabulation of quality characteristics was performed using Pearson’s chi-square test, which showed that, for example, men were more willing than women to choose environmental products due to their environmental safety and their selection was more often than in case of women based on environmental goods’ price. The collected research results can be used to assess the development prospects of environmental goods’ market, to construct the set of measures increasing the willingness level of domestic consumers to pay a price premium for ecological products, and to take up decisions about the production of ecological goods.

The social and economic conditions of all market participants are incentives and constraining factors influencing the levels of food, social, economic and ecologic security. The purpose of the article lies in the presentation of the author’s concept of the social and economic conditions where the transformation of economic relations between agrofood market participants is happening—in particular, the livestock products market of Ukraine—and the assessment of the state of food security of the country, as well as a comparison, by the same criteria, of the conditions of agrofood market participants in Ukraine and in four European countries: Germany, France, Italy, and Poland. This research was based on the application of empirical knowledge methods: observation, comparison, description, measurement, statistic methods, etc. So far, the participant functioning conditions in the agricultural market in Ukraine are unfavorable for the sustainable development of agriculture, especially the livestock industry. The debt burden of external creditors is growing, the amount of direct investments from the countries of the world decreases, and the growth of capital investment in terms of calculation per one employee is slowing down. The food security of Ukraine is unstable. The “market” itself is not capable of remedying all the negative phenomena. Therefore, it is necessary to apply the weighted power of the state.

The aim of this paper was to define and analyze local consumers’ willingness to pay a price premium for ecological goods in the regions of Ukraine (on the example of the residents of Kharkiv and Kyiv). For this purpose, different methods were used in the research: surveys; abstract-logical; induction and deduction; monographic; comparative analysis; graphic. The scientific value was provided by the theoretical development and methodological principles of assessing the willingness of consumers to pay a price premium for ecological goods in the regions of Ukraine. These have become the scientific basis for assessing the future development of this segment of the market, since more than half of consumers are ready to buy ecological products, even more expensive than ordinary ones, but there is a certain limit for the price premium. It was revealed that the potential for market development is the greatest, provided that the price premium for the environmental properties of the goods is not more than 25%. Accordingly, the higher the price premium on ecological goods, the less consumers are willing to buy them. The comparison of consumers’ attitudes from different regions (examples from the residents of Kharkiv and Kyiv) on ecological goods and their willingness to pay a price premium for them showed that one of the key factors is the level of the purchasing power of the population. The obtained results of the research can be used to assess the prospects for the development of the market in ecological goods, to develop a set of measures to increase the level of readiness of domestic consumers to pay a price premium for ecological products and the adoption of managerial and marketing decisions in the relevant segment of the market.

Innovation is a crucial driver of competitiveness and development of enterprises. Access to innovation is influenced by a multitude of factors, including, among others, an enterprise’s strategy, operation efficiency, and the availability of resources. Middle, small, and micro-enterprises (MSMEs) are pivotal to agricultural production, employment, and food security in Ukraine; however, innovative technologies have predominantly been accessible to large enterprises. The aim of this study is to examine the innovation capacity of MSMEs in the Ukrainian agricultural sector and to identify potential strategies for integrating them to improve access to and inclusion of innovative practices. This study undertakes a quantitative evaluation of the innovation capacity of agricultural enterprises in Ukraine for the years 2019–2022, the latter marking the onset of wartime conditions. A comprehensive framework comprising indicators across technological, resource, financial, managerial, and human capital dimensions was developed to assess the innovation capacity of these enterprises. Utilizing data normalization techniques, composite indicators that offer a unified measure of innovation capacity were derived. Our findings substantiate the Schumpeterian hypothesis within the Ukrainian agricultural sector, revealing that MSMEs exhibit significantly lower innovation capacity compared to their larger counterparts, which causes serious problems with access to innovation. This disparity is particularly pronounced in terms of resources and technological capabilities, whereas the gap in financial performance and managerial and human capital is not significant. Conclusively, the recommendations on strengthening the innovative capacity of agricultural MSMEs—based on integration strategies—have been developed.

The purpose of the study is to improve the methodological approach to taking into account critical factors for the development of entrepreneurial initiatives in agribusiness. To achieve this goal, it is necessary to: identify factors influencing the development of entrepreneurial initiatives in agribusiness; perform classification and analysis of factors in order to identify those that are critical for the development of entrepreneurial initiatives in agribusiness; specify the stages of the methodological approach to taking into account critical factors for the development of entrepreneurial initiatives in agribusiness. It is argued that entropy in the agribusiness environment can be caused by the fact that when forming decisions related to the development of entrepreneurial initiatives, the relationship between critical factors and their nature is not taken into account. It is proved that critical for the development of entrepreneurial initiatives in agribusiness are factors that are related to each other both on the basis of similarity of structure and on the basis of similarity of values that characterize these factors. It is argued that entrepreneurial initiatives in agribusiness should be based on in-depth factor analysis, the results of which exclude fluctuations in the implementation of these initiatives and prevent entropy.

Мета. Метою цієї роботи є висвітлення результатів оцінювання й аналізу тенденцій, сучасного стану й галузевих особливостей розвитку інноваційної діяльності аграрних підприємств і готовності до агробізнесу 4.0. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: бібліометричний і кластерний аналіз за допомогою програми VOSviewer – для визначення стану й кластеризації досліджень на основі бази Scopus; розрахунково-аналітичний – для розрахунку глобального індексу цифрової трансформації та готовності до агробізнесу 4.0 України й країн ЄС, оцінювання інноваційної діяльності аграрних підприємств; групування – для аналітичної обробки результатів розрахунків; кореляційний аналіз – для виявлення взаємозв’язку між окремими індексами; математичне вирівнювання динамічних рядів – для визначення тенденцій зміни й прогнозування показників інноваційної активності; графічний і картографічний – для наочного представлення здобутих результатів; монографічний та абстрактно-логічний – для узагальнення результатів оцінювання. Емпіричною базою дослідження були глобальні індекси інновацій, дані Євростату, Державної служби статистики України та дані аграрних підприємств Харківської області. Результати. Абсолютним лідером за глобальним індексом цифрової трансформації та готовності до агробізнесу 4.0 була Швеція (81,3 бала зі 100 можливих). Серед аналізованих країн Україна посіла останнє 29-те місце (49,7 бала), що свідчить про дуже низький рівень цифрової трансформації та готовності до агробізнесу 4.0. Здійснено оцінку інноваційної активності аграрних підприємств, що дало змогу ідентифікувати тенденції, сучасний стан і галузеві особливості (у рослинництві на прикладі пшениці озимої, у тваринництві на прикладі молока) указаної активності. У рослинництві підприємства вирізнялися дещо вищим рівнем інноваційної активності, ніж у тваринництві, однак відмінності не дуже істотні. Аналіз інноваційної активності аграрних підприємств у європейському й національному вимірі засвідчив наявність великих можливостей щодо інноваційно-випереджального розвитку аграрного сектора, реалізація яких часто гальмується дефіцитом фінансових ресурсів і недостатньо ефективною політикою щодо впровадження інновацій. Оригінальність / наукова новизна. Уперше представлено результати розрахунку й аналізу глобального індексу цифрової трансформації та готовності до агробізнесу 4.0 України й країн ЄС. Набули дальшого розвитку методологічні положення про оцінювання інноваційної активності аграрних підприємств у частині використання непрямих показників про кількість і питому вагу суб’єктів, які досягли певного рівня продуктивності, а також порівняння між собою показників України та ЄС. Практична цінність / значущість. Результати можуть бути використані для (і) удосконалення політики щодо поліпшення інноваційної активності аграрних підприємств з урахуванням галузевих особливостей і досягнутого рівня; (іі) оцінювання на рівні країн глобального індексу цифрової трансформації та готовності до агробізнесу 4.0; (iii) ухвалення менеджерами аграрних підприємств управлінських рішень щодо підвищення їхньої інноваційної активності.