The mechanical properties and the electrical and thermal conductivity of composites based on an epoxy polymer (EP) filled with dispersed copper (Cu) and nickel (Ni) were studied. It was shown that the electrical conductivity of the composites demonstrated percolation behavior with the values of the percolation threshold being 9.9 and 4.0 vol.% for the EP-Cu and EP-Ni composites, respectively. Using the Lichtenecker model, the thermal conductivity of the dispersed metal phase in the composites, λ_f, was estimated as being 35 W/mK for Cu powder and 13 W/mK for Ni powder. It was shown that introduction of the filler in EP led to a decrease in the intensity of the mechanical loss tangent (tan δ) peak that was caused by the existence of an immobilized polymer layer around the filler particles which did not contribute to mechanical losses. Using several models the thickness of this layer, ΔR, was estimated. The concept of an “excluded volume” of the polymer, V_ex, i.e. the volume of the immobilized polymer layer, which does not depend on the particle size and is determined solely by the value of the interaction parameter, B, was proposed.

The effect of particle size and oxidation degree of new carbon microfillers, based on coal pitch (CP) and petroleum pitch (PET) cokes, on the structure as well as thermal, mechanical, and electrical properties of the composites based on ultrahigh molecular weight polyethylene (UHMWPE) was investigated. The composites studied have a segregated structure of filler particle distribution in the UHMWPE matrix. It was found that composite with smaller CP grain fraction has the highest Young’s modulus and electrical conductivity compared to the other composites studied, which can be the result of a large contribution of flake-shaped particles. Additionally, conductivity of this composite turned out to be similar to composites with well-known carbon nanofillers, such as graphene, carbon black, and CNTs. Additionally, the relationship between electrical conductivity and Young’s modulus values of composites studied was revealed, which indicates that electrical conductivity is very sensitive to the structure of the filler phase in the polymer matrix. In general, it was established that the properties, especially the electrical conductivity, of the composites studied strongly depends on the size, shape, and oxidative treatment of CP and PET filler particles, and that the CP coke of appropriately small particle sizes and flake shape has significant potential as a conductive filler for polymer composites.

Вступ. Збройні конфлікти супроводжуються великою кількістю поранень, зокрема кульових, осколкових і термічних. У військових умовах особливо значущими є лікарські засоби, які можуть швидко зупинити запалення, запобігти інфікуванню та сприяти швидкому загоєнню ран. Місцева терапія є ключовою у догляді за бойовими пораненнями в польових умовах, де системне лікування часто ускладнене. В медичній практиці широке застосування отримали метилурацил, офлоксацин, гентаміцин, лідокаїн, новокаїн, йодинол, мірамістин, диоксидин тощо. Дані активні фармацевтичні інгредієнти у складі препарату місцевої дії використовуються і як монопрепарати, так й у формі комбінованих лікарських засобів. Отже створення і впровадження нових комбінованих лікарських засобів з широким фармакотерапевтичним аспектром дії, що відповідають сучасним медико-біологічним вимогам до лікування ран є досить актуальним. Мета дослідження. Розробити та експериментально обґрунтувати склад і технологію лікарського засобу місцевої дії для застосування в умовах бойових дій, для лікування ран. Матеріали та методи дослідження. Дослідження осмотичних властивостей. Осмотичні властивості експериментальних основ вивчали за допомогою методу діалізу крізь напівпроникну мембрану (целофанова плівка). Реологічні дослідження проводили за допомогою приладу «Rheotest-2» (Німеччина), який являє собою ротаційний віскозиметр з коаксіальними циліндрами. Дослідження проводили згідно методик ДФУ. Визначення кінетичних параметрів активних фармацевтичних інгредієнтів проводили за методом діалізу через напівпроникну мембрану. Для цього застосовували камеру, яка складалася з двох циліндрів, діаметром 50 та 70 мм відповідно кожний. Внутрішній циліндр із зразком (5 г) препарату та 1 см2 плівки поміщали в діалізну камеру з певною кількістю води очищеної (100 мл) при температурі 36±1˚С. Після відбору проб (10 мл) періодично об’єм води у діалізній камері доводили до початкового рівня (100 мл). Відбір проб проводили через 30, 60, 120, 240 хв. Підтримували постійну температуру за допомогою спірального теплообмінника, зв’язаного з ультратермостатом – УТ-15. Камеру поміщали між трубами теплообмінника і всю систему закривали в спеціальну коробку з пінопласту, що забезпечувало термоізоляцію. Кількісне визначення АФІ в діалізаті проводили відповідно до ДФУ методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Результати дослідження. На першому етапі дослідження нами отримано емульсії модельних зразків з різним при постійної концентрації масла вазелинового. Вивчена залежність ефективної в’язкості модельних зразків від співвідношенні поверхнево-активних речовин, полімеру (карбопол 1%, нейтралізований 0,65 % триетаноламіном), ПЕГ 400. За результатом досліджень обрано зразки 3.2 і 4.2 та вивчено їх осмотичні властивості в залежності від кількості ПЕГ 400. Показано, що досліджувані модельні композиції проявляють незначну осмотичну активність протягом 24 год. Експозиції, що обумовлена, перш за все, емульсійною системою. Порівняльна оцінка отриманих даних дозволяє обрати модельний зразок 3.2.3 (осмотична активність 47,63 % протягом 1440 хв) при наступному складі основи (на 100,0 г): Емульгатор №1/віск: 8,5/1,5 % (3); 1% розчин Карбополу 1%; ПЕГ 400 10,0. Обґрунтування способу введення АФІ до складу опровадили через...