Purpose of the work was to identify introduced species of woody and shrubby plants with medicinal properties in the Chernihiv city’s green infrastructure and to characterize the medicinal properties of these plants, as well as to determine their role in providing ecosystem services and to assess the potential possibilities of harvesting them as medicinal raw materials. Methodology. The materials were collected during research of green infrastructure facilities of the Chernihiv city in 2022–2023 using geobotanical methods (Yakubenko et al., 2018). During field research, the degree of invasive activity of introduced trees and shrubs species was recorded. Degrees of invasiveness were measured according to Wagh and Jain (2018) with authors modificationand categorised into 4 different categories namely, recently introduced, possibly invasive, moderately invasive and highly invasive on the basis of their availability. Each category has been given a number (1 to 4) on the basis of the impact of the species in the study area, the higher the number the higher the invasive impact: recently introduced (1), possible invasive (2), moderately invasive (3) and highly invasive (4). In order to characterize the medicinal properties of plants, information sources of the last 20 years were analyzed. Scientific novelty. The composition of introduced medicinal trees and shrubs of the green infrastructure of the Chernihiv city was determined. Their role in the optimization of the network of natural, semi-natural and man-made areas of the green infrastructure of Chernihiv has been established. Medicinal plants are recommended for harvesting and use. Conclusions. One of the most compelling motivations to integrate adventive trees and shrubs with medicinal properties into the landscape the green infrastructure of the Chernihiv city is the ecosystem services they provide. Another advantage of using introduced trees and shrubs in the Chernihiv city’s green infrastructure landscapes of is economic. It is that most introduced trees and shrubs are resistant to pests and drought, so less water and fertilizers are needed to grow them. Adventive tree and shrub medicinal plants play a primary role in the restoration of man-made and semi-natural damaged areas, which are necessary to create a complete network of the urban green infrastructure. The spectrum of pharmacological properties of adventive trees and shrubs that grow in the Chernihiv city’s green infrastructure is quite diverse: from medicinal and cosmetological to antidiabetic and anticancer effects. However, the harvesting of a number of plants is limited by resources and the ecologically unfavorable environment of their habitats. Moderately invasive and highly invasive plants have significant resources and grow in an ecologically safe environment. The procurement of medicinal raw materials from these plants is to regulate their distribution in the natural objects of the Chernihiv city’s green infrastructure.

Мета роботи. Встановлення структури, складу та динаміки придорожніх газонних культурфітоценозів м. Чернігова у зв’язку зі змінами погодно-кліматичних умов та антропогенним тиском. Методологія. Матеріали зібрано під час геоботанічних досліджень придорожніх газонів м. Чернігова з 2019 р. по 2023 р. Описи газонних культурфітоценозів проводили у весняний, літній та осінній сезони на ділянках площею 1–9 м2. Виконано 65 геоботанічних описів. При вивченні динамічних процесів проводили як просторове, так і часове порівняння рослинності моніторингових ділянок газонів на різних стадіях сукцесій. Для кількісного відображення ступеня деструкції газонних культурфітоценозів застосували коефіцієнт дигресії (Kd), що визначається як відношення площі газону без рослинного покриву до загальної площі газону, і відображається у відсотках. Наукова новизна. Встановлено структуру та склад культурфітоценозів придорожніх газонів м. Чернігова. Для угруповань асоціації Lolio perennis-Cynosuretum cristati Tx. 1937 var. Festuca rubra представлено сукцесійний ряд дигресії газонних культурфітоценозів під впливом паркування автомобілів та витоптування. Висновки. Придорожні культурфітоценози м. Чернігова належать до двох асоціацій (Lolio perennis-Cynosuretum cristati Tx. 1937 з низкою варіантів та Lolietum perennis Gams 1927) союзу Cynosurion cristati Tx. 1947 порядку Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931 класу Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937. Вплив паркування автомобілів на придорожніх газонах та їх витоптування у поєднанні з тривалими бездощовими періодами призводить не лише до втрати декоративності цих фітоценозів, а й до значного ущільнення ґрунтів, наслідком якого є зміна складу та ксерофітизація дерну. Антроподигресивні сукцесії мають чотири стадії, на останній з яких рослинний покрив газонної ділянки представлений куртинами розеткових, стійких до витоптування видів та поодиноких екземплярів однорічних бур’янів. В екстремальних умовах без поливу для створення газонів разом з Lolium perenne L. слід використовувати злаки та осоки, які рекомендовані для недостатньо вологої, теплої зони, зокрема Poa angustifolia L., Festuca ovina L., Carex praecox Schreb., Carex spicata (Peterm.) Soó subsp. spicata. Доцільним є створення альтернативних газонів, стійких до посушливих умов. Обґрунтування наукових основ їх створення є перспективним напрямком подальших досліджень.

The study is focused on a comprehensive floristic evaluation of acclimatized ornamental introduced woody plants within the green infrastructure of Chernihiv. The aim of the work is to assess the current state and determine the prospects for sustainable urban greening of Chernihiv in the context of climate change by analyzing the systematic, geographical, biomorphological and ecological structure of the flora of acclimatized ornamental introduced woody plants. Methodology. The research was conducted during 2023–2025 across various functional zones of Chernihiv’s green infrastructure. The object of study is the acclimatized ornamental introduced woody plants flora. The methodology integrated floristic inventorying (WFO standard), geographical analysis based on the homoclimatic principle, ecological assessment using USDA Hardiness Zones, and invasive risk evaluation following established regional criteria. Scientific novelty. For the first time, a detailed analysis of the ornamental introduced flora of Chernihiv has been performed, accounting for the massive influx of modern cultivars in the 21st century. The study identifies specific biological indicators of regional climate warming (successful acclimatization of USDA Zone 6A-7A species) and establishes a correlation between the duration of a species’ introduction and its invasive potential. The functional role of various functional zones as refugia for climate-resilient exotics is substantiated. Conclusions. The flora is represented by 115 species, 2 subspecies, and 79 cultivars from 30 families, among which Rosaceae and Fabaceae predominate. Geographical structure is led by North American (34.78 %) and East Asian (25.22 %) groups. It was found that invasive potential is characteristic primarily of “legacy” species (pre-20th century), while modern cultivars remain ecologically safe. The thriving of taxa like Sequoiadendron giganteum and Hibiscus syriacus confirms a shift in climate boundaries. Future development of Chernihiv’s green infrastructure, according to the 2016 Greening Concept, should prioritize technogenically resilient hybrids and climate-plastic exotics from the 5th and 6th USDA zones.

Мета роботи. Картування рослинного покриву структурних елементів мережі зеленої інфраструктури (ЗІ) м. Чернігова засобами геоінформаційних систем із синтаксономічною характеристикою виявлених угруповань. Методологія. Базується на інтеграції трьох компонентів: автоматизованої класифікації земного покриву методом Random Forest у хмарній платформі Google Earth Engine на основі медіанних композитів Sentinel-2 (літо і весна 2020, 2024 рр.), вегетаційних індексів NDVI, EVI, LAI та параметрів рельєфу SRTM; польових геоботанічних описів за методом Браун-Бланке на ключових ділянках мережі; експертної синтаксономічної інтерпретації картографічних контурів у середовищі QGIS. Точність базової класифікації оцінено на незалежній валідаційній вибірці (n = 578). Наукова новизна. Полягає в тому, що вперше для міста України здійснено інтеграцію GIS-картування засобами дистанційного зондування з синтаксономічною атрибуцією рослинності на рівні класів і асоціацій за Браун-Бланке в межах цілісної мережевої моделі ЗІ (ядра першого і другого порядків, сполучні коридори); встановлено, що просторова конфігурація синтаксонів жорстко детермінована геоморфологічною структурою міста, а цифрова модель рельєфу виявилася найважливішою прогностичною ознакою класифікаційної моделі, випереджаючи спектральні канали й вегетаційні індекси. Висновки. Класифікація земного покриву досягла точності Overall Accuracy 95,85 % (Kappa = 0,942). Мережа ЗІ Чернігова охоплює 12 структурних елементів (п'ять ядер першого порядку, три ядра другого порядку, три сполучні коридори та один спеціалізований техногенно-меморіальний вузол – кладовище «Яцево») загальною площею 1397,1 га, у межах яких виявлено вісім типів рослинності. Найбільш цілісними є борові (Подусівський ліс, Ялівщина) і заплавні (Кордівка) ядра, які разом становлять майже 78 % площі мережі, тоді як сполучні коридори та кладовище «Яцево» демонструють найвищий рівень фрагментації і найнижчі значення вегетаційних індексів (густина країв до 1192 м/га, NDVI до 0,527) і потребують пріоритетних заходів з екологічної оптимізації.

The research aims to perform a comparative phytocoenotic analysis of the growth conditions of ornamental woody and shrub introducents within four semi-natural communities of Chernihiv’s green infrastructure (the Yalivshchyna, Sviate, Podusivka Forest, and Boldyn Hills tracts). The study evaluates the impact of environmental drivers, canopy closure, and understory structure on the naturalization success of alien plants, against the backdrop of the city’s total introduced dendroflora, comprising 123 species, 2 subspecies, and 79 varieties across 33 families. Based on comprehensive architectural and adaptive criteria, the spontaneous exotic complex of 49 species recorded within the analyzed semi-natural communities was differentiated into three distinct functional-ornamental categories: shade-casting structural trees, visual and seasonal accent shrubs, and textural background, barrier, and screen plants. The work relies on field surveys conducted between 2023 and 2025, involving 58 geobotanical relevés on sampling plots of 225–625 m2.For the first time, a comprehensive analysis of Chernihiv’s forest tracts was conducted at the syntaxonomic level, identifying the pathways of their anthropogenic and climatic transformation. A direct correlation was established between decreased canopy closure (down to 20–40 %, e.g., in the Yalivshchyna tract) and the intensity of naturalization of light-demanding invasive species (Prunus serotina, Acer negundo, and Amelanchier spicata). The role of nitrogen-fixing transformer species, primarily Robinia pseudoacacia, was proven to drive the replacement of native alliances (Dicrano-Pinion) with nitrophilous communities of the class Robinietea (alliance Chelidonio-Robinion). It was substantiated that current climate warming trends, characterized by climate aridization and milder winters, act as key drivers for both drought-tolerant and previously winter-susceptible introducents to bypass historical ecological barriers, accelerating their understory expansion and altering natural successional pathways. On the slopes of the Boldyn Hills tract, the structural encroachment of Caragana arborescens and Parthenocissus quinquefolia threatens rare, relict Festuco-Brometea communities, which have been reduced to an isolated patch of approximately 10 m2.The results demonstrate a profound syntaxonomic convergence between native forest (Vaccinio-Piceetea and Quercetea pubescentis) and shrub (Rhamno-Prunetea) classes and anthropogenically induced vegetation (Robinietea and Galio-Urticetea). Ornamental introducents form stable hybrid cultural phytocoenoses that gradually diminish the natural authenticity of forest massifs, culminating in the development of the ‘urban forest’ syndrome. While relict forest cores with complex vertical structures exhibit higher ecological resilience, sparse forest-park zones and highly fragmented steppe micro-refugia require urgent differentiated management strategies and targeted population regulation of invasive transformer species.