Purpose of the work was to identify introduced species of woody and shrubby plants with medicinal properties in the Chernihiv city’s green infrastructure and to characterize the medicinal properties of these plants, as well as to determine their role in providing ecosystem services and to assess the potential possibilities of harvesting them as medicinal raw materials. Methodology. The materials were collected during research of green infrastructure facilities of the Chernihiv city in 2022–2023 using geobotanical methods (Yakubenko et al., 2018). During field research, the degree of invasive activity of introduced trees and shrubs species was recorded. Degrees of invasiveness were measured according to Wagh and Jain (2018) with authors modificationand categorised into 4 different categories namely, recently introduced, possibly invasive, moderately invasive and highly invasive on the basis of their availability. Each category has been given a number (1 to 4) on the basis of the impact of the species in the study area, the higher the number the higher the invasive impact: recently introduced (1), possible invasive (2), moderately invasive (3) and highly invasive (4). In order to characterize the medicinal properties of plants, information sources of the last 20 years were analyzed. Scientific novelty. The composition of introduced medicinal trees and shrubs of the green infrastructure of the Chernihiv city was determined. Their role in the optimization of the network of natural, semi-natural and man-made areas of the green infrastructure of Chernihiv has been established. Medicinal plants are recommended for harvesting and use. Conclusions. One of the most compelling motivations to integrate adventive trees and shrubs with medicinal properties into the landscape the green infrastructure of the Chernihiv city is the ecosystem services they provide. Another advantage of using introduced trees and shrubs in the Chernihiv city’s green infrastructure landscapes of is economic. It is that most introduced trees and shrubs are resistant to pests and drought, so less water and fertilizers are needed to grow them. Adventive tree and shrub medicinal plants play a primary role in the restoration of man-made and semi-natural damaged areas, which are necessary to create a complete network of the urban green infrastructure. The spectrum of pharmacological properties of adventive trees and shrubs that grow in the Chernihiv city’s green infrastructure is quite diverse: from medicinal and cosmetological to antidiabetic and anticancer effects. However, the harvesting of a number of plants is limited by resources and the ecologically unfavorable environment of their habitats. Moderately invasive and highly invasive plants have significant resources and grow in an ecologically safe environment. The procurement of medicinal raw materials from these plants is to regulate their distribution in the natural objects of the Chernihiv city’s green infrastructure.

Ulmus pumila L. – потенційно інвазійний вид, який здатен до швидкого поширення територією Чернігівського Полісся. Відомо, що інвазія U. pumila відбувається за рахунок насіннєвого і вегетативного відтворення. Тож, для розробки заходів регуляції чисельності цього інвазійного виду необхідно вивчати його фенологічні особливості в місцях зростання. Фенологічні явища є результатом пристосування різних видів рослин до абіотичних умов (температура, тривалість фотоперіоду, вологість, напрямок та сила вітру, кількості опадів) в конкретному місці зростання і як наслідок настання фенологічних фаз (утворення листя, бутонізація, цвітіння, плодоношення, опадання листя) які є чутливими до зміни клімату. Метою дослідження є встановлення перебігу фенологічних фаз U. pumila, популяції якого зростають на південно-західній околиці м. Чернігова, вздовж залізничної колії. Матеріали і методи дослідження. Фенологічне спостереження за U. pumila у весняно-літній період 2023 року проводилося відповідно до методики І.Н. Бейдемана. Впродовж весняного періоду феноспостереження проводилися через 1-2 дні, в літній період 2 рази на тиждень. Всі дані спостережень заносилися до журналу. Також кожного дня фіксувалися метеорологічні явища. Наукова новизна. Представлено результати фенологічного дослідження, а саме дані перебігу фенологічних фаз інвазійного виду U. pumila у весняно-літній період 2023 року. Показано залежність настання тих чи інших основних фенологічних фаз і підфаз від середньодобової температури. Висновки. Встановлено, що перебіг фенологічних фаз в U. pumila тісно пов'язаний зі змінами середньодобової температури повітря. Вегетативна фаза в U. pumila проходить з 22 березня по 18 квітня; фаза бутонізації – з 27 березня по 13 квітня; фенофаза цвітіння триває з 19 квітня по 3 травня; фенофаза плодоношення – з 11 травня по 22 травня. Оскільки у другій декаді березня спостерігалася тепліша за норму температура повітря, то підфази «сокорух» і «набухання бруньок» проходили швидше, а підфази «розгортання перших листків» і «розгортання більшої частини листків» характеризуються повільним перебігом через різке зниження температури повітря в перший декаді квітня. Перспективою подальших досліджень і спостережень за перебігом фенологічних фаз і підфаз U. pumila є розроблення шляхів для запобігання інвазії цього виду на території Чернігівського Полісся.

The EU Green Infrastructure Strategy aims to help stop biodiversity loss and enable ecosystems to deliver their services to people

Мета роботи. Дослідження спрямоване на визначення вмісту важких металів (Cu, Cd, Pb) у листі Ulmus pumila L. та ґрунті, відібраних безпосередньо в місцях зростання цього виду, на різних відстанях від залізничних колій на південно-східній околиці м. Чернігова. Основна увага приділялася порівняльному аналізу концентрацій між дослідними ділянками та контролем з метою оцінки можливостей використання U. pumila як біоіндикатора техногенного забруднення територій, що зазнають інтенсивного антропогенного навантаження. Методологія. Листя U. pumila відбирали на відстані 2, 10 і 70 м від залізничних колій та на контрольній ділянці. Ґрунтові проби відбирали безпосередньо у місцях зростання досліджуваного виду.. Відібрані зразки очищували від пилу, висушували, піддавали озоленню та аналізували методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії, що забезпечило отримання достовірних і точних кількісних даних. Для підвищення надійності результати визначали у десятикратній повторності, порівнювали з контрольними показниками та розраховували коефіцієнти транслокації, які дозволили оцінити здатність рослини транспортувати метали з ґрунту в надземні органи, а саме листя. Наукова новизна. Здійснено комплексну оцінку вмісту Cu, Cd і Pb у листі U. pumila та ґрунті південно-східній околиці м. Чернігова, поблизу залізничних колій, із визначенням коефіцієнтів транслокації цих елементів. Встановлено здатність U. pumila ефективно акумулювати Pb із ґрунту та атмосфери, що розширює уявлення про її біоіндикаційні властивості й підтверджує доцільність використання цього виду як індикатора техногенного забруднення. Висновки. Концентрації Cu, Cd і Pb у листі U. pumila перевищують контрольні значення, найбільші показники зафіксовані на відстанях 2–10 м від залізничних колій. Найбільш рухомим виявився Pb, для якого значення коефіцієнта транслокації перевищує 1, що свідчить про його активне надходження в листя. Отримані результати підтверджують можливість використання U. pumila як фітоіндикатора для моніторингу рівня забруднення важкими металами у зоні впливу залізничного транспорту.

Мета роботи. Дослідити ефективність різних методів контролю поширення інвазійного виду Ulmus pumila L. уздовж залізничних колій в умовах Чернігівської області (механічних, ручних та хімічних). Методологія. У межах дослідження нами було проведено застосування трьох основних методів контролю інвазійного виду U. pumila, а саме: механічний метод, що полягав у скошуванні надземної частини рослин; ручний метод, зокрема обрізання молодих пагонів із використанням ручної пилки; хімічний метод, який передбачав локальну обробку гербіцидом (моноамонійна сіль гільфосату) окремих пагонів. Дослідження ефективності даних методів проводилися на трьох ділянках розміром 3 × 2 м кожна, де застосувалися різні методи боротьби. Ефективність даних методів оцінювалася на основі змін у популяції рослин досліджуваного виду на кожній окремій ділянці. Наукова новизна полягає у порівнянні ефективності різних методів контролю інвазійних видів рослин, зокрема U. pumila, в умовах зростання біля залізничних колій на південно-західній околиці м. Чернігова. У межах цієї роботи вперше проведено порівняльний аналіз механічного, ручного та хімічного контролю поширення інвазійного виду. Висновки. Встановлено, що механічний метод є найбільш перспективним та найбільш безпечним для контролю популяції U. pumila в умовах досліджуваного регіону. Хімічний метод також продемонстрував високу ефективність, проте є економічно затратним і несе ризики негативного впливу на екосистему. Ручний метод, який передбачає ручне обрізання молодих пагонів, виявився найменш ефективним через значні витрати часу та неможливість повного видалення всіх молодих паростків. Для досягнення стійкого результату важливо враховувати можливість комбінування різних методів, що дозволить досягти більш тривалого ефекту. Водночас, необхідні подальші дослідження для оцінки довгострокової ефективності кожного з методів.

Мета роботи. Дослідити особливості перебігу фенологічних фаз інвазійного виду Ulmus pumila L. в урбанізованому середовищі м. Чернігова упродовж 2023–2025 років та визначити послідовність і тривалість фенологічних фаз та підфаз. Методологія. Фенологічні спостереження за U. pumila проводилися упродовж 2023–2025 років відповідно до методики І. М. Бейдеман з метою вивчення сезонних особливостей розвитку виду. У весняний період спостереження здійснювалися з інтервалом 1–2 дні, що дозволяло детально фіксувати початок і перебіг основних фенологічних фаз. У літній та осінній періоди облік проводили двічі на тиждень. Усі дані систематично заносилися до польового журналу спостережень. Паралельно фіксувалися показники температурного режиму повітря, що дало змогу оцінити вплив температурних умов на перебіг фенологічних фаз виду. Наукова новизна. Представлено результати трирічного фенологічного моніторингу U. pumila в умовах урбанізованого середовища м. Чернігова. Визначено міжрічну динаміку строків настання основних фено­логічних фаз і підфаз та встановлено тенденцію до подовження вегетаційного періоду. Обґрунтовано темпе­ратурні діапазони проходження ключових фенофаз і підтверджено залежність їх настання від середньодобових показників температури повітря, що уточнює регіональні особливості сезонного розвитку виду в умовах міського мікроклімату. Висновки. За результатами трирічних фенологічних спостережень встановлено, що U. pumila в системі захисних насаджень м. Чернігова характеризується раннім початком вегетації за низьких середньодобових температур, стабільним ритмом розвитку та тенденцією до подовження вегетаційного періоду (239–267 днів). Отримані результати свідчать, що екологічно пластичний, інвазійно небезпечний вид U. pumila в умовах системи захисних насаджень м. Чернігова здатний успішно проходити повний цикл сезонного розвитку за широкого діапазону температурних умов. Виявлені фенологічні особливості можуть бути однією з передумов його стабільного функціонування та подальшого поширення в регіоні, що обґрунтовує доцільність подальшого моніторингу фенологічних характеристик виду в межах Чернігівського Полісся, зокрема за межами міських екосистем.