Svetlana Shakalii

Mrs. Svetlana Shakalii

Department of plant growing, Poltava State Agrarian University, Poltava, Poltavs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

14Years (2013-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
АБА. В. Баган
А. В. Баган
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
ОЧО. О. Четверик
О. О. Четверик
Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптова-ними, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попере-дників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35% залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по по-переднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Скло-подібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87% – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У серед-ньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними до-слідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.

12 July 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АБА.в. Баган
А.в. Баган
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
СЮС.о. Юрченко
С.о. Юрченко
Мета. Мета досліджень полягала у вивченні рівня прояву елементів продуктивності качана та рівня урожайності гібридів кукурудзи за групами стиглості. Методи. Польові і лабораторні методи досліджень передбачали визначення елементів продуктивності качана, а саме: маса качана, кількість рядів зерен у качані, маса зерна з качана, маса 1000 зерен, а також показника урожайності. За допомогою статистичного методу шляхом дисперсійного аналізу було встановлено найменшу істотну різницю за даними урожайності. Об’єктом дослідження було дев’ять гібридів кукурудзи української селекції різних груп стиглості: рання, середньорання і середня. Дослідження проводили протягом 2019–2021 років. Результати. За середніми даними показник кількості рядів зерен у гібридів кукурудзи залежно від груп стиглості становив: рання – 14–18, середньорання – 12–18, середня – 12–16 рядів зерен. Ознака маси качана у гібридів кукурудзи дорівнювала відповідно: ранньостиглі – 189,7–239,2 г; середньоранні – 208,6–254,8 г; середньостиглі – 237,5–285,4 г. Показник маси зерна з качана варіював таким чином: ранньостигла група – 161,5–209,8 г; середньо-рання група – 180,5–227,0 г; середньостигла група – 209,8–258,6 г. Ознака маси 1000 зерен у гібридів кукурудзи складала відповідно: ранньостигла група – 273,2–334,0 г; середньорання група – 302,4–341,2 г; середньостигла група – 325,8–370,6 г. Показник урожайності гібридів кукурудзи варіював таким чином: ранньостигла група – 7,43–8,04 т/га, середньорання група – 7,88–8,47 т/га, середньостигла група – 8,64–9,16 т/га. Висновки. Відмічено, що найбільшою продуктивністю серед ранньостиглої групи характеризувався гібрид кукурудзи Мрія МС, серед середньоранньої групи – гібрид ДМС Тренд, серед середньостиглої групи – гібрид Візир, який мав найбільший рівень урожайності (9,16 т/га) серед досліджуваних гібридів. Встановлено, що збільшення тривалості періоду вегетації у гібридів кукурудзи впливає на підвищення продуктивності за даними групами стиглості.

27 March 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЖГ. П. Жемела
Г. П. Жемела
АБА. В. Баган
А. В. Баган
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
ТЧТ. О. Чайка
Т. О. Чайка
Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких техно-логій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виго-товлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь техно-логії випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Метою досліджень було дослідити реологічні, хлібопекарські та органолеп-тичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіру-ліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м’якої озимої сорту Оржиця та хміль ди-кий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ «Хорс» та порошок синьо-зеленої во-дорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейкови-ни в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сор-ту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає опти-мальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ «Хорс» змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об’єм хліба та порис-тість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ «Хорс», що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, отримані в результаті дослідження, дають змо-гу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні міне-ральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доці-льно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

30 August 2023 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБА.в. Баган
А.в. Баган
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
СЮС.о. Юрченко
С.о. Юрченко
ОЧО.о. Четверик
О.о. Четверик
Мета. Метою досліджень було вивчення закономірностей прояву і формування посівних якостей насіння зернобобових і зернових культур. Методи. Використовували лабораторні (визначення показників посівних якостей насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Матеріалом для досліджень були зразки насіння п’яти зернобобових культур – нут звичайний, чина посівна, сочевиця харчова, сочевиця червона і маш; зразки насіння п’яти зернових культур – ячмінь звичайний ярий, пшениця тверда яра, пшениця м’яка яра, овес посівний плівчастий, овес посівний голозерний. Досліджували наступні показники – енергію проростання, лабораторну схожість, швидкість проростання, дружність проростання та індекс проростання. Статистична обробка результатів досліджень включала проведення кореляційного аналізу за допомогою програми «Statistiсa» . Результати. За результатами досліджень найбільша енергія проростання насіння відмічена у машу (96 %), лабораторна схожість – у чини посівної і машу (100 %). Найбільш дружнім проростанням характеризувався також маш (33,3 %) із найменшим періодом проростання насіння (2,2 доби). За індексом проростання виділено маш (0,32). За результатами кореляційного аналізу було встановлено тісний зворотній зв’язок показника швидкості проростання із показниками енергії проростання, лабораторної схожості та дружності проростання (r=-0,72…-0,81). Індекс проростання характеризувався прямою сильною залежністю із показником швидкості проростання (r=0,99). Висновки. Насіння зернобобових культур мало вищі показники енергії проростання, лабораторної схожості, дружності проростання та нижчі показники індексу проростання і швидкості проростання, порівняно із насінням зернових культур. За посівними якостями насіння серед зернобобових культур виділено маш, а серед зернових культур – овес посівний голозерний.

25 March 2025 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АБА.в. Баган
А.в. Баган
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
ЛГЛ.м. Головаш
Л.м. Головаш
ІГІ.а. Голуб-Маковецька
І.а. Голуб-Маковецька
ПМП.о. Малов
П.о. Малов
Мета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу мікродобрива LF-соняшник на біометричні показники рослин, елементи структури врожаюта рівень урожайності гібридів соняшнику.Методи. Використовували польові (дослідження тривалості вегетаційного періоду, біометричних показниківрослин та рівня урожайності), лабораторні (визначенняелементів структури врожаю) та статистичні (обробкарезультатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень –два гібриди соняшнику різних груп стиглості компаніїТОВ «Сингента»: СИ Бельканто і СИ Арізона. Схемадосліду включала такі варіанти: без обробки (контроль);позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків,позакореневе підживлення у фазі бутонізації, позакореневе підживлення у фазі 2-3 пари листків + бутонізації.Досліджували наступні показники – тривалість вегетаційного періоду, висоту рослини, діаметр стебла, кількістьлистків на рослині, площу листкової поверхні, діаметркошика, масу насіння з кошика, масу 1000 насінин, урожайність. Статистична обробка результатів дослідженьвключала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За результатами досліджень виділеноваріант позакореневого підживлення у фазі 2-3 парилистків + бутонізації мікродобривом LF-соняшник.Даний варіант обробки перевищував контроль за проявом досліджуваних показників: за висотою рослин –на 4,5 %, за діаметром стебла – на 12,0 %, за кількістюлистків на рослині – на 15,0 %, за площею листковоїповерхні – на 12,4 %, за діаметром кошика – на 13,8 %,за масою насіння з кошика – на 6,7 %, за масою 1000насінин – на 7,3 %, за урожайністю – на 19,3 %.Висновки. Встановлено найбільший ефект впливумікродобрива LF-соняшник за комплексного застосування на прояв біометричних показників рослин,елементів структури врожаю та рівень урожайностісоняшнику. За рівнем формування досліджуванихпоказників виділено середньостиглий гібрид соняшникуСИ Арізона.

24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
СЮС. О. Юрченко
С. О. Юрченко
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
АБА. В. Баган
А. В. Баган
На сьогодні в Україні набирає популярності вирощування малопоширеної культури – арахісу культурного (Arachis hypogaea L.). Розширення зони вирощування арахісу потребує постійного удосконалення сортової агротехніки, що забезпечить отримання високої врожайності, поліпшення якості олії і переробки рослинної сировини, а також безпеку для здоров’я. Строк сівби є одним із агротехнічних прийомів, що мають значний вплив на формування врожайності арахісу. У вітчизняній та зарубіжній літературі немає єдиної думки щодо строків сівби, за яких доцільно починати сіяти. Метою дослідження було розробити та вдосконалити елементи технології вирощування, зокрема строків сівби сортів арахісу, які би забезпечували підвищення врожайності та якості. Польові дослідження проводили упродовж 2020–2021 рр. Об’єкт досліджень вивчали за схемою двофакторного досліду: фактор А – сорти арахісу Валенсія українська, Степняк, Краснодарець 14; фактор В – варіанти строків сівби: 10 травня, 20 травня, 1 червня. Також була проведена оцінка якості за масою 1000 ядер (г), та виходу зрілих, конденційних ядер (%) залежно від строків сівби та сортових властивостей арахісу. На основі встановлених закономірностей формування польової схожості насіння і проходження міжфазного періоду посів-сходи виявлено кращий варіант по строках сівби – 1 червня. Визначено реакцію досліджуваних сортів арахісу на різні строки сівби насіння. Встановлено, що рівень урожайності арахісу на 18,2 % залежав від погодних умов, на 40,7 % від сорту, на 26,6 % від строків сівби, на 2,2 % від інших факторів та 12,3 % склала взаємодія факторів АВ. Для збільшення урожайності арахісу рекомендовано сівбу проводити 20 травня. При більш пізніх строках сівби відмічено зменшення маси 1000 ядер та вихід дозрілих. При ранніх строках – зменшення урожайності внаслідок впливу несприятливих умов розвитку на початкових етапах та зменшення польової схожості. Проте рослини вступили у фазу цвітіння раніше, що дало змогу більшій кількості плодів досягти зрілості до заморозків. Серед досліджених сортів за урожайністю та крупністю ядер виділявся сорт Валенсія українська.