Ольга В. Бараболя

Ольга В. Бараболя

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ольга В. Бараболя

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

20Years (2007-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ТЧТ. О. Чайка
Т. О. Чайка
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
Виклики сьогодення вимагають забезпечити урожайність і якість зерна пшениці як основної харчової культури задля забезпечення продовольчої безпеки України та країн світу. Щорічно причинами недобору врожаю зернових колосових культур і погіршення його якості є вплив шкідливих організмів, особливо клопа шкідлива черепашка. Метою статті є дослідження урожайності та фізичних якостей зерна пшениці м’якої озимої сорту Українка Полтавська залежно від ступеня пошкодженості клопом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Вирощування пшениці м’якої озимої сорту Українка Полтавська відбувалося на дослідному полі Полтавського державного аграрного університету в умовах Лісостепу. Ґрунт дослідної ділянки має такі характеристики: темно-сірий опідзолений, за механічним складом – пилувато-важкосуглинистий, вміст гумусу в орному шарі – 3,77–3,93 %, рН=5,8–6. Дослідження якості проводили в Науково-дослідній лабораторії якості зерна імені Г. П. Жемели з використанням відповідного обладнання, посуду та реактивів. Проведені дослідження свідчать про негативний вплив пошкодження пшениці озимої сорту Українка Полтавська клопом шкідлива черепашка як на її врожайність, так і на якість зерна. Визначено, що зростання ступеня пошкодження зерна до 25,3 % негативно вплинуло на показники урожайності та її якості: врожайність зменшилася – на 10 %, маса 1000 зерен – на 10,1 %, натура – на 6 %, склоподібність – на 35,2 % порівняно з відповідними показниками здорового зерна. Проведений кореляційний аналіз показав наявність дуже високого негативного зв’язку між рівнем пошкодження зерна клопом шкідлива черепашка та показниками урожайності (r=-0,9839), масою 1000 зерен (r=-0,9840), натурою (r=-0,9888) і склоподібністю (r=-0,9975). Виконаний регресійний аналіз засвідчив залежність середнього значення кожного з показників від ступеня пошкодження зерна (х) та маси 1000 зерен (у): врожайності – Y=0,323–0,0008x+1,1476y; натури зерна – Y=1031,5972–2,8285x–5,2304y; склоподібності зерна – Y=101,0462–1,346x–0,2495y.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГЖГ. П. Жемела
Г. П. Жемела
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ЄЛЄ. С. Ляшенко
Є. С. Ляшенко
ВПВ. А. Подоляк
В. А. Подоляк
Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культу-ри, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньости-глого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфа-зних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповід-но до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зме-ншення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загуще-них посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення ви-робництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ран-ньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.

25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ЮТЮ. В. Татарко
Ю. В. Татарко
ОАО. В. Антоновський
О. В. Антоновський
У статті обґрунтовано актуальність здійснення всебічної об’єктивної оцінки цілої низки показ-ників якості зерна і борошна, оскільки у світі набувають популярності хліб і хлібопродукти із цілого зерна, харчова цінність яких значно вища, ніж продуктів, виготовлених із рафінованого борошна. Метою дослідження є визначити якість борошна, отриманого із зерна пшениці м’якої озимої та ви-явити відмінності залежно від сорту, дослідити та з’ясувати особливості борошна, їх вплив на хлі-бопекарські властивості. Було відібрано 9 зразків зерна пшениці м’якої озимої врожаю 2018–2019 років, розроблених і вирощених селекціонерами Полтавської державної аграрної академії. Об’єктом дослідження стали такі сорти пшениці озимої: Оржиця, Зелений гай, Лютенька, Аріївка, Диканька, Царичанка, Кармелюк, Полтавчанка та Сагайдак. Фізичні та хімічні властивості зерна й отрима-ного з нього борошна проводилися на склоподібність, вміст білка та клейковини в борошнові, якість клейковини, об’єм хліба. Також оцінку його якості за такими показниками як еластичність, колір, смак, запах, було визначено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полта-вської державної аграрної академії. При дослідженні вищенаведених параметрів було застосовано загальноприйняті методики, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Процес випікання зразків хліба складався з декількох етапів: підготовки і дозуванні сировини, замісі тіста, його бродіння, форму-вання, оброблення, розстойки, випічки, охолодження. Проаналізувавши випечений хліб, було виявлено, що всі зразки мають задовільну оцінку за якістю. Найкраща загальна оцінка належить сорту пше-ниці озимої Полтавчанка (5 балів з 5 можливих за загальноприйнятими стандартами). Хліб, випече-ний з борошна пшениці озимої сорту Аріївка має тріщинувату поверхню скоринки (2 бали), напівова-льну форму (3 бали), світло-коричневого кольору (4 бали). М’якуш малоеластичний, добре відновлює форму (4 бали), має помірно крупну, рівномірну шпаристість (3 бали), за кольором світлий із сірень-ким відтінком (3 бали), має специфічний пшеничному хлібу запах (4 бали). Виявлені результати дос-лідження дають можливість зрозуміти якими будуть продукти випікання, на що потрібно звернути увагу для досягнення покращення якості хлібобулочних виробів та збільшити продуктивність.

25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГЖГ. П. Жемела
Г. П. Жемела
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ЮТЮ. В. Татарко
Ю. В. Татарко
ОАО. В. Антоновський
О. В. Антоновський
У статті доведено актуальність вирощування якісної озимої пшениці в Україні як головної про-довольчої культури та цінної в польовій сівозміні. Мета дослідження полягає в оцінюванні фізичних і хімічних властивостей сортів пшениці озимої для того, щоб для виявити кращі характеристики для подальшого призначення використання зерна. Зерно пшениці озимої сортів Оржиця, Полтавчанка, Царичанка, Зелений гай, Кармелюк, Аріївка, Лютенька, Сагайдак, Диканька (селекція Полтавської державної аграрної академії) для проведення досліджень вирощувалось на полях НВП із селекції та насінництва. Лабораторні дослідження якості зерна пшениці озимої проведено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полтавської державної аграрної академії. Фізичні та хімічні показники якості зерна пшениці озимої було визначено відповідно до загальноприйнятих методик, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Дослідження показало високу енергію проростання усіх сортів озимої пшениці, а найвищий показник схожості спостерігався у сортів Зелений гай (96 %) і Царичанка (94 %). Найменший показник у сорту Оржиця – 86 %, що теж свідчить про гарну схо-жість. Визначення впливу сортових властивостей на масу 1000 зерен показало найвищий показник у сорту Зелений гай (48,0 г), а найменший – у сорту Оржиця (39,7 г). Оцінка наведених зразків на скло-подібність виявила найвищий показник у сорту Зелений гай (97 %), а найменший – у сорту Полтав-чанка (70 %). Проаналізувавши отримані результати досліджень, можна зробити висновок, що ці сорти є кращими для випічки хлібобулочних виробів. Аналіз впливу сортових властивостей на хіміч-ний склад зерна пшениці озимої проводився за показниками: вміст клейковини, число падіння, вміст білка, число седиментації. Виявлено, що найбільший вміст клейковини має сорт Лютенька (37 %), найменші – сорти Оржиця (30 %), Диканька (31 %) та Зелений гай (31 %). Визначення деформації клейковини показало, що у досліджуваних сортах пшениці переважає друга група і показники коли-ваються від 88 до 102 одиниць. Результати дослідження числа падіння показали, що зерна пшениці озимої мають показники від 206 с (що є прийнятним) до 452 с (що є збільшеним показником, тому кінцева якість хлібобулочних виробів може бути не найкращою). Проведення досліджень вмісту біл-ка засвідчило, що всі 9 сортів пшениці озимої відповідають визнаним стандартам. Найнижчий пока-зник вмісту білка має сорт Оржиця (13,6 %), а найвищий – сорт Лютенька (16,9 %). Оцінка числа седиментації показала, що більшість із представлених зразків належать до високих – понад 50 мл і більше. Лише один зразок зерна пшениці озимої Аріївка має середній показник у 34 мл. Отже, ми ви-ділили два сорти – Зелений гай і Лютенька, які показали найкращі результати за всіма параметрами і показниками. Відмічена позитивна динаміка у показниках майже всіх сортів, що доводить їх спро-можність давати стабільні сходи та стійкість до несприятливих умов.

27 March 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЖГ. П. Жемела
Г. П. Жемела
АБА. В. Баган
А. В. Баган
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
Svetlana ShakaliiSvetlana Shakalii
Svetlana Shakalii
ТЧТ. О. Чайка
Т. О. Чайка
Нині в суспільстві зростає прихильність до органічних продуктів, які є екологічно безпечними та натуральними. Тому поряд з використанням прискорених технологій виробництва повертаються до класичних технологій, що забезпечують високу якість продуктів харчування. Однією з таких техно-логій є випікання хліба на хмельових заквасках, яка свого часу застосовувалася переважно для виго-товлення хліба з борошна другого й обойного сортів. Найголовнішим аргументом на користь техно-логії випікання хліба на хмелевих заквасках є те, що цей хліб можна виготовляти без використання пресованих дріжджів. Метою досліджень було дослідити реологічні, хлібопекарські та органолеп-тичні показники пшеничного хліба з сорту Оржиця на різних хмелевих заквасках з додаванням спіру-ліни. Для випікання хліба використовували зерно пшениці м’якої озимої сорту Оржиця та хміль ди-кий, закваску пшенично-хмелеву (маточну суху подрібнену) ТМ «Хорс» та порошок синьо-зеленої во-дорості спіруліни. Досліджуване борошно має запах та смак, властивий борошну з пшениці, без сторонніх запахів і присмаків. При розжовуванні борошна не відчувається хрускіт. Вміст клейкови-ни в борошні із зерна пшениці сорту Оржиця відповідає вмісту клейковини борошна вищого сорту та становить 29,4 %, що на 4,4 % більше верхньої межі стандарту. Борошно із зерна пшениці сор-ту Оржиця за всіма показниками якості входить є в межах допустимих норм та відповідає опти-мальному рівню для одержання високоякісного хліба. Закваска з хмелю дикого та хмелева закваска фірми ТМ «Хорс» змінили такі органолептичні показники якості хліба, як об’єм хліба та порис-тість. Особливий вплив на смакові якості хліба мало використання хмелевої закваски ТМ «Хорс», що додала йому дещо неприємного гіркого смаку. Дані, отримані в результаті дослідження, дають змо-гу рекомендувати виробникам хлібопекарської промисловості використовувати нетрадиційні міне-ральні добавки, такі як спіруліна. Застосовування хмелевої закваски, особливо з дикого хмелю, доці-льно використовувати для приготування бездріжджового пшеничного хліба.

25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
МНМ. Ю. Найдьон
М. Ю. Найдьон
СКС. М. Кононенко
С. М. Кононенко
СКС. Г. Коровніченко
С. Г. Коровніченко
У статті обґрунтовано актуальність поєднання в системі удобрення сої фосфорно-калійних та азотних добрив для реалізації її генетичного потенціалу. Метою дослідження є встановити оптима-льно обґрунтовані дози застосування азотних добрив. Дослідження з вивчення ефективності різних доз азотних добрив під час вирощування сої проводили в тимчасовому досліді з триразовим рендомізова-ним розміщенням варіантів. Використовувалися такі форми мінеральних добрив: аміачна селітра, суперфосфат гранульований і калій хлористий. Фосфорні та калійні добрива вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні – навесні під передпосівну культивацію. Закладання польових дослідів, відбір рослинних і ґрунтових зразків, спостереження та дослідження проводили згідно з рекоменда-ціями і методичними вказівками останніх років. Результати досліджень показали, що застосування азотних добрив є головним чинником, що впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктив-ності сої та дає змогу зменшити витрати вологи на формування одиниці врожаю. Внесення азотних добрив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дозволяє зменшити на 34–39 % витрати вологи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Внесення азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60) збільшує вміст нітратного і амонійного азоту в шарах ґрунту 0–20 і 20–40 см у межах від 1,1 до 4,7 % відповідно. Мінеральні добрива досить позитивно вплинули на біометричні показники рослин сої. Найкращими виявилися варіанти, де азотні добрива застосовувалися на фоні фосфорно-калійних. Спостерігається тенденція до покращення відповідних показників за умови збі-льшення дози азотних добрив. Найвища врожайність насіння сої, в середньому за роки проведення досліджень 25,5 ц/га, формується на варіанті із внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,6 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Виявлено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казники якості насіння сої. Максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено на варіанті із вне-сенням по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найвищий вміст жиру (22,0 %) у зерні сої встановлено у ва-ріанті без внесення добрив. Покращення умов мінерального живлення шляхом внесення азотних доб-рив сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.