Topicality. The actuality of problem of necessity of territory branding as a tool to improve the touristic-recreational complex development has been substantiated. Today competition is experienced not only among products and enterprises but also among countries and destinations. When considered from this respect, destinations expecting to take advantage in the competition need to determine their features that would help them become brands and benefit from these features. It is almost impossible for a country to create a consistent perception as each of the touristic-recreational complexes constituting that country has different outstanding features.Aim and tasks. The aim of the article is analysis of an influence of a touristic-recreational complex brand on increasing of tourists’ loyalty and tourists flow to a destination was performed. The key idea behind this research is to assess the perception of own positioning at the world tourism market by the representatives of tourism business as applied to the perception of potential consumers.Research results. The issues of forming, promotion and positioning of a territory brand were studied. The interpretation of a territorial brand based on the use of the brand architecture concept was provided. The main stages of the branded tourist product forming process were proposed. It was determined that consistent and competent territorial branding is a management tool that can effectively solve problems of increasing the competitiveness and sustainability of the development of touristic-recreational complex. The modern branding models of a tourist destination were analyzed. The interrelation of the main definitions of the destination brand was shown.Conclusion. It was determined that under current conditions the factors of non-price competition of regions act as tools of technological competition. It was shown that the brand of the destination can set a vector of his development. It was revealed, that an assembled brand with a help of stakeholders leads to a cultural and trading connections extension of the regions. The parameters by which the residents of developed and developing countries evaluate a touristic-recreational complex were defined. The basic principles, according to which the touristic-recreational complex branding concept creation should take place, were formulated. Актуальність. Актуальність проблеми полягає в необхідності брендингу території як інструменту підвищення ефективності розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Сьогодні конкуренція спостерігається не тільки серед продуктів і підприємств, а й між країнами та дестинаціями. Виходячи з цього, дестинації, які очікують переваги в конкурентній боротьбі, повинні визначити свої особливості, які допоможуть їм стати брендами і отримати вигоду з цих функцій. Для країни майже неможливо створити однакове сприйняття, оскільки кожне з туристично-рекреаційних комплексів, що складають цю країну, має різні видатні особливості.Мета та завдання. Мета полягає в проведені аналізу впливу бренду туристично-рекреаційного комплексу на підвищення лояльності туристів та збільшення туристичного потоку до дестинації. Основна ідея даного дослідження полягає в оцінці сприйняття власного позиціонування на світовому туристичному ринку представниками туристичного бізнесу стосовно до сприйняття потенційних споживачів.Результати. Розглянуто проблеми формування, просування та позиціювання бренду території. Надано трактування територіального бренду на основі використання концепції архітектури бренду. Запропоновано основні етапи процесу формування брендового туристичного продукту. Визначено, що послідовний і компетентний територіальний брендинг є управлінським інструментом, за допомогою якого можливо ефективно вирішувати завдання підвищення конкурентоспроможності та стійкості розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Проаналізовано сучасні моделі брендингу туристичної дестинації. Показано взаємозв’язок основних дефініцій бренду дестинацій.Висновки. Встановлено, що в сучасних умовах фактори нецінової конкуренції регіонів виступають як інструменти технологічної конкуренції. Показано, що бренд може визначити вектор розвитку туристичної дестинації. Виявлено, що збірний бренд при підтримці стейкхолдерів веде до розширення культурних та...
This study explores the potential of using eye-tracking technology as a marketing tool to enhance domestic tourism. By examining the visual preferences of users, this research aims to improve the informational resources and visual components of advertising campaigns for tourism destinations. An experiment was conducted to determine which of three image categories—architecture (Ia), nature (In), and people (Ip)—captures more user attention. Participants’ eye movements were tracked to collect data on fixation time, first glance, and the order of image exploration. The findings indicate that images of people (Ip) attract more attention than images of architecture or nature, irrespective of pose, angle, or clothing. Within the Ip category, dynamic images of people in authentic clothing (Ip3–Ip5) held viewers’ attention longer, averaging 3.3 s compared to 1.3 s for static portrait photos (Ip6–Ip8). This study concludes that eye-tracking technology can effectively identify visual elements that interest potential tourists, facilitating the creation of compelling advertising content. This approach can support the development of a cohesive and engaging visual identity for tourism destinations, thereby enhancing marketing strategies and promoting sustainable tourism.
В статі розглянуто основі аспекти промислового туризму, та загальний досвід різних країн в контексті використання промислового туризму для розвитку туристичних атракцій. Розглянуто основні підходи до промислового туризму зарубіжними та вітчизняними науковцями. Для визначення попиту на відвідування компаній були проаналізовані різні національні та місцеві джерела. Визначено, що розвиток цього виду туризму має сенс в межах промислових регіонів, де спостерігається високий ступінь антропогенної трансформації природних ландшафтів, різноманітна мережа діючих промислових підприємств та збережених об'єктів промислової спадщини. Визначено основні проблеми, що заважають розвитку промислового туризму в цілому, та на окремих підприємствах зокрема. Для деяких організацій високі витрати на розвиток, пов'язані із впровадженням промислового туризму, призводять до того, що вони вирішують не впроваджувати подібні проекти.
У статті узагальнено та систематизовано можливості моделі push/pull для маркетингового дослідження ринку внутрішнього туризму в Україні. Розглянуто основні етапи формування моделей мотивації туристів, визначено чинники виштовхування та тяжіння в сфері туризму. Проаналізовано наробки закордонних дослідників з точки зору мотивації туристів, використання моделей для аналізу факторів та індикаторів мотивації, дестинації / країни та виду туризму. Виокремлено та сформовано основні переваги та недоліки використання моделі push/pull для маркетингового аналізу ринку внутрішнього туризму. Зазначено, що особливості використання цієї моделі ґрунтується на уявлені споживачів туристичних послуг на туристичні дестинації усереднені країни. Оскільки бачення міжнародних туристів зазвичай ґрунтується на погляді «ззовні», то бачення внутрішніх туристів зазвичай йде «зсередини» дестинації. Тож при використанні цього інструменту необхідно зважати на особливості суббрендів дестинацій, які існують в контексті збірного бренду.