28 February 2023 in Економіка та суспільство
Стаття присвячена актуальним питанням щодо управління кар’єрним зростанням працівників сфери гостинності та рекреації. Зазначено, що кар'єрний ріст будь-якого працівника залежить не лише від його власних зусиль, але й від зусиль підприємства. На кар'єрне зростання працівників готельного підприємства мають вплив такі ланки готелю: як керівник підрозділу; служба управління персоналом; колеги. Представлена узагальнена періодизація кар’єри, яка залежить від віку працівника. У статі розглянуті зовнішні кар'єрні фактори, котрі розділені на дві сфери: загальну (позаслужбову) та спеціальну (службову). Зазначено, що сфера гостинності та рекреації це – особлива сфера послуг, у якій велика увага приділяється особистим якостям працівників. Визначені особисті якості працівників, які є найбільш необхідними для успішної діяльності.
28 February 2023 in Економіка та суспільство
У статті узагальнено та систематизовано можливості моделі push/pull для маркетингового дослідження ринку внутрішнього туризму в Україні. Розглянуто основні етапи формування моделей мотивації туристів, визначено чинники виштовхування та тяжіння в сфері туризму. Проаналізовано наробки закордонних дослідників з точки зору мотивації туристів, використання моделей для аналізу факторів та індикаторів мотивації, дестинації / країни та виду туризму. Виокремлено та сформовано основні переваги та недоліки використання моделі push/pull для маркетингового аналізу ринку внутрішнього туризму. Зазначено, що особливості використання цієї моделі ґрунтується на уявлені споживачів туристичних послуг на туристичні дестинації усереднені країни. Оскільки бачення міжнародних туристів зазвичай ґрунтується на погляді «ззовні», то бачення внутрішніх туристів зазвичай йде «зсередини» дестинації. Тож при використанні цього інструменту необхідно зважати на особливості суббрендів дестинацій, які існують в контексті збірного бренду.
6 November 2024 in Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління
У статті розглядаються моделі споживчої поведінки які описують процес прийняття рішень щодо споживання туристичних послуг на різних етапах. Зазначено що споживання туристичних послуг відноситься до складної або невпевненої споживчої поведінки, яка визначається високим рівнем ризиків в процесі вибору серед альтернативних варіантів та потребує ретельної підготовки та залучення більшої кількості учасників. Серед особливостей споживчої поведінки зазначені наступні відмінні характеристики: цілеспрямованість дій споживача; свобода вибору щодо обробки комунікаційних повідомлень рекламного характеру та надання зворотного зв’язку; послідовність взаємопов’язаних етапів; можливість впливу на споживача та зміну намірів щодо альтернативних варіантів вибору на різних етапах. Визначено що моделі споживчої поведінки в туризмі на сучасному етапі приділяють особливу увагу стадіям: підготовки, пошуку та оцінці післякупівельного споживання. Стадія споживчого пошуку та підготовки може тривати від одного до трьох місяців в залежності від різних умов та видів подорожі. Такий тривалий період підкреслює важливість інформаційного та рекламного забезпечення споживачів за усіма комунікаційними каналами туристичного підприємства або дестинації. В результаті аналізу моделей визначено чотири групи факторів впливу на споживчі рішення в туризмі: зовнішні та внутрішні фактори, характер запланованої подорожі та післякупівельна оцінка отриманих вражень. Систематизація факторів надає змогу виробникам туристичних послуг більш точно визначити ціннісні характеристики пропозиції та забезпечувати високий рівень клієнтоорієнованості. Зазначено, що як внутрішні соціальні фактори, такі як стадія життєвого циклу, соціальний клас, референтні групи та родина, спричиняють значний вплив на поведінку спожива. Так і зовнішні фактори тяжіння, які стосуються загальних характеристик та іміджу дестинацій, суттєво впливають на прийняття остаточного рішення щодо вибору місця призначення. Визначені особливості поведінки споживачів на туристичному ринку, систематизація факторів впливу та послідовність етапів прийняття рішень забезпечує високу таргетованість налаштувань інструментів маркетингової стратегії просування та сприяє підвищенню рівня конверсії та фактичних продажів.
2 March 2026 in Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка
У статті досліджено трансформаційні процеси, які відбулися з початку повномасштабної війни в Україні у туристичній галузі. Наведено ознаки адаптації та відновлення туристичної активності населення. Запропоновано розглядати туризм як копінг-стратегію регуляції емоційного стану для психоемоційної реабілітації громадян в умовах постійного стресу. В рамках позитивної психології, концепцій добробуту та щастя людини, обрано модель DREAMA яка об’єднує ключові компоненти благополуччя, але в контексті туристичної діяльності. Кожен елемент моделі представлено як окремий інструмент відновлення та стабілізації емоційного стану в процесі здійснення туристичних подорожей. Розглядаючи туризм як копінг-стратегію заначено основні бар’єри, які стримують людей від споживання туристичних послуг під час війни. Обґрунтовано важливість зміщення акценту сутності туризму для українців з розваг на відновлення, з дотриманням принципів безпеки та етичної чутливості.
19 March 2026 in Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі
У статті обґрунтовано важливість процесу ідентифікації співробітників туристичної галузі в контексті формування загального іміджу компаній. Представлено взаємозв’язок між внутрішнім та зовнішнім іміджем, який формується на основі інструментів клієнтоорієнтованого та маркетингу персоналу. Проаналізовано поняття організаційної ідентичності в рамках міждисциплінарних категорій соціальної ідентичності та HR-брендингу. Обґрунтовано актуальність ідентифікації співробітників саме туристичної галузі з огляду на високу залежність якості послуги від людського чинника. Визначено специфічні риси туристичних компаній у ролі роботадавця, загрози та складнощі формування позитивного іміджу на ринку праці: сезонні коливання, віковий склад співробітників, мінливість попиту, що впливає на стабільний рівень заробітної плати. Представлено перелік зацікавлених сторін, яких можна ідентифікувати як «амбасадорів бренду»: менеджери (власники), працівники, колишні працівники, потенційні працівники (здобувачі на ринку праці), рекрутери. Кожна з цих категорій впливає на зовнішній та внутрішній імідж туристичних компаній та потребує особливої уваги з точки зору управління репутацією. Досліджено перелік ключових факторів, які найбільшою мірою впливають на імідж компаній як роботодавців туристичної сфери, також визначено вплив даних факторів на організаційну ідентифікацію фактичних співробітників. Акцентовано увагу на соціальній відповідальності та прикладах позитивної ринкової репутації національних туристичних компаній та регіональних брендів. Професійна діяльність персоналу таких компаній сприймається як внесок у розвиток регіону чи популяризацію культурної спадщини країни. Наведено перелік інструментів формування ідентифікації співробітників за категоріями. Комплексний підхід до формування організаційної ідентичності базується на аналізі попередніх факторів, що впливають на імідж туристичних компаній. Сформовані категорії відображають основні підсистеми управління персоналом сучасних туристичних підприємств. Зроблено висновок щодо позитивних поведінкових наслідків, що формуються у співробітників туристичних компаній в результаті високої організаційної ідентифікації.
22 June 2023 in Efektyvna ekonomika