The study aims to investigate the relationships between the volume of net migration and the economic development of individual European countries, which will make it possible to forecast the level of GDP and strengthen their migration policy. Correlation-regression analysis was used based on statistical data from Eurostat and the State Statistics Service of Ukraine for the period 2014−2021 for selected European countries (the EU-27 member states, Switzerland, and Ukraine). The correlation-regression analysis showed a relationship between the volume of net migration and the level of GDP. The linear correlation equations forecasted the value of the GDP level depending on the influence of a single factor – the volume of net migration. The attention is focused on the importance of migration, which ensures economic growth for Poland. It is attractive due to a simpler mechanism for moving immigrants than in other EU-27 countries, ease of language learning and easier adaptation, territorial proximity, and a higher standard of living compared to neighboring countries that were part of the Soviet Union. Thus, an increase in net migration to Poland by 1% will lead to an increase in gross domestic product by 1.43 million euros. Due to Russia’s war against Ukraine, net migration from Ukraine to Poland has increased significantly, potentially increasing Poland’s GDP in 2023 by 0.08% or 529.54 million euros.

Given rapid changes in global financial and economic processes caused by rapid transformations in the institutional environment and the onset of force majeure circumstances, there is a need to develop new approaches to assessing the level of bankruptcy. Most models that estimate the probability of enterprise bankruptcy are based on internal information, while external information is used to a limited extent. The growing threat of force majeure requires using not only the existing discrete models but also those that consider the external environment of enterprises when assessing the probability of bankruptcy. The purpose of this study is to develop a model for preventingbankruptcy of Ukrainian enterprises in force majeure conditions based on the use of artificial intelligence methods ‒ the theory of fuzzy logic– which allows for a comprehensive assessment of bankruptcy prevention. The paper uses analytical data from the World Bank. The model consists of interrelated groups of factors: organizational, informational and legal, and economic. As a result, a comprehensive indicator of prevention of corporate bankruptcies (D) was calculated on a neurolinguistic scale from 0 to 10; the indicator was estimated for Ukraine (5.644) and Romania (4.520) (as countries close in terms of economic and geopolitical development). The simulation results show that the level of prevention of enterprises’ bankruptcy in Ukraine falls into the average interval.

LLC “CPC “Business Perspectives” - publishing platform for academic journals

The global community is endeavouring to achieve the ambitious Sustainable Development Goals. An important area of implementation of all the seventeen goals is the introduction of organic production in agriculture. This will contribute to providing the population with food; improving public health; overcoming the problems related to hunger, poverty, poor health, limited clean drinking water, energy shortages, depletion of natural resources, climate change, and pollution of both aquatic and terrestrial ecosystems. The EU-27 countries need to reduce greenhouse gas emissions to zero by 2050, which exacerbates the issue. For this reason, the paper hypothesizes that organic farmland expansion will potentially result in an increase in greenhouse gas emissions. Accordingly, the purpose of the paper is to conduct empirical research into the impact of organic farmland expansion on the increase in greenhouse gas emissions in the EU. The correlation and regression analysis based on the use of available Eurostat statistics for the period 2014-2021 for selected individual European countries demonstrated that the majority of European countries exhibit a high degree of correlation. According to data from all EU Member States (27), the relationship is strong and directly proportional. It was found that with an increase in the area of organic farmland by 1% in the EU27, greenhouse gas emissions will increase by 0.00000025 thousand tons. The calculations revealed that ceteris paribus, greenhouse gas emissions are influenced by the expansion of organic farmland by 62.4%. Among the European countries under study, similar trends are observed in Denmark, Germany, Estonia, Spain, the Netherlands, Portugal, Romania, Finland, Switzerland, and the United Kingdom. Meanwhile, in Lithuania and the Netherlands, the relationship is inversely proportional. Weak correlation, as evidenced by the calculated correlation coefficient, is observed in such European countries as Bulgaria (0.05); Poland (0.02); Slovakia (0.05). To implement the Sustainable Development Goals, it is recommended to take measures to change the culture of food consumption; to use agricultural technologies, methods, equipment, machinery and mechanisms more efficiently; and to rationally use the waste.

The adaptation of the Ukrainian economy to the requirements of the European Union requires increasing the effectiveness of the system of making public management decisions regarding the development and assessment of the labor potential of our country. Currently, a unified system of evaluation indicators of the labor potential of Ukraine has not yet been developed. The authors substantiated and systematized the groups of medico-demographic, socio-economic and educational factors that affect the health of the employed population, and suggested the use of the "preserving the health of the employed population" indicator for assessing the labor potential. Accordingly, a mathematical model for evaluating the health of the employed population at the macro level is proposed, which is based on the theory of fuzzy logic. The application of the proposed model will make it possible to increase the efficiency of the system of public management decision-making in the process of developing concepts, strategies, and practical measures for the implementation of policies for the preservation of the health of the employed population, as well as to make timely adjustments during implementation, which should positively reflect on the steady growth of the index human development (HDI).

Актуальність дослідження пов’язана з тим, що нині в світі та в Україні активно розповсюджується небезпечне захворювання COVID-19, викликане інфекцією SARS-CoV-2, яке негативно впливає на ВВП, ринок праці, зокрема зменшує чисельність зайнятих, збільшує обсяги безробіття та підвищує рівень бідності. Метою статті є оцінка світових та вітчизняних тенденцій зайнятості з урахуванням впливу COVID-19. Розраховано зміну питомої ваги населення у віці 15—64 роки в 2018 році порівняно з 2015 роком в загальній структурі населення в окремих країнах світу та в Україні, що дозволило зробити висновок, про посилення тенденцій звуження бази зайнятості, особливо це характерно для України. Розраховано зміни обсягів зайнятого населення у віці 15—70 рр. для окремих країн-членів Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (ОЕСР) та України в 2019 році порівняно з 2005 роком, які дозволили визначити негативні тенденції для ринку праці, особливо для України. Проаналізовано рівень безробіття по окремих країнах-членах ОЕСР та України в 2005 році та в 2018—2019 рр. Здійснено розрахунок зміни рівня безробіття по окремих країнах-членах ОЕСР та України в 2019 році порівняно з 2005 роком та в 2018—2019 рр. Проаналізовано прогнозні значення впливу COVID-19 на рівень безробіття в окремих країнах ОЕСР та на кількість відпрацьованих робочих годин в світі та його порівняння з Глобальною фінансовою кризою 2007—2008 рр. Узагальнено досвід окремих країн світу щодо збереження робочих місць під час пандемії COVID-19. Запропоновано заходи з метою збереження робочих місць в умовах перебігу другої хвилі пандемії COVID-19, зокрема це: стимулювання розвитку економіки і ринку праці через запровадження активних заходів фіскальної і грошово-кредитної політики держави та забезпечення пільгового кредитування, фінансова допомога реальному сектору економіки, включно з системою охорони здоров’я; підтримка середнього і малого підприємництва, створення умов збереження робочих місць; захист зайнятого населення на робочих місцях, зокрема це стосується створення безпечних умов праці, сприяння розвитку гнучких, зокрема онлайн форм зайнятості тощо.