The authors disclose the essence of tax planning for domestic enterprises in the conditions of development of the economy in the context of the Fourth Industrial Revolution. Foreign experience as to approaches to interpretation of the phenomenon of «tax planning» is studied. It is substantiated that the existing modern approaches to the definition of the term of «tax planning» should be divided by the characteristics of purpose and subordination. The work contains a further elaboration of conceptual-categorical apparatus of taxation theory by closer defining of «tax planning», where, contrary to existing developments, it is proposed to assess the impact of elements of the current tax system on the efficiency of financial-economic activities of enterprises. A theoretical analysis of modern trends of tax planning is carried out and it is determined that the existing conditions of operation of enterprises are such phenomena as: digitalization of economic processes, robotization of business processes, influence of other factors of the Fourth Industrial Revolution and growth of uncertainty and level of risks for economic entities. According to the results of the research, it is defined that all these phenomena will affect the process of taxation of enterprises at the micro level due to the acceleration of data processing processes and changes in tax planning objects. The article explains the directions of further research on this topic, namely, the development of an economic-mathematical model of the influence of elements of the tax system in the context of the trends of the Fourth Industrial Revolution, which becomes relevant in modern conditions of tax planning.

This paper studies the dynamics and trends in processes of mergers and acquisitions in a highly competitive and global economic environment. The aim of this study is to analyse and divide into periods M&A agreements in the global economy. The study produces a precise definition and discusses benefits and drawbacks of such horizontal and vertical agreements. The authors discuss historical waves of mergers and acquisitions processes and present 11 individual periods containing special aspects and description of types of the agreements, as well as supplement the periods with COVID-19 pandemic flow for 2020-2021. A polynomial regression analysis is used to predict the mechanism, results and magnitude of mergers and acquisitions. Furthermore, a discrete time model enables studying behaviour pattern of mergers and acquisitions happened during 2009-2020. The results demonstrate that transnational companies are greatly attributed to economic growth through mergers and acquisitions despite their rather high preparation and implementation costs. It may be expected an escalation of capital redistribution among pharmaceutical and bioengineering companies in a post-pandemic period due to increased M&A agreements.

This article is an original attempt to define the necessity of providing the components of Industry 4.0 of the utility sector of tourism infrastructure. The problem is that the tourism utility sector faces challenges in Industry 4.0, such as the need for infrastructure modernization, digital integration, sustainability, and meeting changing tourist expectations. The study is conducted based on data from four (Croatia, Albania, Portugal, Montenegro) leading countries in terms of international tourism receipts as a percentage of GDP, as well as Romania and Ukraine as countries with great tourism potential. The significant impact of Industry 4.0 technologies on the development of tourism in these countries, is proved in this article. This study seeks to investigate the obstacles encountered by the tourism infrastructure utility sector in Industry 4.0 and suggests solutions to overcome these challenges. The article proposes a conceptual framework for creating a new scenario for the utility sector, which will be used for efficiently increasing operation of tourism infrastructure objects. Using empirical research, two scenarios are suggested: an optimistic one, where smart technologies facilitate the traveler's life, and a pessimistic one, where technologies do not affect the course of the journey. Also, the linear regression method was used to create the forecast in accordance with the offered scenario. Presented scenarios help identify how smart technologies can make the traveler's life easier by providing fast and efficient travel planning through online applications, and also, show the negative consequences, when technologies do not work properly or unforeseen circumstances arise, leading to delays, disrupted plans, and inconveniences during the journey. The authors noted that the scientific novelty of this research lies in its consideration of the impact of smart technologies on decision-making processes in complex travel situations. A forecast of the number of tourists, and travelers to the studied countries until 2024, was made.

The study's significance is determined by the need to implement Industry 4.0 technologies in all sectors of the economy. The goal of this article is to define and systematize the directions for implementing Industry 4.0 tools in the utility sector, as well as develop methodological and theoretical recommendations for assessing the effectiveness of energy-saving technologies. The research methodology consists of factors impacting the comprehensive assessment of the effective energy-saving technologies while applying multi-criteria optimization principles, particularly the Pareto-optimal (efficient) solution. The methods of dialectics, analysis and synthesis, generalization, comparison and systematization were used in the research process. Results: emphasized the need of handling energy saving matters in the Ukrainian utility sector in context of escalating aggression from russia; described the major Industry 4.0 technologies that the utility sector's most important economic players are already using or can use. The results of the implementation and operation the state target economic program of energy efficiency as well as development of the Ukrainian energy production sector in 2017-2020 were analyzed. A list of indicators that are markers of effective implementation of energy-saving technologies in the utility sector is provided. The scientific novelty and theoretical significance of the obtained results: the research was conducted using a complete approach to the assessment of innovative energy-saving technologies due to the use of Industry 4.0 tools. This comprehensive approach included consideration of efficiency (environmental, technological, economic, and social). The suggested approach entails evaluating the effects of various factors on the overall effectiveness of the innovative energy-saving program, including the review of potential project risks and the examination of internal connections between these factors. The article's practical value concentrates in the formulation and demonstration of scientific and practical provisions concerning the complete assessment of the efficacy a new technologies implementation. Taking into account the complexity of the situation caused by the russian federation's military aggression and the high level of capital intensity of energy production and transmission processes, the proposed applied methodology allows to determine the directions and develop specific management solutions to increase energy efficiency and energy saving of the Ukrainian utility sector.

У статті розглядається проблема становлення зеленої економіки в контексті сталого розвитку та технологій Індустрії 3.0, 4.0 та 5.0. Дослідження зосереджено на темі зеленої економіки, її еволюції, законодавчих змінах у європейських країнах та діяльності міжнародних організацій відносно Європейської зеленої угоди. Автори підкреслюють можливості та наявні проблеми технологічного характеру при переході до зеленої економіки країн Європейського Союзу із врахуванням умов Європейської зеленої угоди. Представлено порівняння результатів такого переходу із тенденціями, що були виявлені з огляду літератури. Описані чинники інноваційного та сталого розвитку в сучасній зеленій економіці. Охарактеризовано першочергові завдання та нові можливості для інновацій у національній економіці під впливом Індустрії 4.0 та положень Європейської зеленої угоди. Аналіз робіт, присвячених досліджуваній проблемі, дозволив провести класифікацію історичних періодів розвитку, визначити та оцінити шлях зеленого зростання. Проведено порівняльний аналіз індикаторів зеленого зростання, розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку. Встановлено, що лідерами: за критерієм найбільш ефективного та сталого використання ресурсів у 2019 році є Швеція та Данія; за рівнем захисту природного капіталу – Словаччина та Хорватія; за впливом на стан навколишнього середовища – Чехія та Німеччина; за рівнем ефективності державної політики зеленого зростання – Швеція, Нідерланди та Данія. У статті зазначається, що Україна має досить низькі результати щодо ефективного та сталого використання ресурсів, неефективно розпоряджається наявними екологічними активами та негативно впливає на стан навколишнього середовища. Водночас, за останні роки, Україна продемонструвала високі результати щодо рівня охорони природного капіталу та ефективності державної політики зеленого зростання. Визначено, систему ефективних інструментів державного регулювання інноваційної діяльності у сфері зеленої економіки, а саме: податкові пільги, збільшення державного фінансування технологічної та інноваційної діяльності, розвиток інноваційної культури. Також роль енергетичних інновацій для сталого розвитку та зеленої економіки, були окреслені авторами у статті.

У статті наведено теоретичні підходи до визначення поняття форсайту та надано авторське поняття форсайту міжнародної діяльності. Зазначено актуальність форсайт досліджень для мікро-, макро-, мезо- та міжнародного рівня розвитку економіки та суспільства. Наведено значення форсайту для національної економіки та міжнародної безпеки, а також міжнародної торгівлі, міжнародного руху капіталів та інших форм міжнародної діяльності. Зазначено зростаючу роль інструментарію міжнародного страхування та форсайту у нівелюванні ризиків і загроз. Проаналізовано умови застосування форсайт-технологій різними країнами протягом останніх шістдесяти років. Сформульовано відмінності форсайту від прогнозування та наведено переваги форсайту.