Despite the high nutritional value of cowpea and its potential for sustainable farming, its cultivation is limited by the lack of vegetable varieties adapted to different soil and climatic conditions, which complicates the fight against food insecurity in many countries. Therefore, this study aims to conduct a comprehensive evaluation of cowpea (Vigna unguiculata (L.) Walp. subsp. sesquipedalis (L.) Verdc.) varieties with the aim of identifying genotypes with high productivity potential and resistance to the main adverse environmental factors of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The experimental study was carried out in a three-year period (2014–2016). Depending on the variant of the experiment, cowpea germination was observed from 25 May to 30 May. The shortest sowing–shoot period (10 days) was observed in the variety ‘U-Tya-Kontou’ (China), with the longest (13 days) in the varieties ‘Kafedralna’ (Ukraine) and ‘American Improved’ (USA). In the control variant, shoots were obtained on 28 May. Flowering started from 9 July to 16 July; technical maturity (unripe (green) beans) started from 27 July to 2 July; and biological maturity of the seeds started from 30 August to 5 September. For the variety ‘American Improved’, the shortest period of seedling–technical maturity (unripe (green) beans) (58 days) and seedling–biological maturity (92 days) was recorded. By cultivar, the maximum plant height was achieved with varieties ‘Groik’ (Israel) at 100.5 cm and ‘Gasson’ (Vietnam) at 61.8 cm, which are 52 cm and 13.3 cm more than the control height. They differ by the quick growth of the main and side shoots, which allows them to be grown on supports. The highest yield of green beans was recorded in the cowpea variety ‘Gasson’ at 14.4 t∙ha⁻¹, which is 38.5% higher than the control. In the variety ‘Groik’, the yield of green beans (11.4 t∙ha⁻¹) did not differ significantly from the control (‘Kafedralna’—10.4 t∙ha⁻¹). The varieties ‘U-Tya-Kontou’ and ‘American Improved’ were characterized by the lowest yield of green beans, which reached 5.8 and 4.2 t∙ha⁻¹, respectively, which is 44.2 and 59.6% less than the control. As a result of statistical analysis of cowpea yields, the limits of its fluctuation were established as follows: fluctuations in the sum of effective temperatures by 10 °C (>10 °C) contributed to a deviation in green bean yields from 20.0 to 24.7 kg (ha)⁻¹, and fluctuations in precipitation by 10 mm contributed to a deviation in green bean yields in the range from 34.3 to 208.2 kg (ha)⁻¹. The results of the study presented in this article have practical application for the development of effective methods of growing local varieties of long-stemmed cowpea, which will increase yields and meet the needs of both farmers and consumers in regions with similar climatic conditions.

Вперше у богарних умовах Київської області проведено дослідження з впливу густоти рослин на насіннєву продуктивність вігни спаржевої, що дозволить удосконалити технологію вирощування культури та розширить видове різноманіття бобових овочевих рослин. Основними методами вивчення даної проблеми є польовий – для виявлення взаємодії об'єкта дослідження з біотичними та абіотичними чинниками північної частини Лісостепу України, статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів. Густота рослин сортів вігни овочевої впливала на тривалість міжфазних періодів. Неоднакові умови вирощування, які склалися у ценозі різної щільності виражаються тривалістю вегетаційного періоду рослин. Із збільшенням густоти рослин тривалість періоду від масових сходів до настання технічної стиглості скорочувалась. Така закономірність була характерна для всіх фаз росту і розвитку рослин вігни овочевої. Найбільш ранньостиглими виявилися сорти У-тя-Контоу та Кафедральна із загущенням посівів (143 тис. шт./га) з найкоротшою тривалістю вегетаційного періоду 135-141 діб. В середньому впродовж досліджуваних років сума ефективних температур повітря (> 10 °С) за вегетаційний період сортів вігни коливалася від 938 до 1114 °С, а кількість опадів, відповідно, від 125 до 136 мм. У межах досліджуваних варіантів встановлено пряму сильну кореляцію між урожайністю сортів вігни за вирощуванням при різній густоті рослин та сумою ефективних температур (r = від 0,72 до 0,94) і кількістю опадів (r = від 0,66 до 0,77). Збільшення суми ефективних температур на 1 °С призводить до збільшення врожайності насіння на 0,8–0,9 кг/га, а збільшення кількості опадів на 1 мм – до збільшення врожайності насіння на 3,0–9,0 кг/га. Схема сівби 70 х 25 см виявилась оптимальною для обох сортів вігни в досліджуваних умовах. Завдяки оптимальним умовам росту вігни, вирощеної при густоті 57 тис. шт./га, має високу продуктивність однієї рослини (30–30,3 г/рослини) та масу 1000 насінин (186–190 г). Результати також вказують на значні відмінності між сортами вігни за агрономічними показниками та якістю насіння. Найкращим адаптивним сортом вігни в умовах північної частини Лісостепу України виявився сорт Кафедральна.

Climate variability necessitates the optimization of sowing dates for vegetable crops to stabilize yields and mitigate abiotic stress risks. This study aimed to evaluate the effect of sowing dates on the productivity of daikon radish (Raphanus sativus L. convar. acanthiformis Sazon.) cultivars Gulliver and Minowase under medium-podzolic, light loamy soil conditions with a pH (pHKCl) of 6.74 during the period 2022–2024. Field experiments were conducted across four sowing dates (ranging from July to early August), accounting for the hydrothermal conditions of the growing season. Effective air temperatures ranged from 428 to 950 °C, with precipitation levels between 36.9 and 252.3 mm. It was established that the sowing date significantly influenced daikon yield (p < 0.001). A significant positive correlation was identified between yield and precipitation (r = 0.76–0.84; p < 0.05), whereas the correlation between yield and the sum of effective temperatures was weak to moderate and predominantly negative (r = −0.62 to −0.10). The highest yields were achieved with sowing in the third ten-day period of July: 54.6 t ha⁻¹ for the Gulliver cultivar and 58.9 t ha⁻¹ for the Minowase cultivar. The Minowase cultivar consistently outperformed Gulliver in terms of yield and exhibited higher ecological plasticity under fluctuating hydrothermal conditions. These findings confirm the feasibility of optimizing sowing dates as an effective adaptive tool for enhancing the stability of daikon production amidst climate change.

Мета. Визначити оптимальну густоту посіву тетрагонолобуса для досягнення максимальної продуктивності та покращення якості продукції. Методи. Дослідження проводилось за допомогою комплексу методів, що включали польові експерименти, лабораторні дослідження та статистичний аналіз даних. Результати. Дослідження показало, що густота посіву мала значний вплив на продуктивність та якість тетрагоналобуса. За найнижчої густоти посіву (89 тис. шт./га) була досягнута найвища продуктивність рослин (43,9 г). Зі збільшенням густоти продуктивність знижувалася. Найбільш ефективною виявилася схема посіву 45 х 10 см, яка забезпечила максимальну врожайність бобів-лопаток (6,2 т/га), перевищивши контроль на 6,9%. Збільшення відстані між рослинами в рядку призвело до зниження врожайності, особливо при схемі сівби 45 х 20 см та 45 х 25 см, де врожайність була на 22,4–44,2% нижчою порівняно з контролем. Схема посіву 45 х 25 см забезпечила найвищий вміст загального азоту в бобах (3,2%). Зі збільшенням густоти посіву цей показник знижувався, досягнувши мінімуму (2,7%) при густоті 45 х 10 см. Густота посіву 89 та 111 тис. шт./га забезпечила високий вміст сухої речовини, перевищивши контроль на 1,8–3,3%. Натомість, при густоті 222 тис. шт./га вміст сухої речовини був найнижчим, на 2,8% нижчим за контрольний показник. Високий вміст суми цукрів (7,4–7,7%) спостерігався при густоті посіву 89 та 111 тис. шт./га. Зі збільшенням густоти вміст цукрів знижувався. Максимальний вміст вітаміну С (38,5 мг/100 г) виявлено за густоти 89 тис. шт./га, а мінімальний (30,8 мг/100 г) – за 222 тис. шт./га. Виявлено чіткий негативний зв'язок між густотою посіву та продуктивністю однієї рослини (r=-0,98). Врожайність спочатку зростала зі збільшенням густоти, але потім починала знижуватися. Вміст загального азоту, сухої речовини, суми цукрів та вітаміну С також знижувався зі збільшенням густоти посіву (кореляційні коефіцієнти від -0,96 до -0,99). Висновки. Найвища врожайність бобів тетрагонолобуса була досягнута при схемі розміщення рослин 45х10 см, що відповідає 222 тис. шт./га. Саме при густоті посіву 89‑111 тис. шт./га в бобах накопичується максимальна кількість біологічно активних речовин. Існує негативний кореляційний зв'язок між густотою посіву та продуктивністю однієї рослини. Виявлено криволінійну залежність між густотою посіву тетрагонолобуса та врожайністю бобів. Зі збільшенням густоти посіву врожайність бобів спочатку зростає, потім досягає максимуму і починає знижуватися. Збільшення кількості рослин на одиницю площі негативно впливає на біохімічні показники бобів.

В статье представлены результаты исследований двух местных образца пажитника: голубого (Trigonella coerulea (Desr.) Ser.) и сенного (Trigonella foenum graecum L.) по комплексу хозяйственно-биологических, биохимических показателей. Исследуемые образцы паж

Дослідження спрямоване на виявлення закономірностей фенологічного розвитку та росту сої в Правобережному Лісостепу України, а також на визначення її реакції на кліматичні умови та оцінку їхнього впливу. У період 2011–2012 рр. на території навчальної лабораторії «Плодоовочевий сад» Національного університету біоресурсів і природокористування України було здійснено експериментальне дослідження. Дослідні ділянки були розташовані в ґрунтово-кліматичній зоні Правобережного Лісостепу України. Облікова площа ділянки з однієї повторності становила 5 м2, як для малопоширених овочевих культур, до яких відносять сою овочеву, розміщення рендомізоване, повторність триразова. У роботі використано комплекс методів, що включає польові дослідження, візуальні спостереження та статистичний аналіз.У дослідженні представлено результати фенологічних спостережень за сортами сої, зокрема контрольного сорту Смолянка та сортів IR-398, IR-1030, ИДО-200905. Установлено значну варіабельність тривалості вегетаційного періоду та міжфазних періодів залежно від сорту. Масові сходи спостерігалися в середньому з 17 травня до 12 червня, за тривалості періоду сівба-сходи 6–8,5 діб, що супроводжувалося середньою сумою температур (понад 10 °C) 33,9 °C та кількістю опадів – 21,9 мм. Початок цвітіння припадав на період 1–30 липня, через 46–50,5 діб після сходів, за суми температур 461,5–523,5 °C і опадів – 207,0–273,3 мм. Найкоротший період сходи–цвітіння мав сорт Смолянка, найдовший – IR-398. Початок технічної стиглості реєструвався через 13–16 діб після цвітіння, при сумі температур 146,5–215,6 °C та опадів 51,7–63,6 мм. Найраніше біологічна стиглість наставала 18 серпня, найпізніше – 18 вересня, тривалість цього періоду становила 33–45 діб, за температурного діапазону 347,9–470,4 °C і опадів 82,9–159,5 мм. Вегетаційний період становив 93,5–110 діб, за суми температур 993,0–1147,5 °C та опадів – 412,1–433,4 мм. Встановлено достовірні кореляції між тривалістю міжфазних періодів та сумою температур (r = від 0,48 до 0,76) і опадів (r = від –0,47 до 0,49), причому сила зв’язку варіювала від слабкої до сильної, з як позитивним, так і негативним напрямом. Збільшення суми ефективних температур повітря (понад 10 °С) на 10 °С подовжували міжфазні періоди на 0,26–0,59 діб, а 10 мм опадів змінювали їх тривалість на 0,03–0,44 діб. Дослідження виявило значну генотипово-залежну варіацію тривалості фенологічних фаз і загального вегетаційного періоду сортів сої. Сорти IR-398 та IDO-200905 продемонстрували ранньостиглість. Між тривалістю міжфазних періодів і накопиченими ефективними температурами та рівнями опадів були виявлені різноманітні кореляції – як позитивні, так і негативні – з силою кореляції від слабкої до сильної. Ці дані свідчать про значну екологічну пластичність та адаптивну здатність певних генотипів сої до мінливих агрокліматичних умов.