Вступ. Больовий синдром є поширеною причиною звернення пацієнтів за медичною допомогою, істотно впливаючи на якість життя. Широко застосовувані ненаркотичні аналгетики, особливо нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), мають обмеження у застосуванні через виражені побічні ефекти (ураження ШКТ, нирок). Відома також проблема з безпекою метамізолу (анальгіну), пов’язана з ризиком агранулоцитозу, що спонукає пошук нових, ефективних та безпечних аналгетиків. Перспективними кандидатами для розробки нових знеболювальних засобів є похідні 1,2,4-триазолу, відомі своєю широкою біологічною активністю, включаючи анальгетичну та протизапальну. Мета. Дослідити анальгезуючу активність похідних 1,2,4-триазолу у порівнянні з натрій метамізолом на моделі вісцерального болю («оцтовокислі корчі») у щурів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на статевозрілих білих безпородних щурах масою 180-200 г в умовах віварію, з дотриманням етичних стандартів. Синтезовані похідні 1,2,4-триазолу вводили внутрішньоочеревинно у дозі 50 мг/кг, аналогічно вводили референсний препарат – натрій метамізол. Для індукції болю застосовували 0,75% розчин оцтової кислоти, після чого реєстрували кількість больових «корчів». Ефективність визначали за ступенем інгібування больової реакції у порівнянні з контрольною групою. Для з'ясування потенційних механізмів дії проводили молекулярний докінг з ключовими мішенями (COX-2, iNOS, IKK). Результати. Введення похідних 1,2,4-триазолу призвело до статистично значущого зниження кількості «оцтовокислих корчів». Найефективнішою була сполука 1.8, що демонструвала 83,6% аналгезії, перевершуючи ефективність метамізолу (49,2%). Інші похідні також показали помірну чи високу активність (від 43,2% до 80,9%). Молекулярний докінг показав, що найбільш активна сполука 1.8 має високу афінність до ферментів COX-2 (–6,506 ккал/моль), iNOS (–6,959 ккал/моль), IKK (–5,817 ккал/моль), що підтверджує її потенційний механізм як широкоспектрового інгібітора медіаторів запалення. Висновки. Дослідження підтвердило високу анальгетичну активність нових похідних 1,2,4-триазолу. Серед них сполука 1.8 проявила особливо виражену активність, перевищуючи референсний метамізол, та може розглядатися як перспективний прототип ненаркотичного аналгетика з можливим більш безпечним профілем порівняно з традиційними препаратами. Отримані дані обґрунтовують доцільність подальших доклінічних випробувань для розробки нових ефективних і безпечних анальгетиків на основі 1,2,4-триазолу.

У роботі проаналізовано епізоотичну ситуацію в господарстві стосовно захворювань шлунково-кишкового тракту телят та розроблено профілактичні заходи. Для профілактики ентероінфекцій у телят застосовано комплексний підхід, який включає як загальносанітарні, так і специфічні засоби. Особлива увага при цьому приділялася своєчасному випоюванню молозива, з попереднім визначенням його якості, створення банку замороженого молозива, дезінфекції приміщення. Як специфічну профілактику використано комплексну вакцину КоліМакс-РК для імунізації тварин проти ешерихіо-зу, рото- та короновірусної інфекції. Для стимуляції імунної відповіді при щепленні корів та передачі колострального імунітету телятам був застосований розчин полтавського бішофіту (РПБ). Засіб задавали коровам дослідної групи всередину у вигляді 4 % розчину на дистильованій воді, у кількості 2 л протягом 7 днів перед вакцинацією та 5 діб перед ревакцинацією. У крові тварин обох груп збільшується кількість лейкоцитів та рівень загального білка сироватки крові, але показники вище у тварин, яким застосовували РПБ. У крові корів дослідної групи порівняно з контрольними тваринами достовірно збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну на 25,7 % (р<0,001) та 15,8 % (р<0,01) відповідно. Покращуються окисні властивості крові, стан енергетичного обміну корів, а відповідно і рівень молочної продуктивності. Виявлено, що після використання РПБ збільшується питома вага молозива та імуноглобулінів. Молозиво корів дослідної групи мало питому вагу 1,062±0,004 г/см, що відповідає відмінній якості з високим вмістом імуноглобулінів і забезпечує швидке становлення пасивного імунітету. Рівень імуноглобулінів у ньому був вищим на 10,6 % порів-няно з молозивом корів контрольної групи. Схема профілактики ентероінфекцій телят господарства дала змогу попередити виникнення захворювань у 100 % тварин дослідної групи. Телята, матерям яких застосовували РПБ, мали більшу масу тіла та загального білка сироватки крові порівняно з контрольною групою, що показує рівень передачі колострального імунітету.

Патології копит у віслюків є достатньо актуальною проблемою в країнах світу, де вони всебічно вивчаються. Довгий період часу в Україні не приділялось достатньої уваги хворобам копит у віслюків незважаючи на доволі високий інтерес утримання віслюків в якості як продуктивних та робочих тварин, так і домашніх улюбленців. Показники поширення патологій копит у віслюків мають свої відмінності в різних країнах світу, що впливають на особливості їх діагностики, лікування та профілактики. Тому на сьогодні необхідність вивчення поширення патологій копит віслюків в регіонах України є очевидною. Наші дослідження цього питання показали, що патології копит у віслюків старше одного року в центральних та східних регіонах України є досить розповсюдженими та становлять 53,8 % від всіх захворювань та мають прояв у 90,0 % досліджених тварин. При огляді віслюків було виявлено різні вади поставикінцівок у більшості досліджених тварин (70,1 %), що мають безпосередній вплив на розвиток патологій копит. Усі зареєстровані патології копит віслюків ми поділяли на три групи: патології копит запального типу, патології копит незапального типу та оніхомікоз (поверхневе нагнивання) копита. 48 % всіх зафіксованих патологій копит у досліджених віслюків припадає на долю патологій копит незапального типу, серед яких найбільшу частину (12,7 %) займають надмірно відрослі копита, що були виявлені у 61,3 % тварин. Дисбаланс копит реєстрували у більш ніж 80,0 % досліджуваних віслюків. Медіо-латеральний дисбаланс копита мав місце у 41,3 % віслюків, дорсо-пальмарний – у 46,3 %. Серед інших патологій копит незапального типу були пряме та гостре копито, контрактура поверхневого пальцевого згинача, гіпофлексія згиначів, косе копито, деформація копита, дистрофія стрілки та ін.. Серед патологій копит запального типу найчастіше реєстрували асептичний пододерматит (59,4 %), наминка білої лінії (43,8 %) та хронічний ламініт (25,0 %). Оніхомікоз копита реєстрували у 80,0 % досліджуваних тварин, що складало 24.0 % від усіх зафіксованих патологій копит. Як виявилося, спочатку уражується копитна стрілка, потім біла лінія (хвороба білої лінії), далі процес може переходити на копитну стінку (крихка копитна стінка).

Інвазійні хвороби широко розповсюджені в усьому світі та завдають значних економічних збитків тваринництву. З-поміж найбільш поширених інвазій у великої рогатої худоби за актуальністю нематодози травного тракту посідають одне із провідних місць. Ці захворювання перебігають переважно хронічно і супроводжуються пошкодженням слизової кишечника і сичуга, змінами у складі й активності мікрофлори, зниженням імунітету та продуктивності тварин. Застосування антигельмінтних препаратів у боротьбі з паразитозами забезпечує звільнення організму тварин від гельмінтів і водночас не впливає на відновлення нормального складу кишкової мікрофлори. Метою досліджень було з’ясувати ефективність лікувальних заходів за наявності трихурозу та стронгілідозів органів травлення великої рогатої худоби. В експериментальних умовах проведено випробування антигельмінтиків Фензолу 22 % (ДР – фенбендазол) та Нововерму 1 % (ДР – аверсектин С) у поєднанні із симбіотиком Ентеронормін (пробіотики – молочно-кислі бактерії Enterococcus faecalis, Lactobacillus salivarius та спороутворювальні бактерії Bacillus subtilis; пребіотики – хітозан водорозчинний, пептони). Результати проведених досліджень свідчать, що антигельмінтик Фензол 22 % виявився більш ефективним, ніж Нововерм 1 % як за наявності стронгілідозів органів травлення, так і при трихурозі. На 30-ту добу експерименту екстенсефктивність та інтенс- ефективність Фензолу 22 % становила відповідно при нематодозах 100 %, Нововерму 1 % – 66,7 та 86,3 % при трихурозі, 100 % – за наявності стронгілідозів травного тракту. Водночас застосування інвазованим тваринам антигельмінтиків у поєднанні із симбіотиком Ентеронормін підвищує ефективність лікувальних заходів за наявності нематодозів травного тракту і на 30-ту добу сягає 100 %. Термін одужання великої рогатої худоби при застосуванні Фензолу 22 % за наявності трихурозу становить 30 діб, при застосуванні Фензолу 22 % і Нововерму 1 % за наявності стронгілідозів органів травлення – 10 та 30 діб. Термін одужання тварин при застосуванні комплексного лікування скорочується при трихурозі до 10-ти діб, за наявності стронгілідозів органів травлення – до 5-ти діб. Результатами проведених досліджень доведено доцільність застосування пробіотиків та пребіотиків у комплексній терапії великої рогатої худоби за наявності трихурозу та стронгілідозів органів травлення. Invasive diseases are widespread throughout the world and cause significant economic losses to livestock. Among the most common infestations in cattle, nematodoses of the digestive tract occupy one of the leading places in terms of relevance. These diseases are mostly chronic and are accompanied by damage to the intestinal mucosa and rennet, changes in the composition and activity of the microflora, and a decrease in immunity and productivity of animals. The use of anthelmintic drugs in the fight against parasitoses ensures the liberation of the animal body from helminths and at the same time does not affect the restoration of the normal composition of the intestinal microflora. The aim of the research was to establish the effectiveness of treatment measures for trichurosis and strongyloidoses of the digestive organs of cattle. Under experimental conditions, the anthelmintics Fenzol 22 % (AS – fenbendazole) and Novoverm 1 % (AS – aversectin C) were tested in combination with the symbiotic Enteronormin (probiotics – lactic acid bacteria Enterococcus faecalis, Lactobacillus salivarius and spore-forming bacteria Bacillus subtilis; prebiotics – water-soluble chitosan, peptones). The conducted studies established that Fenzol 22 % anthelmintic was more effective than Novoverm 1 % both for strongyloidoses of the digestive organs and for trichurosis. On the 30th day of the experiment, the extensive and intensive effectiveness of Fenzol 22 % was respectively 100 % for nematodes, Novoverm 1 % – 66.7 and 86.3 % for trichurosis, 100 % – for strongyloidoses of the digestive tract. At the same time, the application of anthelmintics to infested animals in combination with the symbiotic Enteronormin increases the...

У роботі було вивчено гематологічні та біохімічні показники крові хворих на панлейкопенію котів, вікові особливості сприйнятливості до захворювання та сезонність, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше котам був застосований природний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, котам дослідної групи 1 у стандартній схемі були удосконалені антибактеріальний, вітамінний та імуностимулюючий препарати, у дослідній групі 2 – до стандартної схеми додавали застосування 2 % РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кров для проведення гематологічних та біохімічних досліджень. У хворих тварин спостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, ШОЕ, зниження лужної фосфатази, підвищення АЛТ та АСТ. Після одужання у крові тварин всіх груп достовірно (р<0,05) зросла кількість лейкоцитів: контрольної групи – на 13,1 %, дослідної групи 1 – на 54,4 %, дослідної групи 2 з застосуванням РПБ – на 67,8 %. Відсоткова частка паличкоядерних нейтрофілів зростає у котів контрольної групи в 3,75 рази (р<0,001); дослідної групи 1 – в 3,1 рази (р<0,001); дослідної групи 2 – у 5,0 разів (р<0,001), що достовірно вище (р<0,01) за показник у контрольній групі на 66,7 %. Відсоткова частка сегментноядерних нейтрофілів зростає у контрольних тварин в 1,07 рази; дослідної групи 1 – в 1,38 рази; дослідної групи 2 – достовірно (р<0,05) в 1,51 рази. Спостерігається зниження ШОЕ. У котів при застосуванні РПБ підвищуються кількість еритроцитів та гемоглобіну. У тварин всіх груп, після одужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкоза знаходяться у межах норми. Найменшими показники інтоксикації печінки спостерігали при застосуванні РПБ. Запропоновані методи лікування котів за панлейкопенії дали високу ефективність лікування, що підтверджувалось гематологічними та біохімічними дослідженнями фізіологічного стану організму. Найкращий результат проявила схема лікування з використанням РПБ.

Studies have been conducted to establish the dynamics of the course of treatment of purulent-inflammatory process of distal limb in pigs. The treatment algorithm was presented by two schemes: classic (I – experimental screw) and experimental (II – experimental group). Among the morphological parameters investigated: hemoglobin level, erythrocyte sedimentation rate (ESR), hematocrit, leukograms, total erythrocytes and leukocytes in the blood. To determine the immunobiological activity of the body of sick pigs, serum T: lymphocytes (CD2, CD3), T-helper cells (CD4), T-suppressors/killers (CD8), IRI (T-help/T-sup.), NK cells (CD16), B-lymphocytes (CD22), immunoglobulins A, M, G, CEC and phagocytic index. Research objectives – determining the effectiveness of treatment regimens algorithm for morphological and immunological composition of the blood in different forms of lymphoma disease distal extremities in pigs. Manifestation effector function was observed a decrease in lymphocytes, proliferation and differentiation of corresponding antibodies of the immune system of pigs. Inhibition of regulatory function in the inflammatory process reduces the mechanisms of formation of biologically active compounds “chemotaxis factor”, “transfer factor”, “phagocytosis factor”, migration of neutrophils and macrophages. The decrease in the concentration of NK cells in 2 times, with the pathology open wound, indicates a decrease in the process of opsonization (antibody-dependent cellular cytotoxicity) due to the lack of immune response to pathogens in the inflammatory cell. In abscesses, purulent pododermatitis and laminitis, NK cells decrease 1.5 times with the indirect manifestation of specific cytotoxic cells (B-lymphocytes, macrophages). It is determined that the drug “Trifuzol 1%” activates effector and reparative function of specific components of immune activity (T and B lymphocytes, population of T cells, NK cells). The results of these studies in the article thoroughly show the dynamics of changes in morphological and immunological status of pigs for diseases of the musculoskeletal system of the distal extremity. The results will facilitate the work of veterinary practitioners in the treatment of nosological forms of distal limb diseases in pigs.