У роботі проаналізовано епізоотичну ситуацію в господарстві стосовно захворювань шлунково-кишкового тракту телят та розроблено профілактичні заходи. Для профілактики ентероінфекцій у телят застосовано комплексний підхід, який включає як загальносанітарні, так і специфічні засоби. Особлива увага при цьому приділялася своєчасному випоюванню молозива, з попереднім визначенням його якості, створення банку замороженого молозива, дезінфекції приміщення. Як специфічну профілактику використано комплексну вакцину КоліМакс-РК для імунізації тварин проти ешерихіо-зу, рото- та короновірусної інфекції. Для стимуляції імунної відповіді при щепленні корів та передачі колострального імунітету телятам був застосований розчин полтавського бішофіту (РПБ). Засіб задавали коровам дослідної групи всередину у вигляді 4 % розчину на дистильованій воді, у кількості 2 л протягом 7 днів перед вакцинацією та 5 діб перед ревакцинацією. У крові тварин обох груп збільшується кількість лейкоцитів та рівень загального білка сироватки крові, але показники вище у тварин, яким застосовували РПБ. У крові корів дослідної групи порівняно з контрольними тваринами достовірно збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну на 25,7 % (р<0,001) та 15,8 % (р<0,01) відповідно. Покращуються окисні властивості крові, стан енергетичного обміну корів, а відповідно і рівень молочної продуктивності. Виявлено, що після використання РПБ збільшується питома вага молозива та імуноглобулінів. Молозиво корів дослідної групи мало питому вагу 1,062±0,004 г/см, що відповідає відмінній якості з високим вмістом імуноглобулінів і забезпечує швидке становлення пасивного імунітету. Рівень імуноглобулінів у ньому був вищим на 10,6 % порів-няно з молозивом корів контрольної групи. Схема профілактики ентероінфекцій телят господарства дала змогу попередити виникнення захворювань у 100 % тварин дослідної групи. Телята, матерям яких застосовували РПБ, мали більшу масу тіла та загального білка сироватки крові порівняно з контрольною групою, що показує рівень передачі колострального імунітету.

Analysis of ultrastructural morphometric changes of pigeon kidneys affected by colibacteriosis

У роботі було вивчено гематологічні та біохімічні показники крові хворих на панлейкопенію котів, вікові особливості сприйнятливості до захворювання та сезонність, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше котам був застосований природний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, котам дослідної групи 1 у стандартній схемі були удосконалені антибактеріальний, вітамінний та імуностимулюючий препарати, у дослідній групі 2 – до стандартної схеми додавали застосування 2 % РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кров для проведення гематологічних та біохімічних досліджень. У хворих тварин спостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, ШОЕ, зниження лужної фосфатази, підвищення АЛТ та АСТ. Після одужання у крові тварин всіх груп достовірно (р<0,05) зросла кількість лейкоцитів: контрольної групи – на 13,1 %, дослідної групи 1 – на 54,4 %, дослідної групи 2 з застосуванням РПБ – на 67,8 %. Відсоткова частка паличкоядерних нейтрофілів зростає у котів контрольної групи в 3,75 рази (р<0,001); дослідної групи 1 – в 3,1 рази (р<0,001); дослідної групи 2 – у 5,0 разів (р<0,001), що достовірно вище (р<0,01) за показник у контрольній групі на 66,7 %. Відсоткова частка сегментноядерних нейтрофілів зростає у контрольних тварин в 1,07 рази; дослідної групи 1 – в 1,38 рази; дослідної групи 2 – достовірно (р<0,05) в 1,51 рази. Спостерігається зниження ШОЕ. У котів при застосуванні РПБ підвищуються кількість еритроцитів та гемоглобіну. У тварин всіх груп, після одужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкоза знаходяться у межах норми. Найменшими показники інтоксикації печінки спостерігали при застосуванні РПБ. Запропоновані методи лікування котів за панлейкопенії дали високу ефективність лікування, що підтверджувалось гематологічними та біохімічними дослідженнями фізіологічного стану організму. Найкращий результат проявила схема лікування з використанням РПБ.

Алергія у собак і котів є проблемою для тварин, їхніх власників і ветеринарних лікарів. Останнім часом у зв’язку зі змінами екологічних умов, різноманіттям кормів, харчових добавок, лікарських препаратів тощо її поширеність зростає. Метою наших досліджень стало вивчення поширення алергії у собак і котів, гематологічного та біохімічного профілю тварин і їх лікування при шкірних проявах із застосуванням природного екологічно чистого розчину полтавського бішофіту. Він вперше застосований у цій роботі при шкірних проявах алергії у собак і котів. Дослідження проводилося на базі клініки ветеринарної медицини «Зоопрофі» (м. Коростень) та Науково-консультативного центру «Полтавський бішофіт» Полтавського державного аграрного університету. Під час проведення роботи використовували клінічні, гематологічні, біохімічні, дерматологічні та статистичні методи дослідження. З хворих тварин зі шкірним проявом алергії було сформовано контрольну та дослідну групи. Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, а в дослідній групі до стандартної схеми додавали розчин полтавського бішофіту. Його застосовували у розведенні з дистильованою водою 1 : 1, 1 раз на добу, наносячи на уражену ділянку шкіри. За період спостереження алергічні захворювання тварин склали 16 % усіх звернень до клініки, з них у собак – 61,7 %, у котів – 38,3 %. Найпоширенішими клінічними проявами алергій були: свербіж, часте вилизування, укуси лап, еритема та висипання на шкірі, отит, алергічний кон’юнктивіт. У собак найчастіше діагностували атопічний дерматит (40,5 %), харчову алергію (32,4 %), алергію на укуси ектопаразитів (18,9 %), а також фіксували рідкісні форми алергії, зокрема на миючі засоби, медичні препарати тощо (8,2 %). У котів найчастішими були алергія на укуси ектопаразитів (43,5 %), харчова алергія (30,4 %), атопічний дерматит (17,4 %) та рідкісні форми алергії (8,7 %). У крові хворих тварин при шкірних проявах алергії спостерігалося підвищення рівня еозинофілів, паличкоядерних нейтрофілів, загальної кількості лейкоцитів, ШОЕ, загального білка, АЛТ та АСТ. При лікуванні тварин із шкірними проявами алергії з використанням розчину полтавського бішофіту ефективність була вищою за контроль на 23 %. Результати наукового дослідження мають практичну цінність для лікарів ветеринарної медицини, які забезпечують добробут тварин.

У роботі було вивчено стан організму, динаміку показників крові хворих на парвовіруснийентерит собак, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше собакам був застосованийприродний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринамконтрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему (0,9 % натрію хлорид, розчинРінгера, Дуфалайт, Метронідазол, Аскорбінова кислота, Метоплокрамід, Єтамзілат, Анфлурон,Імунофан, Декса-кел, Аміновіт, Вітазал, Амоксицилін); собакам дослідної групи до стандартноїсхеми додавали застосування 2%-ний РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. Проводиликлінічні дослідження тварин. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кровдля проведення гематологічних та біохімічних досліджень. Фізіологічний статус собак на початкудослідження був не задовільним. Спостерігалися відмова від корму і води, в’ялість, різке зниженнямаси тіла, сухість шкірних покривів, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, рідше серцево-судинної та респіраторної систем. Температура тіла на початку появи клінічних проявівпідвищувалася до 40,5±0,1 ºС. При проведенні діагностичних досліджень у хворих тваринспостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів,підвищення кількості лімфоцитів та моноцитів, підвищення ШОЕ, підвищення АЛТ та АСТ. На 4добу досліджень у крові тварин дослідної групи спостерігається підвищення загальної кількостілейкоцитів на 8,0 %, що більше за показник у тварин контрольної групи на 6,3 %. Відсоткова часткаУ вміст паличоядерних нейтрофілів зростає контрольній групі на 59,1 %, у дослідної групі на 68,2 %що перевищує показник у контрольній групі на 39,7 %. Відсоткова частка сегментноядернихнейтрофілів зростає у собак контрольної та дослідної груп на одному рівні. Підвищення кількостінейтрофільних форм гранулоцитів компенсується зниженням агранулоцитів – лімфоцитів тамоноцитів. У собак дослідної групи з застосуванням РПБ рівень гемоглобіну підвищується на 19,2 %,що на 22,9 % вища за показник контрольної групи. У тварин дослідної групи спостерігаєтьсязниження показника ШОЕ на 33,5 %. У одужавших тварин всіх груп спостерігається зниженняпоказника ШОЕ. Дослідження біохімічних показників крові показали, що у тварин всіх груп, післяодужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкозазнаходяться у межах фізіологічної норми. Встановлено, що застосування запропонованої схемилікування собак, з застосуванням РПБ, при парвовірусному ентериті, показало 100 % ефективністьта швидке одужання тварин, що підтверджувалось гематологічними та біохімічнимидослідженнями відновлення фізіологічного статусу організму.

Проблема лейкозу великої рогатої худоби є актуальною у всьому світі. На території України постійно реєструють неблагополучні щодо лейкозу великої рогатої худоби господарства в різних регіонах. Метою наших досліджень було проведення аналізу поширення лейкозу серед поголів’я великої рогатої худоби в Полтавській області на підставі результатів діагностичних заходів. Для досягнення зазначеної мети ми виконали такі завдання: дослідили лабораторно зразки сироваток крові від великої рогатої худоби з господарств Полтавської області; проаналізували дані лабораторних досліджень щодо лейкозу, проведених раніше. У статті викладені результати досліджень щодо діагностики та поширення ензоотичного лейкозу великої рогатої худоби господарств Полтавської області протягом 2020–2021 років. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби тваринницьких господарств щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили методом імуноферментного аналізу (ІФА) в умовах імунологічного відділу Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби з домогосподарств приватного сектора щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили лише за допомогою реакції імунодифузії в агаровому гелі (РІД). Встановлено, що протягом двох років усього було досліджено зразків сироваток крові від 275517 голів великої рогатої худоби з господарств Полтавської області, зокрема, 2020 року – 169368, а 2021 року – 106149 зразків. Кількість планових досліджень щодо лейкозу великої рогатої худоби зразків сироватки крові від тварин господарств Полтавської області 2021 року було у 1,6 раза менше, ніж 2020 року. Зменшення кількості досліджених зразків пов’язане зі зменшенням загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби. Протягом двох років у Полтавській області виявлено 1030 тварин, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Зокрема, 2020 року було виявлено 799 хворих тварин, а 2021 року – 231 тварину. Отже, захворюваність на лейкоз поголів’я великої рогатої худоби в області 2020 року складала 0,47 %, а 2021 року – 0,22 %. Отже, 2021 року порівняно із попереднім 2020 роком, було відмічено зниження показника захворюваності на лейкоз у 2,14 раза. Зниження показника захворюваності 2021 року відбулося в результаті перегляду системи нагляду та контролю за дотриманням планів щодо ліквідації лейкозу великої рогатої худоби на території області.