Technological progress has become a catalyst for the emergence of such interdisciplinary fields as linguistics and for the need for relevant specialists in the labor market. The purpose of this article is to analyze the theoretical and methodological aspects of linguists' training in Ukraine. The latest scientific researches and publications on the subject of training linguists in both domestic and foreign educational institutions were analyzed. The methods of system analysis, critical analysis of scientific and methodical sources, search, generalization, and structural-functional method were used for this study. The article highlights the structure, features, and principles of linguists' education on the basis of educational and professional programs of Ukrainian universities. The purpose of the training is to educate specialists which are able to navigate freely in various linguistic theories, carry out scientific analysis of language material, apply theoretical knowledge, strategies and methods (including innovative ones). The analysis of the education of linguistics students proved that the structuring of the components of the theoretical part of the educational process is based on fundamentalization and the principles of subject specialization, while the selection of teaching methods focuses on the need to train competent specialists with practical skills. The basis of such training is based on student- centered, competence-based, systemic, integrative approaches using innovative, interactive technologies, which allows training specialists capable of effectively carrying out professional, scientific and innovative activity, integrating modern information and communication technologies.

The aim of the article is to analyze the content of language professional and practical training of future teachers-philologists using the curriculum for specialty 014 “Secondary Education. English Language and Literature” at Zhytomyr Polytechnic State University as a case study. The authors review the 2021/2022 academic year curriculum for this specialty. The article states that the teacher philologist training consists of three cycles: general, professional and practical training. In turn, the first two cycles are divided into two parts: educational disciplines of the normative and variable part. The article calculates the percentage ratio of study time allocated to the study of academic disciplines of the normative and variable part of the professional training cycle of specialty 014 “Secondary Education. English Language and Literature” in the 2021/2022 academic year. It is concluded that the language professional and practical training of teachers-philologists in Ukraine is balanced due to the successful distribution of study time for the study of basic philological and methodical disciplines. Optional educational disciplines in the variable part significantly enrich the curriculum and thereby contributing to positive dynamics in students’ knowledge.

The purpose of the study is to analyse the importance of standardisation and certification in the context of vocational education, as well as to study the dynamics and main challenges facing the Ukrainian vocational education system. To achieve the aim of the article, theoretical methods of cognition were used, in particular, methods of analysis, synthesis, deduction, content analysis, induction, and comparison. The results demonstrate that further development of vocational education in Ukraine is impossible without systemic changes in the legislation governing the educational sector and other important regulatory documents, such as the National Qualifications Framework, the classification of professions, as well as documentation from the National Qualifications Agency, etc. Overcoming problems in this area, such as clarifying professional areas and making them compliant with modern requirements, as well as eliminating outdated professions that do not meet modern technologies and processes, are important for adapting educational documents and standards to the requirements of the modern world. In the process of developing new regulations in the field of vocational education, it is important to take into account existing international and European standards, which will allow Ukraine's European integration potential to be taken into account. A flexible response to changes in the labour market is also an important element of the reform. The conclusions note that harmonisation with European educational systems and finding resources for its implementation remains an important task, even in difficult conditions, including the military aggression of the Kremlin regime.

The article describes the effectiveness of the mechanisms of practical use of game technologies in the environment of inclusive education. The search for optimal ways and the effectiveness of the educational process will be as successful as possible if learning is exciting, interesting, informative, motivating and creative. In connection with today's challenges, the issue of optimization, innovation and availability of knowledge has become relevant. The game as a means of sensory influence for the field of inclusion is extremely important, because it allows people with special needs to adapt to life's difficulties in the future. The paradigm of gaming practices grew as a result of the fact that digital education was institutionalized rather quickly and impulsively. An important transition took place in the system of educational values: the acquisition of experience in the form of informative blocks, the possession of a number of facts, statistics were replaced by the ability to effectively apply the necessary knowledge in the field of practical activity, that is, in life; to be able to choose the main thing, to find the necessary information and to be capable of its practical application. The issue of selecting original methodical practices that would be effective for comprehensive training of students with disabilities remains relevant. Participants of the educational process, who are included in the inclusive platform, are forced to undergo another, universal adaptation in the difficult realities of today. The method of pedagogical observation in combination with a Google Form survey made it possible to analyze the functional significance of game elements in classes in the disciplines of the philological cycle and to prove the effectiveness of the game as a sensory tool among people with special educational needs.

Травма, включаючи фізичне, емоційне та сексуальне насильство, нехтування, вплив насильства, війни та стихійні лиха зачіпає приблизно кожну четверту дитину у світі та може призводити до тривалих емоційних, когнітивних і соціальних порушень. Однак зростаюча кількість досліджень демонструє, що багато молодих людей, які пережили травму, зазнають післятравматичного зростання (ПТЗ): позитивних психологічних змін, які перевищують просте відновлення та включають глибше усвідомлення цінності життя, зміцнення стосунків, виявлення особистісних сильних сторін, нові можливості та духовний розвиток.Травматичний досвід зазвичай класифікується як травма типу I (одноразові, обмежені в часі події, такі як аварії або стихійні лиха) або травма типу II (хронічні, повторювані стресові ситуації, такі як тривале насильство або конфлікти). Травми типу II пов’язані з більш серйозними нейробіологічними та розвитковими порушеннями, включаючи розлад гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі, зменшення об’єму гіпокампу та префронтальної кори, а також гіпертрофію мигдалини, що проявляється у дефіциті пам’яті, уваги та емоційної регуляції.Теоретичні моделі ПТЗ у дітей та підлітків акцентують увагу на конструктивістських і наративних підходах: інтеграція травматичних спогадів у цілісні життєві історії за допомогою розповідання, експресивного письма та мистецьких інтервенцій сприяє збереженню ідентичності та емоційній обробці. Когнітивно-оцінювальні моделі підкреслюють важливість навмисного роздумування та цілеспрямованої рефлексії як механізму переоцінки травматичних подій у світлі ширших переконань щодо безпеки та справедливості. Соціоекологічні моделі наголошують на важливості сімейної згуртованості, підтримки з боку однолітків та сприятливого шкільного клімату для сприяння ПТЗ. Крос-культурні дослідження свідчать, що індивідуалістичні суспільства зазвичай сприяють особистій активності та індивідуальним терапевтичним методам, тоді як колективістські культури використовують колективні ритуали, групові церемонії та традиційні методи зцілення. У спільнотах з обмеженими ресурсами «кола історій» на основі громадського підходу сприяли ПТЗ навіть за умов відсутності формальних психіатричних служб.Попри обнадійливі дані про ефективність таких інтервенцій, як терапія наративного викриття та шкільні програми, залишаються прогалини в знаннях. Необхідні довготривалі дослідження для відстеження траєкторій зростання, культурно валідизовані інструменти вимірювання поза західним контекстом, а також нейровізуалізаційні дослідження для вивчення біологічних основ ПТЗ у дітей.