Ganna Pospielova

Mrs. Ganna Pospielova

Department of Plant Protection, Poltava State Agrarian University, Poltava, Poltavs’ka Oblast’, Ukraine
orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
РСР. О. Степаненко
Р. О. Степаненко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
Vitalii MelnychukVitalii Melnychuk
Vitalii Melnychuk
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Збереження земельних ресурсів в умовах їхньої активної експлуатації та масового прояву земель-но-деградаційних процесів, що порушують цілісність ґрунтового покриву нині залишається надзви-чайно актуальним питанням, що потребує розв’язання. Досвід світової практики свідчить, що перс-пективи застосування органічного землеробства в «чистому вигляді» виявляються вельми обмеже-ними, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соці-альні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Зважаючи на це, метою статті стало розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. У роботі наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012–2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов’язані з: вибором культур по-передників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов’язаних зі зменшенням чи знищенням забур’яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами – шкідни-ками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.

31 December 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
СПС. В. Поспєлов
С. В. Поспєлов
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОМО. В. Міщенко
О. В. Міщенко
ОЧО. О. Черняк
О. О. Черняк
ОІО. В. Іванічко
О. В. Іванічко
В сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні має місце системне порушення сівозмін, що на фоні зміни клімату призвело до значного погіршення фітосанітарної ситуації та масового розвитку деструктивних процесів у соняшниковому агроценозі. Мета дослідження – дослідити рівень розвитку і поширеності хвороб соняшнику в період вегетації, їх залежність від агрокліматичних показників. Протягом 2020–2021 рр. досліджувався фітопатологічний стан двох гібридів соняшнику НК Алегро (середньоранній) та Опера ПР (середньостиглий), що вирощувалися в умовах Миргородського району Полтавської області. Обстеження посівів проводилися в певні періоди вегетації культури відразу на декілька хвороб. Визначено, що на гібридах соняшнику Опера ПР та НК Алегро спостерігався прояв білої та сірої гнилі, починаючи з фази 3–4 пар справжніх листків до утворення кошиків. Поширеність хвороб у 2020 р. не перевищувала 2,0–2,5 % за максимального розвитку 0,8 %. В 2021 р. фітосанітарний стан погіршився і поширеність гнилей у фазі утворення кошика становила 2,9 % за розвитку 1,5 %. Обстеження посівів соняшнику дозволили встановити в 2020 р. незначний розвиток несправжньої борошнистої роси, максимальна поширеність у фазі 4–6 пар листків – 0,8–1,3 %, тоді як в 2021 р. хвороба досягла максимального рівня у фазі формування кошика – 3,0–3,5 %, що пов’язано з агрокліматичними умовами вегетаційного періоду. Чорна плямистість (фомоз) визначалася в роки досліджень, її поширеність не перевищувала 7,6 % в 2020 р., а в 2021 р. – збільшилася майже в 5 разів (32,5–34,0 %). Також була виявлена суха гниль кошиків на рівні 6,5–9,5 % в 2020 р., а в 2021 р. – збільшилась до 8,5–11,0 %. Проведені дослідження дозволили встановити наявність в посівах вовчка соняшникового, ступінь заселення рослин яким становив 1,8–2,4 % (2020 р.) та 3,2–4,5 % (2021 р.), а ступінь ураження – 1 бал, що відповідає низькому рівню зараження.

24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
ОМО. М. Морозов
О. М. Морозов
У сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні зростає необхідність контролю за фітосанітарним станом насіннєвого матеріалу та його впливом на посівні якості насіння. Мета дослідження: з’ясувати можливості підвищення кондиційності насіння нуту за умови використання протруйників і мікробіологічних препаратів. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері, субстрат ‒ фільтрувальний папір та пісок. Тест-об’єкт – зерно нуту сорту Зехавіт урожаю 2020 і 2021 років. У дослідах використано пестициди різного походження: ФітоДоктор, Триходермін, Біофосфорин, Максим Адванс, Контрольний варіант – насіння без обробки. Встановлено низькі показники якості насіннєвого матеріалу. Насіння нуту вважається кондиційним за умови лабораторної схожості не нижче 90 %. У роки досліджень (2020–2021 рр.) цей показник становив 70,3 % і 71,0 % відповідно. Інфікованість зерна урожаю 2021 року досягла 76,4 %, що на 2,9 % більше, ніж 2020 року. Вивчено вплив пестицидів хімічного і біологічного походження на рівень інфікованості насіння патогенними мікроорганізмами та видовий склад збудників (Alternaria Nees., Fusarium Link, Botrytis Mich., Mucor Mich., Aspergillus Mich., Penicillium Link., Pseudomonas spp.). Досліджувані препарати пригнічували розвиток патогенів і позитивно вплинули на лабораторну схожість насіння нуту сорту Зехавіт: біофунгіцид ФітоДоктор знизив рівень контамінації на 20,0 % переважно через бактеріальну інфекцію. За умови використання композиційних сумішок виявлена тенденції позитивного впливу на посівні якості і фітосанітарний стан насіння. Фунгіцидний протруйник Максим Адванс виявив досить слабку антибактеріальну активність. Отримані результати свідчать, що вивчення мікробіологічних фунгіцидів недоцільно проводити в умовах вологої камери на фільтрувальному папері. У разі використання піщаного субстрату отримано 87,3 % і 89,8 % умовно здорових проростків від загальної кількості пророслих зернівок (86,5 % і 87,3 %). Пестициди біологічного і хімічного походження виявили рівноцінну антимікробну ефективність. Доведено позитивний вплив біологічних препаратів (ФітоДоктор, Триходермін) та композицій (Фітодоктор+Триходермін і Біофосфорин + ФітоДоктор + Триходермін) на лабораторну схожість насіння нуту та достатньо високу біологічну ефективність проти умовно паразитичних видів мікроорганізмів.

30 May 2023 in Sworld-Us Conference proceedings
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Sergii PospielovSergii Pospielov
Sergii Pospielov
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
MSMaksym Semenko
Maksym Semenko
St. John's wort (Hypericum perforatum L.) is a medicinal plant widely used in the world for the production of medicines and dietary supplements. This encourages pharmaceutical companies and agricultural enterprises to introduce St. John's wort into cultur

25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Актуальність поліпшення стану сільськогосподарських земель на сьогодні вирішується шляхом ефективного використання добрив та екологічно безпечних засобів захисту рослин, застосування засобів механізації, впровадження результатів селекційної роботи та інших наукових досягнень. Метою дослідження є визначення особливостей системи інтегрованого захисту рослин, взявши до уваги їх вплив на екологічну безпечність урожаю та родючість ґрунту. Оскільки загальносвітова тенденція надає перевагу екологізації захисту рослин, то виникає потреба в раціональному викорис-танні агротехнологій, які передбачають досягнення компромісу між прагненням одержати високий екологічно безпечний урожай і збереження родючості ґрунту. Саме система органічного землеробс-тва і ґрунтується на зазначеному комплексі організаційно-господарських та агротехнічних заходів і технологій. Визначено особливості технологій цієї системи, які забезпечують оптимізацію фітоса-нітарного стану посівів, зважаючи на економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб і бур’янів. Обґрунтовано роль сівозміни як основного агротехнічного заходу у запобіганні пошкодженню куль-тур шкідниками, не здатними до активного переміщення, та затримці заселення посівів комахами, які пошкоджують сходи і мігрують з торішніх полів сівозміни. Визначено роль системи обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами, взявши до уваги його вплив на існуючі природні системи, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, відновлення та збереження родючості ґрунтів. Об-ґрунтовано доцільність та особливості використання біологічного (біоценотичного) методу в дов-гострокових програмах боротьби зі шкідливими організмами. Деталізовано методи, які впливають на збереження та підвищення ефективності природних ресурсів зоофагів: сівозміна, обробіток ґру-нту, строки сівби, удобрення, знищення бур’янів, лісові смуги використання приваблювальних посівів, створення сприятливих умов для їхньої життєдіяльності, строки і способи збирання врожаю. Ви-значено місце хімічного методу в системі інтегрованого захисту рослин та його негативний вплив на навколишнє середовище. Наведено заходи з оптимізації застосування хімічних засобів в агробіо-ценозах з метою адаптації системи землеробства до вимог виробництва екологічно безпечних продуктів харчування.