Нінель Коваленко

Prof. Нінель Коваленко

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
Vitalii MelnychukVitalii Melnychuk
Vitalii Melnychuk
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Збереження земельних ресурсів в умовах їхньої активної експлуатації та масового прояву земель-но-деградаційних процесів, що порушують цілісність ґрунтового покриву нині залишається надзви-чайно актуальним питанням, що потребує розв’язання. Досвід світової практики свідчить, що перс-пективи застосування органічного землеробства в «чистому вигляді» виявляються вельми обмеже-ними, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соці-альні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Зважаючи на це, метою статті стало розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. У роботі наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012–2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов’язані з: вибором культур по-передників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов’язаних зі зменшенням чи знищенням забур’яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами – шкідни-ками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.

26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
РСР. О. Степаненко
Р. О. Степаненко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
У статті наведені дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Во-рскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень полягала в оцінці ефек-тивності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на по-сівні якості насіння. Варіанти досліду включали: 1. Контроль. 2. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. 3. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. 4. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. 5. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох спра-вжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову – при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збу-дниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку пато-генних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3–37,0 %, при цьому за-раженість грибною інфекцією складала 68,3–83,9 % від загальної кількості та 6,4–17,3 % – зміша-ною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3–11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9–6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis – у межах 2,5–3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4–10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна – від 0,5 % до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена – 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка – 3,3 %. Для знезаражен-ня насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

24 June 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
ОМО. М. Морозов
О. М. Морозов
У сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні зростає необхідність контролю за фітосанітарним станом насіннєвого матеріалу та його впливом на посівні якості насіння. Мета дослідження: з’ясувати можливості підвищення кондиційності насіння нуту за умови використання протруйників і мікробіологічних препаратів. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері, субстрат ‒ фільтрувальний папір та пісок. Тест-об’єкт – зерно нуту сорту Зехавіт урожаю 2020 і 2021 років. У дослідах використано пестициди різного походження: ФітоДоктор, Триходермін, Біофосфорин, Максим Адванс, Контрольний варіант – насіння без обробки. Встановлено низькі показники якості насіннєвого матеріалу. Насіння нуту вважається кондиційним за умови лабораторної схожості не нижче 90 %. У роки досліджень (2020–2021 рр.) цей показник становив 70,3 % і 71,0 % відповідно. Інфікованість зерна урожаю 2021 року досягла 76,4 %, що на 2,9 % більше, ніж 2020 року. Вивчено вплив пестицидів хімічного і біологічного походження на рівень інфікованості насіння патогенними мікроорганізмами та видовий склад збудників (Alternaria Nees., Fusarium Link, Botrytis Mich., Mucor Mich., Aspergillus Mich., Penicillium Link., Pseudomonas spp.). Досліджувані препарати пригнічували розвиток патогенів і позитивно вплинули на лабораторну схожість насіння нуту сорту Зехавіт: біофунгіцид ФітоДоктор знизив рівень контамінації на 20,0 % переважно через бактеріальну інфекцію. За умови використання композиційних сумішок виявлена тенденції позитивного впливу на посівні якості і фітосанітарний стан насіння. Фунгіцидний протруйник Максим Адванс виявив досить слабку антибактеріальну активність. Отримані результати свідчать, що вивчення мікробіологічних фунгіцидів недоцільно проводити в умовах вологої камери на фільтрувальному папері. У разі використання піщаного субстрату отримано 87,3 % і 89,8 % умовно здорових проростків від загальної кількості пророслих зернівок (86,5 % і 87,3 %). Пестициди біологічного і хімічного походження виявили рівноцінну антимікробну ефективність. Доведено позитивний вплив біологічних препаратів (ФітоДоктор, Триходермін) та композицій (Фітодоктор+Триходермін і Біофосфорин + ФітоДоктор + Триходермін) на лабораторну схожість насіння нуту та достатньо високу біологічну ефективність проти умовно паразитичних видів мікроорганізмів.

25 December 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ВПВ. М. Писаренко
В. М. Писаренко
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
МПМ. А. Піщаленко
М. А. Піщаленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ОШО. Л. Шерстюк
О. Л. Шерстюк
Актуальність поліпшення стану сільськогосподарських земель на сьогодні вирішується шляхом ефективного використання добрив та екологічно безпечних засобів захисту рослин, застосування засобів механізації, впровадження результатів селекційної роботи та інших наукових досягнень. Метою дослідження є визначення особливостей системи інтегрованого захисту рослин, взявши до уваги їх вплив на екологічну безпечність урожаю та родючість ґрунту. Оскільки загальносвітова тенденція надає перевагу екологізації захисту рослин, то виникає потреба в раціональному викорис-танні агротехнологій, які передбачають досягнення компромісу між прагненням одержати високий екологічно безпечний урожай і збереження родючості ґрунту. Саме система органічного землеробс-тва і ґрунтується на зазначеному комплексі організаційно-господарських та агротехнічних заходів і технологій. Визначено особливості технологій цієї системи, які забезпечують оптимізацію фітоса-нітарного стану посівів, зважаючи на економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб і бур’янів. Обґрунтовано роль сівозміни як основного агротехнічного заходу у запобіганні пошкодженню куль-тур шкідниками, не здатними до активного переміщення, та затримці заселення посівів комахами, які пошкоджують сходи і мігрують з торішніх полів сівозміни. Визначено роль системи обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами, взявши до уваги його вплив на існуючі природні системи, створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, відновлення та збереження родючості ґрунтів. Об-ґрунтовано доцільність та особливості використання біологічного (біоценотичного) методу в дов-гострокових програмах боротьби зі шкідливими організмами. Деталізовано методи, які впливають на збереження та підвищення ефективності природних ресурсів зоофагів: сівозміна, обробіток ґру-нту, строки сівби, удобрення, знищення бур’янів, лісові смуги використання приваблювальних посівів, створення сприятливих умов для їхньої життєдіяльності, строки і способи збирання врожаю. Ви-значено місце хімічного методу в системі інтегрованого захисту рослин та його негативний вплив на навколишнє середовище. Наведено заходи з оптимізації застосування хімічних засобів в агробіо-ценозах з метою адаптації системи землеробства до вимог виробництва екологічно безпечних продуктів харчування.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Ganna PospielovaGanna Pospielova
Ganna Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
ННН. І. Нечипоренко
Н. І. Нечипоренко
ВКВ. Я. Кочерга
В. Я. Кочерга
АГА. О. Гречкосій
А. О. Гречкосій
CСC. С. Скляр
C. С. Скляр
Відчутних втрат врожаю сої завдають хвороби різної етіології. Особливо небезпечними є збудники кореневих гнилей, що можуть зберігатися у ґрунті або зараженому насіннєвому матеріалі. З метою профілактики поширення кореневих гнилей рекомендовано застосування мікробіофунгіцидів різної природи (грибкові і бактеріальні). Обробки ними насіннєвого і садивного матеріалу, а також рослин у період вегетації забезпечуюь якісний захист від широкого спектру хвороб, в тому числі й від кореневих гнилей. Серед препаратів вітчизняного виробництва користуються попитом такі препарати, як Триходермін, Планріз, Фітодоктор, Гаубсин, Целюлад та ін. Нами проведено оцінку ефективності фунгіцидних протруй-ників і біофунгіцидів проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та вивчено їх вплив на польову схожість і продуктивність культури. В якості об’єктів вивчення обрано біологічні фунгіциди Трихофіт, п. (спори гриба Trichoderma lignorum, титр 2,0 млрд/см3 ), норма використання – 2 л/т; Фітоцид, р. (клітини бактерій Bacillus subtilis або 1,0×1010 КУО/г), норма використання – 1,5 л/т; Гаупсин, р. (бактерії Pseudomonas aurefaciens В-111 та В-306, титр життєздатних клітин 1х104 / мкг препарату), норма використання – 3 л/т. В якості еталону був використаний протруйник Максим XL 035 FS, т.к.с. (флудіоксоніл 25 г/л + металаксил М 10 г/л) –норма використання 1 л/т. Відмічено позитивний вплив досліджуваних протруйників на посівні якості насіння сої сорту Аннушка відносно контролю і рівень адаптивності проростків у польових умовах. Виявлено значну поширеність на дослідних ділянках рослин з ознаками кореневої гнилі мікологічної (Fusarium spp.) та бактеріальної (Pseudomonas syringe pv glicinea Yong et al.) етіології. Відзначено високу фунгістатичну дію препарату Максим XL, т.к.с. проти фузаріозної кореневої гнилі сої (технічна ефектив-ність на рівні 73,1 % за відсутності антибактеріальної активності). Серед мікробіологічних фунгіцидів най-кращу комплексну антимікробну дію виявлено у препарату Трихофіт, п. (технічна ефективність 71,6 і 71,7 %відповідно проти фузаріозу та бактеріозу), що забезпечило приріст урожайності на 6,3 % відносно контролю. За комплексного використання препаратів Трихофіт, п. і Фітоцид, р. зернова продуктивність рослин сої зросла на 11,0 %, а рівень технічної ефективності досягав 71,3 і 75,5 % відповідно до кореневої гнилі фузаріозної та бактеріальної етіології.

1 January 2020 in UKRAINIAN BLACK SEA REGION AGRARIAN SCIENCE
Verified
Journal Article
Open access
PAPoltava State Agrarian Academy
Poltava State Agrarian Academy
GPG. D. Pospielova
G. D. Pospielova
НКНінель Коваленко
Нінель Коваленко
NNN. I. Nechyporenko
N. I. Nechyporenko
VKV. Ya. Kocherga
V. Ya. Kocherga
UNUstymivka Research Station of Plant Growing of the Institute of Plant Growing named after V.Ya. Yuriev NAAS
Ustymivka Research Station of Plant Growing of the Institute of Plant Growing named after V.Ya. Yuriev NAAS
Influence of agro-climatic factors on the development of common soybean diseases The article presents the results of the study of the influence of agro-climatic factors on the development of major soybean diseases (varieties Anthracite, Sprytna and Perlyna) during 2016-2019 in terms of commercial crops. The dominance of the pathogens Alternaria, Fusarium, Septoria and bacterial burns among the crops was determined. The connection between the development and spread of soybean diseases and hydrothermal environmental conditions was studied. Keywords: soybean, alternariosis, septoria, fusarium wilt, bacterial burns, disease development, disease prevalence.