With local control of a large number of objects that mutually influence each other, the problem of coordinating local control systems to achieve the best overall result arises. If the structure of the system (the number of control objects and the parameters of interaction) can change frequently, then the process of setting up/training a centralized coordinator will take an unacceptably large part of the action time and require a significant amount of resources. In this work, the use of decentralized coordination is proposed to solve the problem. As a basic task for research on decentralized coordination control of objects that mutually influence each other, stabilizing the comfort temperatures was set in multizone rooms using movable heaters. Providing individual thermal comfort is an important problem. In particular, there are many multiarea premises with conflicting requirements for the comfort of habitats. This problem can be solved with the help of movable heaters and air conditioners. However, the presence of heat flows between areas with different specified parameters makes it difficult to adjust them. The work aims to improve the quality of thermal control in multiarea premises with a dynamic structure for the location of movable heaters. To achieve this goal, we proposed the concept of Movable Smart Heaters (MSH). A group of Movable Smart Heaters that could influence each other and exchange information forms a dynamic system with a changing structure since switching on/off or moving one MSH to another area changes the mutual influence and connections in the system. The criteria for control quality are defined and evaluated. The proposed coordination algorithms make it possible to optimize the operating modes of the system automatically when its structure and/or settings are changed. Simulation of the system is performed with the use of a worked‐out modelling library in Scilab. The results of comparing the MSH system’s efficiency show an increase in comfort while reducing energy consumption.

Стаття присвячена аналізу використання дронів у логістичних системах, зокрема для оптимізації доставки "останньої милі" — ключового етапу в ланцюгу постачання, який значно впливає на ефективність та швидкість виконання замовлень. Огляд охоплює основні переваги застосування безпілотних літальних апаратів (UAV), серед яких зменшення часу доставки, оптимізація транспортних витрат, скорочення викидів CO₂ та підвищення екологічної стійкості. У дослідженні представлено перспективи дронів у контексті зростання попиту на швидкі та гнучкі логістичні рішення через популяризацію електронної комерції та зростання очікувань споживачів щодо оперативної доставки. Водночас стаття висвітлює низку викликів, які супроводжують інтеграцію дронів у традиційні логістичні системи. Зокрема, акцентовано увагу на технічних обмеженнях, таких як дальність польоту та обмежена вантажопідйомність, а також на регуляторних бар’єрах, що стосуються безпеки польотів у міських районах та необхідності оновлення законодавчої бази. Важливим є питання підготовки кадрів для роботи з новими технологіями та розробки інфраструктури, яка дозволить ефективно інтегрувати дрони в існуючі ланцюги постачання. Практичні кейси, такі як впровадження дронів Amazon Prime Air, Zipline і Wing, демонструють, як дрони вже трансформують доставку в різних регіонах, забезпечуючи економію часу та зниження витрат у віддалених або важкодоступних районах. Зокрема, вони використовуються для доставки медикаментів, продуктів харчування та малогабаритних товарів, допомагаючи вирішувати проблеми заторів і підвищувати ефективність міських логістичних систем. Стаття також розглядає сучасні технології, які підтримують застосування дронів, включаючи штучний інтелект, алгоритми оптимізації маршрутів, інтеграцію з наземним транспортом і розвиток дронових "вуликів" як базових станцій для підзарядки та обслуговування. Автори наголошують на важливості міждисциплінарного підходу до розробки та впровадження дронів у логістику, що дозволить подолати наявні бар’єри та максимізувати переваги цієї технології. У підсумку визначено основні напрями майбутніх досліджень: вдосконалення батарейних технологій, розробка стандартів для регулювання повітряного руху дронів, впровадження нових моделей співпраці між компаніями та державою, а також підвищення соціального прийняття дронів серед населення. Ці висновки мають потенціал для революції у сфері логістики, роблячи її більш гнучкою, сталою та адаптованою до сучасних викликів.

The problem of maintaining the temperature parameters of a multi-zone object is considered by the example of heating control in the Smart Home. The task of modeling and researching a system with several sources of heat energy is being solved. The aim is to improve the quality of maintaining temperature parameters. The possibility of transition from oscillatory mode to stationary is explored.

У статті досліджується використання графових баз даних у сфері кібербезпеки, акцентуючи увагу на їх здатності ефективно моделювати та аналізувати складні взаємозв'язки між різними елементами інформаційних систем. Метою дослідження є визначення ролі графових баз даних у виявленні та запобіганні кібератак, а також оцінка їх переваг порівняно з традиційними реляційними базами даних. Методологія включає аналіз сучасних підходів до застосування графових структур для моделювання кіберзагроз, а також розробку методів, що інтегрують графові бази даних з алгоритмами машинного навчання та Explainable AI (XAI) для підвищення точності та прозорості систем безпеки. Результати дослідження демонструють, що використання графових баз даних дозволяє підвищити точність виявлення загроз на 25% та зменшити час реагування на інциденти безпеки на 30% у порівнянні з традиційними реляційними базами даних. Крім того, інтеграція з XAI забезпечує кращу прозорість алгоритмів, що сприяє підвищенню довіри користувачів до систем безпеки. У висновках підкреслюється необхідність подальших досліджень щодо оптимізації продуктивності та масштабованості графових баз даних, а також розробки стандартизованих методик їх інтеграції з існуючими системами кібербезпеки.

The article presents a comprehensive study of the use of the Thanos system for centralized monitoring of IT infrastructure in the context of the growing complexity of modern information systems. The research introduces a systematic approach to building scalable monitoring solutions with focus on high availability and efficient resource utilization. A methodology for implementing and optimizing the monitoring system has been developed, encompassing all stages from data collection and processing to analysis and visualization. The study proposes and validates a mathematical model for evaluating system efficiency based on three key parameters: data compression coefficient (C), query processing performance (P), and system reliability (R), achieving an overall efficiency score of 0.9227. The experimental validation was conducted across three data centers (Kyiv, Lviv, Kharkiv) with 1,248 monitoring servers processing 127,492 metrics per second. The implementation demonstrates exceptional scalability with coefficients S(3) = 0.95 and S(5) = 0.94, while maintaining response times below 47ms under loads exceeding 900,000 queries per second. The system achieved significant improvements in key operational metrics: reducing incident response time from 15.7 to 9.4 minutes, increasing stored metrics volume from 2.3 to 23.7 petabytes while decreasing storage costs from $0.08 to $0.056 per gigabyte. The research analyzes practical applications across various sectors including banking, telecommunications, online retail, cloud computing, and healthcare, detailing specific monitoring requirements and implementation strategies for each domain. The study introduces innovative features including adaptive load balancing (LoadFactor = 0.6375) and intelligent caching (CacheEfficiency = 0.046). The paper concludes by outlining future development directions, focusing on machine learning integration for predictive analytics and enhanced automated incident response mechanisms.

У роботі розглядається моделювання кіберфізичних систем управління в умовах негативних зовнішніх факторів. Проведено аналіз впливу екологічних, технічних та соціальних факторів на стабільність і надійність системи. Вивчено різні підходи до моделювання, включаючи математичні моделі та симуляційні методи, а також їх застосування для оцінки ризиків. Розглянуто технології моніторингу та управління, які сприяють підвищенню стійкості систем до зовнішніх впливів. Запропоновано практичні рекомендації для розробки стійких до зовнішніх впливів систем, що можуть бути корисними для підприємств у різних галузях.