У статті докладно висвітлено підходи як вітчизняних, так й іноземних дослідників до проблематики волонтерського туризму, який у авторському трактуванні подається як один із видів сучасного туризму, що передбачає відвідування певної місцевості з метою надання допомоги, в тому числі фізичної, місцевим мешканцям, а з іншого боку – обслуговування на волонтерських засадах відвідувачів тієї чи іншої громади. Результатом дослідження став розгляд теоретичних засад становлення волонтерського туризму, систематизація підходів щодо визначення цього поняття, обґрунтування його специфіки, позитивних та негативних сторін упровадження волонтерського туризму, місця в структурі форм туристичної діяльності, а також аналіз особливостей організації цього туристичного напряму в Україні. Волонтерський туризм є важливим інструментом у процесі повоєнної відбудови України. Він сприяє соціальному відновленню, культурному обміну, економічному розвитку та екологічній реабілітації її території.
У статті проаналізовано особливості організації туристичної діяльності у період пандемії. Розглянуто специфіку використання кемпінгів у туристичній сфері, акцентовано на важливості їх включення до індустрії туризму саме в період коронакризи. Обґрунтовано різні аспекти трактування поняття «кемпінг», як засобу розміщення, туристичного біваку та форми організації туристичної подорожі. Здійснено структурований розгляд кемпінгу як засобу розміщення та ймовірні напрями використання як форми туризму. Проаналізовано специфіку та напрями організації кемпінгових подорожей на туристичному ринку Криворіжжя. Узагальнено статичні дані щодо кількості туристів в турах організованих різними туристичними організаціями. Докладно охарактеризовано авторський тур «Сонячна Таврія: від пустелі до моря». Виділено фактори, що негативно впливають на організацію кемпінгових подорожей в Україні.