Галина Щука

Галина Щука

Auto-generated profile, based on publicly available information

Галина Щука

Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці І

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 July 2024 in Економіка та суспільство
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЯКЯрослава Коробейникова
Ярослава Коробейникова
РКРуслан Котенко
Руслан Котенко
ГЩГалина Щука
Галина Щука
У статті проаналізовано стан готельної галузі в Україні в роки війни та окреслено перспективи розвитку галузі відповідно до сучасних світових трендів. Готельний бізнес протягом двох років війни вистояв та продовжує розвиватися у регіонах, які не зачеплені війною. На прикладі Івано-Франківської обл. проаналізовано сучасні тренди нових готельних проектів: надання переваги сталим технологіям в готельному бізнесі, адаптація готельних підприємств під потреби реабілітації військових та цивільного населення, формування комплексних програм обслуговування в готелях, більш широке використання соціальних мереж тощо. Зроблені висновки, що протягом затяжної війни готельний бізнес України набуде унікального досвіду виживання в умовах крайньої невизначеності, що в сучасному нестабільному світі є безцінним прикладом і може бути масштабованим у інших регіонах.

24 June 2025 in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЩГалина Петрівна Щука
Галина Петрівна Щука
УХУляна Ярославівна Ханас
Уляна Ярославівна Ханас
ГОГалина Юріївна Омельченко
Галина Юріївна Омельченко
Актуальність дослідження: останніми роками ринок лікувально-оздоровчого туризму демонструє стабільну тенденцію зростання, стає однією з галузей у світовій туристичній індустрії, що динамічно розвивається. Усе більша увага до здоров’я та краси, пошук ефективних методів покращення фізичного й психоемоційного стану, а також старіння населення й зростання рівня стресу стали основними факторами, що сприяють підвищенню популярності спа- й велнес-послуг. Одним із наслідків цього попиту стало поглиблення спеціалізації на ринку оздоровчого туризму, що потребує ретельного аналізу взаємозв’язку між двома основними підходами до оздоровлення: спа й велнес. Предмет дослідження: співвідношення між спа-туризмом і велнес-туризмом і сучасні підходи до оздоровлення в туристичній практиці. Мета дослідження: проаналізувати спа й велнес як сучасні підходи до оздоровлення й установити їхній взаємозв’язок у контексті розвитку туристичної індустрії. Методологія дослідження: застосовано комплексний підхід, який включає аналіз сучасних наукових публікацій, статистичних даних про ринок, а також порівняльний аналіз чинних практик у спа- й велнес-індустрії та основних відмінностей і спільних рис між цими двома підходами. Результати дослідження: виявлено, що спа- й велнес-послуги взаємно доповнюють одна одну, створюючи цілісні програми оздоровлення; заклади, які інтегрують обидва підходи, забезпечують кращі результати для споживачів; визначено, що сучасні туристи перейшли до профілактичних і підтримувальних програм, що формує попит на послуги; показано, що на розвиток та інтеграцію спа й велнес значно впливають регіональні природні ресурси. У Закарпатті наявність мінеральних вод створює можливість для поєднання традиційних процедур із сучасними велнес-підходами. Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення туристичних продуктів у сфері лікувально-оздоровчого туризму, зокрема для розроблення нових комплексних програм, які поєднують елементи спа й велнес, інтеграція яких допоможе закладам привернути увагу нових клієнтів та утримати наявних, що сприятиме підвищенню їхньої конкурентоспроможності на ринку оздоровчого туризму. Висновки: установлено, що сучасні програми оздоровлення демонструють тенденцію до злиття спа- й велнес-послуг, що пов’язано зі зміною потреб споживачів від лікування захворювань до профілактики. Виникають нові мультипрактики, які сприяють гармонійному розвитку людини, включаючи фізичну активність, здорове харчування, психоемоційне благополуччя й особистісний розвиток. Перспектива подальших досліджень полягає в детальному вивченні специфіки інтеграції спа-елементів у велнес-моделі на основі принципів сталого розвитку, індивідуалізації послуг і врахування регіональних особливостей. Це дасть змогу створити нові концепції оздоровчих програм, що повною мірою відповідатимуть сучасним вимогам ринку.

6 November 2024 in Географiчний часопис Волинського нацiонального унiверситету iменi Лесi Українки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Viktoriia Serhiivna PatsiukViktoriia Serhiivna Patsiuk
Viktoriia Serhiivna Patsiuk
ГЩГалина Щука
Галина Щука
АВАнастасія Василенко
Анастасія Василенко
У статті докладно висвітлено підходи як вітчизняних, так й іноземних дослідників до проблематики волонтерського туризму, який у авторському трактуванні подається як один із видів сучасного туризму, що передбачає відвідування певної місцевості з метою надання допомоги, в тому числі фізичної, місцевим мешканцям, а з іншого боку – обслуговування на волонтерських засадах відвідувачів тієї чи іншої громади. Результатом дослідження став розгляд теоретичних засад становлення волонтерського туризму, систематизація підходів щодо визначення цього поняття, обґрунтування його специфіки, позитивних та негативних сторін упровадження волонтерського туризму, місця в структурі форм туристичної діяльності, а також аналіз особливостей організації цього туристичного напряму в Україні. Волонтерський туризм є важливим інструментом у процесі повоєнної відбудови України. Він сприяє соціальному відновленню, культурному обміну, економічному розвитку та екологічній реабілітації її території.

8 May 2020 in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЩГалина Щука
Галина Щука
ЛЧЛюбов Чорна
Любов Чорна
ЛКЛеся Ковальська
Леся Ковальська
У дослідженні представлені результати аналізу функціонування системи професійної туристичної освіти в Україні в умовах зміни освітньої парадигми. Установлено, що професійна освіта в туризмі функціонує як елемент більш складної системи професійної освіти та залежить від процесів, що відбуваються в державі, загалом, і в науці, культурі та сфері туризму, зокрема. Її формування відбулося на зламі тисячоліть, коли в усьому світі здійснювався перехід від класичної до пост класичної (некласичної) освітньої парадигми. В Україні цей процес проходив повільніше, і це значною мірою проявилося у визначені результату та змісту підготовки фахівців сфери туризму. Послідовно проаналізовано галузеві освітні стандарти з підготовки бакалаврів з туризму. Встановлено, що зміст першого стандарту (2004 р.) формувався у відповідності до класичної освітньої парадигми, результати навчання представлені в категорії “знати – вміти”. Доведено, що у другому стандарті було зроблено спробу визначити компетентності майбутнього фахівця, але при діагностуванні результатів підготовки в основу поклали знаннєвий компонент. У стандартах 2018 р. найбільш повно реалізований компетентнісний підхід до підготовки бакалавра з туризму. Далі визначено фактори, які гальмують зміни освітніх парадигм: неготовність працедавців чіткого сформулювати очікуваний результат; невміння та небажання студентів будувати траєкторію свого особистісного та професійного зростання; визначення рейтингу викладачів за їхньою науковою активністю, в той час як у професійній освіті більше потрібна практика у бізнес-середовищі, відсутність технологій запровадження змін у навчальний процес через низький рівень розвитку туризмології та педагогіки туризму. Зроблено висновок, що стара та нова парадигми освіти співіснують у процесі підготовки фахівців сфери туризму. І з огляду на визначені фактори, модернізація цієї системи є довготривалим процесом.

24 May 2022 in Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГЩГ. П. Щука
Г. П. Щука
ЛКЛ. В. Ковальська
Л. В. Ковальська
ЛГЛ.і. Гальків
Л.і. Гальків
У статті представлено наукову позицію автора щодо визначення сутності лікувально-оздоровчого туризму та його структури. Дослідження виходить з того, що однією з тенденцій розвитку світового туристичного ринку є стрімке зростання кількості подорожей з лікувально-оздоровчими цілями. Фактори, які детермінували це явище, об’єктивні: глобалізація, урбанізація, збільшення кількості людей похилого віку, поширення філософії здорового способу життя, зростання платоспроможності населення тощо. Найближчими десятиліттями потреба в лікувально-оздоровчих послугах буде зростати, що актуалізує питання кадрового забезпечення. В Україні ринок лікувально-оздоровчого туризму перебуває в стадії формування: санаторно-курортний туризм переживає спад, розвиток медичного, спа- та велнес-туризму стримується відсутністю правового забезпечення, їхні межі розмиті; панує термінологічна невизначеність. Це ускладнює освітній процес, особливо на спеціалізаціях з медичного та лікувально-оздоровчого туризму. Ґрунтовний аналіз наукових доробок зарубіжних та вітчизняних вчених показав, що основні дискусії виникають з приводу: 1) рамок лікувально-оздоровчого туризму: він обмежується лише лікувально-оздоровчими послугами (розглядається у вузькому значенні), чи об’єднує лікувальні, оздоровчі та лікувально-оздоровчі послуги (розглядається в широкому значенні); 2) його структури– виділяються два (лікувальний та оздоровчий) чи три (додається ще лікувально-оздоровчий) підвиди; 3) місце лікувально-оздоровчого туризму по відношенню до медичного, реабілітаційного, рекреаційного, спа- та велнес туризму. Обґрунтування позиції автора: на основі аналізу діючих нормативно-правових актів визначено юридично закріплену різницю між лікувальними та оздоровчими послугами. В першому випадку діяльність відбувається в двох секторах: медицина і туризм, і потребує оформлення відповідних дозволів. В другому – лише в сфері туризму. На основі цього, всі послуги, які так чи інакше пов’язані з системою охорони здоров’я, котрі планує отримати турист під час подорожі, розглядаються як складові лікувального туризму, який, у свою чергу, виступає підвидом лікувально-оздоровчого туризму (в широкому його значенні).

24 March 2025 in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГЩГалина Петрівна Щука
Галина Петрівна Щука
Актуальність дослідження: висока конкурентність, що притаманна туристичним ринкам, спонукає дестинації формувати унікальні пропозиції, які б приваблювали туристів, і не могли швидко копіюватися іншими. Таку можливість забезпечує традиційна гастрономія. Закарпаття відоме науковцям своїми мультиетнічною кухнею, багатою кулінарною культурою, харчовими традиціями, гастрономічними фестивалями та дегустаціями. Проте в свідомості більшості споживачів асоціюється лише з вином та бограчем. Предмет дослідження: гастрономічний бренд Закарпаття. Мета дослідження: визначити рівень сформованості гастрономічного бренду Закарпаття, проаналізувавши його складові елементи. Методологія дослідження: системно-структурний підхід, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, прогнозування, систематизації та наукового узагальнення. Результати дослідження: встановлено, що Закарпаття для формування гастрономічного бренду має унікальні місцеві продукти, три з яких отримали географічне зазначення; страви автентичної кухні, що представлені в регіональних переліках, національних та світових реєстрах; культуру харчування, що відтворюється на гастрономічних івентах різного рівня; ресторанні заклади, які пропонують страви місцевої кухні; систему підготовки фахівців, які обізнані з локальною гастрономією; виробників місцевої продукції та магазини крафту, де її можна придбати. Розглянуто існуючі варіанти візуальної ідентичності регіону та окремих його локацій тощо. Практичне значення: по кожній з названих складових гастрономічного бренду визначено наявні позитивні результати та слабкі сторони, що потребують подальшої роботи. Висновки: встановлено, що гастрономічний бренд Закарпаття, незважаючи на значний гастрономічний потенціал, відсутній. Гастрономічний образ регіону, який існує у свідомості споживачів, сформувався стихійно. Великий обсяг роботи та отримані результати поки що мають несистемний характер. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні питання доцільності створення єдиного гастрономічного іміджу Закарпаття, який об’єднає різні кулінарні традиції регіону, чи просування різних локальних кухонь (як частини загального бренду регіону), посилюючи цим туристичну привабливість кожної конкретної території.