Максим Олександрович Максимов

Максим Олександрович Максимов

Auto-generated profile, based on publicly available information

Максим Олександрович Максимов

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
16 August 2024
Verified
Conference Paper
Open access
PDF file
ОКОлексій Коломійцев
Олексій Коломійцев
ВКВолодимир Комаров
Володимир Комаров
АКАльберт Катунін
Альберт Катунін
ІРІгор Рудаков
Ігор Рудаков
ОБОлексій Балабуха
Олексій Балабуха
МММаксим Максимов
Максим Максимов
В роботі розкрито особливості застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) коптерного типу. Приведено приклади застосування БпЛА для військової та цивільної сфер діяльності. Відмічено, що перевагами дронів коптерного типу – є плавність та стабільність польоту, що дозволяє їх використовувати для моніторингу території та її детального аналізу. Використання штучного інтелекту у БпЛА підвищує їх автономність, адаптивність та здатність до прийняття самостійного рішення.

23 December 2025 in Системи озброєння і військова техніка
Verified
Journal Article
Open access
МММ.о. Максимов
М.о. Максимов
ОБО.с. Балабуха
О.с. Балабуха
ГКГ.м. Качуровський
Г.м. Качуровський
ОКО.в. Коломійцев
О.в. Коломійцев
ВМВ.в. Мегельбей
В.в. Мегельбей
У статті розглянуто сучасні напрямки розвитку та перспективи застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) у складі засобів (підрозділів) системи протиповітряної оборони (ППО). Проаналізовано досвід сучасних збройних конфліктів, зокрема російсько-української війни. Він свідчить про зростання ролі безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у забезпеченні ефективності бойових дій, як засобів розвідки, корегування вогню артилерії, нанесення ударів по наземним цілям з повітря, а також у виконанні завдань перехоплення розвідувальних та ударних БпЛА противника та малошвидкісних засобів повітряного нападу (ЗПН) (гелікоптерів, літаків тощо). Проведено попередній аналіз проблемних питань, пов’язаних із застосуванням класичних систем ППО (зенітно-ракетних, зенітно-гарматних комплексів). Зокрема, розглянуті питання щодо обмеженості ресурсів (боєприпасів) на штатні системи ППО та економічної доцільності їх використання для протидії ЗПН (розвідувальних та ударних БпЛА, гелікоптерів та літаків) при виробництві та експлуатації. Виявлено необхідність у пошуку нових технічних рішень, одним з яких є інтеграція транспортних засобів у структуру БпАК перехоплення для набуття експлуатаційних та бойових властивостей, які необхідні для ефективного виконання бойових завдань у складі засобів ППО. Проведено аналіз існуючих керівних документів та стандартів, які регламентують вимоги до БпАК. Виявлено наявність протиріч у визначеннях, класифікації та підходах до їх розробки й застосування. Запропоновано перспективні напрямки щодо розвитку БпАК, як складової засобів ППО з урахуванням уточнення термінологічного апарату, удосконалення архітектури систем управління та використання адаптивних алгоритмів взаємодії між елементами комплексу. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні тактико-технічних та оперативно-тактичних вимог до перспективних БпАК у складі засобів (підрозділів) системи ППО.

20 March 2026 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
ОКОлексій Коломійцев
Олексій Коломійцев
СКСергій Карпов
Сергій Карпов
МКМикола Камчатний
Микола Камчатний
ОБОлексій Балабуха
Олексій Балабуха
ВПВолодимир Пустоваров
Володимир Пустоваров
АНАндрій Недашковський
Андрій Недашковський
В статті розроблено основні напрямки та перспективні шляхи розвитку мобільного безпілотного роботизованого комплексу військового призначення. Розкрито його призначення та основний склад. Встановлено, що комплекс є важливим елементом для збройних сил провідних країн світу при веденні бойових дій (військових операцій). Розглянуто особливості безпілотних авіаційних комплексів, наземних та морських (надводних та підводних) роботизованих комплексів, що забезпечують розвідку, логістичне забезпечення та нанесення ударів по цілях противника. Доведено їх призначення. Наведено приклади дронів за розглянутими комплексами. Акцентовано увагу на застосування елементів штучного інтелекту для автоматичного керування дронами, а також розвиток дронів-перехоплювачів, модульних великовантажних наземних дронів (платформ), надводних і підводних дронів різних класів та повітряно-морських роботизованих дронів з крилами змінної форми.

23 January 2026 in Grail of Science
Verified
Journal Article
Open access
ОКОлексій Коломійцев
Олексій Коломійцев
ОБОлексій Балабуха
Олексій Балабуха
ВПВолодимир Пустоваров
Володимир Пустоваров
ІЦІван Цебрюк
Іван Цебрюк
МММаксим Максимов
Максим Максимов
ВЯВікторія Ярославська
Вікторія Ярославська
В роботі розглянуто особливості застосування військових наземних роботизованих комплексів зі штучним інтелектом. Таке застосування має особливості у підвищенні ефективності ведення бойових дій (військових операцій) та безпеки особового складу підрозділів, виконуючи поставлені завдання у небезпечних умовах, покращуючи розвідку, логістичне і інженерне забезпечення, а також вогневе ураження. Застосування штучного інтелекту у наземні роботизовані комплекси розширює можливості систем автономного руху та розпізнавання цілей противника, що дозволяє зменшити залежність від оператора в умовах роботи засобів радіоелектронної боротьби. Наведено приклади військових наземних роботизованих комплексів провідних країн світу та виробництва України.

2 December 2024 in Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОСО.о. Сапельников
О.о. Сапельников
ДКД.с. Калугін
Д.с. Калугін
МКМ.о. Котляр
М.о. Котляр
МММ.о. Максимов
М.о. Максимов
ЄОЄ.і. Овчаренко
Є.і. Овчаренко
ПТП.в. Тимошенко
П.в. Тимошенко
У статті аналізуються перспективи розвитку безпілотних систем (БпС) та їх вплив на перебіг бойових дій під час широкомасштабного вторгнення Російської Федерації до України. Досліджуються сучасні тенденції у застосуванні БпС у збройних конфліктах, зокрема в Україні, Сирії та Нагірному Карабаху. Описуються технічні характеристики та класифікація БпС, розглядаються вітчизняні розробки та їх значення для обороноздатності України. Визначаються основні виклики та перспективи розвитку БпС у контексті підвищення ефективності бойових дій та збереження життя військових. Особливу увагу приділено аналізу тактичних та стратегічних переваг, які забезпечують БпС у веденні сучасних військових операцій. Розглядаються також питання інтеграції БпС з іншими видами озброєнь та системами управління, що дозволяє підвищити загальну ефективність військових дій. Важливими аспектами є також економічна доцільність впровадження БпС та можливості їх адаптації до різних умов бойових дій.

30 March 2026 in Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил
Verified
Journal Article
Open access
ОБО.о. Болюбаш
О.о. Болюбаш
ІДІ.г. Дзеверін
І.г. Дзеверін
ВКВ.і. Кривчун
В.і. Кривчун
ТДТ.ю. Дзеверін
Т.ю. Дзеверін
МММ.о. Максимов
М.о. Максимов
У статті систематизовано підходи до бойового застосування зенітних безпілотних літальних апаратів на завершальній фазі протипоповітряного бою, коли безпілотний винищувач (перехоплювач) після візуального виявлення, розпізнання та взяття цілі на супроводження виконує маневр для зайняття тактично вигідного положення та реалізації атаки. Запропоновано уніфікований опис “сфери атаки” як околу цілі з поділом простору на сегменти відносно напряму зближення, що полегшує порівняння прийомів атаки та їх комбінування залежно від умов обстановки. Наведено порівняльний аналіз найбільш уживаних методів наведення (“Погоня”, “Маневр” та їх комбінацій, “Триточковий”) з позицій вимог до інформації про рух цілі, чутливості до похибок радіолокаційної інформації та обмежень за швидкісними можливостями перехоплювача. Сформульовано методичний підхід до вибору доцільних тактичних прийомів як задачі багатокритеріального відбору за факторами видимості, метеоумов, радіоелектронної протидії, маневреності цілі та характеристик бортових сенсорів. Окреслено напрями удосконалення підготовки та організації застосування зенітних дронів через системне накопичення даних, типізацію траєкторій та адаптацію процедур наведення до умов перешкод.