В роботі розкрито особливості застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) коптерного типу. Приведено приклади застосування БпЛА для військової та цивільної сфер діяльності. Відмічено, що перевагами дронів коптерного типу – є плавність та стабільність польоту, що дозволяє їх використовувати для моніторингу території та її детального аналізу. Використання штучного інтелекту у БпЛА підвищує їх автономність, адаптивність та здатність до прийняття самостійного рішення.
Розкрито проблематику щодо удосконалення управління вогнем частинами та підрозділами протиповітряної оборони, яка полягає у вирішенні протиріччя між вже досягнутими та й усе зростаючими можливостями вогневих засобів – з одного боку, та, з іншого боку – з можливостями системи управління вогнем по використанню вогню зенітних засобів для надійного прикриття і захисту військ та об'єктів критичної інфраструктури .
23 December 2025 in Системи озброєння і військова техніка
У статті розглянуто сучасні напрямки розвитку та перспективи застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) у складі засобів (підрозділів) системи протиповітряної оборони (ППО). Проаналізовано досвід сучасних збройних конфліктів, зокрема російсько-української війни. Він свідчить про зростання ролі безпілотних літальних апаратів (БпЛА) у забезпеченні ефективності бойових дій, як засобів розвідки, корегування вогню артилерії, нанесення ударів по наземним цілям з повітря, а також у виконанні завдань перехоплення розвідувальних та ударних БпЛА противника та малошвидкісних засобів повітряного нападу (ЗПН) (гелікоптерів, літаків тощо). Проведено попередній аналіз проблемних питань, пов’язаних із застосуванням класичних систем ППО (зенітно-ракетних, зенітно-гарматних комплексів). Зокрема, розглянуті питання щодо обмеженості ресурсів (боєприпасів) на штатні системи ППО та економічної доцільності їх використання для протидії ЗПН (розвідувальних та ударних БпЛА, гелікоптерів та літаків) при виробництві та експлуатації. Виявлено необхідність у пошуку нових технічних рішень, одним з яких є інтеграція транспортних засобів у структуру БпАК перехоплення для набуття експлуатаційних та бойових властивостей, які необхідні для ефективного виконання бойових завдань у складі засобів ППО. Проведено аналіз існуючих керівних документів та стандартів, які регламентують вимоги до БпАК. Виявлено наявність протиріч у визначеннях, класифікації та підходах до їх розробки й застосування. Запропоновано перспективні напрямки щодо розвитку БпАК, як складової засобів ППО з урахуванням уточнення термінологічного апарату, удосконалення архітектури систем управління та використання адаптивних алгоритмів взаємодії між елементами комплексу. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні тактико-технічних та оперативно-тактичних вимог до перспективних БпАК у складі засобів (підрозділів) системи ППО.
Стаття досліджує проблеми ефективного використання рангового підходу в контексті моделі транзакційної системи з реплікацією фрагментів бази даних для подальшого розгортання у хмарному обчислювальному середовищі. Автори розглядають ключові аспекти та виклики, пов'язані з імплементацією такої системи в хмарному середовищі, а також розглядають потенційні переваги та обмеження цього підходу. Стаття аналізує методи рангового підходу, які можна використовувати для керування реплікацією фрагментів бази даних в розподіленій транзакційній системі.
31 July 2018 in Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил
Визначені дальності виявлення різних цілей стрілком-зенітником (с-з) переносного зенітного ракетно-го комплексу (ПЗРК) при ймовірності вірного виявлення 0,5. При цьому враховували площу проекції цілі на картинну площину стрільби, її колір та метеорологічну дальність видимості, робочі часи с-з і можливе сонячне підсвічування повітряних об’єктів. Розрахували дальності виявлення повітряних об’єктів малога-баритною радіолокаційною станцією міліметрового діапазону типу “Лис-3М”. На основі модельного екс-перименту знайдені значення статистичних ймовірностей виявлення різних цілей с-з ПЗРК, при можливо-му пропуску цілей та без. Обчислено дальності пуску ракети ПЗРК за статистичною ймовірністю пуску 0,5. Представлено аналіз значень збільшення ефективності стрільби ракетами, за рахунок використання цілевказівки з радару до с-з ПЗРК.