Мета роботи. З’ясувати особливості відновлення рослинного покриву Національного природного парку «Залісся», що зазнав пошкоджень внаслідок російської воєнної агресії. Методологія. В основу роботи покладені результати оригінальних моніторингові дослідження авторів, включно з маршрутними, проведені на території НПП «Залісся» впродовж 2023–2025 рр., з подальшою камеральною обробкою матеріалів. Приналежність аналізованих видів до апофітної та адвентивної фракцій флори НПП визначали послуговуючись підходами Rikli та Thelung, допрацьовані й узагальнені в класифікаційній схемі Kornaś (1968). Індекси синантропізації, апофітизації та антропофітизації обраховані відповідно до підходів запропонованих Jackowiak (1990). Назви та обсяг таксонів мохоподібних наведено за Продромусом спорових рослин України (Virchenko & Nyporko, 2022), судинних рослин – за POWO (https://powo.science.kew.org/) із деякими винятками, які відповідають Mosyakin & Fedoronchuk (1999). Для встановлення подібності видового складу рослинного покриву порушених ділянок із тими, які не зазнали руйнувань, використовували ідею методики парних ділянок (Bazalová et al., 2018), адаптовану відповідно до специфіки дослідження. Наукова новизна. Встановлено склад видів, які беруть участь у відновленні рослинного покриву вирв, спричинених вибухами снарядів різних типів на території НПП «Залісся». З’ясовано загальні тенденції та особливості цього процесу в соснових і дубових лісах на території цього об’єкта Природно-заповідного фонду України. За результатами трирічного моніторингу участь у заростанні вирв загалом беруть 161 вид флори судинних рослин НПП, з яких 114 – автохтонних (включно з 45 апофітами) і 47 – алохтонних (25 – археофіти і 22 – кенофіти), а також 22 види мохоподібних. Фітоценотичні зв'язки видів усіх фракцій флори досить різноманітні. Більшість з них має широку екологічну амплітуду, всі види входять до складу різних лісових, трав’яних, рудеральних угруповань, представлених на території НПП «Залісся». Головним ресурсом для відновлення рослинного покриву пошкоджених ділянок є діаспори видів флори НПП, які здебільшого наявні поблизу вирв, що встановлено за результатами порівняння видового складу пошкоджених і контрольних ділянок. Кількісно видовий склад новосформованих угруповань збільшується, що свідчить про позитивну динаміку заростання. Якісні зміни видового складу цих угруповань здебільшого забезпечують автохтонні види зі складу природної флори НПП, кількість яких зростає: у 2023 р. всього 66, з яких 33 – апофіти і 33 – аборигенні; у 2024 р. всього 83, з них 38 – апофіти і 45 – аборигенні; у 2025 всього 114, з них 45 – апофіти і 69 – аборигенні. Значною в заростанні вирв є участь рудеральних (серед яких чимало апофітів) і лучних видів, пов'язаних із більше або менше зволоженими місцезростаннями, що загалом зумовлено значною синантропізацію рослинного покриву території НПП. Висновки. З’ясовано основні тенденції та особливості відновлення рослинного покриву на прикладі лісових біотопів території НПП «Залісся», які зазнали руйнувань внаслідок воєнних дій. За три роки спостережень видовий склад на досліджених ділянках збільшився на 35%. Кількісне зростання відбулося в усіх фракціях флори, чисельно зріс і склад мохоподібних, що свідчить про позитивну динаміку заростання. Якісні зміни видового складу цих угруповань здебільшого...