Світлана Василівна Гапон

Світлана Василівна Гапон

Auto-generated profile, based on publicly available information

Світлана Василівна Гапон

Полтавський державний аграрний університет

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

20Years (2007-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 December 2024 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
ЮГЮрій Васильович Гапон
Юрій Васильович Гапон
НПНаталія Олександрівна Пархоменко
Наталія Олександрівна Пархоменко
Квітники й асортимент декоративних культур на них відіграють важливу роль в озелененні населених пунктів. На різних типах квітників, особливо тих, облаштуваннями яких опікуються комунальні підприємства, в асортименті квітниково-декоративних культур використовуються однорічники та рідше багаторічники. Дворічних культур вирощується недостатньо. Нами проаналізовано асортимент дворічних квітниково-декоративних культур на 76 квітниках м. Полтави, з’ясовано їх видовий склад, охарактеризовано систематичне положення видів і виявлено сортове різноманіття більшості культур. За результатами вивчення квітникових культур цієї групи на обстежених квітниках встановлено 15 видів рослин, які належать до 11 родів, 10 родин класу Magnoliopsida відділу Magnoliophyta. Найбагатшими за кількістю видів є родини Brassicaceae, Campanulaceae (по три види кожна), Asteraceae, Caryophyllaceae (по два види). Решта шість родин містить по одному виду. Серед родового спектра рід Campanula містить три види, роди Hesperis, Dianthus – по два. Решта шість родів містить по одному виду кожний. Серед обстежених видів більшість є типовими дворічниками, але деякі з них (Campanula medium var. Centerberi, Víola × wittrockiána) здатні квітувати і в перший рік, тобто проявляють себе як однорічники. Встановлено екогрупи рослин за провідними факторами середовища (світла, вологи, температури), біоморфи, частоту трапляння видів. Найчастіше на досліджуваних квітниках відмічені види: Alcea rosea, Cineraria maritima, Dianthus barbatus Hesperis sibirica, спорадично трапляються: Béllis perénnis, Oenothera biennis, Víola × wittrockiána. Решта видів дворічників трапляються зрідка та дуже рідко. Встановлено особливості умов вирощування дворічників та узагальнено основні етапи агротехніки. Розглянуто також можливості використання кожного виду в облаштуванні різних типів квітників (бордюрів, рабаток, клумб, міксбордерів, окремих квітникових груп, солітерів), для вертикального озеленення (висаджування на балконах, у вазах), на зріз і для виготовлення букетів чи квіткових композицій.

20 February 2025 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
RKRoman Kuryshko
Roman Kuryshko
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
Serhii ShevchukSerhii Shevchuk
Serhii Shevchuk
Vadym ChuvpyloVadym Chuvpylo
Vadym Chuvpylo
СНСвітлана Вікторівна Нагорна
Світлана Вікторівна Нагорна
ЮГЮрій Васильович Гапон
Юрій Васильович Гапон
У статті висвітлено процес планування, створення та організації квітників на території кампусу Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ). Акцентовано увагу на важливості квітників як навчально-дослідної бази для підготовки фахівців зі спеціальностей "Геодезія та землеустрій" та "Садово-паркове господарство". Особливу роль у реалізації проєкту відіграла геодезична зйомка, яка забезпечила точність планування та дозволила створити цифрову модель рельєфу (ЦМР) із використанням сучасних геодезичних приладів (електронного тахеометра SOKKIA iM-55 та GNSS- станції).На основі отриманих даних визначено оптимальні місця для облаштування квітників з урахуванням особливостей рельєфу, освітленості та інших природних факторів. Запроєктовано та створено п’ять типи квітників: арабеска, бордюри, рабатка, овальна клумба та міксбордер. Кожен тип квітника виконує певну естетичну й функціональну роль. Під час створення квітників використовувалися 34 види рослин: 29 видів квітниково-декоративних та 5 видів декоративно-листяних культур. Асортимент підбирався з урахуванням екологічної стійкості, невибагливості у догляді, сезонності цвітіння та гармонійного поєднання кольорової гами. Однорічні культури використовувалися для оформлення бордюрів і рабатки, тоді як багаторічники висаджувалися у міксбордері. Результати дослідження демонструють важливість застосування геодезичних методів у ландшафтному дизайні, що забезпечує високу точність та ефективність у проєктуванні й реалізації ландшафтних об’єктів. Практичне значення роботи полягає у формуванні професійних компетентностей студентів через набуття навичок проведення геодезичних вимірювань, аналізу топографічних даних, розробки ландшафтних композицій та догляду за декоративними культурами.Перспективи подальших досліджень включають створення квітників безперервного цвітіння, впровадження малопоширених декоративних видів, а також використання новітніх методів геодезії для удосконалення ландшафтного планування.

30 December 2023 in Notes in Current Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
ЮГЮрій Гапон
Юрій Гапон
МКМарина Кривцова
Марина Кривцова
ЯГЯрослава Гасинець
Ярослава Гасинець
The moss vegetation of urban ecosystems in Ukraine has not been studied enough. The study of the bryophyte vegetation of the Transcarpathian lowland is still at the initial stage. The aim of the study was to identify the main features of the structure of synanthropic bryophyte vegetation in the city of Uzhhorod. In the course of the research, generally accepted methods of floristic classification of communities were used, and the classification scheme of vegetation was built taking into account the prodromus of bryophyte vegetation of Ukraine [12]. As a result of the original research of the moss cover of Uzhhorod and its environs, it was found that the epiphytic vegetation is formed by synanthropic bryocenoses belonging to two classes, two orders, four unions and six associations. The basis of the epiphytic moss vegetation in the urban ecosystem of Uzhhorod is formed by associations of the class Frullanio dilatatae-Leucodontetea sciuroidis, order Orthotrichetalia, unions: Ulotion crispae (associations: Orthotrichetum pallentis, Orthotrichetum speciosi, Pylaisietum polyantae), Syntrichion laevipilae (Orthotrichetum fallacis), Leskion polycarpae (Leskeetum polycarpae). The communities of the class Cladonio digitatae-Lepidozietea reptantis, order Brachythecietalia rutabulo-salebrosi, union Bryo capillaris-Brachythecion rutabuli (Brachythecio salebrosi-Amblystegietum juratzkanii) occur mainly in the basal part of forophyte trunks and on their protruding roots. A brief ecological description of each syntaxon is given and their comparative analysis with the known syntaxons of the Forest-Steppe of Ukraine and a number of cities of the Left Bank Dnipro River is made. The bryocenoses identified by us within Uzhhorod and its environs occupy an intermediate position between the corresponding syntaxes of natural ecosystems of the Forest-Steppe of Ukraine and the urban ecosystems of the Left Bank Dnipro River basin by almost all criteria (number of species in the community, area of the community, etc.). Such a comparison is correct because the natural conditions of the Transcarpathian lowland are defined as identical to the Forest-Steppe zone.

30 June 2019 in BIOLOGY & ECOLOGY
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YGYu. Gapon
Yu. Gapon
SKS. Kondratyuk
S. Kondratyuk
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
У роботі наведено результати проведення біомоніторингових досліджень в міських екосистемах міст Миргорода та Лубен (Полтавська обл.) за бріоіндикаційними методами. Визначені екологічні коефіцієнти мохоподібних та проведено розрахунки індексу чистоти повітря (ІПЧ), на основі якого були виділені на території міст п’ять зон, диференційованих за ступенем забруднення навколишнього середовища: сильно забруднена зона (ІЧП = 0–0,9); зона достатнього забруднення (ІЧП = 1,0–2,6); середньо забруднена зона (ІЧП = 2,7–4,9); слабко забруднена зона (ІЧП = 5,0–10,0); незабруднена зона (ІЧП > 10). Укладені картосхеми зонування міст свідчать про їх нерівномірну забрудненість. У м. Миргород сильно- та достатньо забруднена зона територіально виражені мало і приурочені до центральної вулиці Гоголя та перетину її з іншими вулицями. Середньо забруднена зона сконцентрована в південній частині міста, хоча острівцями відмічена в північній та більшою мірою в центральній частині. Незабруднена зона розміщена окремими осередками в східній та південно-східній частині міста, а основна її площа сконцентрована на території лісопаркової зони території курорту «Миргород», яка приурочена до долини р. Хорол. Основна площа міста знаходиться в слабкозабрудненій зоні, що, на нашу думку, сприяє розвитку місту-курорту. У м. Лубнах сильно- та достатньо забруднена зони займають значно більші площі, ніж в м. Миргороді, вони приурочені до головних автомагістралей міста. Слабко забруднена зона займає незначні площі по всій території міста, найбільші її площі приурочені до його північної частини. Незабруднена зона займає в м. Лубни значно менші площі, ніж в м. Миргороді і сконцентрована переважно в південно-західній частині міста, де розміщені його основні зелені зони: заказники «Морозівська» та «Жовтнева» дачі, а також трапляється окремими вкрапленнями на сході та заході міста. Основна ж площа міста Лубни, на відміну від м. Миргорода, знаходиться в середньо-забрудненій зоні, що, очевидно, пов’язано зі значним впливом міжнародної автомагістралі Київ – Харків – Ростов на Дону (М-03), а також розвинутою транспортною сіткою доріг місцевого та районного значення. В м. Лубни досить велике значення має також потік повітря, котрий найчастіше переважає зі сторони міжнародної М-03 магістралі.

27 October 2025 in Природнича освіта та наука
Verified
Journal Article
Open access
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
ЮГЮрій Васильович Гапон
Юрій Васильович Гапон
НПНаталія Олександрівна Пархоменко
Наталія Олександрівна Пархоменко
У статті представлено результати комплексного багаторічного моніторингу динаміки бріофітних угруповань на території Полтавського міського парку як об’єкта садово-паркового господарства.Дослідження спрямоване на виявлення просторово-часових закономірностей змін бріофлори під впливом урбанізаційних чинників та антропогенного навантаження. Використання геоінформаційних технологій (QGIS, QField) дозволило створити просторову базу даних поселень мохоподібних, здійснити геоприв’язку точок спостережень, картографування місць їхнього поширення та цифровий гербарій видів. Це забезпечило можливість простежити довготривалу динаміку видового складу й екологічної структури бріоугруповань у межах різних функціональних зон парку.Отримані результати свідчать, що за останні десятиліття відбулися суттєві зміни у структурі бріофітної рослинності, зокрема зменшення кількості лісових і тіневитривалих видів (Anomodon longifolius, Pleurozium schreberi, Pylaisia polyantha) та збільшення частки антропофільних і рудеральних таксонів (Bryum argenteum, Ceratodon purpureus, Oxyrrhynchium hians). Установлено зростання рівня антропофільності флори з 29,7% у 2017 р. до 41,2% у сучасних умовах, що свідчить про адаптаційну перебудову бріоугруповань під впливом міського середовища. Основними факторами трансформації визначено ущільнення ґрунтів, забруднення повітря пилом і важкими металами, зменшення вологості повітря та скорочення кількості дерев-носіїв для епіфітів. Найбільш виражені зміни фіксуються у центральній і східній частинах парку, що зазнають максимального рекреаційного навантаження.Геоінформаційний аналіз дозволив виділити зони потенційної деградації бріоценозів і території з високим рівнем екологічної стабільності, серед яких заплавна ділянка «Шведський ліс». Виявлено, що ці зони характеризуються збереженням флористичного різноманіття та природного характеру мохового покриву, що вказує на їхню придатність для подальших моніторингових досліджень як еталонних ділянок. Інтеграція цифрових методів дослідження у систему екологічного моніторингу бріофітів забезпечила перехід від описових підходів до кількісного просторово-часового аналізу, що дозволяє ефективно оцінювати тенденції трансформації рослинного покриву в умовах урбанізації.Розроблена авторами геоінформаційна система моніторингу бріофітів Полтавського міського парку може бути використана як модель для створення аналогічних систем у межах інших міських зелених зон України. Результати дослідження підтверджують значний потенціал бріофітів як чутливих біоіндикаторів стану урбанізованих екосистем, а також доводять необхідність запровадження постійного екологічного моніторингу для підтримання стабільності садово-паркових екосистем, збереження біорізноманіття та підвищення екологічної стійкості міських територій.Отримані дані становлять наукову основу для розробки природоохоронних заходів і рекомендацій щодо оптимізації управління зеленими насадженнями у великих містах, а також є внеском у формування регіональних баз даних флори бріофітів.

1 January 2023 in Lindbergia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Svitlana GaponSvitlana Gapon
Svitlana Gapon
SNS. O. Nyporko
S. O. Nyporko
VPV. V. Protopopova
V. V. Protopopova
MBM. F. Boiko
M. F. Boiko
VVV. V. Virchenko
V. V. Virchenko
SKS. Y. Kondratyuk
S. Y. Kondratyuk
On 21 March 2022, Larysa (Yakivna) Partyka, an expert of the Ukrainian bryoflora and a Senior Researcher of M.H. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, sadly passed away.