Tetiana Tytarenko

Tetiana Tytarenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

Tetiana Tytarenko

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 September 2023 in Journal of Loss and Trauma
Verified
Journal Article
Closed access
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
VVVadym Vasiutynskyi
Vadym Vasiutynskyi
IHIryna Hubeladze
Iryna Hubeladze
SCSvitlana Chunikhina
Svitlana Chunikhina
HHHanna Hromova
Hanna Hromova

3 July 2020 in Scientific Studios on Social and Political Psychology
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
Розроблено оригінальну концептуальну модель соціально-психологічного супроводу постраждалих від воєнних дій. Супровід визначено як спеціально організовану діяльність, що забезпечує відновлення психологічного здоров’я та конструктивні особистісні трансформації. Розглянуто взаємозв’язок компонентів горизонтальної моделі соціально-психологічного супроводу: 1) реципієнта, споживача; 2) агента, тобто спеціаліста, групи, спільноти; 3) життєвої ситуації, що сприяє чи заважає взаємодії реципієнта і агента. Динамічну, вертикальну модель супроводу побудовано з урахуванням таких компонентів: діагностико-цільового, операційно-інструментального, спільнотно-комунікативного та оцінково-корекційного. Визначено функції компонентів: діагностико-цільового (оцінювання характеру травми, стану психологічного здоров’я реципієнта, ресурсів відновлення); операційно-інструментального (апробація інструментів, способів, стратегій супроводу); спільнотно-комунікативного (залучення реальних і віртуальних мереж, груп самодопомоги); оцінково-корекційного (моніторинг ефективності супроводу, коригування процедури, внесення змін до організації). З’ясовано інструменти супроводу: 1) комунікативні практики покращення взаємодії агента і реципієнта; 2) мультидисциплінарні заходи, що забезпечують готовність спільнот до надання підтримки, залучення реципієнта до спільнотного життя; 3) фасилітація само- і взаємодопомоги. Проаналізовано дієвість стратегій супроводу: переінтерпретації життєвих випробувань, апробації нових практик взаємодії, подолання відчуження, розвитку толерантності до невизначеності. Засвідчено показники ефективності супроводу: 1) формування психологічної готовності до конструктивної взаємодії, 2) ступінь задоволеності якістю підтримки, 3) зростання рівня психологічного благополуччя реципієнтів, 4) професійна підготовка агентів супроводу та профілактика вигорання, 5) зростання популярності супроводження, 6) координація роботи міждисциплінарних команд, 7) здатність спільноти самостійно забезпечувати супроводжувальну взаємодію після завершення розробленої спеціалістами програми.

10 August 2023 in Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
Роботу присвячено дослідженню практик самозбереження і відновлення, які використовують мирні мешканці та військові у воєнних умовах. Спосіб життя розглянуто як ключовий прогностичний параметр психологічного здоров’я, що забезпечує готовність і здатність людини піклуватися про себе. З’ясовано умови збереження і відновлення психологічного здоров’я: готовність змінювати власне життя у пошуках більшого внутрішнього благополуччя навіть у складних і непередбачуваних обставинах; готовність цінувати воєнне теперішнє, незважаючи на його складність і нерідко травматичність, готовність оптимістично бачити майбутнє і готовність творчо ставитися до минулого, конструктивно редагуючи болючі спогади. Визначено практики, які підвищують особистісну цілісність (рефлексивно-розвивальні, медитативно-духовні, консультативно-терапевтичні), самореалізованість (робочі, навчальні, професійні, волонтерські, патріотичні, сімейні) та самоврегульованість (практики опори на звичні побутові дії, на заняття спортом, фізичну активність, спілкування з природою). Досліджено способи розширення вікна можливостей для самовідновлення за рахунок апробації нових практик турботи про себе.

7 May 2024
Verified
Book
Closed access
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
IPInstitute for Social and Political Psychology
Institute for Social and Political Psychology

20 December 2019 in Scientific Studios on Social and Political Psychology
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
У тезаурус психологічних понять уведено нове поняття ландшафту особистісного життєтворення як території життя, що має певні функціонально-динамічні характеристики та специфічну смислову конфігурацію. Акцентовано увагу на відмінностях поняття ландшафту особистісного життєтворення від традиційного поняття життєвого шляху, що полягають у більш локальному масштабі ландшафту, який задається постановкою актуальних життєвих завдань та пошуком оновлених ціннісно-смислових орієнтирів. Визначено такі типи ландшафтів, що мають функціональну єдність: прагматичний, гедоністичний, споживацький, ландшафт служіння та екзистенційний. Показано, що екзистенційний ландшафт акумулює в собі переживання посттравматичного етапу життя як особливого, усвідомлення інакшого змістового наповнення нового життєвого маршруту. З’ясовано основний функціонал екзистенційного ландшафту, що полягає у створенні умов для осмислення, переінтерпретації та інтеграції травматичного досвіду, який особистість набуває в межовій ситуації, у драматичних чи трагічних обставинах. Екзистенційний ландшафт розглянуто як найкоротший шлях особистості до самовідновлення та покращення психологічного здоров’я. Розкрито залежність тривалості перебування особистості в межах екзистенційного ландшафту від сили травмування (особливостей втрат, інтенсивності болісних спогадів) та ресурсу життєстійкості. Запропоновано варіанти спрямованості екзистенційного ландшафту: (а) на пошук професійної самореалізації, що потребує посилення режиму самоідентифікування; (б) на пошук спільності, що потребує посилення режиму діалогування; (в) на дистанціювання від певних людей, що потребує посилення режиму автономізації; (г) на пошук стабільних форм повсякденного життя, що потребує посилення режиму практикування.

30 September 2022 in Проблеми політичної психології
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
Актуальність. Проблема соціально-психологічної підтримки психологічного благополуччя громадян України, які опинилися у травматичній ситуації внаслідок загрози життю, загострюється у зв’язку з повномасштабною військовою агресією з боку Російської Федерації. Метою статті є верифікація концептуальних основ соціально-психологічного супроводу постраждалих відповідно до євроінтеграційних перспектив України: способів супроводжувальної фасилітації життєконструювання, що сприяють реінтеграції в мирний соціум; оптимізаційних стратегій супроводу, що визначають ландшафт життєтворення та активізують посттравматичне зростання; чинників збереження і відновлення психологічного благополуччя завдяки отриманню електронної підтримки користувачів та використанню орієнтованих на велику кількість людей практик соціально-психологічної підтримки. Методологія. У межах розробленої та емпірично верифікованої концепції соціально-психологічного супроводу визначено його функціональні характеристики, вектори спрямованості, способи організації. Запропоновано модель супроводжувальної медіації посттравматичних особистісних трансформацій, що охоплює чинники збереження психологічного благополуччя, таргетовані відповідно до посттравматичних ландшафтів життєтворення. Результати. З’ясовано засади дискурсивної фасилітації посттравматичного зростання. Розроблено полімодульний підхід до електронної підтримки психологічного благополуччя в системі соціально-психологічного супроводу особистості, визначено предиктори його ефективності. Розроблено способи особистісної трансформації спрямованості ветеранів та волонтерів з військового на мирний спосіб життя з урахуванням ролі командотворення. З’ясовано завдання агентів соціально-психологічного супроводу особистості під час роботи з втратою відповідно до етапів супроводу, запитів реципієнтів, ресурсної бази, що визначає способи підтримки і допомоги. Виявлено форми соціально-психологічного супроводу великих груп людей як способу оптимізації ідентичності респондентів. Висновки та перспективи подальших досліджень: мають бути розроблені стандарти і протоколи психологічних послуг різним категоріям населення, способи підвищення кваліфікації психологів-практиків, які входять до супроводжувальних команд.