Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi

Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi

Auto-generated profile, based on publicly available information

Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi

Mass and Communities Psychology Laboratory, Institute for Social and Political Psychology of NAES, Kyiv, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 September 2023 in Journal of Loss and Trauma
Verified
Journal Article
Closed access
TTTetiana Tytarenko
Tetiana Tytarenko
VVVadym Vasiutynskyi
Vadym Vasiutynskyi
IHIryna Hubeladze
Iryna Hubeladze
SCSvitlana Chunikhina
Svitlana Chunikhina
HHHanna Hromova
Hanna Hromova

24 November 2019
Verified
Book
Closed access
LKLarysa Korobka
Larysa Korobka
IUInstitute for Social and Political Psychology NAES of Ukraine
Institute for Social and Political Psychology NAES of Ukraine
VVVadym Vasiutynskiy
Vadym Vasiutynskiy
IHIryna Hubeladze
Iryna Hubeladze
VMViktoriya Mialenko
Viktoriya Mialenko
IGIhor Gusev
Ihor Gusev

1 January 2025 in Ukrainian Psychological Journal
Verified
Journal Article
Closed access
VVV. O. Vasiutynskyi
V. O. Vasiutynskyi
This article presents the results of an empirical investigation into Ukrainian students’ evaluative perceptions of cognitive and behavioral biases attributed to Ukrainians and neighboring ethnic groups. Based on these perceptions, the study assesses the perceived mental distance between Ukrainians and their neighbors, particularly Russians. At the preliminary stage, 60 biases were selected from over 200 identified in the literature, based on expert judgment. In the first phase of the study, 168 psychology students assessed the degree of similarity between Ukrainians and Russians across these biases. From these assessments, ten traits with the highest perceived similarity were identified. In the second phase, a questionnaire comprising these ten traits and six additional expert-selected items was administered to 134 students. Respondents evaluated Ukrainians, Russians, Belarusians, Bulgarians, Moldovans, Poles, Romanians, Slovaks, and Hungarians. The highest number of positive correlations in trait evaluations was found between Ukrainians and Poles, as well as Romanians, while negative correlations emerged primarily with respect to Russians and Belarusians. The perceived mental distance between Ukrainians and each of the other national groups was calculated as the mean absolute difference in ratings across all 16 traits. As anticipated, the greatest mental distance was observed between Ukrainians and Russians, while the smallest was between Ukrainians and Poles. Following Poles, in ascending order of distance, were Slovaks, Romanians, Bulgarians, Hungarians, Moldovans, and Belarusians. The structure of the mental space was modeled as comprising four distinct clusters: group-centric thinking, negative self-affirmation, reactive negativism, and positive stereotyping. The nations most similar to Ukrainians varied across clusters, whereas Russians—and, to a lesser extent, Belarusians—consistently occupied the most distant positions.

1 January 2022 in Ukrainian Psychological Journal
Verified
Journal Article
Closed access
IUInstitute for Social and Political Psychology of NAES of Ukraine
Institute for Social and Political Psychology of NAES of Ukraine
VVV. O. Vasiutynskyi
V. O. Vasiutynskyi
Under influence of large-scale Russian military aggression, formation of the all-Ukrainian identity significantly accelerated and criteria for mutual evaluations of representatives of different social strata and carriers of different value orientations changed. Important components of public discourse are the evaluative positions of young people, which reflect their actual and emerging identity and value orientations. The article highlights the results of a survey of 2,202 Ukrainian students from different regions of the country. The described data show dominance of the military-political discourse in the students&apos assessments of participants in social processes of modern Ukraine. Strengthening of the Ukrainian components of identity (condemnation of the Russian government, support of the Ukrainian national and local authorities and the Armed Forces leadership) expresses a collective opposition to "not ours" – Russians, the Soviet power, previous Ukrainian authorities, and oligarchs. Ukrainian-Russian value contradictions are more clearly manifested in the foreign political context and less so in the domestic one. In particular, interregional and language differences persist, but now they are weaker than they were before. For example, the evaluation attitudes of Western and Central Ukrainian students differ only in certain indicators. The positions of Eastern Ukrainian and Russian-speaking students have certain specificity, but do not go beyond the prevailing all-Ukrainian discourse. The levels of collective narcissism and identification with Ukrainians and a community are positively correlated with the tendency to most political accusations. The opposite is the connection with the attitude to the authorities led by Zelenskyi. In general, various forms of Ukrainian identity intensified and patriotic feelings rose. The successful actions of the state and military leadership led to their almost unconditional support.

27 June 2025 in Проблеми політичної психології
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VVVadym Vasiutynskyi
Vadym Vasiutynskyi
Вступ. Аналіз воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) має велике значення для оцінки стану і прогнозування розвитку політичної та релігійної свідомости українців. Ці орієнтації слід розглядати в контексті соціальної ідентичности, релігійних переконань, конфесійної належности, ідеологічних упереджень, взаємин між різними спільнотами, релігійної дискримінації, соціальних загроз і несправедливостей, політичної недовіри. Хоча в середовищі прихильників УПЦ (МП) переважають проукраїнські постави, проте мають місце й ухильні або проросійські, що зумовлює суперечливість становища церкви в суспільстві. Більшість вірян УПЦ (МП) заперечує сприймання їхньої церкви як суто проросійської, багато хто бачить її жертвою переслідувань. Мета дослідження полягає у висвітленні воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) на основі результатів психосемантичного моніторингу політичної свідомости українців. Методологія. Опитано 1213 респондентів на всіх підконтрольних територіях за загальноукраїнською вибіркою. Основу анкети становили судження про актуальні сфери громадсько-політичного життя, зокрема з оцінкою московського патріархату. Анкета містила також запитання про низку соціально-психологічних постав респондентів. Результати. 96 осіб (7.9%) визнали себе за прибічників УПЦ (МП). Із негативною оцінкою московського патріархату погодилися 79% респондентів, не погодилися – 7.7%. За результатами факторного аналізу оцінок суджень, які корелюють з оцінкою московського патріархату, виділилися чотири фактори: «проросійські політико-ідеологічні постави», «емоційно насичені патріотичні постави», «поєднання внутрішньо- і зовнішньополітичних орієнтацій», «оцінки війни та влади». Поряд із прихильністю до московського патріархату віряни УПЦ (МП) виявили менш позитивне (порівняно з більшістю респондентів) ставлення до незалежности України, українського патріотизму, єднання української нації, державної влади, поблажливіше оцінили проросійські нахили. Вони мають нижчий рівень задоволености із життя, соціального оптимізму, почуття особистої впливовости та інтернальности. Висновки. Психологічне становище вірян УПЦ (МП) є двоїсто проблемним: з одного боку, їхні погляди певною мірою дисонують із проукраїнськими поглядами більшости суспільства; із другого боку, вони перебувають у стані істотного дискомфорту – як через незгоди з більшістю, так і через переживання реальних або позірних загроз. Брак суб’єктности знижує здатність зараджувати проблемній ситуації. Практичне значення результатів дослідження полягає в розкритті соціально-психологічної проблемности становища кількох мільйонів вірян УПЦ (МП) в українському суспільстві. Перспективи подальших досліджень можна вбачати в аналізі соціально-психологічних передумов долання дискомфорту в середовищі вірян УПЦ (МП), їхнього позитивного самовизначення в сучасному українському суспільстві, порозуміння з проукраїнською більшістю.

30 September 2022 in Проблеми політичної психології
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
VVVadym Vasiutynskyi
Vadym Vasiutynskyi
Актуальність. Корупція і війна виявляються головними сферами громадського життя сучасної України, у просторі яких закладаються причини і приводи для політичних звинувачень. Дослідження їхнього зв’язку із ціннісними орієнтаціями носіїв відповідних постав було одним із завдань широкомасштабного емпіричного дослідження, узагальнення результатів якого становить мету цієї статті. Методологія. Проаналізовано дані психосемантичного дослідження масової політичної свідомости на основі опитування 1199 респондентів з усіх регіонів України. Питальник містив вислови про ціннісні аспекти громадсько-політичного та особистого життя респондентів, а також запитання про ймовірних винуватців тривання війни на Донбасі і корупції. Результати. За головних внутрішньоукраїнських винуватців визнано олігархів, попередню владу на чолі з Порошенком, теперішню владу на чолі із Зеленським, усіх громадян України. Психологічна структура отриманих оцінок відобразилася в змісті семи факторів: «оцінка влади», «ставлення до реформ», «протистояння українських і російських цінностей», «локус контролю», «прагнення спокою», «незгода з актуальним станом», «бажання простих рішень». У звинувачувальному контексті найбільш дражливим об’єктом виявилися олігархи, а найбільш визначальним психологічним чинником схильности до звинувачень став локус контролю. Олігархів частіше звинувачували екстернальні особи, які відносно прихильніше ставляться до влади Зеленського, скептично оцінюють сучасний розвиток суспільства, негативно сприймають реформи, схильні до простих рішень. Їхніми антиподами були респонденти, які звинувачують самих громадян, тяжіють до полюса інтернальности, недолюблюють Зеленського та його владу, менш категорично заперечують проти небажаних наслідків реформ і не прагнуть простих рішень. Звинувачі влади Порошенка або влади Зеленського є екстернальними та виступають проти російської агресії, але противники Зеленського сильніше підтримують реформи. Натомість респонденти, які звинувачують обох президентів, менш негативно ставляться до воєнної агресії Росії проти України. Ті, хто звинувачує олігархів або владу Порошенка, є більш екстернальними особами, а ті, хто звинувачує й олігархів, і Порошенка, – інтернальними. Респондентам, які не визначилися зі звинуваченнями, притаманні певна прихильність до влади Зеленського, прагнення спокою, але невизнавання простих рішень.