В.м. Сучкова

В.м. Сучкова

Auto-generated profile, based on publicly available information

В.м. Сучкова

Національна академія аграрних наук України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
29 September 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АЖА.ю. Жупина
А.ю. Жупина
ГБГ.г. Базалій
Г.г. Базалій
ЛУЛ.о. Усик
Л.о. Усик
ТМТ.ю. Марченко
Т.ю. Марченко
ВСВ.м. Сучкова
В.м. Сучкова
ЮЛЮ.о. Лавриненко
Ю.о. Лавриненко
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».

1 January 2024 in The Scientific Journal Grain Crops
Verified
Journal Article
Closed access
ЧВЧерчель Владислав
Черчель Владислав
АААлдошин Анатолій
Алдошин Анатолій
КДКупріченков Дмитро
Купріченков Дмитро
СВСучкова Віра
Сучкова Віра
Актуальність. Підзона Північного Степу України характеризується сильними посухами, які призводять до значного зниження урожайності кукурудзи розлусної (Zea mays everta Sturt.). У зв’язку із цим дуже важливо робити оцінку гібридів на посухостійкість для добору найкращих зразків, здатних витримувати складні гідротермічні умови вирощування. Мета досліджень полягала у визначенні посухостійкості гібридів кукурудзи розлусної за умов повітряної і ґрунтової посухи. Матеріали та методи. Матеріалом для проведення досліджень були 58 гібридів кукурудзи розлусної, які проходили конкурсне випробування. За стандарти використовували середньоранній гібрид Шанс і середньостиглий гібрид Гостинець. Досліди проводилися впродовж 2020–2021 рр. у лабораторії селекції кукурудзи харчового напряму використання на Синельниківській селекційно-дослідній станції ДУ Інститут зернових культур НААН України. Для вивчення реакції гібридів на посуху був використаний індексний підхід, який базувався як на стійкості, так і на чутливості генотипів до дефіциту вологи. Результати. Вегетаційний період 2020 р. був жарким і посушливим на відміну від 2021 р. Середні значення врожайності зерна у несприятливий за погодними умовами рік, у порівнянні зі сприятливим, були меншими для середньоранніх гібридів у 3,1 рази, а для середньостиглих – у 3,2 рази. Такі погодні умови забезпечили оцінку гібридів кукурудзи розлусної на стійкість до посухи. Було встановлено, що 22 гібрида (36,7 %) визнані посухостійкими, оскільки мали відповідні індекси за 5–7 показниками. Стандарт середньоранньої групи, гібрид Шанс, також був посухостійким. Висновки. За результатами проведених досліджень встановлено, що у середньоранній групі високу врожайність зерна й посухостійкість мали експериментальні гібриди F1 (ІКР 30 С × ІКР 2-3 ВС); F1 [(ІКР 2-3 × ІКР 9-2) × ІКР 4] та F1 [(ІКР 30 С × ІКР 24 ЗС) × ІКР 37 ], а у середньостиглій – F1 (ІКР 11-9 × ІКР 16/75/24-5); F1 [(ІКР 15-2 × ІКР 37/17/72-5) × ІКР 21] та F1 (ІКР 30 × ІКР 2-1). Ключові слова: кукурудза розлусна, селекція, стійкість, посуха, індекси посухостійкості, врожайність зерна