Юрій Олександрович Лавриненко

Юрій Олександрович Лавриненко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Юрій Олександрович Лавриненко

Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
17 October 2019 in Plant varieties studying and protection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТМТ. Ю. Марченко
Т. Ю. Марченко
РВР. А. Вожегова
Р. А. Вожегова
ЮЛЮ. О. Лавриненко
Ю. О. Лавриненко
ТХТ. М. Хоменко
Т. М. Хоменко
Variability of the constituent elements of the productivity of maize hybrids of different ripeness groups under irrigation conditions

4 April 2019 in Plant varieties studying and protection
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТМТ. Ю. Марченко
Т. Ю. Марченко
ЮЛЮ. О. Лавриненко
Ю. О. Лавриненко
ІМІ. В. Михаленко
І. В. Михаленко
ТХТ. М. Хоменко
Т. М. Хоменко
Purpose. To determine the manifestation of biometric features of corn hybrids of various FAO groups and find out their relationship with grain yield when grown under drip irrigation in the Southern Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Result. Corn crops treatment with micronutrients had a positive effect on the height of hybrids in some phases of growth and development. The greatest influence on growth processes was caused by complex microfertilizer Avatar-1; it provided a growth in plant height as compared to the untreated control, by 1–7 cm. The use of Nutrimix microfertilizer, in general according to the variants of the experiment, influenced growth processes minimally (acceleration in phases of growth and development of the agriculture crop was 1–3 cm). Plants of the mid-late ‘Chonhar’ hybrid (FAO 420) were the highest throughout the growing season among the studied corn genotypes. This figure reached a maximum in the stage of milky ripeness when plants were treated with Avatar-1 – 267 cm. It was revealed that there is a close correlation between plant height and grain yield. Conclusions. The ratio of the height of hybrid plants by groups of ripeness and level of productivity showed that for medium-early groups in the phase of linear growth termination the optimum height was 240–250 cm, in this case grain yield was 11.2–11.5 t/ha, for the middle-ripening group – 255–257 cm with a grain yield of 11.8–12.1 t/ha. For mid-late maturity hybrids the optimum plant height for high yields grain (more than 13 t/ha) was in the range from 265 to 270 cm. The optimum height of plants and the maximum yield can be achieved under irrigation using corn hybrids of the corresponding groups of ripeness and the use of complex micronutrients.

2 March 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АЖА.ю. Жупина
А.ю. Жупина
ГБГ.г. Базалій
Г.г. Базалій
ЛУЛ.о. Усик
Л.о. Усик
ТМТ.ю. Марченко
Т.ю. Марченко
ЮЛЮ.о. Лавриненко
Ю.о. Лавриненко
Мета. Встановити характер успадкування ознаки«висота рослин», тривалість періоду «цвітіння –стиглість» у гібридів пшениці озимої, створених із залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показників з урожайністюзерна дібраних сімей. Методи. Польові дослідженняпроведені в Інституті зрошуваного землеробства НААНу 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сортипшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразкизахідноєвропейського екотипу, що були інтродукованіз Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібридивисівались при зрошенні схемою «материнська форма,батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні,селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Представлені результати досліджень успадкування висоти рослин гібридами пшениці озимої, щостворені за участі контрастних за еколого-генетичнимпоходженням сортів. Детермінація довжини стебла рослинами F1 пшениці м’якої озимої, створеними за участірізних екотипів, мала різноманітний характер. За схрещування напівкарликових батьківських форм у більшостіспостерігалося позитивне наддомінування. У гібридів,створених за участі середньорослих генотипів з напівкарликовими успадкування, відбувалося за позитивнимдомінуванням. Проведення оцінок відібраних сімей зависотою рослин, термінами проходження фаз розвиткута урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволили з’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначити найбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. У проаналізованих доборівз гібридних популяцій зростання висоти рослин призводить до зменшення урожайності, а збільшення тривалості вегетації – до зростання висоти рослин. Висновки.У більшості гібридних популяцій все ж таки спостерігалась позитивна, слабка залежність подовження тривалості терміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів на подовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за висотою і тривалістю вегетації батьківських компонентів, необхідно розробляти специфічнийплан доборів з урахуванням внутрішньопопуляційнихкореляційних залежностей маркерних та результативних ознак.

29 September 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
АЖА.ю. Жупина
А.ю. Жупина
ГБГ.г. Базалій
Г.г. Базалій
ЛУЛ.о. Усик
Л.о. Усик
ТМТ.ю. Марченко
Т.ю. Марченко
ВСВ.м. Сучкова
В.м. Сучкова
ЮЛЮ.о. Лавриненко
Ю.о. Лавриненко
Мета. Встановити характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції маси зерна колоса з тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість зерна» та урожайністю зерна елітних селекційних сімей в селекційних розсадниках. Методи. Польові дослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом досліджень були сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту, колекційні зразки західноєвропейського екотипу, що були інтродуковані з Франції та гібриди створені за їх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошенні схемою «материнська форма, батьківська, гібрид». Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні, статистичні. Результати досліджень. Гібриди першого покоління (F1) успадковували ознаку «маса зерна колоса» переважно за типом наддомінування (гетерозису) та домінуванням. В другому покоління (F2) успадковування проходило переважно за проміжним типом та домінування батьківської форми з продуктивним колосом. Перспективи використання ефекту гетерозису у гібридів пшениці м’якої з залученням контрастних за морфобіологічними, генетичним, еколого-географічним походженням батьківських компонентів не передбачують позитивних результатів за показником «маса зерна колоса». Проведення індивідуальних доборів високопродуктивних генотипів за показником «маса зерна колоса» необхідно проводити з урахуванням специфічності кореляцій в гібридних популяціях за їх педігрі. Тип кореляції між масою колоса і тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» носив виключно популяційно-генотиповий характер. Маса зерна колоса має достатньо високу мінливість, успадковуваність для проведення ефективних доборів. Висновки. Встановлено характер успадкування ознаки «маса зерна колоса» у гібридів F1, F 2 пшениці м’якої озимої, що створені з залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Коефіцієнт кореляції між масою зерна колоса та тривалістю міжфазного періоду «цвітіння – стиглість» становив –0,078…0,204, що свідчить про можливості проводити добори генотипів з крупним колосом серед усіх груп стиглості. У більшості гібридних популяцій спостерігалась позитивна висока залежність маси зерна колосу та урожайності зерна (r=0,624…0,803), що передбачає перспективність доборів на урожайність за показником «маса зерна колосу».

3 May 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РВР.а. Вожегова
Р.а. Вожегова
ЮЛЮ.о. Лавриненко
Ю.о. Лавриненко
ТМТ.ю. Марченко
Т.ю. Марченко
СМС.в. Міщенко
С.в. Міщенко
ОПО.о. Пілярська
О.о. Пілярська
ЄБЄ.о. Базиленко
Є.о. Базиленко
Мета. Вивчення й аналіз світового досвіду вирощування кукурудзи та конопель для використання в біоенергетиці. Оцінка стану і потенціалу кукурудзи й конопель, найважливіших складових раціонального та різноманітного їх використання. Методи. Кількісне та якісне порівняння, абстрактно-логічний, аналітичний. Матеріалами досліджень слугували наукові праці з питань поточних та перспективних ресурсних можливостей виробництва біопалива в Україні та світі, енергетичний потенціал кукурудзи та конопель. Результати. Вирощування кукурудзи разом із продовольчим та кормовим нині асоціюється з новим напрямом використання, таким як переробка на біоетанол, оскільки зерно кукурудзи має високий вміст крохмалю (60–85%). Крохмаль, який міститься в зерні, спочатку розкладається до цукру, потім цей цукор у процесі бродіння перетворюється на алкоголь, після чого розчин піддають очищенню та випаровуванню. Вихід біоетанолу залежить перш за все від вмісту крохмалю у зерні, що визначається групою стиглості, підвидом гібриду. Найбільший вміст крохмалю (НІР05 гібрид = 0,42%) у середньому за три роки відзначено у групі середньопізніх гібридів: Тронка – 70,55%, Арабат – 71,21%, Віра – 72,82%, також у цих гібридів відмічався максимальний вихід крохмалю – 9,64, 9,84, 10,07 т/га відповідно. У наших дослідженнях максимальну врожайністю сирої надземної маси у «фазу молочна стиглість зерна» показали гібриди кукурудзи середньопізньої групи Арабат (ФАО 430) та Віра (ФАО 430). Максимальні значення розрахункового питомого виходу біогазу на основі вмісту елементів у силосній масі зафіксовано у гібриду кукурудзи Арабат (ФАО 430) – 7,041 тис. м3/га. Коноплі є конкурентоздатними, при виробництві біогазу і твердого біопалива, оскільки дають високі урожаї біомаси і добрий питомий вихід метану з потенціалом збільшення за умови попередньої обробки сировини. Висновки. Селекційна робота та вирощування вітчизняних сортів конопель та гібридів кукурудзи, є необхідною для Україні, що дозволить не тільки зменшити імпорт енергоносіїв та заощадити значні валютні ресурси, а також зміцнити економічну незалежність держави, покращити екологічну ситуацію, створити нові робочі місця, забезпечити розвиток спиртової галузі та підвищити інтерес аграріїв до вирощування сільськогосподарських енергетичних культур.