Anna Hakman

Anna Hakman

Auto-generated profile, based on publicly available information

Anna Hakman

Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

8Years (2019-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 June 2023 in Physical rehabilitation and recreational health technologies
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
OAOlena Andrieieva
Olena Andrieieva
NBNataliia Byshevets
Nataliia Byshevets
VKVitalii Kashuba
Vitalii Kashuba
AHAnna Hakman
Anna Hakman
IGIgor Grygus
Igor Grygus
Purpose: purpose of the work is to determine the changes in physical activity indicators of Ukrainian students in the conditions of distance education caused by the quarantine restrictions and the conditions of the legal regime of martial law. Material & Methods: the study, which lasted from 2020 to 2023, involved 1528 higher education students from different regions of Ukraine. The International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) was used to assess physical activity. The results were subjected to statistical analysis. Results: the results of the study of PA indicators in students showed that on average they had a normal PA score, which was 26.0 (22.0; 32.0) points for males, and 24.0 (19.0; 30.0) points for females. It was proved that, compared to female students, the PA score of male students was statistically significantly higher (U=226269.5; Z=7.329; p<0.05). The study of the dynamics of PA indicators demonstrated that while the PA score of higher education students, regardless of gender status, decreased from the beginning of quarantine restrictions (p0.05) in 2021. Nevertheless, with the outbreak of hostilities in the Ukraine, the PA score has decreased and continues to decline. There was an unprecedented increase in the percentage of students with low PA, which reached 43.1% and 60.1% among male and female students, respectively, in 2023. Conclusions: the analysis of the dynamics of PA in higher education students for the period from 2019 to 2023 revealed a decrease in the PA score during the distance learning period, regardless of gender status. The only exception was 2021, which can be explained by the adaptation of students to distance learning. Instead, the armed conflict in the country led to a sharp decline in the PA score and a statistically significant (p<0.05) increase in the proportion of students with low physical activity. Moreover, this trend continued in 2023. The findings of the study made possible to assess the extent of the negative impact of distance learning under quarantine restrictions and the legal regime of martial law on the PA in higher education students.

25 June 2021 in Physical Education Theory and Methodology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VKVitalii Kashuba
Vitalii Kashuba
OAOlena Andrieieva
Olena Andrieieva
AHAnna Hakman
Anna Hakman
IGIgor Grygus
Igor Grygus
OSOlga Smoleńska
Olga Smoleńska
WZWalery Zukow
Walery Zukow
Background. The physical benefits of fitness for middle-aged women are well-known. Unlike the usual training sessions, aquafitness occupies a special place among the types of health-related exercise training. Its health-enhancing effect results from the activation of the body's functional systems, the gravitational unloading of the musculoskeletal system, high energy expenditures, and overall body hardening effect. The objective of this study was to evaluate the health-enhancing effects of an aquafitness program on the functional indicators and physical fitness of early adulthood women. Materials and methods. Theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature, anthropometric techniques, pedagogical methods, and methods of mathematical statistics were used. The functional status of the body was assessed with the indices characterizing the function of the cardiorespiratory system, which are commonly used. The study was conducted at the Sport Life fitness club, Chernivtsi. The study involved 48 women aged 21-31 with an average age of 26.3 years. The subjects took part in a six-month aquafitness program consisting of 60-min sessions, three times a week. The program was developed by the authors and included aquatic stretching, body shaping and bodybuilding exercise, aquadance, aquatic gymnastics, and aqua tae-bo. Results. After participation in the exercise program: vital capacity increased from 45.96±4.69 to 48.88±0.68; strength index increased from 35.80±1.07 to 43.26±0.71; Robinson's index increased from 85.72±12.34 to 89.63±10.11; Shtange test increased from 30.28±10.32 to 37.78±12.34; Hench test changed from 16.48±4.24 to 25.19±4.58; Kerdo index decreased from 5.23±0.74 to 0.88±0.38; and Rufier's test decreased from 12.21±4.26 to 8.03±2.14. The assessment of somatic health of the women showed a significant improvement (p<0.05). Positive changes in the autonomic system were detected. Conclusion. The developed aquafitness program can be an effective tool for health improvement and body weight management in early adulthood women.

6 April 2023 in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОАОлена Андрєєва
Олена Андрєєва
АГАнна Гакман
Анна Гакман
АВАнна Волосюк
Анна Волосюк
АКАндрій Кошура
Андрій Кошура
Мета дослідження – визначити психофізичний стан внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Методи і організація дослідження. Для вивчення психофізичного стану внутрішньо переміщених жінок зрілого віку було досліджено 32 респондентки, які під час російсько-української війни проживали в м. Чернівці. Для вирішення поставлених завдань було обрано комплекс загально-теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз літератури, соціологічні методи, психодіагностичні методи дослідження, Фремінгемська методика, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. У статті описано рівень тривожності внутрішньо перемі-щених жінок зрілого віку за методикою Тейлора; означено невмотивовану схильність до тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку за методикою В. Бойко; продіагностувано депресивні стани; за допомогою Фремінгемської методики визначено рівні рухової активності досліджуваних жінок. Висновки. Порівняльний аналіз психофізичного стану внутрішньо переміщених жінок зрілого віку дозволив визначити рівень тривожності. Так, серед досліджуваних жінок низький рівень тривожності визначено у 3,1%, нижче середнього рівня – у 6,2%, середній рівень – у 18,8%, у 21,9% осіб – вище середнього і високий рівень тривожності мали 50,0% респонденток. Експрес-діагностика схильності до немотивованої тривожності показала, що у більшості жінок спостерігається деяка схильність до тривожності (71,9%) та вже є безпричинна тривожність, що проявляється яскраво і стала невід’ємною рисою поведінки (25,0%). У досліджуваних було виявлено субдепресивний (18,8%) та вже депресивний (18,8%) стани. Рухо-ва активність жінок зрілого віку є переважно базового та сидячого рівнів. Зовнішні впливи та недостатній рівень рухової активності негативно позначаються на психофізичному стані жінок зрілого віку, що потребує розробки профілактичних заходів на основі використання засобів оздоровчо-рек-реаційної рухової активності.

25 October 2021 in Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports)
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
AHAnna Hakman
Anna Hakman
YZYaroslav Zoriy
Yaroslav Zoriy
LBLarysa Balatska
Larysa Balatska
AMAndriy Moldovan
Andriy Moldovan
Метою нашого дослідження стало теоретично обґрунтувати засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Для реалізації мети використовувалися методи дослідження: аналіз наукової літератури і нормативно-правових документів, порівняння й аналогія. Результати. У статті розкрито основні чинники які впливають на організацію дозвіллєвого обслуговування людей похилого віку; означено найпоширеніші недоліки сучасної мережі оздоровчо-рекреаційних послуг які стосуються осіб старшого віку; виокремлено стратегічно важливі напрями для організації оздоровчо-рекреаційної діяльності для осіб похилого віку; визначено головні складові в успішної організації оздоровчо-рекреаційної діяльності для осіб похилого віку в рамках дозвілля; розкрито принципи та фактори оздоровчо-рекреаційної діяльності з особами похилого віку. Висновки. Отже, для успішної організації оздоровчо-рекреаційної діяльності осіб похилого віку в рамках дозвілля слід враховувати основні чинники, напрямами та принципи оздоровчо-рекреаційної діяльності. Головними складовими гарної організації є: спортивна і фізкультурно-оздоровча діяльність, створення “хобі-груп” та задоволення потреби в людському спілкуванні, які базуються на сутності оздоровчо-рекреаційної діяльності для даної вікової групи.

20 November 2022 in Theory and Methods of Physical Education and Sports
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОАОлена Андрєєва
Олена Андрєєва
АГАнна Гакман
Анна Гакман
Анотація. В статті подано інформацію про важливість дотримання здорового способу життя та використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності для покращення показників психоемоційного стану осіб похилого віку. Мета. Оцінити вплив активного способу життя на показники психоемоційного стану осіб похилого віку. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний аналіз, соціологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Порівняльний аналіз дозволив визначити фізичні компоненти якості життя осіб похилого віку: загальний стан здоров’я (жінки – 65,3 ± 2,4 бала; чоловіки – 66,3 ± 1,3 бала); рівень болю (жінки – 71,4 ± 2,1бала; чоловіки – 70,2 ± 2,3 бала); роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності (жінки – 57,2 ± 1,8 бала; чоловіки – 63,4 ± 1,5 бала); фізична активність (жінки – 62,1 ± 2,3 бала; чоловіки – 74,7 ± 1,8 бала); психічне здоров’я (жінки – 71,6 ± 2,1 бала; чоловіки – 73,4 ± 1,9 бала); роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (жінки – 71,9 ± 1,7 бала; чоловіки – 61,9 ± 2,3 бала); соціальна активність (жінки – 66,4 ± 1,8 бала; чоловіки – 60,7 ± 1,3 бала); життєздатність (жінки – 60,7 ± 2,1 бала; чоловіки – 65,3 ± 1,3 бала) – виокремлено як психологічні складники якості життя цієї вікової групи. Недостатній рівень рухової активності негативно позначається на психоемоційному стані осіб похилого віку, що потребує розробки профілактичних заходів на основі використання засобів оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Ключові слова: рухова активність, здоровий спосіб життя, психоемоційний стан, фізичний стан, похилий вік.

3 July 2021 in Theory and Methods of Physical Education and Sports
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОАОлена Андрєєва
Олена Андрєєва
АГАнна Гакман
Анна Гакман
Анотація. Активне старіння – це багатовимірна концепція, що стосується ситуації, коли люди продовжують брати участь у формальному ринку праці, займаються неоплаченою продуктивною діяльністю (наприклад, надання допомоги членам сім’ї та волонтерством), живуть здоровим, незалежним та безпечним життям. Отже, політика активного старіння повинна забезпечувати цю різноманітність: надавати можливість для більш тривалого трудового життя, соціальної участі, заохочувати здоровий спосіб життя та передбачати перспективи для самостійного життя. Моніторинг реалізації такої політики потребує комплексного інструменту, який охоплює безліч аспектів активного старіння. Мета. Обґрунтувати теоретичний базис активного старіння в науковому пізнанні. Методи. Аналіз наукової літератури і нормативно-правових документів, порівняння й аналогія. Результати. Досліджено різні трактування дефініцій активного старіння у науковому пізнанні. Теоретичний базис активного старіння зосереджено на тлумаченні понять «старість», «здоров’я», «якість життя», «оздоровча рухова активність». У ході вивчення поняття «старість» було виокремлено види старості, які сприймаються у похилому віці, акцентовано увагу на етапах формування процесу старіння та розкрито нову модель старості, яка базується на принципах ООН. Розглянуто критерії оцінки якості життя, що обумовлюються здоров’ям осіб похилого віку. Означено, що рекреаційно-оздоровча рухова активність забезпечує позитивний вплив на здоров’я людини та допомагає сповільнити процес старіння. Охарактеризовано основні риси нової парадигми старіння. Ключові слова: похилий вік, рухова активність, активне старіння, якість життя.