Ірина Соколова

Ірина Соколова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ірина Соколова

Kharkiv National Medical University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
20 November 2023 in Acta Neuropsychologica
Verified
Journal Article
Closed access
MTMarianna Tkalych
Marianna Tkalych
ISIryna Snyadanko
Iryna Snyadanko
TSTetiana Shapovalova
Tetiana Shapovalova
OFOlena Falova
Olena Falova
ISIryna Sokolova
Iryna Sokolova

1 January 2026 in Теоретичні і прикладні проблеми психології та соціальної роботи
Verified
Journal Article
Closed access
СССвітлана Ситнік
Світлана Ситнік
ІСІрина Соколова
Ірина Соколова
ГСГалина Свіденська
Галина Свіденська
ТКТетяна Кухар
Тетяна Кухар
ОТОлександр Теліков
Олександр Теліков
Стаття присвячена проблемі академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти як комплексного психологічного феномену та підходам до її психокорекції. Виявлені в літературі протиріччя стосуються неоднорідності дефініцій та критеріїв виміру, недостатньої стандартизації корекційних протоколів і обмеженої реплікації результатів у різних навчальних контекстах. Метою дослідження є узагальнення сучасних підходів до розуміння академічної прокрастинації здобувачів вищої освіти та обґрунтування програми її психологічної корекції. У дослідженні брали участь здобувачі бакалаврського рівня освіти. Результати емпіричного дослідження засвідчили середній рівень прокрастинації у вибірці; у внутрішній структурі поведінки провідними є емоційна напруга та перфекціоністські настановлення, тоді як мотиваційний дефіцит має помірну вираженість. Виявлено емоційно-тривожний профіль відкладання як ключову мішень змін, у поєднанні з корекцією жорстких стандартів і навчально-організаційної рутини. На основі результатів емпіричного дослідження запропоновано модульну програму психокорекції, що містить: психоедукаційно-діагностичний блок, когнітивно-поведінковий блок, мотиваційно-ціннісний блок, емоційно-регулятивний блок, підсумковий рефлексивно-оцінювальний блок. Програма психокорекції спрямована на зниження рівня прокрастинації через розвиток саморегуляції, підвищення внутрішньої мотивації та редукцію тривожності, що має позитивно позначитися на продуктивності навчальної діяльності. У подальших дослідженнях планується здійснення перевірки ефективності програми на різних спеціальностях і курсах, у різних форматах навчання; стандартизація процедур оцінювання коротко- та довготривалих результатів; аналіз модераторів дії інтервенції для адаптації протоколу до специфіки освітніх середовищ. Ключові слова: академічна прокрастинація; саморегуляція; навчальна мотивація; тривожність; перфекціонізм; психокорекція; здобувачі вищої освіти.

1 January 2025
Verified
Journal Article
Closed access
МУМ. Одеса Державний Заклад «Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет Імені К.д. Ушинського»
М. Одеса Державний Заклад «Південноукраїнський Національний Педагогічний Університет Імені К.д. Ушинського»
СССвітлана Ситнік
Світлана Ситнік
ІСІрина Соколова
Ірина Соколова
МУМ. Харків Харківський Національний Медичний Університет
М. Харків Харківський Національний Медичний Університет
ПДПавло Давидов
Павло Давидов
МХМ.запоріжжя Мелітопольський Державний Педагогічний Університет Імені Богдана Хмельницького
М.запоріжжя Мелітопольський Державний Педагогічний Університет Імені Богдана Хмельницького
В умовах воєнного стану в Україні викладачі закладів вищої освіти стикаються з безпрецедентними викликами, що впливають не лише на організацію навчального процесу, а й на психологічне благополуччя, внутрішню мотивацію та здатність зберігати професійну ефективність. Резильєнтність, як здатність адаптуватися до труднощів, долати стрес та зберігати внутрішній баланс, набуває виняткового значення в таких умовах. У зв’язку з цим актуальним є дослідження психологічних особливостей резильєнтності викладачів ЗВО, зокрема, її взаємозв’язку з професійною життєстійкістю та соціально-демографічними характеристиками. Метою статті є визначення психологічних особливостей резильєнтності та професійної життєстійкості викладачів ЗВО в умовах війни. Завданнями є встановлення зв’язку між професійною життєстійкістю та змінними, що можуть на неї впливати: статтю, стажем роботи, форматом навчання, регіоном проживання та досвідом вимушеного переміщення. Результати дослідження вказують на те, що викладачі загалом мають достатній рівень резильєнтності, проте статистично значущі відмінності простежуються за статтю (вищі показники у чоловіків), педагогічним стажем (вище у більш досвідчених), форматом навчання (найвищі показники у викладачів дистанційного формату) та досвідом переміщення (вищий рівень у ВПО). За регіоном проживання суттєвих відмінностей не виявлено. Показники професійної життєстійкості також виявилися достатніми, із найвищим середнім значенням за шкалою «залученість» і найнижчим - за шкалою «прийняття ризику». Кореляційний аналіз виявив статистично значущі позитивні зв’язки між емоційною резильєнтністю та всіма складовими професійної життєстійкості, що підтверджує їхню взаємозалежність. Резильєнтність викладачів виявилася важливим психологічним ресурсом, який підтримує здатність зберігати мотивацію, відповідальність і ефективність навіть в умовах хронічного стресу. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні системних зв’язків між резильєнтністю та професійною життєстійкістю саме у педагогів вищої школи в умовах війни. Перспективи подальших досліджень передбачають розробку цілеспрямованих інтервенцій з розвитку резильєнтності серед освітян з урахуванням соціально-психологічних характеристик. Ключові слова: резильєнтність, війна, викладачі ЗВО, життєстійкість, соціально-демографічні характеристики, професійна життєстійкість.