Mykhailo Yu. Bolgov

Mykhailo Yu. Bolgov

Auto-generated profile, based on publicly available information

Mykhailo Yu. Bolgov

State Institution “V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine”, Kyiv, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

12Years (2015-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
6 October 2020 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
PZP.P. Zinich
P.P. Zinich
VPVladimir Pushkarev
Vladimir Pushkarev
MBM.YU. Bolgov
M.YU. Bolgov
BGB.B. Guda
B.B. Guda
VPVladimir Pushkarev
Vladimir Pushkarev
Метастази є причиною 90% смертей від солідних пухлин. Процес метастазування передбачає вихід ракових клітин із первинної пухлини, їх перехід у кровоносну, або іншу транспортну систему і, нарешті, колонізація та проліферація у віддаленому органі. В огляді описано процес розвитку метастатичної клітини, зумовлений генетичними, епігенетичними, позиційними змінами, сигналами оточуючих клітин. Під час епітеліально-мезенхімального переходу пухлинні клітини частково і тимчасово дедиференціюються, змінюють свою форму в бік неполяризованої, рухливої, веретеноподібної клітини. Цей перехід дає можливість налагодити експресію генів та придбати фенотип стовбурових клітин. Розглядаються також механізми мобільності та інвазивності пухлинних клітин, процеси інтравазації, транспортування, хомінгу. Значна увага приділена утворенню пре-метастатичної ніші, яка характеризується імуносупресією, запальними процесами, інтенсивним ангіогенезом, пермеабілізацією судин, активним лімфангіогенезом, специфічним органотропізмом та високою ефективністю перепрограмування. Детально проаналізований процес колонізації метастатичної ніші пухлинними клітинами, участь у ньому клітин імунної системи, інших клітин крові, прогеніторів кісткового мозку, екзосом, які утворюються в оточенні первинної пухлини, метаболічних ферментів та прозапальних цитокінів. Акцент зроблено на процес метастазування пухлин щитоподібної залози (ЩЗ). Наведені та проаналізовані основні маркери метастазування для карцином ЩЗ для всіх етапів метастатичного каскаду. Описані супресори метастазування, оцінений вплив мікрооточення пухлини, значення запальних процесів та інших патологій у виникненні і про-гресії карцином ЩЗ.

30 December 2022 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VKViktor Kravchenko
Viktor Kravchenko
ILI.A. Luzanchuk
I.A. Luzanchuk
IAI.M. Andrusyshina
I.M. Andrusyshina
MBM.Yu. Bolgov
M.Yu. Bolgov
The etiopathogenesis of autoimmune thyroiditis is based on a complex and poorly understood interaction between genetic and environmental trigger factors. There are data on the important role of micro- and macroelements in immune reactions, but their involvement in the pathogenesis of AIT has not been investigated. The aim of the work was to investigate the content of micro- and macroelements at the beginning of the development of autoimmune damage to the thyroid gland. Material and methods. 119 residents of the Northern region of Ukraine were examined: 32 of them with diagnosed latent autoimmune thyroiditis (LAT) (research group) and 87 without thyroid pathology (control group). The latent course of the disease was marked by a high level of titers of antibodies to thyroperoxidase — median ATPO 262.15 [80.03-1630.3] IU/mL, diagnostic changes in the ultrasonographic picture, and the level of TSH and free thyroxine within normal limits. Results. During the study of urinary iodine excretion, the presence of a weak degree of iodine deficiency was established — the median ioduria was 72.5 [41,33-119,6] μg/L in the control group, and 52.6 [42,4-93,7] μg/l in the experimental group. In both groups, the level of iodine supply was reduced. Also, in both groups, the selenium level was significantly reduced: the median selenium level in the blood was 0.05 [0.03-0.07] mg/L in the experimental group and 0.04 [0.03–0.07] mg/L in the control group, respectively. In patients with LAT, a reduced content of macroelements such as calcium (75.8 [64.0-95.1] mg/L) and magnesium (16.7 [14.8-18.8] mg/L, p<0.001) was found, and microelements of zinc (0.6 [0.4-0.9] mg/L) and copper (1.0 [0.8-1.1] mg/L, p<0.01) in serum compared with corresponding indicators in the control group. Conclusions. Iodine deficiency, selenium deficiency, reduced content of macroelements calcium and magnesium, microelements zinc and copper were found in the examined patients with LAT. The value of the statistical measure ofthe relationship — the relative risk (OR) of the existing diagnosis of LAT with a reduced content of calcium compared to the control group OR=3.33 (95% CI 1.42-7.83, p<0.001), with a reduced content of magnesium 6.92 (95% CI 2.8-17.14, p<0.001), zinc — 2.79 (95% CI 1.21-6.41, p<0.05). Етіопатогенез автоімунного тиреоїдиту (АІТ) заснований на складній і погано вивченій взаємодії між генетичними та тригерними факторами навколишнього середовища. Існують дані про важливу роль в імунних реакціях мікроелементів (мікроЕ) та макроелементів (макроЕ), однак їх участь у патогенезі АІТ не досліджена. Мета: дослідити вміст мікроЕ та макроЕ на початку розвитку автоімунного ушкодження щитоподібної залози (ЩЗ). Матеріал і методи. Обстежено 119 мешканців північного регіону України: із них 32 з діагностованим латентним автоімунним тиреоїдитом (ЛАІТ) — (дослідна група) та 87 без тиреоїдної патології (контрольна група). Латентний перебіг захворювання був позначений високим рівнем титрів антитіл до тиреопероксидази (АТПО) — медіана 262,2 [80,0-1630,3] мО/мл, діагностичними змінами ультрасонографічної картини, рівнем тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (ВТ4) в межах норми. Результати. При дослідженні екскреції йоду (I) з сечею встановлено наявність йододефіциту слабкого ступеня: медіана йодурії в контрольній групі становила 72,5 [41,3-119,6] мкг/л, у дослідній групі — 52,6 [42,4-93,7] мкг/л. В обох групах був знижений рівень йодного забезпечення. Як у дослідній, так і в контрольній групі був значно знижений рівень селену: показник медіани селену в крові становив відповідно 0,05 [0,03-0,07] і 0,04 [0,03-0,07] мг/л. У обстежених пацієнтів із ЛАІТ встановлено знижений вміст макЕ кальцію (75,8 [64,0-95,1] мг/л), магнію (16,7 [14,8-18,8] мг/л, p<0,001), мікЕ цинку (0,6 [0,4-0,9] мг/л) та міді (1,0 [0,8-1,1] мг/л, p<0,01) в сироватці крові порівняно з відповідними показниками в контрольній групі. Висновки. У пацієнтів із ЛАІТ встановлено наявний дефіцит I, селену, знижений вміст макроЕ магнію, кальцію, мікроЕ цинку, міді. Величина статистичної міри зв’язку — відношення шансів (ВШ) наявного діагнозу ЛАІТ зі зниженим вмістом кальцію порівняно з контрольною групою становить 3,33 (95% ДІ 1,42-7,83, p<0,001), зі зниженим вмістом магнію 6,92 (95% ДІ 2,80-17,14, p<0,001), цинку — 2,79 (95% ДІ 1,21-6,41, p<0,05).

30 June 2023 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YTYu.M. Tarashchenko
Yu.M. Tarashchenko
OOO.V. Omelchuk
O.V. Omelchuk
AKA.YE. Kovalenko
A.YE. Kovalenko
MOMarian Ostafiychuk
Marian Ostafiychuk
IYI.R. Yanchiy
I.R. Yanchiy
MBM.YU. Bolgov
M.YU. Bolgov
У статті узагальнено та проаналізовано матеріал, присвячений вивченню результатів діагностики та лікування вузлової патології щитоподібної залози (ЩЗ) та надниркових залоз (НЗ). Мета дослідження — вивчення молекулярних і біохімічних маркерів у доброякісних утвореннях і високодиференційованих злоякісних пухлинах, а також у нормальній тканині ЩЗ; аналіз результатів проведення молекулярно-генетичних досліджень; роль йодо- та селенодефіциту в патогенезі зобної трансформації ЩЗ; визначення оптимальних протоколів ведення інциденталом НЗ. Об’єкт дослідження — пацієнти з доброякісними утвореннями та злоякісними високодиференційованими карциномами ЩЗ, а також пухлинами НЗ. Матеріал та методи: клініко-епідеміологічні, біохімічні, морфологічні, ультразвукові та статистичні. Результати. У пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ виявлено йододефіцит у 43,6% випадків, оптимальне йодне забезпечення — у 38,5% випадків, високий рівень йодної екскреції — у 17,9% випадків. Значно знижений рівень селену в крові виявлено в 76,5% пацієнтів, субоптимальний вміст у 13,6 % пацієнтів і оптимальна концентрація — лише в 9,9% пацієнтів. У пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні, відзначався дефіцит селену порівняно з ехографічно незміненою ЩЗ. За отриманими даними BRAF-мутації вірогідно частіше (p<0,001) були виявлені в пацієнтів із класичним та оксифільноклітинними варіантами папілярної карциноми (ПК, 60% і 100% відповідно), порівняно з фолікулярним варіантом ПК ЩЗ (6,7%). Серед локально інвазивних ПК ЩЗ вірогідно частіше переважали BRAF-негативні випадки (p<0,05) над неінвазивними ПК. Усі випадки фолікулярного варіанта ПК мали ознаки інвазії та вірогідно частіше відмічались порівняно з класичним та оксифіль- ноклітинними варіантами (p8 см та місцевопоширених формах адренокортикального раку та злоякісних феохромоцитом з ознаками інвазії в сусідні органи.

1 June 2015
Verified
Journal Article
Closed access
YTYu N Tarashchenko
Yu N Tarashchenko
AKA E Kovalenko
A E Kovalenko
MBM Yu Bolgov
M Yu Bolgov
BGB B Guda
B B Guda
ESE A Shelkovoy
E A Shelkovoy
VKV I Kashuba
V I Kashuba

9 July 2021 in Endokrynologia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LZL. Yu. Zurnadzhy
L. Yu. Zurnadzhy
TRTatiana I. Rogounovitch
Tatiana I. Rogounovitch
VSVladimir Saenko
Vladimir Saenko
MBM.YU. Bolgov
M.YU. Bolgov
SMS.V. Masiuk
S.V. Masiuk
TBTetiana Bogdanova
Tetiana Bogdanova
Найпоширенішою точковою мутацією в папілярній тиреоїдній карциномі (ПТК) є BRAFV600E, яку пов’язують із більш агресивною поведінкою пухлини. Тим часом дані про частоту цієї мутації в різних вікових групах пацієнтів при наявності або відсутності радіаційного впливу в анамнезі вельми суперечливі. У більшості зазначених досліджень не використовувалися адекватні контрольні групи та/або не оцінювалися інвазійнівластивості ПТК. Мета — порівняння за допомогою імуногістохімічного (ІГХ) дослідження частоти експресії мутантного білка BRAFV600E в однакових за віком на момент операції групах хворих із радіогенними та спорадичними ПТК і оцінювання інвазійних властивостей BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних ПТК в обох серіях. Матеріал і методи. ІГХ дослідження виконані на 247 радіогенних ПТК (105 — діти ≤14 років, 52 —підлітки 15-18 років, 91 — дорослі 19-28 років на момент операції) і 138 спорадичних ПТК (39 — діти, 37 — підлітки, 62 — дорослі зазначеного вище віку). ІГХ дослідження проводили з антитілами anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Результати. У радіогенних ПТК частота експресії мутантного білка BRAFV600E, що свідчить про наявність BRAFV600E мутації, була істотно нижче, ніж у спорадичних ПТК (10,5% і 30,4%,p=2,67Е‑06); частота мутації підвищувалася з віком пацієнтів в обох серіях. За порівняння BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних ПТК статистично значущі відмінності відзначені в частотах більшості вивчених характеристик. Із боку домінантної структури в радіогенних BRAFV600E-позитивних ПТК переважає типова папілярна, а в радіогенних BRAFV600E-негативних ПТК — солідно-трабекулярна (р=1,12Е‑06 і р=0,001 відповідно). Частота всіх основних показників інвазійності в BRAFV600E-позитивних радіогенних ПТК була статистично значимо нижче, ніж у BRAFV600E-негативних ПТК. За частотою більшості вивчених характеристик BRAFV600E- позитивні спорадичні ПТК не відрізнялися від BRAFV600E-негативних, або ж, як і в радіогенних ПТК, окремі показники інвазійності були нижче, ніж у BRAFV600E-негативній групі, наприклад, лімфатично-кровоносна інвазія (р=7,46Е‑06) або наявність N1b метастазів (р=0,025). BRAFV600E-позитивні ПТК з обох серій (на відміну від BRAFV600E-негативних) практично не мали суттєвих статистичних розбіжностей у порівнянні між собою по всім вивченим показникам. Висновки. BRAFV600E мутація більш властива спорадичним, ніж радіогенним ПТК у всіх вікових групах, і її частота збільшується з віком пацієнтів в обох серіях. Порівняно з BRAFV600E-негативними пухлинами BRAFV600E-позитивні ПТК характеризувалися нижчими (радіогенні) або подібними (спорадичні) інвазійними властивостями в пацієнтів у віці до 28 років на момент операції в обох етіологічних серіях, що вказує на те, що BRAFV600E мутація не асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання у хворих молодого віку, незалежно від етіології ПТК.

30 September 2018 in Klinicheskaia khirurgiia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YTYu. M. Tarashchenko
Yu. M. Tarashchenko
AKA. E. Kovalenko
A. E. Kovalenko
MBM. Yu. Bolgov
M. Yu. Bolgov
BGB. B. Guda
B. B. Guda
MOMarian Ostafiychuk
Marian Ostafiychuk
OKO. G. Kolluh
O. G. Kolluh
Objective. Analysis of the risk factors and causes of the hemorrhage occurrence during performance of operations on thyroid glands (THG) and elaboration of methods of surgical hemostasis. Маterials and methods. A detailed analysis was conducted, concerning 89 patients, оperated for the THG pathology, in whom postoperative hemorrhage have occurred. Results. Total rate of the hemorrhage occurrence have constituted 0.49%: in women - 0.35%, and in men - 1.21%. Average age of the patients was (42.3 ± 0.2) yrs. The hemorrhage occurrence rate have depended on volume of operative intervention. After performance of thyroidectomy the hemorrhage occurrence rate is enhanced - 50.56%, or in 1,6 times, comparing with the organ-preserving operations - 30.33%. Conclusion. Application of modern technologies of hemostasis, medicinal correction of the fibrinolysis disorders makes possible to minimize the development risk for postoperative complications and to shorten the patients’ treatment duration.