Andrii Verba

Andrii Verba

Auto-generated profile, based on publicly available information

Andrii Verba

Ukrainian military medical academy

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 December 2024 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ISI. V. Sobko
I. V. Sobko
AVA. V. Verba
A. V. Verba
SAS. A. Aslanian
S. A. Aslanian
YOYu. M. Oliinyk
Yu. M. Oliinyk
OZO. I. Zhovtonozhko
O. I. Zhovtonozhko
MDM. M. Davidyuk
M. M. Davidyuk
Вступ. Актуальним є вивчення характеристик бойової травми живота, що дозволяє визначити оптимальну діагностичну-лікувальну та евакуаційну тактику, провести розрахунки імовірних санітарних втрат, що має суттєве значення для планування ефективної роботи медичної служби на рівнях медичного забезпечення бойових дій. Мета роботи. Провести клініко-епідеміологічне дослідження характеру, структури та локалізації поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту для покращення планування медичного забезпечення. Матеріали та методи. Проведено системний аналіз надання хірургічної допомоги 1407 комбатантам, які отримали бойову травму живота з ушкодженням органів черевної порожнини під час бойових дій на Сході України. Результати. В умовах широкомасштабного збройного конфлікту нетяжку бойову травму живота діагностовано у 3,5% поранених, тяжку – 68,4%, вкрай тяжку – у 28,1%. Причиною бойової травми живота у 85,6% були осколкові поранення, у 10,1% - кульові поранення, у 4,3%- вибухова травма. Ізольовані ушкодження живота діагностовано тільки у 14,4% спостережень. Найчастіше бойова травма живота поєднувалась з ушкодженнями кінцівок (55,7%) та грудної клітки (52,3%). Сліпі проникаючі поранення живота (88,6%) значно переважали наскрізні (11,4%). При вогнепальних кульових пораненнях питома вага наскрізних поранень (35,9%) була значно більшою, ніж при осколкових (8,5%). Евентерація внутрішніх органів спостерігалась у 6,2% поранених. У структурі ушкоджених органів черевної порожнини ободова кишка була ушкоджена у 48,5%, тонка кишка – у 46,0%, шлунок – у 10,4%, 12-пала кишка – у 6,0% поранених, печінка - у 27,0% поранених, нирка –у 18,8%, селезінка – у 16,5%, підшлункова залоза – у 5,9%. Торако-абдомінальні поранення при зустрічались у 30,1% поранених. Висновки. Визначено тяжкість стану та основні вражаючі фактори, характер, структуру та локалізацію поранень при бойовій травмі живота в умовах широкомасштабного збройного конфлікту, що є основними чинниками до відповідних змін в плануванні медичного забезпечення.

29 December 2024 in EMERGENCY MEDICINE
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ISI.V. Sobko
I.V. Sobko
ORO.V. Raboshchuk
O.V. Raboshchuk
AVA.V. Verba
A.V. Verba
SAS.A. Aslanian
S.A. Aslanian
GKG.P. Khytryi
G.P. Khytryi
TBT.S. Bordyug
T.S. Bordyug
Background. Combat abdominal injuries (CAI) are cha­racterized by high mortality and occupy a leading position among the issues of battlefield surgery. It is very important to evaluate early and accurately the severity of CAI, which will allow starting correct treatment in time, preventing possible complications and improving clinical outcomes. The low sensitivity of commonly used cardiovascular parameters to detect the initial manifestations of tissue hypoperfusion induced by blood loss dictates the need to use more effective markers that reflect metabolic changes in tissues. The aim of this study is to determine the predictive efficacy of serum lactate regarding the risk of death and health-care resources needs in patients with CAI. Materials and methods. We examined 86 injured servicemen with CAI who were randomized into two groups — survivors and nonsurvivors. The predictive efficacy of capillary blood lactate and its clearance regarding the risk of death and health-care resource needs in CAI were studied. Six consecutive (within 48 h) measurements of lactate and lactate clearance corresponding to each measurement (except the first) were evaluated for each patient. Logistic regression models were constructed and analyzed to assess the influence of lactate level and lactate clearance on the risk of death and need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 (after performing an emergency surgery). A correlation analysis was conducted on the association between lactate and the need for RBC transfusion, as well as assessment of the CAI severity using the Admission Trauma Score (AdTS). Results. In the group of nonsurvivors, lactate was higher (p = 0.001) at all stages of the study. We determined that an increase in the lactate level at the time of admission of a victim with CAI to the forward surgical team (LacpreOP) increased the risk of death by 1.5 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (odds ratio (OR) 1.5, 95% confidence interval (CI) 1.22–1.85), and the chances of the need for vasopressor support during medical evacuation to the Role 3 — by 1.7 times for every 1 mmol/l of lactate elevation (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). A strong positive correlation (ρ = 0.8) was found between LacpreOP and the need for RBC transfusion during the first 24 h after injury, as well as a moderate positive correlation (ρ = 0.5) between LacpreOP and CAI severity assessment on the AdTS. Conclusions. The results of the study indicate the high predictive efficacy of lactate regarding the risk of death (OR 1.5, 95% CI 1.22–1.85) and the need for vasopressor support during medical evacuation of victims with CAI to the Role 3 (OR 1.7, 95% CI 1.05–1.86). There was a positive correlation between lactate and the need for RBC transfusion du­ring first 24 h after injury (ρ = 0.8), as well as between lactate level and CAI severity according to the AdTS (ρ = 0.5).

31 March 2025 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VSV. L. Savytskyi
V. L. Savytskyi
NKN. D. Kozak
N. D. Kozak
AVA. V. Verba
A. V. Verba
DKD. O. Kozak
D. O. Kozak
AAA. A. Asaulenko
A. A. Asaulenko
Вступ. Ризики застосування бойових отруйних речовин наразі постають дуже гостро внаслідок тривалої збройної агресії російської федерації проти України. Бойові отруйні речовини були вперше застосовані під час Першої світової війни. Німецька армія у вересні 1914 р., знехтувавши угодами Гаазьких конференцій 1899 та 1907 рр., залучила до бойових дій артилерійські хімічні снаряди із подразнювальними отруйними речовинами. Метою дослідження було проаналізувати частоту застосування бойових отруйних речовин російською федерацією проти військовослужбовців Збройних Сил України та визначити тенденції залучення хімічної зброї під час повномасштабної агресії. Матеріали та методи. В ході проведення дослідження ми вдавалися до загальнонаукових теоретичних методів, таких як бібліографічний метод, методи системного аналізу, інформаційного синтезу та узагальнення. Також нами були побудовані тенденції, обчислені рівняння та величини достовірності апроксимації отриманих трендів частоти застосування армією російської федерації бойових отруйних речовин проти військовослужбовців Збройних Сил України за місяцями з грудня 2023 року до грудня 2024 року включно. Результати. З грудня 2023 року до травня 2024 року включно спостерігалась тенденція до зростання кількості використання вищезгаданої зброї армією рф проти військовослужбовців Збройних Сил України – від 81 зареєстрованого випадку в грудні 2023 до 715 зафіксованих випадків в травні 2024 року, що складало в 8,83 рази більше, порівняно з груднем 2023 року. Даний тренд є достовірним, оскільки величина достовірності апроксимації отриманої тенденції становить R2 = 0,9227 і перебуває в проміжку в 0,8 до 1,0, що свідчить про високий ступінь достовірності побудованої лінії тренду та його рівняння. Висновки. Ураження військовослужбовців ЗС України бойовими отруйними речовинами подразнюючої дії, у більшості випадків, відносились до легких і середніх ступенів тяжкості. Медична допомога ураженим надавалась переважно на місці, як правило, вони не потребували евакуації на наступні етапи медичної евакуації.

30 June 2025 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YZYa. L. Zarutsky
Ya. L. Zarutsky
AVA. V. Verba
A. V. Verba
VHV. S. Honcharuk
V. S. Honcharuk
MDM. M. Davydyuk
M. M. Davydyuk
ISI. V. Sobko
I. V. Sobko
ASA. F. Shipko
A. F. Shipko
В сучасних військових конфліктах у структурі санітарних втрат хірургічного профілю торакоабдомінальні поранення (ТАП) становлять близько 2%. Летальність коливається в межах 25-30% і не має тенденції до зниження. Мета – узагальнити досвід лікування постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній травмі. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз джерел наукової інформації, в яких представлені результати лікування постраждалих з ТАП при бойовій хірургічній травмі. Результати. Виразність патологічних змін в організмі знаходиться у прямій залежності від кількості зруйнованих органів та розміру травматичного дефекту в діафрагмі. Операційні втручання при ТАП спрямовані на швидке виявлення станів, які загрожують життю пораненого, та негайне їх усунення за допомогою простих хірургічних заходів. При вкрай тяжкому стані поранених, тактика хірургічного лікування ґрунтується на концепції Damage control sugery, яка полягає у розділенні хірургічного лікування на окремі етапи: перша фаза – проводять невідкладну операцію за скороченим обсягом, що включає швидку зупинку кровотечі та герметизацію ран порожнистих органів; друга фаза передбачає інтенсивну консервативну терапію, з метою відновлення гомеостазу; третя фаза – операції для кінцевого гемостазу, відновлення та реконструкції ушкоджених органів і структур. Тактика Second look запропонована для контролю життєздатності пошкоджених органів. Програмовані релапаротомії запропоновані для контролю за перебігом і лікуванню перитоніту. В статті узагальнено досвід результатів лікування постраждалих з ТАП із застосуванням різних варіантів хірургічної тактики. Висновки. Торакоабдомінальні поранення є бойовою політравмою, яка окрім морфологічних змін, проявляється якісно новим станом зі складною перебудовою функцій органів і систем організму. Невідкладні хірургічні втручання у постраждалих з ТАП виконують з метою спасіння життя, термінові – з метою хірургічної профілактики ускладнень, відтерміновані операції – з метою лікування ускладнень.

1 October 2025 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
YZYa. L. Zarutsky
Ya. L. Zarutsky
AVA. V. Verba
A. V. Verba
MDM. M. Davydiuk
M. M. Davydiuk
Вступ. В структурі санітарних втрат хірургічного профілю торакоабдомінальні поранення (ТАП) у військових конфліктах кінця ХХ і початку ХХІ століття становлять 1,8 - 2%, а серед проникних поранень грудної клітки – 7 - 10 % та проникних поранень живота – 28 - 35%. Майже 80% постраждалих з ТАП потрапляють до лікувальних закладів у тяжкому і вкрай тяжкому стані. Незадовільними залишаються і результати лікування - зберігається висока летальність в межах 25-30% і не має тенденції до зниження. Мета – визначити особливості клініко-епідеміологічної характеристики, оцінки тяжкості та діагностики постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній травмі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 329 постраждалих з ТАП, які були доставлені на ЕМЕ ІІ-ІV Ролей медичного забезпечення (МЗ) із зони бойових дій під час повномасштабного вторгнення (російсько-української війни) у 2022-2023 роках, а також в АТО/ООС у 2014-2018 роках . Результати. Анатомічне моделювання можливих ушкоджень внутрішніх органів і уявлення про травмогенез ТАП є важливим елементом визначення подальшої хірургічної тактики. Виразність патологічних змін в грудній і черевній порожнинах знаходиться у прямій залежності від кількості та ступеня ушкодження органів, розміру травматичного дефекту в діафрагмі. За допомогою шкали Admission trauma scale (AdTS), при надходженні поранених на стабілізаційні пункти або передові хірургічні групи визначали три ступеня тяжкості травми, проводили медичне сортування та визначали місце і обсяг лікувально-діагностичних заходів. Більшість поранених, які надходили на ІІ Роль медичного забезпечення знаходились в тяжкому, або вкрай тяжкому стані, що супроводжувався травматичним шоком і масивною крововтратою. Діагностичний процес постраждалих з ТАП починали з оцінки загального стану, ступеня порушення свідомості, зовнішнього огляду пораненого, визначення, частоти дихання і пульсу, АТ. Застосування FAST протоколу (Focused Assesment Sonography for Trauma) дало змогу у 93,8% ТАП виявити патологічні зміни в грудній порожнині і в 94,6% виявити гемоперитонеум. Застосовування посиндромної діагностики, дозволило змінити показання до інших неінвазійних та інвазійних методів дослідження перед першою операцією з приводу ТАП. В статті висвітлена клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих з торакоабдомінальними пораненнями при бойовій хірургічній, а також особливості діагностики залежно від оцінки тяжкості травми. Висновки. Особливості клінічних проявів залежали від характеру і тяжкості ушкодження органів грудної та черевної порожнин і визначались порушенням функцій дихання і кровообігу, характером ушкодження грудної стінки. Застосування FAST-протоколу, як скринінгового, неінвазійного методу дослідження дозволило виявляти основні патогномонічні для ТАП синдромів. Анатомо-функціональна шкала оцінки тяжкості AdTS, з розподілом поранених на нетяжких, тяжких і вкрай тяжких, дала змогу визначати діагностичну програму, місце надання медичної допомоги і подальшу хірургічну тактику на ІІ рівні МЗ.

10 February 2025 in The Ukrainian Journal of Clinical Surgery
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VSV. O. Shaprynsky
V. O. Shaprynsky
AVA. V. Verba
A. V. Verba
IMI. P. Martsynkovsky
I. P. Martsynkovsky
AOA. V. Ordatiy
A. V. Ordatiy
VRV. D. Romanchuk
V. D. Romanchuk
MVM. A. Verba
M. A. Verba
Objective. To analyze the peculiarities of diagnosis and treatment of posttraumatic pancreatitis at the stage of highly specialized surgical care in order to improve the results of treatment of gunshot wounds of the pancreas Materials and Methods. The results of diagnosis and treatment of gunshot wounds of the abdominal cavity with pancreatic damage in 23 patients were analyzed. All patients were men of military age, their average age was (35.7± 12.8) years, and they sustained gunshot wounds of the abdominal cavity during military operations. Results. At the stage of providing highly specialized medical care, all patients underwent surgical intervention for gunshot pancreatic injury. In 18 (78.3%) wounded, the course of post–traumatic pancreatitis was complicated by the development of destructive pancreatitis. All of these wounded underwent relaparotomy. Conclusions. Gunshot trauma to the pancreas always results in post–traumatic pancreatitis, which has a latent course against the background of damage to other organs and is difficult diagnose and treat.