29 January 2024 in Вісник Херсонського національного технічного університету
У даній роботі розглянуто питання відповідальності за належну дбайливість про приведення судна в морехідний стан у контексті практичного застосування морського права. У статті розглянуто існуючі нормативні акти щодо відповідальності та обов’язків перевізників, судновласників, а також екіпажів суден у забезпеченні збереження вантажів та безпеки мореплавання. Особлива увага приділяється міжнародним конвенціям та угодам, що регулюють стандарти безпеки у морі. Стаття надає огляд практики та аналіз випадків, пов’язаних з порушенням обов’язків щодо підтримки судна у належному стані перед відправленням у рейс. Розглядаються правові та інші наслідки неналежного обслуговування судна. Також розглянуті питання тягаря доведення, випадки відсутності належної турботливості, фактор часу у приведенні судна у належний морехідний стан, теорії стадій мореплавства та ступінь прояву належної дбайливості. Окрім того розглянуто технічний аспект та елементи поняття «морехідний стан судна»: тлумачення морехідності корпусу судна, люкових закритів, двигунів та генераторів, насосів і трубопроводів, навігаційного обладнання, підготовки екіпажу судна, бункерування та укладання вантажу. Окремо розглянуто питання належної турботи про морехідний стан судна в контексті використання непридатних методів під час експлуатації та підготовки судна до рейсу, співвідношення відповідальності у випадках арешту судна, випадки прояву належної дбайливості іншою уповноваженою особою. Дослідження важливе для фахівців та науковців у сфері морського бізнесу, організації перевезень морським транспортом, зацікавлених у мінімізації ризиків та забезпеченні надійного захисту інтересів сторін у міжнародному морському співтоваристві.
30 November 2020 in Transport systems and transportation technologies
Purpose. Analysis of the efficiency of the operation of passenger ships. Methodology. The study was carried out using the method of expert assessments. Findings. Using the method of expert assessments, experts evaluate factors that are difficult to formalize, which allows them to make a well-founded conclusion about the operation of the object under consideration in certain conditions. In the study, such criteria as technical, service, organizational and economic, marketing and safety were proposed as criteria for assessing the efficiency of the operation of passenger ships. The components of these criteria reflect the efficiency of the operation of passenger ships, both from the position of the ship owner and the position of the passenger, which is important for ensuring the demand for water passenger transport services. The sequence of operations, according to the expert assessment of the selected criteria, is as follows: development of the questionnaire; selection of experts; determination of the competence of experts; survey of experts; analysis and generalization of survey results; determining the consistency of expert opinions; implementation of results. The expert assessment method determines the operational efficiency of each vessel and shows how each of the criteria affects the efficiency. And also, it allows you to determine the weight of each criterion, which, in turn, allows you to determine the ways to improve the efficiency of the passenger fleet operation. Originality. The presented method, in contrast to other methods, makes it possible to give a comprehensive assessment of the efficiency of the operation of passenger ships using both quantitative and qualitative criteria. This takes into account the requirements for operational efficiency both on the part of the ship owner and on the part of passengers. Practical value. The results of the research carried out can be used by shipowners to assess the efficiency of the operation of their fleet, the fleet that can be attracted on lease terms, as well as to determine the strategy for increasing the efficiency of the fleet.
7 May 2026 in Вісник Херсонського національного технічного університету
У статті досліджено сучасний стан світового контейнерного флоту, проаналізовано його кількісні, структурні та технологічні характеристики та визначено перспективи розвитку в умовах глобальної трансформації морського транспорту. Обґрунтовано актуальність теми з огляду на зростаючу роль контейнеризації у формуванні міжнародних ланцюгів постачання та забезпеченні понад половини світового товарообігу за вартістю. Розглянуто еволюцію контейнерних суден та сучасну класифікацію за класами місткості, що відображає тенденцію укрупнення тоннажу та реалізацію ефекту масштабу. Встановлено, що у 2020–2025 роках світовий контейнерний флот продемонстрував значне зростання: загальна місткість перевищила 30 млн TEU, при цьому темпи збільшення провізної спроможності випереджають темпи приросту кількості суден. Це підтверджує структурний зсув у бік великотоннажного сегмента, зокрема суден класу ULCV. Проаналізовано демографічну структуру флоту та встановлено наявність суттєвої частки суден віком понад 20 років, що формує передумови для прискореного оновлення тоннажу. Досліджено портфель замовлень контейнерних суден та виявлено концентрацію новобудов у середньому та великому класах, що свідчить про подальшу структурну трансформацію флоту. Окрему увагу приділено процесам декарбонізації: частка суден на альтернативному або двопаливному двигуні зросла до 12% у 2025 році. На основі сценарного підходу сформовано прогноз до 2030 року, який передбачає зростання частки альтернативного флоту до 23–25 % у базовому сценарії та понад 30% у прискореному варіанті розвитку. Розраховано середньорічні темпи приросту показника та визначено вплив регуляторних, технологічних та економічних чинників на швидкість трансформації галузі. Встановлено, що подальший розвиток контейнерного флоту визначатиметься поєднанням укрупнення тоннажу, екологізації, цифровізації управління та можливих циклічних коливань ринку. Зроблено висновок, що період 2025–2030 років стане вирішальним для переходу контейнерного судноплавства до інноваційно-екологічної моделі розвитку.
22 February 2023 in Transport development
Вступ. У статті наведені експериментальні розрахунки по моделі обґрунтування оптимальної структури суден постачання морських бурових платформ і організації їх роботи. Проведені розрахунки підтверджують мінімізацію транспортних витрат при обслуговуванні морських бурових платформ та отримання оптимальної структури спеціалізованих суден постачання платформ, варіанту маршруту роботи цих суден, враховуючи бюджет часу та несприятливі погодні умови. Метою статті є проведення експериментальних розрахунків по моделі обґрунтування структури і формування плану роботи спеціалізованих суден постачання при обслуговуванні морських бурових платформ. Результати. В роботі отримана оптимальна структура спеціалізованих суден по вантажопідйомності і визначено їх розподіл за варіантами маршруту роботи. Встановлено, що в періоди з низьким попитом на забезпечення платформ, достатньо використовувати один буксир на відміну від періодів з більш високим попитом на забезпечення. Визначено оптимальний маршрут роботи спеціалізованих суден з кількості розглянутих. Проаналізовано ефективність використання бюджету часу роботи спеціалізованих суден. Встановлено, що при несприятливих погодних умовах кількість суден в період низького попиту на забезпечення збільшується до 2-х буксирів, що, в свою чергу, збільшує витрати на транспортування 1 т вантажу. Проаналізовано вплив віддаленості бази від платформ та встановлено, що при скороченні відстані доцільніше використовувати короткі маршрути, які включають в себе по одній платформі. Висновки. Проведені експериментальні розрахунки підтверджують достовірність моделі обґрунтування структури і формування плану роботи спеціалізованих суден постачання при обслуговуванні морських бурових платформ та її придатність для вирішення практичних завдань.