Ірина Пірогова

Ірина Пірогова

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ірина Пірогова

Запорізька обласна державна адміністрація

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

3Years (2024-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 December 2024 in Проблеми хімії та сталого розвитку
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КБКаріна Бєлоконь
Каріна Бєлоконь
ІПІрина Пірогова
Ірина Пірогова
МММирослав Мальований
Мирослав Мальований
ЄТЄвгенія Тарабан
Євгенія Тарабан
Стаття присвячена висвітленню результатів дослідження стану атмосферного повітря у м. Запоріжжі шляхом вимірювань вмісту забруднюючих речовин на стаціонарних постах державної системи моніторингу атмосферного повітря. У атмосфері міста Запоріжжя спостерігаються перевищення концентрацій забруднюючих речовин порівнянно з середньодобовими значеннями гранично допустимих концентрацій. Тому метою роботи було оцінити стан атмосферного повітря міста Запоріжжя за період 2016–2024 років, зокрема під час карантину та воєнного стану. У відповідності до мети були поставлені наступні завдання: проаналізувати стан забруднення атмосферного повітря міста Запоріжжя, розрахувати комплексний індекс забруднення атмосфери, визначити внесок кожної із основних забруднюючих речовин до загального рівня забруднення атмосфери. Проаналізовано результати державної системи моніторингу атмосферного повітря у м. Запоріжжі за такими речовинами: окcид вуглецю (II), пил, формальдегід, фенол, фтористий водень,хлористий водень, діоксид азоту, оксид азоту (II), діоксид сірки. У статті було розраховано комплексний індекс забруднення атмосфери, найбільший рівень якого спостерігається на постах, які розташовані в центрі міста в безпосередній близькості до основного промислового комплексу, та сягають 8-11,2, що відповідає високому рівню забрудненню. Розрахунок відношення середньорічних концентрацій забруднюючих речовин до середньодобових гранично-допустимих концентрацій вказує на їх постійне перевищення для таких речовин, як діоксид азоту, фенол та формальдегід. Динаміка забруднення відображає спад у період пандемії та війни, а також повернення до попередніх рівнів з 2023 року, коли зросли викиди через відновлення виробництва та транспортних перевезень. Отримані результати свідчать про недостатню кількість постів спостереження, що ускладнює ефективне визначення джерел забруднення та впровадження заходів для покращення якості атмосферного повітря.

1 January 2025 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
КБК. В. Бєлоконь
К. В. Бєлоконь
ІПІ. М. Пірогова
І. М. Пірогова
МММ. С. Мальований
М. С. Мальований
БКБ. М. Комариста
Б. М. Комариста
The article examines the problem of forecasting and regulating air pollution levels in the city of Zaporizhzhia during unfavorable meteorological conditions (UMC). Zaporizhzhia, a city with a full range of heavy metallurgical industries, lies in climatic zones prone to UMC, which hinder the dispersion of harmful substances, leading to the accumulation of industrial emissions in residential areas. Currently, a pressing problem in the city is the deterioration of air quality. The level of atmospheric air pollution during UMC increases significantly and reaches peak annual values. In combination with the hot temperature regime, this impact harms the health of the population. An extreme impact of industrial emissions on the respiratory and visual organs has been identified, as well as a high level of hazard indices concerning the cardiovascular and immune systems. The impact on congenital developmental disorders, the central nervous system, blood, and parenchymal organs is at an average level. A critical role in regulating emissions and organizing control is played by the lack of feedback from polluting enterprises regarding specific measures taken to reduce emissions during UMC. Air quality regulation during periods of UMC is carried out exclusively within the framework of measures stipulated by emission permits for only a portion of enterprises (45 enterprises). These enterprises are included in the list required to implement atmospheric air protection measures during UMC, according to Decision No. 263 of the Zaporizhzhia City Council. In the city, there is no prompt system for informing the population about periods of high pollution levels, nor any recommendations regarding precautionary and preventive actions. The study confirms the necessity of aligning the regulatory legal acts KD 52.9.4.01-09 “Methodological Guidelines for Forecasting Meteorological Conditions for the Formation of Air Pollution Levels in Ukrainian Cities” and RD 52.04.52-85 Methodological Guidelines “Regulation of Emissions during Unfavorable Meteorological Conditions” with the existing permitting system. Possible short-term and strategic management solutions are proposed for forecasting and regulating atmospheric air pollution in the city of Zaporizhzhia during UMC. У статті розглянуто проблематику прогнозування та регулювання рівня забруднення повітря міста Запоріжжя під час несприятливих метеоумов (НМУ). Місто Запоріжжя має повний комплекс важкої металургії та перебуває в кліматичних умовах, для яких характерні НМУ розсіювання шкідливих речовин, що призводить до накопичування викидів підприємств у житлових районах. Натепер нагальною проблемою в місті є погіршення якості повітря. Рівень забруднення атмосферного повітря в період НМУ збільшується в рази і досягає пікових річних значень. У поєднанні зі спекотливим температурним режимом цей вплив завдає шкоди здоров’ю населення.Виявлено надзвичайно високий рівень впливу викидів промислових підприємств на органи дихання та зору, високий рівень індексів небезпеки щодо серцево-судиної та імунної систем. На середньому рівні знаходиться вплив на вроджені дефекти розвитку, центральну нервову систему, кров, паренхіматозні органи. Критичну роль у регулюванні викидів та організації контролю відіграє відсутність зворотного зв’язку з боку підприємств-забруднювачів – про конкретні вжиті заходи щодо скорочення викидів у періоди НМУ. Регулювання якості повітря в період НМУ здійснюється винятково в межах заходів, передбачених дозволами на викиди лише частини підприємств (45 підприємств), які ввійшли в перелік підприємств, що мають виконувати заходи щодо охорони атмосферного повітря за НМУ, згідно з Рішенням № 263 Запорізької міської ради. У місті відсутнє оперативне інформування та сповіщення населення про періоди високого рівня забруднення, рекомендації про попереджувальні та запобіжні дії. У роботі підтверджено необхідність приведення нормативно-правових актів КД 52.9.4.01-09 «Методичні вказівки щодо прогнозування метеорологічних умов формування рівнів забруднення повітря в містах України» та РД 52.04.52-85 Методичні вказівки «Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах» у відповідність до чинної дозвільної системи. Запропоновано можливі короткострокові та стратегічні управлінські...

31 October 2025 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Природничі науки
Verified
Journal Article
Open access
КБКаріна Бєлоконь
Каріна Бєлоконь
ІПІрина Пірогова
Ірина Пірогова
МММирослав Мальований
Мирослав Мальований
ІДІрина Джигирей
Ірина Джигирей
У статті проаналізовано сучасний стан нормативно-правового забезпечення створення регіональних центрів моніторингу довкілля в рамках розбудови державної системи моніторингу довкілля в Україні. Розглянуто ключові положення нових законодавчих актів, що регламентують створення регіональних центрів моніторингу, функціонування інформаційних систем, порядок збору та використання екологічної інформації. Визначено основні недоліки законодавчої бази: нечіткість у визначенні повноважень та відповідальності органів, відсутність механізмів фінансування, стандартів та методик моніторингу, чітких вимог до технічного забезпечення, чітких критеріїв оцінки ефективності системи моніторингу, обмежений доступ громадськості до інформації, недостатня інтеграція з міжнародними системами, кадровий та технічний голод (спеціалісти, програмне, технічне та ресурсне забезпечення регіональних центрів моніторингу довкілля). Запропоновано напрями удосконалення нормативно-правової бази функціонування регіональних центрів моніторингу довкілля для ефективного екологічного управління: чітка ієрархія та розподіл повноважень; визначення конкретних завдань та сфери відповідальності кожного органу; визначення сталих джерел фінансування; обов'язок публікування результатів моніторингу; національні стандарти та методики моніторингу, які відповідатимуть міжнародним вимогам та забезпечать достовірність і порівнянність даних; єдині протоколи обміну інформацією з іншими інформаційними системами, сумісність та оперативність передачі інформації; cтандартизовані технічні вимоги до обладнання та методів вимірювання; cистема показників для регулярної оцінки ефективності моніторингу; набір протоколів, управлінських рішень, які запускаються при настанні певних умов або перевищенні рівнів – для запровадження на регіональному рівні.