V.V. Liashenko

V.V. Liashenko

Auto-generated profile, based on publicly available information

V.V. Liashenko

POLTAVA STATE AGRARIAN UNIVERSITY, POLTAVA, UKRAINE

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
26 March 2021 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГЖГ. П. Жемела
Г. П. Жемела
ОБО. В. Бараболя
О. В. Бараболя
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ЄЛЄ. С. Ляшенко
Є. С. Ляшенко
ВПВ. А. Подоляк
В. А. Подоляк
Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культу-ри, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньости-глого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфа-зних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповід-но до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зме-ншення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загуще-них посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення ви-робництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ран-ньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.

25 March 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ОТО. В. Тригуб
О. В. Тригуб
ОКО. М. Куценко
О. М. Куценко
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ВНВ. В. Ногін
В. В. Ногін
У статті доведено перспективність вирощування гречки як еколого орієнтованої культури, яка завдяки своїм біологічним особливостям і господарським характеристикам, здатна забезпечити прибутковість виробництва та покращити його екологічне середовище. Завдяки своїм унікальним особливостям вона є цінною: сільськогосподарською культурою – як попередник і покращувач ґрунту, вирощується за безпестицидною технологією; медоносною сільськогосподарською культурою; сировинною культурою – як зерна, що є джерелом біологічно активних речовин, вітамінів і мінералів тощо, продуктів її переробки для створення функціональних продуктів з лікувальними та корисними властивостями; через безвідходність її технології виробництва та різностороннє використання. Визначено, що гречка є парозаймаючою культурою та гарним попередником для озимих культур, має позитивний вплив на ґрунт: поле залишається вільним від бур’янів та пухким, здатна несимбіотичним шляхом фіксувати азот бактеріями Azospirillum bacter у ризосфері коріння тощо. Проаналізовано культуру гречки як сидерат, який сприяє удобренню ґрунту цілим комплексом незамінних макро- і мікроелементів. Відзначено стійкість гречки до шкідників і захворювань, що додатково з безпестицидною технологією вирощування мінімізує застосування хімічних засобів захисту. Визначено місце культури гречки у розвитку бджільництва в Україні, як однієї з найкращих медоносів. Обґрунтовано перспективність створення функціональних продуктів які, крім основного завдання – харчування, мають лікувальні та корисні властивості для людини. Відзначено, що пріоритетність вирощування гречки ще обумовлена безвідходністю її технології виробництва і різностороннім використанням у фармацевтичній промисловості та народній медицині, тваринництві, птахівництві, грибництві тощо.

29 September 2023 in Scientific Progress & Innovations
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
СХС. М. Холод
С. М. Холод
ВКВ. М. Кірʼян
В. М. Кірʼян
ОІО. Г. Ільїчов
О. Г. Ільїчов
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ВКВ. М. Карасенко
В. М. Карасенко
Проведено дослідження щодо виявлення високопродуктивних сортів пшениці мʼякої озимої різного еколого-географічного походження за показниками врожайності та її складових, біологічних властивостей для агрокліматичних умов зони південного Лісостепу України. Дослідження проведено протягом 2020–2022 років у лабораторних і польових умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрʼєва НААН України. Зразки пшениці мʼякої озимої досліджувалися за наступними ознаками: довжиною колоса, кількістю колосків і зерен у колосі, щільністю колоса, масою 1000 зерен, масою зерна з колоса та рослини, врожайність. Матеріалом дослідження було 68 зразків пшениці мʼякої (Triticum aestivum L.) озимої різного походження. Впродовж всього періоду дослідження найбільшу продуктивність і врожайність показали такі сорти пшениці мʼякої озимої з України: Перлина полісся, Кассіопея, Господарка, Лаваль, Зорепад білоцерківський, Кубок, Аксіома одеська, Перспектива одеська, Грація білоцерківська; з Німеччини: KWS Ronin, Angelus; з Словаччини: Ilona. Найбільший рівень показника озерненості колоса зафіксовано у сортів Ilona (SVK) та Matrix (DEU) – 48 шт., Angelus (AUT) і Мотрей 2 (UKR) – 44 шт., Зорепад білоцерківський та Метелиця харківська (UKR) – 43 шт. За сукупністю високого рівня прояву певних ознак (довжина колоса, кількість зерен у колосі, маса 1000 зерен, маса зерна з колоса та рослини) можна виділити наступні сорти: Angelus (AUT), Ilona (SVK), Аксіома одеська, Білосніжка, Зорепад білоцерківський, Кесарія поліська, Метелиця харківська, МІП Валенсія, Оптима одеська, Райгородка, Лаваль, Господарка (UKR), Адель (RUS), KWS Ronin (DEU). Висока екологічна пластичність врожайності в умовах Південного Лісостепу України відмічена у сортах Полісянка, Метелиця харківська, Господарка (UKR), Ilona (SVK).

25 September 2020 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
МММ. М. Маренич
М. М. Маренич
ВГВ. В. Гангур
В. В. Гангур
КПК. М. Попова
К. М. Попова
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ЮКЮ. І. Кабак
Ю. І. Кабак
Гумінові речовини є важливим елементом технології вирощування польових культур, застосовую-чи які можна впливати на ріст і розвиток рослин фактично на всіх етапах органогенезу. Метою до-сліджень було виявити ефективність протруйників, гумінових стимуляторів на процеси проростан-ня насіння, формування ознак продуктивності ячменю ярого і пшениці озимої та перспективи їхньо-го використання у виробництві. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Статистично встановлений характер взаємозв’язків оз-нак, які вивчали в експерименті, свідчить, що головними параметрами формування продуктивності пшениці озимої є маса зерна з рослини та продуктивне кущіння, а для ячменю ярого – маса 1000 зе-рен. Проте урожайність зернових культур визначається значно складнішою системою, оскільки елементи структури продуктивності культур, зокрема маса 1000 зерен, маса зерна з рослини та кількість продуктивних пагонів прямо впливають на урожайність (r=0,34–0,71), а вона своєю чер-гою залежать від маси корінців проростка. Розраховано, що між масою корінців проростка і кількі-стю продуктивних стебел кореляція є прямою із середнім ступенем зв’язку ( r=0,54), а між масою корінців проростка і масою зерна з рослини кореляційний зв’язок сильний (r=0,85). За результатами досліджень встановлено, що застосування гуматів позитивно впливало на наростання надземної маси ячменю ярого. За умови обробки насіння пшениці озимої відзначено істотний закономірний вплив цього елементу технології на біометричні параметри рослин, однак суттєву роль відігравали і сортові властивості культури. Застосування гумінових препаратів для передпосівної обробки насін-ня UB for seeds і 1R Seed treatment призвело до зростання маси проростка на 8–19,6 %, а на пшениці – в межах 11–16 %. Потенційна врожайність зросла відповідно на 8,8–12,7 та 28,3 % відповідно.

27 December 2019 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ІЛІ. І. Лотиш
І. І. Лотиш
ATAnna Taranenko
Anna Taranenko
Valentyna KrykunovaValentyna Krykunova
Valentyna Krykunova
ККК. О. Кундиус
К. О. Кундиус
У статті йдеться про поєднання в системі удобрення фосфорно-калійних та азотних добрив, що необхідно для реалізації генетичного потенціалу сої. Визначено, що головним чинником, який впливає на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сої, є застосування азотних добрив, що також зменшує витрати вологи на формування одиниці врожаю. Доведено, що внесення азотних доб-рив (N60) та (N90) на фосфорно-калійному фоні (Р60К60) дає змогу зменшити на 34–39 % витрати во-логи на формування одиниці врожаю порівняно з варіантом без добрив. Показано збільшення вмісту нітратного й амонійного азоту в шарах ґрунту від 0 до 20 см – 1,1 % і від 20 до 40 см – 4,7 % при внесенні азотних добрив (N30-90 на фоні Р60К60). Виявлено позитивний вплив мінеральних добрив на біометричні показники рослин сої. За результатами досліджень визначено, що найкращими виявили-ся ті варіанти, на яких азотні добрива застосовувалися на фосфорно-калійному фоні. Доцільно за-значити, що за умови збільшення доз азотних добрив спостерігається покращення відповідних пока-зників. Встановлено, що найвища врожайність насіння сої в середньому за роки проведення дослі-джень – 25,3 ц/га, формується на варіанті з внесенням азоту в дозі N90. Перевищення порівняно з варіантом без добрив становить 7,3 ц/га або 42 %. Розбіжність за цим показником на варіантах, де вносили N30 і N60, становить 1,6 ц/га. Доведено позитивний вплив внесення мінеральних добрив на по-казник якості носіння сої. Під час проведення наших досліджень максимальний вміст білка в зерні сої (38,2 %) виявлено у варіанті з внесення по фону азотних добрив у дозі 90 кг/га д. р. Цей же варіант характеризувався і найвищим його виходом з одиниці площі – 9,7 ц/га. Найбільший вміст жиру в зер-ні був виявлений у варіанті без добрив і становив 22,0 %. З’ясовано, що за рахунок внесення азотних добрив покращення умов мінерального живлення сприяло зниженню його вмісту до 20,1 %.

30 December 2022 in Вісник Полтавської державної аграрної академії
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВЛВ. В. Ляшенко
В. В. Ляшенко
ІКІрина Короткова
Ірина Короткова
ГРГ. П. Романець
Г. П. Романець
Отримання високих уожаїв моркви за умови збереження її якості, безпечності та мінімальних витрат на виробничий процес передбачає використання стимуляторів росту нового покоління для передпосівної обробки насіння. Мета досліджень – виявити дію стимуляторів росту різного походження на енергію проростання та схожість насіння моркви столової сорту Осіння Королева, зміну біометричних показників рослини. Дослідження проводили в лабораторних умовах з використанням чотирьох стимуляторів росту різного походження: Гумісол-прима NPK, 1r Seed Treatment, Вимпел 2, Емістим С. Відібране насіння моркви замочувалося по 100 штук у розчинах зазначених препаратів та у воді (контроль). Визначення енергії проростання насіння моркви здійснювалося через п’ять діб, відсоток схожості – через десять діб. Біометричні виміри морфологічних органів рослин моркви здійснювалися через 14 діб пророщування зразків насіння. Визначено, що обробка насіння моркви розчином препаратів сприяла зростанню їх енергії проростання відносно контролю (вода): 1r Seed Treatment – на 34,0 %, Гумісол-прима NPK – на 28,4 %, Вимпел 2 – на 21,5 %, Емістім С – на 13,3 %. Також спостерігали збільшення схожості насіння моркви, замоченого у розчинах стимулюючих препаратів, відносно контролю: 1r Seed Treatment – на 20,0 %, Гумісол-прима NPK – на 17,3 %, Вимпел 2 – на 15,4 %, Емістім С – на 7,4 %. Найкращий ефект на біометричні показники рослини-моркви було отримано за умови обробки насіння розчинами препаратів 1r Seed Treatment (довжина коренів більш ніж на 30,5 %, висота пагонів – на 18,5%) і Гумісол-прима NPK (на 26,1% і 11,5 % відповідно). Вимпел 2 та Емістим С слабо впливали на довжину кореня та висоту сіянців. У результаті обробки Вимпелом 2 довжина кореня збільшилася на 19,3 % і висота пагонів на 5,6 %, а обробка Емістимом С призвела до збільшення цих показників на 16,4 % і 7,0 %, відповідно. Найкращі результати отримано за всіма показниками з використанням розчинів препаратів 1r Seed Treatment і Гумісол-прима NPK у передпосівній обробці насіння моркви.