Євген Степанович Пуховський

Євген Степанович Пуховський

Auto-generated profile, based on publicly available information

Євген Степанович Пуховський

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
19 December 2022 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
Одним зі шляхів усунення вібрацій під час різання є вибір режимів різання, геометричних параметрів інструменту та інших технологічних факторів таким чином, щоб забезпечити роботу в області стійкості. Робота в області стійкості, знайденої за основними факторами, які впливають на інтенсивність вібрацій в системі, дозволяє майже повністю усунути вібрації, підвищити якість оброблюваних виробів і стійкість різального інструменту. Вплив зносу інструменту на інтенсивність вібрацій починає позначатися вже за появи невеликого майданчика зносу. Це пояснюється демпфуючою дією майданчика. При подальшому збільшенні зносу амплітуда коливань зростає, тому надзвичайно актуальною є проблема дослідження впливу вібрацій не тільки на стійкість інструменту, але й на визначення областей роботи без вібрацій та зменшення їх впливу на експлуатаційні характеристики оброблюваних деталей. Тобто, важливо досягти мінімального зносу багатолезового інструменту, забезпечуючи при цьому його стійкість та здатність обробляти деталі з заданою точністю і шорсткістю поверхні. Найбільш повно вплив вібрацій на стійкість інструменту досліджено під час обробки звичайними різцями навіть новітньої конструкції зі змінними пластинами. При використанні багатолезового різання динамічна система верстата стає більш складною, що вимагає додаткових досліджень для встановлення областей режимів обробки вільних від вібрацій, що гарантує якість деталей. Новизна роботи полягає в комплексному дослідженні впливу вібрацій на роботу складних інструментів: фрез, свердел, протяжок, зенкерів, розгорток та різьбонарізних головок. Це дозволяє розробити рекомендації для стійкої роботи інструменту в умовах використання його в сучасних верстатних системах з обладнанням з ЧПУ.

7 July 2022 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
Підвищення ефективності багатономенклатурного виробництва пов’язанЕ зі створенням технологічних систем машин, спроможних швидко реагувати на зміну виробничої ситуації за високої продуктивності та здатності до швидкого переналагодження. Тому надзвичайно актуальною є проблема створення гнучких виробничих систем (ГВС) на базі існуючих верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ) для обробки конкретної групи деталей із заданою програмою випуску. На стадії створення структури ГВС існує можливість прогнозувати стратегію управління багатономенклатурним виробництвом, що відрізняється великою кількістю станів та ситуацій, визначених залежно від цільових показників виробництва. Для виробництва деталей і машин широкої номенклатури велике значення має створення інтегрованих систем автоматизованого проєктування ГВС (САПР ГВС), а також спеціалізованих САПР для окремих етапів проєктування [1, 2, 4–7, 10, 13, 15,]. Ці проблеми можуть бути вирішені на основі системних принципів проектування [1, 2, 4, 8, 13], а також на основі математичного та імітаційного моделювання [3, 8, 9, 11, 12, 14]. Наукова новизна роботи полягає у вирішенні проблеми інтеграції задач синтезу елементів підсистем ГВС з врахуванням технологічного призначення системи та її техніко-економічної ефективності. Розроблена процедура створення автоматизованої системи управління (АСУ–ГВС), яка призначена для впорядкування та синхронізації роботи всіх елементів ГВС і виконує функції календарного планування, контролю, обліку та аналізу ходу виробництва.

7 April 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ВПВасиль Петрович Приходько
Василь Петрович Приходько
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ЛДЛюдмила Миколаївна Данилова
Людмила Миколаївна Данилова
СЛСергій Вікторович Лапковський
Сергій Вікторович Лапковський
НГНаталія Валеріївна Гаврушкевич
Наталія Валеріївна Гаврушкевич
На основі результатів експериментальних досліджень визначені величини та коефіцієнти взаєкомпенсації похибок технологічних розмірів. Їх використання дозволяє формалізувати урахування впливу взаємокомпесації похибок при розмірному аналізі та підвищити ефективність прогнозної оцінки точності замикаючих ланок – конструкторських розмірів за рахунок суттєвого, більше ніж у 2 рази, зменшення прогнозних величин полів розсіювання та наближення їх до реальних значень, внаслідок чого підвищити якість оцінки технологічних процесів на стадії їх проєктування. Показано приклад використання одержаних результатів при розрахунку операційних розмірних ланцюгів для прогнозної оцінки точності конструкторського розміру, який засвідчив важливість і ефективність урахування взаєкомпенсації похибок технологічних розмірів для підвищення якості оцінки та ухвалення більш обґрунтованих рішень щодо прийнятності технологічного процесу чи необхідності його коригування. Не урахування взаємокомпенсації похибок технологічних розмірів приводить, при розрахунках величин полів розсіювання замикаючих ланок будь-яким із методів (max-min, імовірнісний), до суттєвого – більше ніж у 2,3 рази завищення прогнозних величин полів розсіювання замикаючих ланок відносно фактичних. Наслідком чого може бути помилкове уведення додаткової обробки, яка в дійсності буде непотрібною. Використання отриманих результатів у практичній діяльності дозволяє підвищити якість прогнозної оцінки точності та може бути основою для подальшого створення алгоритмів виявлення таких ланок і автоматизації відповідних розрахунків. Формалізація розрахунків та урахування взаємокомпенсації похибок технологічних розмірів, у сукупності з подібними рішеннями для інших процедур, відкривають шлях до подальшої автоматизації розмірного моделювання та аналізу технологічних процесів.

7 April 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ВФВолодимир Костянтинович Фролов
Володимир Костянтинович Фролов
ВПВасиль Петрович Приходько
Василь Петрович Приходько
ЮБЮрій Михайлович Бецко
Юрій Михайлович Бецко
EPE. S. Pukhovskiy
E. S. Pukhovskiy
YBYu. M. Betsko
Yu. M. Betsko
Сучасне важке машинобудування характеризується значною часткою дрібносерійних і одиничних форм виробництва. Машини, вироблені для металургійної, енергетичної, гірничодобувної, хімічної промисловості, характеризуються високою металомісткістю і високою трудомісткістю їх виготовлення. Для виготовлення великогабаритних деталей використовується або універсальне обладнання та оснащення, або створюються технологічні комплекси, засновані на використанні унікального обладнання, великих пристосувань і наладок, а в деяких випадках – оригінальних інструментів. У зв’язку зі специфічними особливостями оброблення важких і великогабаритних деталей і низькою серійністю їх виробництва, при розробці технології неможливо механічно впроваджувати прогресивні методи і способи оброблення, а також організації роботи, що широко застосовуються в великомасштабному і масовому виробництві галузей, не пов’язаних з важким машинобудуванням. При обробленні цих деталей часто виникає необхідність в оригінальних технічних рішеннях (Mikulenok I.O. (2022). Основними завданнями при обробленні важких і великогабаритних деталей є: досягнення необхідної геометрії точності, шорсткості поверхні і фізико-механічних властивостей поверхневого шару. Чистові та оздоблювальні операції, в процесі яких формуються фізико-механічні властивості поверхневого шару масивних деталей, а отже, і їх експлуатаційні якості, засновані на різанні матеріалів Оброблення великогабаритних деталей дуже трудомістке, пов’язане з великою витратою часу. Тому одним з основних питань, які доводиться вирішувати в важкому машинобудуванні, є підвищення продуктивності оброблення в результаті застосування передових технологічних рішень, подальше збільшення виробничого оснащення, його спеціалізації, механізації та часткової автоматизації (Kovalenko I.V., Malinovsky V.V. (2005). Значним резервом підвищення продуктивності праці у важкому машинобудуванні є раціональна організація виробництва великогабаритних деталей, заснована на використанні групових технологічних процесів, типізації процесів, нормалізації обладнання та інструментів, централізації технологічної підготовки виробництва, впровадженні науково-технічних досягнень. Хімічне та нафтове машино- та апаратобудування зазвичай має індивідуальний та дрібносерійний характер виробництва. Близько 50% хімічної та нафтової апаратури виготовляється за індивідуальними замовленнями та оригінальними моделями (Chemical and Pharmacentical Equipements,(2022). У таких умовах особливо утруднена технологічна підготовка виробництва, що характеризується застосуванням переважно універсального металорізального та ковальсько-пресового обладнання, невисокою оснащеністю спеціальним обладнанням та пристроями, створенням тимчасових спеціалізованих технологічних процесів. Аналіз конструкцій апаратів показує, що вони в основному складаються з однотипних деталей та складальних одиниць (обичайок, днищ, люків, штуцерів, опор тощо). Це зумовлює можливість організації потокового виробництва. При потоковому методі виробництва апаратури створюються спеціалізовані ділянки та цехи, що працюють за принципом потокових, механізованих ліній, що переналагоджуються для виготовлення, оброблення та складання стандартних і нормалізованих деталей, складальних одиниць і...

30 March 2023 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ВФВолодимир Костянтинович Фролов
Володимир Костянтинович Фролов
ВПВасиль Петрович Приходько
Василь Петрович Приходько
ЮБЮрій Михайлович Бецко
Юрій Михайлович Бецко
Сучасне важке машинобудування характеризується значною часткою малосерійних і одиничних форм виробництва. Машини, вироблені для металургійної, енергетичної, гірничодобувної, хімічної промисловості, характеризуються значною металомісткістю і високою трудомісткістю їх виготовлення. Для виготовлення великогабаритних деталей використовується або універсальне обладнання та оснащення, або створюються технологічні комплекси, засновані на використанні унікального обладнання, великих пристосувань і наладок, а в деяких випадках – оригінальних інструментів. У зв'язку зі специфічними особливостями оброблення важких і великогабаритних деталей і низькою серійністю їх виробництва, при розробці технології неможливо механічно впроваджувати прогресивні методи і способи оброблення, а також організацію роботи, що широко застосовуються в великосерійному і масовому виробництві галузей, не пов'язаних з важким машинобудуванням. При обробленні таких деталей часто виникає необхідність в оригінальних технічних рішеннях (Technologia tiajelogo mashinostroenia, 1967). Основними завданнями при обробленні важких і великогабаритних деталей є: досягнення необхідної геометрії точності, шорсткості поверхні і фізико-механічних властивостей поверхневого шару. Чистові та оздоблювальні операції, в процесі яких формуються фізико-механічні властивості поверхневого шару масивних деталей, а отже, і їх експлуатаційні якості, засновані на різанні матеріалів. Оброблення великогабаритних деталей дуже трудомістке, пов'язане з великою витратою часу. Тому одним з основних питань, які доводиться вирішувати в важкому машинобудуванні, є підвищення продуктивності оброблення в результаті застосування передових технологічних рішень, подальше збільшення виробничого оснащення, його спеціалізації, механізації та часткової автоматизації (Technologia tiajelogo mashinostroenia, 1967). Значним резервом підвищення продуктивності праці у важкому машинобудуванні є раціональна організація виробництва великогабаритних деталей, заснована на використанні групових технологічних процесів, типізації процесів, нормалізації обладнання та інструментів, централізації технологічної підготовки виробництва, впровадженні науково-технічних досягнень. Хімічне і нафтове машино- та апаратобудування зазвичай має одиничний або малосерійний характер виробництва. Близько 50% хімічної і нафтової апаратури виготовляється за індивідуальними замовленнями та оригінальними моделями (Berliner V.I., Balashov U.A., 1976). В таких умовах особливо утруднена технологічна підготовка виробництва, що характеризується застосуванням переважно універсального металорізального та ковальсько-пресового обладнання, невисокою оснащеністю спеціальним обладнанням та пристроями, створенням тимчасових спеціалізованих технологічних процесів (Creditor M.A., Cherer G.A., 1967; Koshelev O.S., Ivanov C.B., Tchestnokov E.V, 2014). Аналіз конструкцій апаратів показує, що вони в основному складаються з однотипних деталей та складальних одиниць (обичайок, днищ, люків, штуцерів, опор тощо). Це зумовлює можливість організації потокового виробництва. При потоковому методі виробництва апаратури створюються спеціалізовані ділянки та цехи, що працюють за принципом потокових, механізованих ліній, які переналагоджуються для виготовлення, оброблення та складання стандартних і...

5 May 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ОГОлексій Андрійович Громовий
Олексій Андрійович Громовий
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ЮЛЮрій Іванович Лисогор
Юрій Іванович Лисогор
Каландри та вальці відносяться до великогабаритних деталей, технологія обробки яких відрізняється індивідуальністю та потребує застосування специфічного обладнання, оснащення та інструменту. Каландри являють собою три-, чотири- або п'яти валкові машини, призначені для перегортання гумових або пластмасових сумішей, вирівнювання товщини паперу або картону, промазування тканин, обкладання тканин шаром гумової суміші. Вальцові машини служать для розминання, перемішування, перетирання каучуку, барвистих паст, емалей, пігментів та інших матеріалів. Осі валків у каландрах та вальцях розташовані паралельно один одному. Робочі валки машин можуть обертатися з різними швидкостями, що забезпечує виконання різноманітних технологічних операцій. Валки каландрів, вальців, фарботерок та інших машин складають групу найбільш складних та відповідальних робочих органів (Pukhovski Ye.S, (2021); Rubler Calender Machine 266400, (2022)). За конструктивним виконанням їх можна поділити на монолітні та насадні (рис. 1). Виконання різних технологічних операцій з використанням вальцьових машин вимагає подачі у внутрішні порожнини валків пари, гарячої чи холодної води. У зв'язку з цим валки виконуються з внутрішніми порожнинами та каналами для підведення та відведення теплоносіїв або холодоагентів, що впливають на температуру робочої поверхні валка. Пустотілі валки з внутрішньою порожниною, яка розширюється (рис. 1, а) отримали найбільше застосування в машинах хімічних і паперових виробництв через простоту конструкції, жорсткість валка і економічність у виготовленні. Товщина стінок таких валків коливається в межах від 50 до 300 мм залежно від діаметра та технологічного призначення, а діаметр від 500 до 1000 мм при довжині робочої частини 800...4500 мм. Для поліпшення обігріву в безпосередній близькості поверхні валка по периферії циліндра бочки виконуються канали (рис. 1, б). У деяких видах валків лабораторних каландрів діаметром до 250 мм робоча частина виконується у вигляді надітої на сердечник і привареної до нього гільзи (рис. 1, в). У фарботіркових машинах широко застосовуються валки (рис. 1, г), в яких діаметр бочки не перевищує 400 мм, а довжина робочої частини не перевищує 1000 мм. У великогабаритних вальцях, деяких типах вулканізаторів та у вальцях для виробництва пароніту застосовуються валки із запресованими цапфами (рис. 1, д). Мета роботи. Розробка технологічних процесів обробки великогабаритних каландрів та вальців на основі використання сучасного верстатного обладнання, пристосувань та інструментів