Анна Анатоліївна Гуменюк

Анна Анатоліївна Гуменюк

Auto-generated profile, based on publicly available information

Анна Анатоліївна Гуменюк

Державний університет «Житомирська політехніка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
19 December 2022 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АТАндрій Геннадійович Ткачук
Андрій Геннадійович Ткачук
ОБОлена Миколаївна Безвесільна
Олена Миколаївна Безвесільна
ODOleksandr Dobrzhanskyi
Oleksandr Dobrzhanskyi
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ВЯВалентин Миколайович Янчук
Валентин Миколайович Янчук
Розглянуто нову мобільну автоматизовану систему моніторингу наявності пожеж та витоків теплової енергії на базі безпілотного літального апарата. Приведено спроєктовану конструкцію безпілотного літального апарата, її 3D-модель для друку окремих деталей та збору лабораторного експериментального зразка. Проведено налаштування польотного контролера безпілотного літального апарата, а саме Pixhawk та системи стабілізації польоту. Детально та покроково описано процедуру налаштування контролера за допомогою програмного забезпечення Mission Planner. Звернено увагу на налаштування датчиків польотного контролера та калібрування компаса. Показано, як відбувається програмування регуляторів ходу. Контролери є багаторівневими, що означає, що контролер більш високого рівня передає свої результати до контролера нижчого рівня. Встановлено, що контролер безпілотного літального апарата найнижчого рівня – це регулятор швидкості, потім контролер положення. Проведено налаштування ПІД-регулятора, яке виконується у встановленому порядку, починаючи з регулятора швидкості. Зазначено також опис налаштування пульта керування безпілотним літальним апаратом.

30 November 2021 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АТАндрій Геннадійович Ткачук
Андрій Геннадійович Ткачук
AKAnton Koval
Anton Koval
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ІКІлона Володимирівна Крижанівська
Ілона Володимирівна Крижанівська
ВЛВолодимир Олександрович Левчук
Володимир Олександрович Левчук
У статті розглянуто нову автоматизовану систему моніторингу наявності шкідливих та вибухонебезпечних газів на базі безпілотного літального апарата. Встановлено, що така система є необхідною для попередження про можливі загрози вибухів чи отруєння газами, проведення рятувальних робіт тощо. Описано розроблену конструкцію безпілотного літального апарата, яка складається з рами, безщіткових двигунів, модулів електронного контролю швидкості, контрольної плати, інерціальної навігаційної системи і модуля прийому та передачі. Зазначено функціональну схему автоматизованої системи моніторингу наявності шкідливих та вибухонебезпечних газів на базі безпілотного літального апарата. Проведено статичний експеримент розробленої системи, основною ідеєю проведення якого було вивчення залежності відстані джерела газу до вимірювальної системи та покази концентрації газу. Досліджено датчики газів MQ-5 та MQ-9. Також наведено результати статичного експерименту на відкритому повітрі, де досліджено залежність вимірюваної концентрації газу від відстані між джерелом газу та вимірювальним модулем. Цей експеримент демонструє кореляцію між відстанню від джерела газу та виміряним рівнем концентрації газу. Проаналізовано результати льотних експериментів розробленої автоматизованої системи моніторингу, які показують кореляцію між відстанню від джерела газу та виміряним рівнем концентрації газу під час автоматичного польоту.

12 February 2026 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОПОлександр Віталійович Покляченко
Олександр Віталійович Покляченко
АТАндрій Геннадійович Ткачук
Андрій Геннадійович Ткачук
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ОХОлександр Костянтинович Хім’яК
Олександр Костянтинович Хім’яК
У статті обґрунтовано доцільність застосування електричних котлів у парі з тепловими акумуляторами для оптимізації споживання електроенергії за зонним тарифом, а також необхідність врахування конструктивних та ізоляційних параметрів при проєктуванні систем. Розглянуто концепцію використання блок-ТЕНів, змонтованих безпосередньо у патрубки теплового акумулятора, порівняно з традиційним електричним котлом, а також визначено ефективність системи генерації та накопичення теплової енергії під час дії нічного тарифу. Необхідність досліджень в цьому напрямі пояснюється сучасними викликами енергетичної безпеки, зростанням вартості енергоносіїв та необхідністю пошуку економічно доцільних рішень для забезпечення комфортних умов в опалюваних приміщеннях. У статті розглянуто техніко економічні показники, конструктивні особливості теплових акумуляторів, теплоізоляційні матеріали, алгоритми роботи та системи обв’язки. Експериментально досліджено стабільність роботи блок-ТЕНів у патрубку теплового акумулятора; виміряно ефективність роботи електричного котла 6 kW при високій температурі теплоносія; виконано оцінку втрат теплової енергії через ізоляцію акумулятора. Результати показали, що використання блок-ТЕНів у патрубку може призводити до тактування та зниження ефективності більш ніж на 50 %, тоді як сучасні електричні котли забезпечують стабільну роботу завдяки вбудованим насосам та системам регулювання.

16 December 2025 in Технічна інженерія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АТАндрій Геннадійович Ткачук
Андрій Геннадійович Ткачук
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ODOleksandr Dobrzhanskyi
Oleksandr Dobrzhanskyi
AKAnton Kravchuk
Anton Kravchuk
МБМартін Віталійович Богдановський
Мартін Віталійович Богдановський
У статті розглянуто сучасні підходи до підвищення енергоефективності електроприводів у контексті впровадження концепції «розумних» енергетичних мереж (Smart Grid). Особливу увагу приділено інтеграції електроприводів як активних учасників енергетичного балансу, здатних не лише споживати, але й адаптивно регулювати свої режими роботи відповідно до параметрів мережі, навантаження та стану відновлюваних джерел енергії. У роботі акцентовано на доцільності використання інтелектуальних систем керування, які забезпечують високу якість регулювання та зниження енергоспоживання в умовах динамічних змін зовнішніх впливів. Проаналізовано методи оптимізації енергоспоживання на основі адаптивного керування частотно-регульованими приводами. Розглянуто принципи використання алгоритмів прогнозування навантаження, що дозволяють заздалегідь формувати оптимальні профілі роботи привода та уникати пікових перевантажень у мережі. Показано перспективність застосування рекуперативних режимів, що забезпечують повернення надлишкової енергії під час гальмування або зниження швидкості у мережу чи до локальних систем накопичення. Це дозволяє підвищити загальний коефіцієнт корисної дії електроприводних систем та зменшити втрати електроенергії. Результати моделювання, виконаного в середовищі MATLAB/Simulink із використанням адаптивних регуляторів і моделей навантаження, підтверджують ефективність запропонованих стратегій. Встановлено, що застосування інтелектуальних алгоритмів керування дає змогу знизити споживання електроенергії електроприводами порівняно з традиційними методами регулювання, підвищити коефіцієнт потужності та зменшити рівень гармонічних спотворень у мережі на 25–30 %. Додатково продемонстровано, що використання адаптивних регуляторів забезпечує стійкість системи навіть за умов змінних параметрів двигуна та зовнішніх збурень. Практична реалізація таких рішень є можливою у широкому спектрі застосувань: на промислових технологічних лініях, у системах електротранспорту, в інтегрованих енергетичних комплексах із відновлюваними джерелами. Це відкриває нові перспективи для розвитку енергоефективних систем Smart Grid із високим рівнем гнучкості, надійності та здатності до самовідновлення після збурень. Запропоновані підходи сприяють формуванню нової парадигми електроприводів, орієнтованих на мінімізацію енергетичних втрат і підвищення загальної ефективності сучасних електроенергетичних систем.

3 November 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ОГОлексій Андрійович Громовий
Олексій Андрійович Громовий
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ВБВасиль Миколайович Бондарчук
Василь Миколайович Бондарчук
Основним напрямком вітчизняної промисловості є підвищення її ефективності за рахунок прискорення темпів науково-технічного прогресу, постійного вдосконалення технологічних процесів, скерованих на підвищення продуктивності виробництва при одночасному зниженні собівартості продукції. Все це потребує проведення глибоких як теоретичних, так і експериментальних досліджень технологічних систем. Проте ці системи дуже часто є настільки складними, що для виявлення впливу кожного досліджуваного фактора на відповідну функцію необхідні значні затрати матеріальних ресурсів та часу. Крім того, традиційні методи аналізу технологічних процесів, в основі яких лежить послідовний перебір всіх технологічних факторів та класичний регресійний аналіз, характеризуються рядом принципових недоліків, тому вони не можуть використовуватися, як апарат для отримання математичних моделей управління та прогнозування технологічних процесів. Використання зазначених методів приводить до того, що безліч прийнятих рішень мають випадковий характер і не завжди є оптимальними. В теперішний час в багатьох галузях промисловості все більш широке використання находять нові математичні методи, які дозволяють отримати математичні моделі, що описують процеси та об'єкти та з необхід- ною точністю та надійністю ними управлять. В технології машинобудування сучасні математичні методи аналізу та оптимізації процесів механічної обробки, геометрії ріжучого інструменту та складних автоматизованих систем використовуються ще недостатньо часто. Більшість показників якості та продуктивності взаємопов’язані між собою. До цього часу в значній мірі не визначені механізми явищ, що супроводжують технологічні процеси механічної обробки. Фактично значення факторів та показників якості є випадковими величинами. Таким чином, обробка матеріалів відноситься до складних нестаціонарних вірогідних процесів з неповною інформацією про механізми супроводжуючих їх явищ. Математичне описання та оптимізація в постановці теорії алгоритмізації технологічних процесів відноситься до таких міжгалузевих проблем, вирішення яких може привести в багатьох випадках до революційних зрушень в різноманітних галузях сучасного виробництва. Тому цілком актуальною є проблема систематизації математичних методів, які найбільш зручно використовувати в технології машинобудування при оптимізації технологічних процесів. Також доцільним є стисле викладення математичного апарату для правильного використання вказаних методів, в тому числі при виконанні розрахунків в електронному виді. Мета роботи. Впроваження сучасних математичних методів опису та оптимізації технологічних процесів в машинобудуванні.

5 May 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ЄПЄвген Степанович Пуховський
Євген Степанович Пуховський
ОГОлексій Андрійович Громовий
Олексій Андрійович Громовий
АГАнна Анатоліївна Гуменюк
Анна Анатоліївна Гуменюк
ЮЛЮрій Іванович Лисогор
Юрій Іванович Лисогор
Каландри та вальці відносяться до великогабаритних деталей, технологія обробки яких відрізняється індивідуальністю та потребує застосування специфічного обладнання, оснащення та інструменту. Каландри являють собою три-, чотири- або п'яти валкові машини, призначені для перегортання гумових або пластмасових сумішей, вирівнювання товщини паперу або картону, промазування тканин, обкладання тканин шаром гумової суміші. Вальцові машини служать для розминання, перемішування, перетирання каучуку, барвистих паст, емалей, пігментів та інших матеріалів. Осі валків у каландрах та вальцях розташовані паралельно один одному. Робочі валки машин можуть обертатися з різними швидкостями, що забезпечує виконання різноманітних технологічних операцій. Валки каландрів, вальців, фарботерок та інших машин складають групу найбільш складних та відповідальних робочих органів (Pukhovski Ye.S, (2021); Rubler Calender Machine 266400, (2022)). За конструктивним виконанням їх можна поділити на монолітні та насадні (рис. 1). Виконання різних технологічних операцій з використанням вальцьових машин вимагає подачі у внутрішні порожнини валків пари, гарячої чи холодної води. У зв'язку з цим валки виконуються з внутрішніми порожнинами та каналами для підведення та відведення теплоносіїв або холодоагентів, що впливають на температуру робочої поверхні валка. Пустотілі валки з внутрішньою порожниною, яка розширюється (рис. 1, а) отримали найбільше застосування в машинах хімічних і паперових виробництв через простоту конструкції, жорсткість валка і економічність у виготовленні. Товщина стінок таких валків коливається в межах від 50 до 300 мм залежно від діаметра та технологічного призначення, а діаметр від 500 до 1000 мм при довжині робочої частини 800...4500 мм. Для поліпшення обігріву в безпосередній близькості поверхні валка по периферії циліндра бочки виконуються канали (рис. 1, б). У деяких видах валків лабораторних каландрів діаметром до 250 мм робоча частина виконується у вигляді надітої на сердечник і привареної до нього гільзи (рис. 1, в). У фарботіркових машинах широко застосовуються валки (рис. 1, г), в яких діаметр бочки не перевищує 400 мм, а довжина робочої частини не перевищує 1000 мм. У великогабаритних вальцях, деяких типах вулканізаторів та у вальцях для виробництва пароніту застосовуються валки із запресованими цапфами (рис. 1, д). Мета роботи. Розробка технологічних процесів обробки великогабаритних каландрів та вальців на основі використання сучасного верстатного обладнання, пристосувань та інструментів