Tetiana Marieieva

Tetiana Marieieva

Auto-generated profile, based on publicly available information

Tetiana Marieieva

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
27 June 2023 in Revista de Gestão Social e Ambiental
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LZLiudmyla Zahorodnia
Liudmyla Zahorodnia
IMIryna Melnyk
Iryna Melnyk
MCMariya Chepil
Mariya Chepil
OKOresta Karpenko
Oresta Karpenko
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
AKAntonina Karnaukhova
Antonina Karnaukhova
Objective: The objective of this study is to assess the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations, outline the forms of training, and analyze the viewpoints of future specialists and their educators on the practical aspects of this issue. Theoretical framework: The study builds upon existing theoretical frameworks related to professional and personal training for educators, crisis situations in the field of education, and the specific context of preschool education. Method: The research employs methods such as analysis, synthesis, generalization of information, and the analytical and bibliographic approach. An online survey is conducted to gather practical insights into the training of future preschool education specialists in crisis conditions. Results and conclusion: The findings of the research shed light on the principal features of professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. The study highlights various forms of training that are effective in preparing specialists to navigate crises. The analysis of survey results provides valuable insights into the perspectives of future specialists and their educators regarding the most significant practical aspects of training in crisis conditions. Implications of the research: The study's findings have several implications for the field of preschool education. It emphasizes the importance of incorporating crisis preparedness and management into the training curriculum for future preschool education specialists. This can help them develop the necessary skills and knowledge to handle various crisis situations effectively. Originality/value: This study contributes to the existing body of knowledge by specifically focusing on professional and personal training for future preschool education specialists in crisis situations. It offers insights into the practical aspects of training and provides valuable perspectives from both future specialists and their educators.

30 August 2023 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
LALiubov Artemova
Liubov Artemova
LZLiudmyla Zahorodnia
Liudmyla Zahorodnia
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
The article deals with the problem of choosing toys by children aged 0-48 months. It represents how children's situational involuntary interest in toys gradually transforms into cognitive interest. The latter determines the young children’s choices in various spheres of their life and, in particular, in choosing among the most accessible and feasible items – toys. The children’s cognitive interest in the choice of toys has been studied in the object and toy environment. A comparative analysis of children's choices among three types of the most common toys was carried out. It has been proved that figurative-interactive toys are the most popular among young children, figurative toys are in the second place, and collapsible toys are in the third place. The functional features of toys that encourage children to choose them have been revealed: sound, mobility, colour brightness. The more such features a toy has, the more often children choose it, the longer and more meaningful they play with it. It has been found that young children choose toy according to their psycho-physical, sensory capabilities and skills to act with it.

30 July 2024 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
KZKateryna Zelinska-Liubchenko
Kateryna Zelinska-Liubchenko
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
DUDmytro Usyk
Dmytro Usyk
VKViktoriya Kordonets
Viktoriya Kordonets
VSViktoriya Sylchenko
Viktoriya Sylchenko
In recent years, the number of young children with speech disorders has been increasing. One of the approaches to solving this problem is the use of multidisciplinary support, with the involvement of specialized professionals in coordination with parents. The purpose of the study was to examine the effectiveness of multidisciplinary support for young children with speech disorders. Methods of the study. The study examined 70 children with speech disorders of early age (from 1 to 4 years), including 28 girls (40%) and 42 boys (60%). Diagnostics of speech disorders was carried out by examining articulatory motor skills, sound pronunciation, phonemic system of speech, vocabulary, grammatical and coherent speech, fine motor skills, etc. It was found that young children had the following speech disorders: rhinolalia - 10%, generalized underdevelopment of speech of the second degree - 20%, generalized underdevelopment of speech of the third degree - 10%; dyslalie 30%; dysarthria 20%; allia 10%. The children received qualification support and support in the form of a certain number of correctional classes with specialized specialists, and the rate of hours of correctional component was 100%. 7 children (10%) had level IV support and received 6 hours of correctional sessions with a speech therapist, psychologist and defectologist. 7 children (10%) were under the supervision of a teacher's assistant, 14 children (20%) had level II support and received 2 hours of lessons with a speech therapist per week, according to the current protocols. The effectiveness of multidisciplinary support for children with speech disorders, which depends on consistent, regular and well-organized coordinated work between narrow specialists and parents, has been shown.

10 September 2022 in Preschool Education: Global Trends
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LZLiudmyla Zahorodnia
Liudmyla Zahorodnia
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
Мета. Актуальність дослідження зумовлена потребами суспільства у гармонійному розвитку особистості дітей, у тому числі й тих, які мають фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення (ФФНМ). Сучасна освітня парадигма висуває перед педагогами завдання підвищення ефективності корекційно-розвивального процесу в закладі дошкільної освіти, зокрема через використання ігрової діяльності. Чільне місце серед ігор у цьому процесі посідають дидактичні. Методи і матеріали. У процесі дослідження було використано такі методи: 1) теоретичні: аналіз, синтез психолого-педагогічної та методичної літератури, індукція, дедукція; 2) емпіричні: спостереження, бесіди, логопедичне обстеження; 3) педагогічний експеримент; 4) методи математичної статистики. Результати. У дітей з ФФНМ поєднуються порушення вимови звуків, складової структури слова, просодичних компонентів, інтонації, фонематичних процесів. Формування звукової культури мовлення в дошкільників із ФФНМ є важливим, адже розвиток фонематичних процесів позитивно позначається на становленні всієї мовленнєвої системи дитини. Ефективним засобом розвитку звукової культури мовлення дітей з ФФНМ є дидактична гра, як на заняттях, так і поза ними. За результатами діагностики було визначено, що порушення звукової культури мовлення за всіма критеріями (фонетичним, фонематичним, звукоскладовим і просодичним) мають 100% обстежуваних дітей. Було розроблено й апробовано систему роботи, що складалася з трьох етапів – підготовчого, формування первинних вимовних умінь і навичок, формування комунікативних умінь і навичок. Її реалізація відбувалася з урахуванням таких педагогічних умов: (1) природно і гармонійно включати ігри у всі можливі режимні моменти та фронтальні й індивідуальні заняття; (2) під час планування проведення ігор ураховувати послідовність роботи щодо формування звуковимови та фонематичного слуху й сприймання у дітей; (3) враховувати під час проведення ігор механізм дефекту, індивідуальні можливості й особливості поведінки дітей Висновки. Результати експериментального дослідження на констатувальному етапі засвідчили ефективність запропонованої системи роботи з дітьми 5-го року життя з ФФНМ, яка була зреалізована відповідно до виокремлених педагогічних умов.

20 December 2023 in Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences.
Verified
Journal Article
Closed access
ГДГлухівський Національний Педагогічний Університет Імені Олександра Довженка
Глухівський Національний Педагогічний Університет Імені Олександра Довженка
DMD. Marieiev
D. Marieiev
TMT. Marieieva
T. Marieieva
Заклади дошкільної освіти все активніше користуються соціальними мережами для досягнення різних завдань. Одним із них є формування та популяризація свого позитивного іміджу. Зауважено, що імідж дошкільного закладу формується поступово. Для його створення потрібно вивчити різні технології, розуміти принципи створення іміджу освітнього закладу та мати чітке уявлення про аудиторію, на яку він спрямований. Це створює необхідність визначити педагогічні умови використання соціальних мереж для формування позитивного іміджу дошкільного закладу. Зазначено, що педагогічні умови визначають конкретний шлях розвитку педагогічного процесу та мають вплив на результативність функціонування педагогічної системи. Виокремлено актуальні педагогічні умови використання соціальних мереж закладом дошкільної освіти у створенні позитивного іміджу: формування високого рівня цифрової й ІКТ-компетентності вихователів; забезпечення взаємодії з батьками вихованців через соціальні мережі; інформування громадськості про діяльність ЗДО у соціальних мережах, у т.ч. через поширення унікального, якісного та корисного контенту. Відзначено, що успішний професійний розвиток сучасного педагога неможливий без володіння сучасними технічними засобами та інформаційно-комунікаційними технологіями, а також готовності впроваджувати їх в освітній процес. Цифрові та інформаційно-комунікаційні інструменти дозволяють вирішувати різні адміністративні та навчальні завдання, включаючи забезпечення зв'язку та інформаційної взаємодії між освітнім закладом і всіма зацікавленими сторонами, такими як громадськість та батьки вихованців. Крім того, цифрові ресурси можуть бути використані для поширення корисних навчальних матеріалів та просування діяльності освітнього закладу для забезпечення публічності та формування позитивного іміджу, особливо через створення цифрового контенту в соціальних мережах. Вихователь із високим рівнем цифрової та ІКТ-компетентності може використовувати соціальні мережі як освітні та іміджеві інструменти. Підкреслено, що вихователь на сторінці закладу дошкільної освіти в соціальній мережі має можливість репрезентувати батькам плани роботи з вихованцями, надати посилання для самостійного вивчення різних тем, розмістити приклади ігор та завдань для розвитку дітей вдома чи поза ним, а також навести завдання корекційного спрямування для батьків дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку. Крім того, через соціальні мережі можна інформувати громадськість про майбутні події та заходи, які плануються в дошкільному закладі освіти. Відзначено, що частота взаємодії батьків з інформацією, наданою закладом освіти, впливає на рівень довіри батьків до цього закладу та його педагогічних працівників. Зацікавленість широкого кола осіб, які не мають прямого стосунку до закладу освіти, може бути сформована завдяки розповсюдженню унікального, якісного і корисного контенту, зокрема через соціальні мережі. Цю інформацію можуть використовувати й педагоги з інших дошкільних освітніх закладів. Якщо цей процес буде регулярним, існує велика ймовірність, що вони підпишуться на сторінки цього закладу в Інтернеті, і частина з них навіть може встановити зв'язок для подальшої співпраці. Ключові слова: імідж закладу дошкільної...

30 June 2022 in B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY
Verified
Journal Article
Closed access
OUOleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
DMDmytro Marieiev
Dmytro Marieiev
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
Стаття присвячена вивченню проблеми використання соціальних мереж у процесі формування позитивного іміджу закладу дошкільної освіти. У науковій розвідці проаналізовано погляди вчених на поняття «імідж», «імідж закладу дошкільної освіти», «соціальні мережі», подано їх характеристику та визначено найпоширеніші серед українських користувачів соціальні мережі. У статті представлено послідовність створення і просування іміджу освітньої установи за допомогою соціальних мереж, розкрито переваги та правила використання соціальних мереж у формуванні позитивного іміджу закладу дошкільної освіти, а також окреслено найпоширеніші маніпуляції, що можуть стати чинником створення негативного іміджу освітньої установи.