Дмитро Борисович Усик

Дмитро Борисович Усик

Auto-generated profile, based on publicly available information

Дмитро Борисович Усик

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 July 2024 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
KZKateryna Zelinska-Liubchenko
Kateryna Zelinska-Liubchenko
TMTetiana Marieieva
Tetiana Marieieva
DUDmytro Usyk
Dmytro Usyk
VKViktoriya Kordonets
Viktoriya Kordonets
VSViktoriya Sylchenko
Viktoriya Sylchenko
In recent years, the number of young children with speech disorders has been increasing. One of the approaches to solving this problem is the use of multidisciplinary support, with the involvement of specialized professionals in coordination with parents. The purpose of the study was to examine the effectiveness of multidisciplinary support for young children with speech disorders. Methods of the study. The study examined 70 children with speech disorders of early age (from 1 to 4 years), including 28 girls (40%) and 42 boys (60%). Diagnostics of speech disorders was carried out by examining articulatory motor skills, sound pronunciation, phonemic system of speech, vocabulary, grammatical and coherent speech, fine motor skills, etc. It was found that young children had the following speech disorders: rhinolalia - 10%, generalized underdevelopment of speech of the second degree - 20%, generalized underdevelopment of speech of the third degree - 10%; dyslalie 30%; dysarthria 20%; allia 10%. The children received qualification support and support in the form of a certain number of correctional classes with specialized specialists, and the rate of hours of correctional component was 100%. 7 children (10%) had level IV support and received 6 hours of correctional sessions with a speech therapist, psychologist and defectologist. 7 children (10%) were under the supervision of a teacher's assistant, 14 children (20%) had level II support and received 2 hours of lessons with a speech therapist per week, according to the current protocols. The effectiveness of multidisciplinary support for children with speech disorders, which depends on consistent, regular and well-organized coordinated work between narrow specialists and parents, has been shown.

31 December 2024 in lnternational Electronic Journal of Elementary Education
Verified
Journal Article
Closed access
YIYevhenii Ishchenko
Yevhenii Ishchenko
DHDaria Hubarieva
Daria Hubarieva
ISIryna Soroka
Iryna Soroka
DUDmytro Usyk
Dmytro Usyk
LCLada Chemonina
Lada Chemonina
Emotional education is key for primary school children, as it promotes their emotional development and successful socialization. Specialized mobile software, which are integrated into psychological and pedagogical support programmes for primary school students, can help in the development of children’s emotional intelligence (EI). The aim of the research was to analyse the effectiveness of using two mobile applications (Emotional, and Bouncy the People Trainer). They were designed to stimulate the EI growth among children aged 6-9. The research methods included psychological methods from the EQ.app kids computer software, emotional education programmes developed on the basis of socio-emotional learning (SEL) methods, mathematical statistics methods (correlation analysis, Pearson correlation coefficient, Student’s t-test). Analysis of the dynamics of EI indicators revealed significant differences between the experimental group (EG) and control group (CG) on pre-tests and post-tests. In the EG, a statistically significant improvement (p-value = 0.000) was observed in the indicators of emotional praxis by 8.57 points, in perceptual and language components by 10.63 points. This gives grounds to conclude that working in two mobile applications helped to develop children’s EI. At the same time, the CG remained at their pre-test scores, showing no improvement. Research prospects include a deeper study of the impact of different methods of emotional education on the children’s mental state and social skills, as well as an analysis of the long-term consequences of such programmes. It is important to study the integration of digital technologies in the process of emotional education, evaluate the effectiveness of various mobile applications, online platforms and other digital tools for the development of EI and social competence.

28 May 2024 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ДУДмитро Борисович Усик
Дмитро Борисович Усик
Дезадаптація у поведінці військовослужбовців може проявлятися як тільки після потрапляння в екстремальні умови, так і після демобілізації. Дезадаптивні прояви військовослужбовців на полі бою можуть проявлятися на різних рівнях, зокрема на вегетативному, афективному та астенічному. Чинниками, що впливають на якість формування адаптації військовослужбовця на полі бою є: безпосередня загроза життю та здоров’ю, контакт зі смертю, споглядання її та страждань оточуючих, фізичні та психологічні умови несення служби, обізнаність у ситуації, досвід перебування у подібних екстремальних умовах, погодні умови та природні обставини, ставлення самого військовослужбовця до несення служби, важливість виконуваних завдань для особистості та соціуму, ставлення родини до перебування особи в зоні бойових дій, релігійні переконання, індивідуальна чутливість та оцінювання набутого досвіду. Дослідження проявів дезадаптації військовослужбовців є важливим етапом розроблення методологічного апарату, спрямованого на покращення рівня життя українських воїнів та допомоги їм повернутися до життя з урахуванням нового набутого досвіду. Теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження дало змогу дійти таких висновків. Серед опитаних військовослужбовців є люди з різним рівнем інтенсивності бойового досвіду. Деякі респонденти були залучені до тривалих та важких бойових дій, стали свідками безпосереднього насильства, людських страждань, надавали допомогу пораненим або ж, власне, зазнали травмування. Цей досвід має сильний негативний вплив на психіку військового, призводить до розвитку порушень адаптації та посттравматичних реакцій. Половина опитаних військовослужбовців має яскраво виражені порушення нормальної адаптації до умов цивільного середовища. Здебільшого це проявляється у зниженні загального психоемоційного фону, роздратованості, вторгненні у свідомість елементів події, яка була травматичною, труднощах із засинанням, нічних кошмарах, зміні інтересів та вподобань, трансформації кола спілкування та зміні його вектору. Існує пряма кореляція між інтенсивністю пережитого військовослужбовцем бойового досвіду та проявами у нього посттравматичних реакцій і порушень реадаптації. Проте на це співвідношення також мають вплив особистісні характеристики воїна, такі як риси характеру, наявність подібного досвіду, чутливість до переживань них, сила нервової системи, особливості фізіології.

30 December 2025 in Psychology Travelogs
Verified
Journal Article
Closed access
ГАГанна Алєксєєва
Ганна Алєксєєва
ДУДмитро Усик
Дмитро Усик
МКМарина Койнаш
Марина Койнаш
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження ефективності програми профілактики та корекції емоційного вигорання психологів-тренерів у контексті воєнного часу. Визначено особливості проявів емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції особистих досягнень, професійної ідентичності та рівня суб’єктивного стресу. Реалізація програми сприяла зниженню напруження, підвищенню впевненості у професійній діяльності, формуванню стійкості до емоційного перевантаження та розвитку внутрішніх ресурсів. Отримані результати підтверджують ефективність програми як дієвого засобу відновлення психоемоційної рівноваги фахівців допоміжних професій. Підкреслено практичну значущість впровадження подібних інтервенцій у систему підготовки й підтримки психологів, які працюють у кризових умовах війни. Розроблена програма може бути адаптована до різних професійних груп, діяльність яких пов’язана з високим рівнем емоційного навантаження.

23 April 2026 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ДУДмитро Борисович Усик
Дмитро Борисович Усик
У статті здійснено теоретичний та емпіричний аналіз психологічних чинників адаптації вимушених переселенців з України в умовах стресових життєвих обставин. Актуальність дослідження зумовлена масштабними міграційними процесами, спричиненими воєнними подіями, що супроводжуються підвищеним рівнем психоемоційного напруження, порушенням соціальних зв’язків, кризою ідентичності та необхідністю інтеграції в нове соціокультурне середовище. Вимушене переселення розглядається як потужний стресогенний чинник, який перевищує звичайні адаптаційні навантаження та істотно впливає на психічне благополуччя особистості. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення концепції загального адаптаційного синдрому Ганса Сельє, когнітивної теорії стресу і копінгу Річарда Лазаруса та Сьюзен Фолкман, моделі акультураційних стратегій Джона Беррі, а також сучасні підходи до вивчення психічного здоров’я та травматизації біженців. У статті узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння адаптації як динамічного процесу взаємодії особистісних ресурсів, копінг-стратегій, рівня тривожності, стресостійкості та соціальної підтримки. Комплексний аналіз результатів дозволив встановити взаємозв’язок між високою тривожністю, хронічним стресом, дефіцитом соціальної підтримки та домінуванням неадаптивних копінг-стратегій як системними чинниками дезадаптації. Водночас наявність групи з високими показниками адаптації та резилієнтності свідчить про потенціал внутрішніх ресурсів особистості, що може бути актуалізований у процесі психокорекційної та соціально-психологічної роботи. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному емпіричному вивченні психологічних чинників адаптації вимушених переселенців у реальних умовах воєнного стресу та тривалих соціальних трансформацій. Практична значущість результатів полягає у можливості їх використання для розроблення програм психологічної підтримки, спрямованих на зниження рівня тривожності, формування адаптивних копінг-стратегій, розвиток життєстійкості та зміцнення соціальних ресурсів вимушених переселенців.

30 December 2025 in Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ДУДмитро Борисович Усик
Дмитро Борисович Усик
АКАльбіна Володимирівна Кайдалова
Альбіна Володимирівна Кайдалова
У статті здійснено поглиблений теоретико-емпіричний аналіз соціально-психологічних чинників, що визначають природу та динаміку подружніх конфліктів у сім’ях військовослужбовців у період війни. Сім’я військовослужбовця розглядається як система з порушеною рівновагою, у якій зовнішні стресори війни викликають трансформацію внутрішніх структурних та комунікативних механізмів. Концептуально доведено, що хронічний стрес та психотравмувальні події активують механізми дезадаптивного копінгу, знижують здатність до емоційної регуляції та погіршують якість подружньої комунікації. Функціонування подружжя аналізується крізь призму теорії прив’язаності, яка пояснює появу емоційного дистанціювання, зниження довіри та порушення базових патернів близькості через постійну небезпеку й невизначеність. Розглянуто рольову теорію, відповідно до якої тривала відсутність військовослужбовця та перевантаження партнера обов’язками спричинює дезінтеграцію сімейних ролей і посилення внутрішньосистемних суперечностей. Емпіричне дослідження, підтвердило теоретичні висновки: домінування хронічного стресу, емоційної нестабільності, високого рівня тривожності та ролевого перевантаження формує основу конфліктогенних процесів. У військовослужбовців виявлено ознаки бойового стресу, труднощі реадаптації після ротацій і тенденцію до уникання емоційного контакту, описану в моделях стресу та емоційного виснаження. У дружин зафіксовано симптоми вторинної травматизації, напруження очікування та зниження ресурсності. Конфлікти у таких сім’ях часто набувають латентного характеру, що узгоджується з моделлю «прихованих конфліктів», де домінують непроговорені переживання, уникання комунікації та поступове емоційне охолодження. Теоретично доведено, що саме порушення емоційного обміну виступає ключовим чинником руйнування стабільності шлюбної системи у період воєнних загроз. Практична значущість роботи полягає у визначенні напрямів психологічної підтримки військових родин. Обґрунтовано необхідність впровадження програм розвитку адаптивних копінг-стратегій, відновлення емоційної близькості, стабілізації сімейних ролей, профілактики вторинної травматизації та формування ресурсних моделей подолання стресу. Теоретично збагачена інтерпретація результатів створює підґрунтя для подальших міждисциплінарних досліджень військових сімей у контексті тривалих соціальних криз.