Lysak Andrii

Lysak Andrii

Auto-generated profile, based on publicly available information

Lysak Andrii

Uzhhorod National University 3 , Uzhhorod 88000

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

9Years (2018-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 September 2023 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SGS. A. Guseva
S. A. Guseva
GOG. V. Osyodlo
G. V. Osyodlo
YGYa. P. Goncharov
Ya. P. Goncharov
ALA. V. Lysak
A. V. Lysak
ODO. G. Dyrda
O. G. Dyrda
OAO. Ya. Antonyuk
O. Ya. Antonyuk
Вступ. Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (хвороба Мошковица) є рідкісним захворюванням. ТТП характеризується тромбоцитопенією і мікроангіопатичною анемією (МАГА) різного ступеня тяжкості. Характерним для ТТП є діагностична пентада: МАГА, тромбоцитопенія, неврологічна симптоматика, ураження нирок і лихоманка. Патогенез цього захворювання включає порушення регуляції активності фактора Віллебранда внаслідок значного дефіциту Disintegrin and Metalloprotease with ThromboSpondin, type I repeat, member 13 (ADAMTS13), який виявлений у більшості пацієнтів з вродженою і набутою ТТП. ТТП у дорослих осіб характеризується прогресуючим перебігом, незворотним ураженням нирок, прогресуючим ураженням центральної нервової системи, ішемією міокарду нерідко з летальним наслідком. Мета роботи - на прикладі клінічних випадків продемонструвати лікарям-клініцистам важливість вчасного розпізнавання клінічних ознак тромботичної тромбоцитпенічної пурпури (ТТП), а також захворювань, які можуть спровокувати виникнення цього синдрому. Матеріали та методи. Використані перідичні медичні видання, історії хвороби пацієнтів, матеріали науково-практичних конференцій. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, системного підходу, статистичний, аналітичний, узагальнення. Результати. У статті детально проаналізовано дані про рідкісне захворювання - тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру (ТТП), патогенез цього захїворювання. Описані два клінічних випадків ТТП. У першому клінічному випадку діагноз базувався на наявності тромбоцитопенії, МАГА, ураження центральної нервової системи, нирок і лихоманці. Діагноз був встановлений вчасно. Після лікування (замісні інфузії плазми) стан пацієнтки значно покращився. Атиповий перебіг захворювання ( кліеічний випадок № 2) спричинив об’єктивні труднощі для своєчасного прижиттєвого діагностування злоякісної пухлини передміхурової залози з метастазами. Лише після проведення гістологічного дослідження секційного матеріалу було виявлено множинні метастатичні ураження кісток скелету, лімфатичних вузлів, легень. Висновки. ТТП є смертельно небезпечним захворюванням, яке не має специфічних симптомів. У кожному випадку вперше виявленої тромбоцитопенії необхідно ставити питання про виключення ТТП за допомогою діагностичної діади, довести його неімунний характер і обов'язково детально вивчити морфологію еритроцитів для виявлення шистозоцитозу. При відсутності інших видимих причин для тромбоцитопенії і неімунної гемолітичної анемії діагноз ТТП можна вважати обгрунтованим і негайно починати лікування із застосуванням плазмаферезу і трансфузій свіжозамороженої плазми. Раннє призначення адекватної терапії дозволяє уникнути життєво небезпечного ураження органів - мішеней.

30 August 2020 in World Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
LALysak Andrii
Lysak Andrii
DODiadyk Olena
Diadyk Olena
The authors established the relationship between the indicators of immunohistochemical examination — proliferation markers (Ki67) and mitotic count (pHH3) with the indicators of positron emission tomography — SUVmax. The identified patterns of cancer cells differentiation and their metabolic activity are promising for the diagnosing and screening of tumours of varying degrees of progression and origin, which will allow forecasting the course of the disease at all stages of diagnostics. The study intends to assess the level of oropharyngeal squamous cell histopathological differentiation by immunohistochemical diagnostic methods, and their metabolic activity using positron emission tomography.1. Study of the activity of metabolic processes of transformed oropharyngeal cancer cells using positron emission tomography;2. Determination of tumour proliferative potential by the number of positive stains to Ki-67 (%) and pHH3 by immunohistochemical diagnostic methods;3. Identification of the relationship between morphological changes of oropharyngeal cancer cells and their metabolic activity.Materials and methods. We studied 130 samples of squamous cell carcinoma of the oropharyngeal area. We determined the level of metabolic activity — SUVmax — by positron emission tomography (PET) at the preoperative patient treatment stage. In the postoperative period, the proliferation index (Ki67) and the mitotic count (pHH3) were determined by histological and immunohistochemical methods. Upon assessment of the level of differentiation of tumour cells, patients were divided into three groups: Group I - patients having tumour cells in the G1 phase of mitosis (28 patients); Group II — tumour cells in the G2 phase of mitosis (48 patients); Group III — tumour cells in the G3 phase of mitosis (54 patients). We evaluated PET results according to the Maximum Standard Unit Value (SUVmax).We determined the relationship between morphological changes and metabolic activity of tumour cells by 2- fluoro-[18F]-2-deoxy-D-glucose accumulation and immunohistochemical examination.Results. We established a statistically significant difference between the groups (p<0.001 according to the Kruskal- Wallis test for all indicators). Thus, with decreasing Me level, the differentiation of SUVmax of tumours significantly (p<0.05) increases, which indicates an increase in the degree of malignancy of tumours. We evaluated the results of immunohistochemical examination by Ki67 and pH3 markers in the study groups. Comparing Ki67 and pHH3, a statistically significant difference was found between the groups (p<0.001 according to the Kruskal- Wallis test for all indicators). Thus, with a decrease in the Me level, the differentiation of Ki67 increases significantly (p<0.05), and an increase in pH3 indicates an increase in the degree of malignancy of tumours. Conclusions. We statistically proved the relationship between Ki67, pH3 and SUVmax in oropharyngeal squamous cell carcinoma. We established the possibility of preoperative forcasting of the level of tumour differentiation and the use of pHH3 immunohistochemical marker as a reliable criterion for assessing the level of tumour differentiation, including hardly diagnosable squamous cell carcinoma.

30 September 2026 in Ukrainian Journal of Military Medicine
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ІСІ. В. Собко
І. В. Собко
АЛА. В. Лисак
А. В. Лисак
САС. А. Асланян
С. А. Асланян
Мета. Оцінити вплив абдомінальної VAC-терапії на вираженість, клітинний склад і топографічний розподіл локальної запальної реакції у парієтальній очеревині, великому чепці, стінках тонкої та сигмоподібної кишок у поранених із вогнепальними проникаючими пораненнями живота шляхом порівняльного імуногістохімічного визначення CD45-позитивних лейкоцитів, CD3-позитивних Т-лімфоцитів і CD20-позитивних В-лімфоцитів до та після лікування. Матеріали і методи. Було досліджено 42 зразки тканин, отриманих під час багатоетапних хірургічних втручань, виконаних відповідно до принципів Damage Control Surgery. Первинний забір матеріалу проводився під час першої фази оперативного лікування до початку абдомінальної VAC-терапії. Після застосування негативного тиску впродовж 24–48 годин відбирались повторні зразки парієтальної очеревини, великого чепця, тонкої та сигмоподібної кишок під час третьої фази лікування. Імуногістохімічне дослідження виконувалось з антитілами до CD45, CD3 і CD20. Вираженість клітинної інфільтрації, її локалізацію та характер розподілу ми оцінювали у стандартизованій цифровій ділянці інтересу площею 0,16 мм². Напівкількісна оцінка здійснювалась за такою чотирирівневою шкалою: 0 – відсутність змін, + – мінімально виражені, ++ – помірно виражені, +++ – виражені зміни. Результати. До проведення VAC-терапії в усіх досліджених локалізаціях було виявлено CD45-позитивну лейкоцитарну інфільтрацію помірного або вираженого ступеню. Найбільша щільність інфільтрату спостерігалась у парієтальній очеревині та стінці тонкої кишки. У парієтальній очеревині та сигмоподібній кишці позитивні клітини розташовувались переважно у серозних, субсерозних і периваскулярних ділянках, у великому чепці відмічаличь в сполучнотканинних прошарках і навколо судин, у тонкій кишці – у власній пластинці слизової оболонки, між криптами та у лімфоїдних скупченнях. Клітинний склад інфільтрату характеризувався домінуванням CD3-позитивних Т-лімфоцитів. CD20-позитивні В-лімфоцити визначалися поодиноко або невеликими групами, без формування вираженої дифузної чи фолікулярної В-клітинної реакції. Після 24–48 годин абдомінальної VAC-терапії в усіх досліджених тканинах відзначалось зменшення CD45-позитивної та CD3-позитивної інфільтрації. Характер її розподілу змінювався з дифузно-вогнищевого на переважно обмежений вогнищевий, поверхневий і периваскулярний. Зауважимо, що CD20-позитивний В-клітинний компонент і до, і після лікування залишався мінімальним. Сукупність виявлених змін відповідала зниженню активності ексудативно-запального процесу та формуванню залишкової, переважно Т-клітинної тканинної реакції. Висновки. Абдомінальна VAC-терапія в поранених із вогнепальними проникаючими пораненнями живота супроводжується зменшенням загальної лейкоцитарної та Т-лімфоцитарної інфільтрації у досліджених тканинах черевної порожнини. Після лікування запальний інфільтрат здебільшого набуває локалізованого, вогнищевого і периваскулярного характеру, при цьому залишається мінімальною В-клітинна складова. Виявлена імуногістохімічна динаміка свідчить про зниження активності локального запального процесу у перехід до обмеженої резидуальної тканинної реакції.

29 October 2018 in Klinicheskaia khirurgiia
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SGS. V. Golovko
S. V. Golovko
OSO. F. Savitsky
O. F. Savitsky
AKA. A. Kobirnichenko
A. A. Kobirnichenko
ALA. V. Lysak
A. V. Lysak
ITI. L. Troitskiy
I. L. Troitskiy
Мета. Покращити результати хірургічної реабілітації хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) та високим операційним ризиком, обгрунтувавши диференційований підхід до застосування селективної артеріальної емболізації (САЕ) та монополярної трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРПЗ). Матеріали і методи. Досліджено шляхом аналізу ефективність та безпечність САЕ передміхурової залози (ПЗ) як методу лікування симптомів нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ) у хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком у порівнянні з ТУРПЗ. Аналіз базувався на систематичному вивченні функціональних результатів та ускладнень у 33 хворих основної групи, яким виконали САЕ, та у 39 хворих порівняльної групи, яким виконали ТУРПЗ. Результати. Хворі, яким виконали САЕ, не мали операційної травми, у них був низький ризик виникнення післяопераційних ускладнень, коротший післяопераційний період, покращились показники: Міжнародної шкали оцінки простатичних симптомів (IPSS) - на 47,8%, шкали оцінки якості життя (QoL) - на 53,3%, максимальної об’ємної швидкості струменя сечі (Qmax) - на 58,4% на фоні зменшення об’єму ПЗ на 28,6% та об’єму залишкової сечі на 55,3% протягом 24 міс спостереження, що є підставою вважати САЕ ПЗ ефективним та безпечним методом мініінвазивного лікування ДГПЗ у хворих з високим операційним ризиком. Після монополярної ТУРПЗ результати були подібні: покращення показників IPSS - на 50%, QoL - на 65,1%, Qmax - на 59,2%, зменшення об’єму ПЗ - на 31,6% та об’єму залишкової сечі - на 64,6%, але даний метод супроводжувався статистично більшою частотою післяопераційних ускладнень, що погіршувало рівень періопераційної безпеки. Висновки. Результати дослідження засвідчили, що САЕ є ефективним та безпечним методом лікування хворих з ДГПЗ та високим операційним ризиком, за результативністю порівнянним з ТУРПЗ, але з меншим ризиком виникнення післяопераційних ускладнень. САЕ може бути методом вибору у хворих похилого віку з вираженою супутньою патологією, які мають протипоказання до стандартного оперативного втручання або утримуються від нього з інших причин.

1 February 2026 in Low Temperature Physics
Verified
Journal Article
Closed access
DGDávid Gál
Dávid Gál
AHA. Haysak
A. Haysak
IHI. Haysak
I. Haysak
László PéterLászló Péter
László Péter
Alexander A. MolnarAlexander A. Molnar
Alexander A. Molnar
The influence of beta and gamma particles, as well as neutrons, on the physical properties of CuInP2S6 crystals has been studied. It is demonstrated that irradiation of crystals with electrons and gamma rays results in a decrease in their dielectric permittivity. Irradiation with neutrons also leads to a slight blurring of the dielectric permittivity anomaly in the phase transition region. The change in Raman spectra caused by beta and gamma quanta was also found, and was especially strong at the activation of CuInP2S6 with neutrons.