У статті запропоновано метод передачі даних у технології остання миля, який заснований на використанні одномодового багаточастотного з синхронізацією подовжніх мод лазерного випромінювання (ЛВ) та селектору подовжніх мод (СПМ), що дозволяє збільшити об’єм передачі даних (інформації) у атмосферно-оптичних лініях зв’язку (АОЛЗ) та скоротити час на їх передачу. Синхронізація подовжніх мод дозволяє отримати не тільки генерування лазером-передавачем імпульсів світла дуже короткої тривалості, а й – забезпечити стабільні несучі частоти для їх подальшого використання. Розроблено СПМ, що виділяє подовжні моди зі спектру одномодового багаточастотного з синхронізацією подовжніх мод ЛВ лазера-передавача та має можливість формування N інформаційних каналів для передачі даних. Обґрунтовано склад та розкрито сутність роботи СПМ. Отримані аналітичні вирази для розрахунку інтенсивності ЛВ оптичних каналів СПМ та оцінці його втрат на елементах каналів. За результатами проведеної оцінки втрат ЛВ на елементах оптичних каналів СПМ встановлено, що втрати настільки мінімальні, що їх можливо не враховувати.
В роботі представлено загальний аналіз атмосферно-оптичної лінії зв’язку (АОЛЗ) для технології останньої милі. До переваг АОЛЗ можливо віднести наступні: не вимагає реєстрації, має високу завадозахищеність, сигнал не схильний до електромагнітного впливу та у погодних умовах не боїться опадів. АОЛЗ з використанням лазера-передавача спроможна вирішити проблему «останньої милі», але не використовує усі можливості лазерного випромінювання (ЛВ). Розкрито необхідність у застосуванні селектору подовжніх мод (СПМ), що дозволяє виділити подовжні моди зі спектру одномодового багаточастотного з синхронізацією подовжніх мод ЛВ лазера-передавача. Приведені аналітичні вирази для розрахунку електричних полів подовжніх мод (несучих частот), що виділяються, та їх амплітуд. Завдяки застосуванню СПМ у АОЛЗ можливо сформувати декілька інформаційних каналів для передачі даних, що, відповідно, збільшує об’єм інформації, яка передається. Розроблені практичні пропозиції щодо використання СПМ у АОЛЗ для технології останньої милі. Розкрито сутність роботи запропонованої АОЛЗ.
В статті представлено результати аналізу даних показників якості електроенергії в умовах цифровізації енергосистем. Встановлено, що цифровізація енергосистем зумовлює формування великих, різнорідних та подієво насичених масивів даних про показники якості електроенергії, що вимагає великої архітектури зберігання, індексації та потокової обробки, а також формалізованого контролю якості отриманих даних. Розкрито необхідність у поєднанні основних стандартних індикаторів з методами навчання без вчителя, самонавчанням та інтерпретованими моделями, здатними працювати за неповної розмітки, витримувати дрейф режимів та надавати пояснювані висновки для інженерного застосування.
Представлено часткову методику, яка дозволяє визначити ефективність управління вогнем та стрільбою батарею, яка озброєна переносними зенітними ракетними комплексами у заданих умовах їх застосування. У методиці враховані вплив активних перешкод по каналах радіоліній та по радіолокаційних каналах їх виявлення, умовні ймовірності ураження повітряних цілей з урахування вогневої протидії противника.
У статті представлено удосконалений метод глибинного навчання для автоматизованого виявлення типових шаблонів у PQ-даних показників якості електроенергії. Метод поєднує глибинний автоенкодер для автоматичного виділення ознак із великих масивів вимірювань та подальшу кластеризацію отриманих ознак для групування схожих добових варіацій показників якості електроенергії. Він працює у режимі навчання без вчителя (не потребує розмічених даних) та здатний виявляти приховані закономірності і типові профілі змін показників напруги або струму. Розкрито архітектуру методу, етапи попередньої обробки даних та нормалізації. Доведено особливості навчання автоенкодера, алгоритму кластеризації ознак, а також підходів до інтерпретації отриманих результатів.
29 May 2019 in Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил