Частина 4 цієї роботи присвячена розробці конструкцій електронагрівачів для зовнішньої та внутрішньої повер-хонь нагріву піролізера, які б забезпечували стійку роботу на максимальному навантаженні 320 000−330 000 Вт/м2 за температури огороджувальних поверхонь 950 С. Ре-зультати розрахунків показують, що для стійкої роботи в зазначеному інтервалі навантажень конструкції елек-тронагрівачів мають складатися з двох паралельно ввім-кнутих спіралей, виготовлених з ніхромового і вольфра-мового дротів. Основні характеристики спіралей, виготовлених з ніхрому, такі: для внутрішньої поверхні (діаметр труби 190 мм) діаметр дроту становить 3,5 мм, сила струму − 116,5 А, довжина дроту − 27,74 м; для зовнішньої поверхні (діаметр 260 мм) − діаметр дроту −4 мм, сила струму − 154,5 А, дов-жина дроту − 27,4 м. Спіралі, виготовлені з вольфраму, мають такі характеристики: для внутрішньої поверхні діаметр становить 0,6 мм, сила струму − 116,5 А, довжина – 22 м; для зовнішньої поверхні ді-аметр становить 1,2 мм, сила струму – 154,5 А, довжина − 39,3 м. Використання рециркуляції піроліз-них газів як третього джерела тепла дало змогу зменшити час прогріву шару частинок Wood Birch від 48 до 34,5 с, внаслідок чого швидкість прогріву шару зросла від 975 до 1355 С/хв. З використанням мо-делі, описаної в першій частині роботи, проведено числові дослідження процесу газифікації коксозольних залишків частинок берези та багаси. На виході з газогенератора отримано неочищені низькокалорійні синтетичні гази, що мають такий склад: з Wood Birch − CO2 = 4,48 %, CO = 30,41 %, H2 = 16,9 %, H2О = 4,93 % та N2 = 43,3 % з теплотворною здатністю 5668 кДж/нм3; з Bagasse − CO2 = 3,370 %, CO = 32,9 %, H2 = 17,64 %, H2О = 3,73 % та N2 = 42,36 % з теплотворною здатністю 6062 кДж/нм3. Ці гази не мають смол і можуть бути використані в камерах згоряння поршневих двигунів, встановлених на міні-ТЕЦ.