Yuriy Myklush

Yuriy Myklush

Auto-generated profile, based on publicly available information

Yuriy Myklush

Національний лісотехнічний університет України

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

10Years (2017-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
16 May 2017 in Scientific Data
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
Dmitry SchepaschenkoDmitry Schepaschenko
Dmitry Schepaschenko
ASAnatoly Shvidenko
Anatoly Shvidenko
VUVladimir Usoltsev
Vladimir Usoltsev
PLPetro Lakyda
Petro Lakyda
Yunjian LuoYunjian Luo
Yunjian Luo
MOMichael Obersteiner
Michael Obersteiner
The most comprehensive dataset of in situ destructive sampling measurements of forest biomass in Eurasia have been compiled from a combination of experiments undertaken by the authors and from scientific publications. Biomass is reported as four components: live trees (stem, bark, branches, foliage, roots); understory (above- and below ground); green forest floor (above- and below ground); and coarse woody debris (snags, logs, dead branches of living trees and dead roots), consisting of 10,351 unique records of sample plots and 9,613 sample trees from ca 1,200 experiments for the period 1930–2014 where there is overlap between these two datasets. The dataset also contains other forest stand parameters such as tree species composition, average age, tree height, growing stock volume, etc., when available. Such a dataset can be used for the development of models of biomass structure, biomass extension factors, change detection in biomass structure, investigations into biodiversity and species distribution and the biodiversity-productivity relationship, as well as the assessment of the carbon pool and its dynamics, among many others.

10 June 2021 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SMStepan Myklush
Stepan Myklush
YMYuriy Myklush
Yuriy Myklush
SHSerhii Havryliuk
Serhii Havryliuk
IDIurii Debryniuk
Iurii Debryniuk
VSVolodymyr Savchyn
Volodymyr Savchyn
За матеріалами обліку лісового фонду визначено площі стиглих букових насаджень у виділених лісовпорядкуванням 21 категорії лісів та лісових ділянок. Встановлено, що понад 57% стиглих деревостанів за площею зосереджено в експлуатаційних лісах та 15,7% – у лісогосподарській частині зелених зон. Стиглі букові насадження ростуть у букових, дубових, ялицевих та соснових типах лісу, але переважають в умовах свіжої грабової бучини займаючи понад 10 тис. га та вологої грабової бучини – 8,5 тис га. Насадження формуються за частки бука лісового у складі від 2 до 10 одиниць. В окремих регіонах поряд з буком у складі беруть участь дуб звичайний, ялиця біла, сосна звичайна, а супутниками найчастіше є граб звичайний, клени явір та гостролистий, береза повисла, осика. В експлуатаційних лісах зосереджено понад 52% чистих за складом деревостанів як за площею так і за кількістю ділянок. Найпоширенішими є насадження з відносною повнотою 0,5, що охоплюють площу майже 7,4 тис. га (1762 ділянки) та з повнотою 0,7, площа яких 7,3 тис. га, і які ростуть на 1150 ділянках. Найвищою продуктивністю стиглі букові лісостани характеризуються в лісогосподарській частині лісів зелених зон, де їхні запаси в окремих насадженнях сягають 590-661 м3∙га-1. Виконання буковими насадженнями різнопланових функцій потребує застосування лісогосподарських заходів, які найповніше відповідають меті господарювання, постійному збереженню лісового середовища, посиленню виконання насадженнями визначених функцій, вчасному та якісному природному відновленню лісових ділянок. У більшості категорій лісів і лісових ділянок, зокрема, у рекреаційно-оздоровчих лісах і лісах, що виконують екологічні та охоронні функції, вимагається здійснення заходів для поступового переформування одновікових букових лісостанів у різновікові складної структури.

29 December 2021 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
IDIurii Debryniuk
Iurii Debryniuk
YMYuriy Myklush
Yuriy Myklush
У напрямі підвищення продуктивності та стійкості лісів у конкретних умовах особливого значення набувають заходи з поліпшення лісорослинних умов та ефективного використання потенційної родючості грунту. Підвищення грунтової родючості можна досягти через відповідний добір деревних порід у вирощуваних насадженнях і забезпечення їхнього складу, близького до оптимального. Тому актуальним питанням є встановлення раціональних схем і способів змішування під час створення лісових культур за участю Pinus sylvestris L. та Betula pendula Roth. у бідному типі лісорослинних умов, за яких хвойний вид відзначався би високою продуктивністю і стійкістю, використовуючи грунтополіпшуючий вплив берези повислої. Мета роботи полягала у встановленні впливу дерев окремого ряду Betula pendula на середні висоту і діаметр дерев Pinus sylvestris у 6-рядній кулісі за окремими рядами, у визначенні оптимальної кількості рядів у кулісі сосни за певної ширини міжрядь, на які поширювався би позитивний вплив берези. Сосна звичайна в умовах свіжих борів внаслідок бідності лісорослинних умов не може нагромаджувати високих запасів стовбурової деревини, зростаючи за ІІІ класом бонітету. Винятком є борові типи, ближчі за лісорослинним ефектом до суборів, або за близькою до оптимальної участю берези в складі, де сосна може рости за ІІ класом бонітету. Встановлено, що в умовах свіжого соснового бору вплив берези повислої на ріст сосни звичайної позитивний. Основну роль відіграють прийнята схема змішування, ширина міжрядь та кількість рядів сосни у кулісі, від чого залежить відстань поширення позитивного впливу берези на хвойну породу. В умовах А2 за 2-метрової ширини міжрядь позитивний вплив берези поширюється на чотири ряди сосни, тобто при запровадженні схеми змішування 1р.Бп 4р.Сз. При цьому ширина куліси сягає 10 м. З урахуванням відстані, на яку поширюється позитивний вплив берези, за 1,5-метрової ширини міжрядь рекомендована схема змішування матиме наступний вигляд – 1р.Бп 6р.Сз.

10 March 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Closed access
SMStepan Myklush
Stepan Myklush
YMYuriy Myklush
Yuriy Myklush
SHSerhii Havryliuk
Serhii Havryliuk
Потреба економіки держави в якісній діловій деревині визначає необхідність підвищення продуктивності і біотичної стійкості насаджень, формування їхньої оптимальної структури та раціонального багатоцільового використання лісових ресурсів, обсяг якого визначають розрахунковою лісосікою. Встановлено, що у лісовому фонді досліджених підприємств частка використання середньої зміни запасу становить близько 60%, а запасу стиглих і перестійних деревостанів – лише 52-55% від запасу повних деревостанів. Значними на підприємствах є площі лісового фонду (від 13 до 40%), які вилучено із головного користування лісом, що позначилось на обсягах заготівлі деревини від рубок головного користування. В умовах ДП «Бродівське лісове господарство»[1] рубками головного користування вибирають, залежно від господарств, 67-70% зміни запасу, а в умовах ДП «Дрогобицьке лісове господарство» цей показник майже у два рази менший. В Україні у 2023 р. заготовлено 15,7 млн м3 деревини, з них рубками головного користування – 6,7 млн м3, а заходами з поліпшення санітарного стану заготовлено 5,4 млн м3 деревини, що становить понад 80% від обсягу рубок головного користування. Удосконаливши законодавство щодо заготівлі деревини вибірковими методами на ділянках, які виключені із розрахунку головного користування та вилучивши із лісового фонду підприємств лісостани інвазійних видів, можна підвищити частку використання середньої поточної зміни запасу до 75%, що забезпечить збільшення обсягів заготівлі деревини в межах досліджуваних підприємств на 30 тис м3. Застосувавши такий підхід для лісового фонду України загалом, отримаємо змогу заготовити 18,7 млн м3 деревини. Упорядкувавши виконання рубок догляду за лісом у середньовікових деревостанах і вибіркових санітарних рубок, забезпечивши формування стиглих деревостанів з відносною повнотою 0,75-0,8, можна підвищити запаси стиглих деревостанів майже на 35-40%. [1] Назви лісогосподарських підприємств наведено відповідно до того, як вони офіційно називалися в період проведення досліджень (2020–2021 рр.).

5 September 2024 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
SMStepan Myklush
Stepan Myklush
YMYuriy Myklush
Yuriy Myklush
PKPetro Khomiuk
Petro Khomiuk
IDIurii Debryniuk
Iurii Debryniuk
Ялинові деревостани в Українських Карпатах ростуть у суборах, сугрудах і грудах, переважно на висотах 600-1300 м н.р.м., виконують захисні, рекреаційно-оздоровчі та експлуатаційні функції. У найпоширенішому типі лісу – вологій буково-ялицевій сусмеречині, який формується на південно-західному і північно-східному мегасхилах Українських Карпат, ростуть чисті ялинові та мішані буково-ялицево-ялинові деревостани. Найбільші площі деревостанів за участі ялини європейської зосереджені на висотах від 900 до 1100 м н.р.м. – 48,3%, а їхній загальний запас становить 51,7% від загального запасу деревини у цьому типі лісу. У цьому ж висотному діапазоні найвищий середній запас становить близько 470 м3∙га-1 за середнього значення для всіх ялинників цього типу лісу – 427 м3∙га-1. Запаси старовікових ялинових деревостанів на висоті 1100-1200 м н.р.м перевищують 600 м3∙га-1 . Зі зростанням висоти над рівнем моря збільшуються площі насаджень старшого віку, зменшуються їхні відносна повнота і запаси. Найпродуктивніші природні ялинові деревостани у природоохоронних лісах характеризуються найбільшими запасами за повноти 0,85-0,90 та 0,70-0,80 – в експлуатаційних лісах, але в них після 100-річного віку переважають деревостани з повнотою 0,50-0,60. Зі збільшенням висоти над рівнем моря площа чистих за складом ялинових деревостанів зростає, а частка у складі бука лісового та ялиці білої після висоти 800 м н.р.м. поступово зменшується. Виявлено певні відмінності у зміні середніх висот і діаметрів ялинових лісостанів на різних висотах над рівнем моря. Зокрема, ялинові молодняки на висоті 800-900 м н.р.м. характеризуються найменшими таксаційними показниками. Встановлено, що найбільший збіг показників росту досліджуваних ялинових деревостанів спостерігається з даними досліджень, що виконані Є.І. Цуриком для деревостанів І класу бонітету, а найменший – з даними О.І. Пітікіна для густих ялинових деревостанів у вологій буково-ялицевій сусмеречині, які характеризуються найбільшими запасами та за даними Г.Г. Гриника і О.М. Гриник – з найменшими запасами. За умови вирощування насаджень за відносної повноти 0,8 у віці 120 років досліджувані деревостани на висоті 900-1100 м н.р.м. можуть нагромаджувати запас деревини до 900 м3∙га-1; дещо менші запаси – на висоті 801-900 м і найменші – на висоті 700-800 м над рівнем моря. В умовах вологої буково-ялицевої суcмеречини на висоті 900-1100 м н.р.м. формуються найсприятливіші умови для вирощування найпродуктивніших, біотично стійких, мішаних за складом буково-ялицево-смерекових деревостанів.

18 October 2024 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
IDIurii Debryniuk
Iurii Debryniuk
SMStepan Myklush
Stepan Myklush
YMYuriy Myklush
Yuriy Myklush
Насадження за участю Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco досліджували у різних лісорослинних умовах Західного Лісостепу, які представлені різною кількістю ділянок за різною участю у складі деревостану деревного виду – в межах від 5 до 100%. Найширше в умовах регіону представлені насадження за участю псевдотсуги в умовах свіжого груду (D2), де пробними площами охоплено 30 насаджень. Тому результати досліджень стосуються саме цих лісорослинних умов. Вивчення вікової зміни середніх показників висоти, діаметра і запасу стовбурової деревини у насадженнях за різної частки у складі P. menziesii показало наявність від помірного до дуже тісного зв’язку між віком і згаданими таксаційними показниками. Серед лісостанів за участі P. menziesii найбільшим запасом стовбурової деревини відзначаються деревостани за участю деревного виду у складі на рівні 7-9 одиниць. У віковому діапазоні 25-37 років ріст псевдотсуги у складі мішаного насадження відзначається порівняно невисокою інтенсивністю, і за невисокої початкової участі у складі деревостану становить 10-20% за часткою стовбурової деревини. Зі збільшенням віку інтенсивність росту деревного виду збільшується і його частка у складі насадження зростає. Варіабельність за діаметром P. menziesiі у досліджених насадженнях за частки деревного виду в межах 10-100% помітно вища, ніж за висотою. Вірогідно, ступінь конкуренції між псевдотсугою та іншими деревними видами у насадженні значно помітніше відображається на рості за діаметром, ніж за висотою. Тіснота зв’язку між участю псевдотсуги та запасом деревостану в межах дослідженого вікового діапазону є дуже високою (˃ 0,91) як для насаджень в цілому, так і для частки запасу псевдотсуги в них зокрема. Чим насадження старше, тим більша участь P. menziesiі в ньому, тим більший вплив деревного виду на запас деревостану. Встановлені зміни основних таксаційних показників P. menziesiі у штучних насадженнях у поєднанні з оптимізацією лісогосподарських заходів дадуть змогу приймати раціональні рішення та визначати пріоритетні напрями ведення лісового господарства у насадженнях псевдотсуги в умовах свіжого груду.