Ганна Коваль

Ганна Коваль

Auto-generated profile, based on publicly available information

Ганна Коваль

Державний університет економіки і технологій

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
2 September 2022 in Humanitas
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГКГанна Коваль
Ганна Коваль
В статті проаналізовано сучасний стан системи надання соціальних послуг в Україні, а саме досліджено власне систему надання соціальних послуг в Україні та механізми фінансування соціальних послуг. Узагальнено сутність поняття «соціальні послуги». Зокрема зазначено, що це заходи з допомоги особам/сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах та не можуть самостійно подолати життєві труднощі. Окреслено необхідність реформування системи надання соціальних послуг в Україні, яка визначається потребою сьогодення, особливо в сучасних непростих для нашої держави умовах. Виокремлено, що соціальні послуги поділяються на: соціальну профілактику – запобігти виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини; соціальну підтримку – допомогти особі/ сім’ї подолати складні життєві обставини; соціальне обслуговування – мінімізувати для особи/сім’ї негативні наслідки складних життєвих обставин, підтримувати їх, допомогти включитись у громаду. Основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування. Соціальну послугу можна отримувати постійно, періодично або тимчасово, враховуючи ситуацію. Разом з тим, соціальне обслуговування здійснюється: за місцем проживання особи (вдома); у стаціонарних інтернатних установах та закладах; у реабілітаційних установах та закладах; установах та закладах денного перебування; в установах та закладах; тимчасового або постійного перебування; у територіальних центрах надання соціальних послуг; в інших закладах соціальної підтримки (догляду). Для успішного реформування системи надання соціальних послуг в Україні запропоновано ряд заходів, зокрема: запровадити превентивні механізми вирішення складних життєвих обставин; забезпечити доступність та якість соціальних послуг для всіх отримувачів послуг у громаді; удосконалити систему адміністрування, моніторингу та оцінки якості соціальних послуг; постійно працювати над модернізацією інфраструктури соціальної сфери; розширювати перелік соціальних послуг за місцем проживання; удосконалювати критерії діяльності суб’єктів соціальної роботи; розширювати, удосконалювати та підвищувати якість соціальних послуг.

4 February 2025 in Теоретичні та прикладні питання державотворення
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
НКНаталя Костенюк
Наталя Костенюк
ІКІван Комаровський
Іван Комаровський
ГКГанна Коваль
Ганна Коваль
ВЯВолодимир Яценко
Володимир Яценко
У сучасних умовах глобалізації та цифровізації система публічного управління стикається з новими викликами, що вимагають вдосконалення механізмів функціонування державних інституцій. Ключовим елементом ефективної роботи органів влади є управління персоналом, оскільки саме людський ресурс визначає потенціал держави для реалізації стратегічних завдань. Організаційно-правове регулювання діяльності служби управління персоналом стає важливим інструментом забезпечення якості публічного управління. Служба управління персоналом відіграє ключову роль у формуванні, розвитку та ефективному використанні кадрового потенціалу. Вона відповідає за підбір, навчання, мотивацію та оцінку державних службовців, що безпосередньо впливає на якість публічних послуг, довіру громадян до державних інституцій та ефективність управлінських процесів. Однак традиційні підходи до управління персоналом часто виявляються неефективними в умовах швидких соціально-економічних змін. Це зумовлює необхідність розробки сучасного організаційно-правового механізму, який би охоплював нормативно-правові, інституційні, організаційні та процедурні заходи. Такий механізм повинен враховувати виклики цифровізації, потребу підвищення професійної компетентності, забезпечення доброчесності та адаптації до міжнародних стандартів. Формування ефективного механізму є стратегічним завданням для забезпечення стабільності та розвитку публічної адміністрації. Його реалізація дозволить підвищити якість управлінських рішень, забезпечити відповідність кадрового потенціалу сучасним вимогам та досягнення стратегічних цілей держави. Дослідження та вдосконалення цього механізму є ключовим кроком до побудови ефективної та відкритої держави.

18 December 2024 in Public administration and social work
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
GKG. V. Koval
G. V. Koval
MOM. Yu. Oleksiienko
M. Yu. Oleksiienko
Метою статті є висвітлення особливостей публічного управління системою освіти в Україні, визначення сутності поняття «освіта» та її основних функцій. Встановлено, що в сучасних умовах прогресивний розвиток держави неможливий без постійного вдосконалення системи освіти і науки, який забезпечується працівниками сфери освіти. Досліджено поняття і зазначено, що освіта – це процес та результат засвоєння особистістю певної системи наук, знань, практичних умінь і навичок та пов’язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також моральної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя й індивідуальну своєрідність цієї особистості. Доведено, що освіта являє собою багатофункціональну систему. Її основним покликанням є підготовка людини до самостійного життя та праці на основі набуття необхідних знань і формування відповідних компетенцій. Освіта виконує ряд функцій, основними серед яких є: соціальна, пізнавальна, комунікативна та функція психологічної підтримки особистості. Освіта завжди була особливою функцією суспільства і держави, спрямованою на формування й розвиток соціально-значущих якостей кожної людини як члена суспільства та громадянина держави. Через освіту як найбільш масовий соціальний інститут здійснюється вплив на формування свідомості суспільства, регулюються процеси свідомого саморозвитку громадян. Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів та органів місцевого самоврядування. Публічне управління системою освіти є визначальним чинником для розвитку суспільства загалом. Управління освітою залежить від методології й організації, що характеризують цілі та методи їх досягнення, функції, повноваження та відповідальність за якість освіти. Подальші дослідження сприятимуть розробленню інноваційних підходів до публічного управління освітою, що своєю чергою дозволить забезпечити її відповідність потребам суспільства, враховуючи сучасні виклики та особливості повоєнної відбудови України. Загалом, це створить умови для сталого розвитку держави та інтеграції України в європейський і світовий освітній простір.

15 August 2023 in Humanitas
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
ГКГанна Коваль
Ганна Коваль
КСКатерина Савостікова
Катерина Савостікова
Сучасні умови потребують від майбутніх соціальних працівників високого рівня професіоналізму та безперервного професійного розвитку. Особисті характеристики фахівця, такі як розвиток лідерських якостей, впливають на ефективність функціонування системи управління, сфери соціальної роботи. В нашому суспільстві існує нагальна потреба в розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників. Ефективним способом їх актуалізації та розвитку є застосування соціально-педагогічних методів. У статті проаналізовано проблему лідерства у соціальній роботі; розглянуто визначення поняття «лідерство» та надано авторське трактування поняттю. Визначено необхідність розвитку лідерського потенціалу здобувачів освіти. Мета нашого дослідження: визначити ефективні соціально-педагогічні методи розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників та необхідність їх впровадження в освітній процес. Для досягнення поставленої мети, ми використали методи: спостереження, порівняння та аналізу. В межах нашого дослідження ми виявили потребу в оновленні традиційних методів та способів державно-управлінських відносин, наповненні новим змістом професійної діяльності майбутніх соціальних працівників та визначили найбільш ефективні соціально-педагогічні методи розвитку лідерства у вищій школі. Вирішення даної проблеми беззаперечно підвищить якість підготовки майбутніх соціальних працівників, які розвиватимуть соціальну роботу та впроваджуватимуть інноваційні соціальні послуги. В ході дослідження ми дійшли висновку, що не всі соціально-педагогічні методи на достатньому рівні сприяють розвитку лідерських якостей майбутніх соціальних працівників. Найбільш ефективним соціально-педагогічним методом виявився тренінг – навчання досвідом. Він надає можливість поділитись і обмінятись своїми думками та поглядами, а також спільно попрацювати на пошук рішення, проявивши себе та свої здібності. Більше того він здатен формувати та розвивати необхідні навички, вміння та якості, що робить його ідеальним методом розвитку лідерства. Тренінг сприяє формуванню лідерської Я-концепції, розвиває позитивне самосприйняття, сприяє формування відповідальності та лідерського світогляду.

20 December 2023 in Humanitas
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ГКГанна Коваль
Ганна Коваль
НМНаталя Малиновська
Наталя Малиновська
У статті здійснено теоретичний аналіз поняття ігротерапія, розкрито його зміст та проблеми застосування даного методу в соціально-педагогічній роботі, адже це допомагатиме процесу моделювання взаємодії з довкіллям та соціальним оточенням. Авторами обґрунтовано важливість використання методу ігротерапії в соціальній роботі з дітьми в умовах складної соціально-економічної ситуації в Україні, повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію нашої держави, стресових ситуацій тощо. Зазначено, що особливим фактором є те, що в соціальній роботі ігрова терапія використовується як метод роботи з дітьми-інвалідами, дітьми, які постраждали від насильства (в тому числі сексуального), а також дітьми з дезадаптивною, асоціальною та девіантною поведінкою. Визначено основні функції та етапи ігротерапії. Розкрито особливості індивідуальної та групової ігротерапії. Акцентовано увагу, що при формуванні групи ігротерапевт повинен керуватися наступним: група повинна складатися з дітей з різними порушеннями; слід поміщати дітей в таку групу, де вони не отримають додаткову психічну травму; члени групи не повинні бути знайомі до початку ігротерапії; різниця у віці не повинна перевищувати 1 року; вік дітей у групі становить від 5 до 12 років. Окреслені правила підбору іграшок для ігротерапії, а також зазначено, що під час використання ігротерапії у роботі з дітьми важливе місце в системі надання допомоги дитині відіграє організація арт-терапевтичного простору, що в подальшому надасть можливість соціальному працівникові та психологу раціонально та ефективно проводити процес корекції поведінки дитини. Автори стверджують, що в умовах повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію української держави гостро постала проблема використання ігротерапії в психолого-педагогічному процесі виховання дітей.

30 December 2025 in State Formation
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
GKGanna Koval
Ganna Koval
MOMaxim Oleksiienko
Maxim Oleksiienko
In the article, the authors note that the modern world is facing numerous global-scale challenges and problems, which are associated with increasing social inequality and discrimination, economic crises, poverty in most countries of the world, and environmental issues that directly affect the quality of life and the existence of future generations. These factors have prompted humanity to reconsider the principles of human life on a planetary scale, which, in the institutional dimension, has taken the form of the concept of sustainable (balanced) development. This concept envisages consideration of the social, economic, and environmental aspects of the functioning of civilization as a whole. The authors examine the factors contributing to the improvement of the quality of higher education for the sustainable development of Ukraine under conditions of war and post-war recovery. It is substantiated that the quality of higher education for sustainable development serves as a priority direction for building a knowledge-based society and ensuring balanced social, economic, and environmental development. Improving the quality of higher education requires value-based and institutional transformations aimed at forming a competent and socially responsible individual. The factors for improving the quality of higher education in Ukraine under the destructive impact of war are identified as follows: creating conditions for the safe functioning of higher education institutions; urgent restoration of educational infrastructure; digitalization of the educational sphere; increasing funding for educational activities in higher education institutions; involvement of employers in cooperation with higher education institutions; development and implementation of standards for assessing the quality of higher education under wartime conditions. The priority strategic directions for the development of higher education and the improvement of its quality in the post-war recovery of Ukraine are determined, including: integration of the national education system into the global and European educational space; recognition and nostrification of national diplomas and academic degrees; digitalization of higher education; strengthening human resources capacity in the field of higher education; a balanced approach to professional training and labor market and employer demands; development of research-based education as a component of sustainable development; and ensuring the implementation of mechanisms of autonomy of national higher education institutions. The authors argue that the quality of higher education for sustainable development is a priority direction in the development of Ukrainian society. A promising area for further research is the study of mechanisms for balancing the quality of higher education and in-demand specialties in accordance with labor market requirements, as well as the formation of modern youth policy in the context of the development of the knowledge society and digitalization.