Людмила Василівна Крючко

Людмила Василівна Крючко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Людмила Василівна Крючко

Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Sumy National Agricultural University, Ukraine

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

5Years (2022-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
23 May 2022 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Closed access
PDF file
МСМ.г. Собко
М.г. Собко
ЗГЗ.і. Глупак
З.і. Глупак
ЛКЛ.в. Крючко
Л.в. Крючко
ABAndrii Butenko
Andrii Butenko
Мета. В умовах зони нестійкого зволоження північно-східного Лісостепу України ставилось за мету екологічне вивчення сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Оцінити можливість раціонального використання агрометеорологічних ресурсів. На їх основі удосконалити адаптивні технології вирощування зернових культур в умовах зони нестійкого зволоження. Це сприятиме росту кількісних і якісних показників урожайності, валовому збору зерна та підвищенню стійкості землеробства. Методи. Польові досліди, доповнені лабораторними дослідженнями. Для обробки отриманих даних використовували методи математичної статистики. Статистична обробка врожайних даних проводилась методом дисперсійного аналізу з використанням пакету прикладних програм Statistica for Windows, Microsoft Excel. Супутні спостереження, обліки та аналізи проводили за «Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Результати. При екологічному сортовипробуванні найбільшу урожайність отримано у сортів: Гармоніка – 8,87 т/га, Здобна – 8,82 т/га Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Охтирчанка Ювілейна – 8,48 т/га, Воздвиженка – 8,38 т/га Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Царівна – 9,46 т/га, Рось – 8,85 т/га, Щедра нива – 8,70 т/га, Відрада – 8,67 т/га, Легенда білоцерківська – 8,14 т/га Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Пилипівка – 8,28 т/га, Перепілка – 8,03 т/га Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН; Богдана – 8,94 т/га, МІП Ассоль – 8,90 т/га, МІП Дніпрянка – 8,54 т/га, Трудівниця Миронівська – 8,46 т/га, Подолянка – 8,44 т/га Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН; Краєвид – 9,58 т/га, Співанка Поліська – 8,94 т/га, Столична – 8,20 т/га ННЦ «Інституту землеробства НААН». В умовах 2020 року зерно пшениці озимої більшості сортів за показниками якості відповідно 2 та 3 класам. В середньому за сортами найвищими показниками якості характеризувались сорти Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН де вміст білка та клейковини становив 13, 3 та 26,4%, відповідно. А найнижчі показники якості зерна за сортами відмічено у Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків на рівні 12,4% білка та 23,5% клейковини. Висновки. В умовах зони нестійкого зволоження північно-східного Лісостепу України дослідили процеси формування рівня продуктивності та якості зерна сортами пшениці озимої. Дали оцінку стійкості апробованих генотипів до конкретних погодних умов вегетаційного періоду. Визначили сорти (різні за походженням), які вирізнялись високим адаптивним потенціалом. За таких умов найвищий рівень індивідуальної продуктивності забезпечили сорти: Краєвид, Царівна, Співанка Поліська, Богдана, МІП Ассоль, Гармоніка, Рось, Здобна, Щедра нива, Відрада, МІП Дніпрянка, Охтирчанка Ювілейна, Трудівниця Миронівська, Подолянка, Воздвиженка.

4 February 2022 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
АПАнатолій Адамович Подгаєцький
Анатолій Адамович Подгаєцький
НКНаталія Володимирівна Кравченко
Наталія Володимирівна Кравченко
ЛКЛюдмила Василівна Крючко
Людмила Василівна Крючко
МГМаксим Олегович Гнітецький
Максим Олегович Гнітецький
APA. A. Podgaetsky
A. A. Podgaetsky
MGM. O. Gnitetsky
M. O. Gnitetsky
Наведені результати дослідження свідчать про вище варіювання середньої маси бульб у сортів-компонентів схрещування (18–84 г), порівняно з міжвидовими гібридами, їх беккросами (27–46 г). Навпаки, найбільше значення нижньої межі лімітів популяцій від внутрішньовидового схрещування було 15 г, а від беккросування у п’яти комбінацій (25 % від усіх) – 20 г. Подібне стосувалось верхньої межі лімітів, відповідно, 130 і 205 г. Доведено, що різниця між середнім популяційним проявом показника значно більша серед комбінацій від бек-кросування (25 г з межами 23-48 г), ніж від внутрішньовидових схрещувань, відповідно, 11 і 30–41 г. Виявлений значний вплив компонентів схрещування на прояв ознаки серед потомства. Встановлено найбільший вплив запилювачів на прояв середньої маси бульб поміж потомства за участю сорту Подолія. Різниця між комбінаціями становила 8 г. Лише невеликою мірою поступались їй блоки популяцій з сортами Тирас (материнська форма) і Подолянка (запилювач – 7 г), Протилежне стосувалось двох комбінацій з материнською формою беккросом 10.6Г38 з різницею 2 г. Встановлений реципрокний ефект середнього прояву ознаки в потомства за участю сортів Базис і Подолія (різниця 5 г) та Струмок і Подолія з різницею 11 г. Тільки у однієї комбінації від внутрішньовидових схрещувань та в чотирьох від беккросування виділені гібриди з середньою масою бульб 100 г і більше. Лише в семи популяціях (29 % від загальної кількості) величина істинного гетерозису мала додатне значення, хоча це не відносилось до жодної з внутрішньовидовим походженням. У 20-и комбінаціях ступінь трансгресії мав додатну величину і лише в трьох не виявлено частоти трансгресії.

30 August 2023 in Аграрні інновації
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МСМ.г. Собко
М.г. Собко
ABAndrii Butenko
Andrii Butenko
ЛКЛ.в. Крючко
Л.в. Крючко
ІСІ.в. Собран
І.в. Собран
Мета. Ставилось за мету узагальнити результати експериментів щодо підвищення стійкості озимих зернових культур до несприятливих умов погоди та на їх основі удосконалити адаптивні технології вирощування озимих зернових культур в умовах північно-східного Лісостепу України. Важливим є раціональне використання агроме-теорологічних ресурсів, визначення оптимальних строків проведення робіт по елементам технології вирощування. Це сприятиме росту урожайності, валовому збору зерна та підвищенню стійкості землеробства. Методи. Польові досліди, доповнені лабораторними дослідженнями. Для обробки отриманих даних використовували методи математичної статистики. Статистична обробка врожайних даних проводилась методом дисперсійного аналізу з використанням пакету прикладних програм Statistica for Windows, Microsoft Excel. Супутні спостереження, обліки та аналізи проводили за «Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Результати. Впродовж зимового періоду 2019–2020 років складалися задовільні умови для перезимівлі озимих культур. Оскільки рослини впродовж більшої частини цього часу не відчували негативної дії низьких температур, в міру були забезпечені вологою і в світлий час доби відновлювали процеси життєдіяльності. Такі умови були на користь посівам озимини пізніх строків сівби, на значній частині яких уже в зимовий період рослини досягли фази кущення. Висота рослин при цьому значною мірою не змінювалась, а спостерігалося утворення нових пагонів кущення. врожайність озимої пшениці по строках сівби (в середньому по сортах) отримана наступна: 1 вересня – 5,72 т/га, 10 вересня – 5,54 т/га, 20 вересня – 5,41 т/га, 1 жовтня – 5,45 т/га, 10 жовтня – 4,87 т/га, 20 жовтня – 5,11 т/га, 1 листопада – 5,06 т/га. Найбільш врожайними серед сортів озимої пшениці в умовах 2020 р. були сорти Краєвид та Пилипівка. Урожайність яких в залежності від строку сівби змінювалась в межах 6,18–6,88 т/га та 5,53–6,30 т/га, відповідно. Найменшою урожайність в досліді характеризувались сорти Богдана (4,13–5,33 т/га) та Світанок Миронівський (3,78–4,88 т/га). Урожайність озимого ячменю змінювалась в залежності від строку сівби в межах 4,19–5,44 т/га. Найкращі умови для формування урожайності ячменю озимого в поточному році склались за сівби 1 жовтня. Висновки. Врожайність озимої пшениці по строках сівби (в середньому по сортах) отримана наступна: 1 вересня – 5,72 т/га, 10 вересня – 5,54 т/га, 20 вересня – 5,41 т/га, 1 жовтня – 5,45 т/га, 10 жовтня – 4,87 т/га, 20 жовтня – 5,11 т/га, 1 листопада – 5,06 т/га. Найбільш врожайними серед сортів озимої пшениці були сорти Краєвид та Пилипівка. Урожайність яких в залежності від строку сівби змінювалась в межах 6,18–6,88 т/га та 5,53–6,30 т/га, відповідно. Найменшою урожайність в досліді характеризувались сорти Богдана (4,13–5,33 т/га) та Світанок Миронівський (3,78–4,88 т/га). Урожайність озимого ячменю змінювалась в залежності від строку сівби в межах 4,19–5,44 т/га. Найкращі умови для формування урожайності ячменю озимого в поточному році склались за сівби 1 жовтня.

1 January 2024 in Ukrainian Journal of Natural Sciences
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
РКР. О. Кузьменко
Р. О. Кузьменко
ЛЯЛ. А. Яковець
Л. А. Яковець
ОТО. М. Тихонова
О. М. Тихонова
РБР. М. Бордун
Р. М. Бордун
ЛКЛ. В. Крючко
Л. В. Крючко
The use of biological preparations in the technologies of cultivation of cultivated plants contributes to increasing the yield and quality of products, enriching the soil with useful biota, and makes it possible to reduce the doses of mineral fertilizers and plant protection agents. The basis of microbiological preparations is living microorganisms, which are characterized by a complex of agronomically useful properties – nitrogen fixation, phosphate mobilization, growth stimulation, antagonism to phytopathogens. The purpose of the research work was to investigate the reaction of buckwheat varieties of different morphotypes to methods of applying the growth regulator of biological origin Leanum. To analyze the data of domestic and foreign literary sources related to the study of experience in optimizing the elements of buckwheat cultivation technology through the complex use of biological preparations, microfertilizers and growth regulators. The experiments were carried out in the conditions of the northeastern forest-steppe of Ukraine at the Institute of Agriculture of the Northeast of the National Academy of Sciences (2023). The object of the research was buckwheat varieties of different morphotypes (breeding of the Institute of Agriculture of the Northeast). Research methods are field experiments, which included phenological, biometric observations and structural analysis of plants. As a result of the research, the peculiarities of growth and development, plant productivity and yield of buckwheat varieties of different morphotypes were studied, depending on the method of application of the biological preparation Leanum. The evaluation of the results of determining the yield shows that for varieties of the determinant type Yaroslavna and Selyanochka, options using a biopreparation by the method of seed treatment and seed treatment before sowing + spraying during the growing season had a significant effect on plant productivity. Spraying plants during the growing season also had a positive result, but significantly less. Indeterminate varieties showed a similar tendency to increase yield. Thus, on the control version of buckwheat varieties Slobozhanka and Simka, it was significantly smaller compared to seed treatment, spraying during the growing season and their technological combination. According to the research results, it is most appropriate to grow the determinant varieties of buckwheat Yaroslavna and Selyanochka with the use of biological preparation Leanum. The best result was obtained when growing the Selyanochka buckwheat variety on the option of seed treatment before sowing + spraying of plants during the growing season (yield 2.42 t/ha). Застосування біопрепаратів у технологіях вирощування культурних рослин сприяє підвищенню врожайності та якості продукції, збагаченню ґрунту корисною біотою, дає можливість зменшити дози мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Основу мікробіологічних препаратів становлять живі мікроорганізми, які відзначаються комплексом агрономічно-корисних властивостей – це азотфіксація, фосфатмобілізація, рістстимуляція, антагонізм до фітопатогенів. Метою дослідження було дослідити реакцію сортів гречки різного морфотипу на способи застосування регулятора росту біологічного походження Leanum. Проаналізувати дані вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, що стосуються вивчення досвіду з оптимізації елементів технології вирощування гречки шляхом комплексного застосування біопрепаратів, мікродобрив та регуляторів росту. Досліди проводили в умовах північно-східного Лісостепу України в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН (2023 р.). Об’єктом дослідження були сорти гречки різного морфотипу (селекції Інституту сільського господарства Північного Сходу). Методи досліджень – польові досліди, що включали фенологічні, біометричні спостереження та структурний аналіз рослин. У результаті досліджень вивчено особливості росту та розвитку, продуктивність рослин та врожайність сортів гречки різного морфотипу в залежності від способу застосування біопрепарату Leanum. Оцінка результатів визначення врожайності свідчить, що по сортах детермінантного типу Ярославна та Селяночка варіанти з використанням біопрепарату способом обробки насіння та обробки насіння перед посівом + обприскування в період вегетації мали суттєвий вплив на урожайність рослин. Обприскування рослин в період вегетації також мало позитивний результат, але істотно менший. У...

29 May 2026 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Closed access
ОООлена Миколаївна Осьмачко
Олена Миколаївна Осьмачко
ІКІгор Миколайович Коваленко
Ігор Миколайович Коваленко
СГСергій Миколайович Горбась
Сергій Миколайович Горбась
АМАндрій Васильович Мельник
Андрій Васильович Мельник
ЛКЛюдмила Василівна Крючко
Людмила Василівна Крючко
АДАнгеліна Анатоліївна Дудка
Ангеліна Анатоліївна Дудка
У статті проаналізовано, як змінювалися людські ресурси та формувалася ієрархічна сегрегація в лісовому господарстві України. На прикладі ДП «Ліси України» ми розглянули динаміку за 2023-2025 роки. Наша методологія спирається на інституційний, системно-структурний та статистично-економічний аналіз. Крім того, ми диференціювали кадри за п'ятьма рівнями менеджменту та квантифікували соціальні індикатори, розрахувавши індекс гендерного розвитку (коефіцієнт асиміляції). Дослідження показало, що фактична чисельність персоналу скоротилася на 21,05 % (до 21 779 осіб у 2025 році). Водночас кадровий корпус став більш інтелектуальним: частка фахівців із вищою освітою зросла з 62,0 % до 74,0 %. Ми виявили глибоку вертикальну гендерну асиметрію. Загалом жінок у секторі лише 15-16 %. Цікаво, що їхня концентрація є найвищою у вищій управлінській ланці апарату (26,5 % у 2025 році) та на функціональному рівні (83,9 % фінансово-юридичних посад). Натомість на лінійному (4,2 %) та нижчому виробничому рівнях (лише 3,1 % серед лісничих) панує майже абсолютна чоловіча домінація. Поряд із фінансовими стимулами (ріст зарплати на 29,7 %) та посиленням соціальної відповідальності (збільшення частки працівників з інвалідністю до 9,5 %), рушієм руйнування патріархальних стереотипів стала цифровізація. Кількість ГІС-фахівців підскочила у 4,83 рази, причому частка жінок серед них сягнула 37,1 %. Це чітко корелює зі збільшенням кількості студенток профільних спеціальностей до 34,0 %. Масштабне впровадження автоматизованих робочих місць (зростання у 4,66 рази) впевнено заміщує важку фізичну працю «в полі» дистанційним кабінетним моніторингом. Це фактично стирає колишні природно-фізичні бар’єри для жінок. Ми обґрунтували, що саме диджиталізація та автоматизація операційних процесів виступають ключовими чинниками згладжування вертикальної та горизонтальної сегрегації. Саме вони закладають підґрунтя для появи збалансованого й інноваційного кадрового резерву в системі держуправління лісовими ресурсами.