Марія Чабайовська

Марія Чабайовська

Auto-generated profile, based on publicly available information

Марія Чабайовська

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 June 2023 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
IVIryna Vakulyk
Iryna Vakulyk
HVHalyna Voskoboinikova
Halyna Voskoboinikova
MHMykola Haharin
Mykola Haharin
MCMariia Chabaiovska
Mariia Chabaiovska
VDViktoria Dovzhuk
Viktoria Dovzhuk
MTMarysya Tomashevska
Marysya Tomashevska
The article reveals the main principles of globalization of the educational space in the EU countries and Great Britain through radical information reformation. The action plan, which includes the six dimensions disclosed in the article, is of great importance from 2020 to 2025 for the formation of the European Education Area (European Education Area), in the conditions of the COVID-19 pandemic and for the development of innovativeness. Measures developed by the European Commission to achieve the specified dimensions are proposed (increasing and monitoring the quality of education; paying attention to gender sensitivity and inclusiveness in education; modernizing digital transformations in education, increasing the competence and motivation of specialists involved in the educational field). The importance and necessity for the education of distance learning programs based on educational models that are known all over the world (in the example of Great Britain) is shown. In the field of information, constant changes and improvements are taking place, leading to the emergence of a qualitatively new type of social system. The information society is the main and necessary in the educational space, therefore the article shows the basic prerequisites of technological, spatial, economic, cultural, and political approaches to the improvement of the information society.

28 February 2023 in Revista Amazonia Investiga
Verified
Journal Article
Open access
LPLiudmyla Pankiv
Liudmyla Pankiv
TBTetiana Bodrova
Tetiana Bodrova
NBNataliia Borshchenko
Nataliia Borshchenko
MCMariia Chabaiovska
Mariia Chabaiovska
NINataliia Ihnatenko
Nataliia Ihnatenko
The article highlights the theoretical bases of the professional culture of future specialists in accordance with the global challenges of the information society. The following functions of the general human culture are highlighted: reproductive and translational, constructive-adaptive, regulatory-corrective, developmental, design-orientation, harmonizing-preventive, productive-generative. In the structure of professional culture, motivational, cognitive, activity, axiological and personal components are highlighted, it is concluded that the main components of the content of professional culture are motivation to master special professional knowledge, skills, abilities, professionally important values, which in the method of making a professional culture should become personally significant, the importance of forming personal qualities that determine the success of professional activity of a specialist is emphasized. Among its elements, the following were identified: foreseeing, interpretation of social phenomena and tasks in the goals and objectives of activities; awareness of professional culture as a path to success; use of professional culture with various forms of activity; analysis of the achieved result, linking it with the goals and objectives of professional culture.

29 May 2026 in Acta Paedagogica Volynienses
Verified
Journal Article
Open access
МЧМарія Чабайовська
Марія Чабайовська
НВНадія Васильківська
Надія Васильківська
Метою роботи є визначення основних цілей та завдань навчальної дисципліни «Методика розвитку усного і писемного мовлення в початковій школі», її місця в освітній програмі, вивчення обсягу, короткого змісту та критеріїв оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів, зокрема видів, форм і методів поточного й підсумкового контролю. Методологія. У статті зосереджено увагу на проблемі розвитку усного і писемного мовлення учнів 1-4 класів в умовах Нової української школи у світлі прийняття Державного стандарту початкової освіти 2025 року, де першою ключовою компетентністю визначено вільне володіння державною мовою. Висвітлено питання необхідності підвищення якості підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування мовної і мовленнєвої компетентностей молодших школярів. Дієвим інструментарієм цього є введення до навчального плану ЗВО України освітнього компонента «Методика розвитку усного і писемного мовлення в початковій школі». Проаналізовано психолого-педагогічні й методичні праці провідних науковців із досліджуваної проблеми. Зроблено висновок про те, що цій проблемі в теорії і практиці приділяється багато уваги, але її методичні аспекти, зокрема питання якісної підготовки студентів до здійснення розвитку мовлення здобувачів початкової освіти, залишаються недостатньо розкритими. Наукова новизна. Вказано, що основною метою навчальної дисципліни «Методика розвитку усного і писемного мовлення в початковій школі» є формування професійних програмних компетентностей здобувачів вищої освіти, зокрема, озброєння студентів знаннями методики розвитку усного і писемного мовлення учнів, оволодіння вміннями і навичками, необхідними для здійснення педагогічної діяльності. З огляду на це доцільною постає орієнтація на міжнародні стандарти, а одним із ефективних способів їх досягнення визнано запровадження кредитно-модульної системи організації освітнього процесу. Розроблено короткий зміст, оптимальний обсяг годин, порядок і критерії оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів, зокрема види, форми та методи поточного й підсумкового контролю. Матеріал курсу структуровано в двох змістових модулях, у межах кожного з яких виділено навчальні теми, що передбачають вивчення чотирьох видів мовленнєвої діяльності молодших школярів – аудіюваня (слухання і розуміння), говоріння, читання, письмо. Висновки. Проблема вільного володіння державною (українською) мовою здобувачами початкової освіти визначена як пріоритетна, розв’язання якої неможливе без формування їхньої мовленнєвої компетентності. А це здійснюватиметься за умови якісної підготовки майбутніх учителів 1-4 класів до розвитку усного і писемного мовлення учнів.

7 June 2024 in ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
МЧМарія Чабайовська
Марія Чабайовська
АГАнастасія Грудницька
Анастасія Грудницька
Проблема формування читацької компетентності в наш час є актуальною, адже учні не хочуть читати книжки через сильну конкуренцію з такими медіаресурсами, як мультфільми, онлайн-ігри та соціальні мережі. Тому в освітньому процесі НУШ важливо застосовувати ефективні форми, методи та засоби навчання, щоб сприяти позитивному ставленню до читання, знову відзначити його цінність у світі інформації та власних уявлень. Ефективним засобом вирішення цієї проблеми є практико-орієнтовані завдання з використанням інфографіки на уроках літературного читання. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування читацької компетентності засобами інфографіки.Під час експерименту застосовувався комплекс методів дослідження, зокрема: теоретичні – аналіз, синтез, порівняння наукових джерел для зіставлення різних поглядів на проблему, розгляд теоретичних питань із метою визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження, узагальнення та систематизація; емпіричні – спостереження, бесіда, педагогічний експеримент.У статті розглянуто теоретичні засади формування читацької компетентності молодших школярів засобами інфографіки та практико-орієнтованих завдань, зокрема проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу щодо формування читацької компетентності учнів 1-4 класів; розкрито зміст поняття «читацька компетентність» та його складові; з’ясовано сутність поняття «інфографіка», визначено її види; висвітлено особливості формування читацької компетентності молодших школярів засобами інфографіки та практико-орієнтованих завдань на уроках літературного читання в умовах НУШ. Подано розроблені практико-орієнтовані завдання з використанням інфографіки, а також методичні рекомендації для вчителів-практиків початкових класів, які можуть бути застосовані ними на уроках літературного читання для формування читацької компетентності молодших школярів.Доведено, що рівень сформованості читацької компетентності здобувачів початкової освіти підвищиться за умови цілеспрямованого використання практичних завдань із застосуванням інфографіки на уроках літературного читання.Подальшу роботу необхідно спрямувати на пошук нових підходів до використання інфографіки на уроках мовно-літературної галузі початкової ланки освіти.

25 April 2026 in ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТВТетяна Васютіна
Тетяна Васютіна
МЧМарія Чабайовська
Марія Чабайовська
ВГВікторія Григоренко
Вікторія Григоренко
У статті теоретично обґрунтовано та методично розкрито особливості застосування праксеологічного підходу до формування національної ідентичності здобувачів початкової освіти засобами нематеріальної культурної спадщини (НКС). Акцентовано увагу на потребі активізації безпосереднього сенсорно-перцептивного досвіду в молодшому шкільному віці задля усвідомлення етнокультурної належності. Дієвим інструментарієм визначено нематеріальну культурну спадщину, як-от: традиційні ремесла та художні промисли, усну народну творчість і мовні традиції, виконавське мистецтво та музичну спадщину, звичаї, обряди й святкування, знання про природу та Всесвіт.Здійснено огляд традиції українського гончарства як релевантного елемента НКС, що імплікують у собі синкретизм утилітарної технології та сакральної семіотики. Наукова дефініція «праксеологічний підхід» у контексті традицій гончарства охарактеризована як сукупність верифікованих методів і прийомів, що трансформують технологічний процес створення виробу на засіб аксіологічної детермінації особистості.Удокладено імплементацію традицій гончарства у межах міжпредметної інтеграції в мовно-літературній, природничій, мистецькій, технологічній освітніх галузях (від картографічних досліджень в атласах до прикладного моделювання), яка забезпечує глибоку інтериоризацію національних цінностей. Показано, як через інтегроване вивчення кераміки в предметах «Українська мова», «Я досліджую світ», «Мистецтво», «Дизайн і технології» праксеологічний аспект забезпечує сенсомоторну когерентність учня, де процес морфогенезу глиняного виробу корелює з процесом формування елементів національної ідентичності.Особливу увагу приділено значенню гончарства в площині розвитку деміургічного мислення здобувачів початкової освіти, яке активізується під час трансформації аморфного природного чи штучного матеріалу у впорядковану художню форму. Доведено, що застосування праксеологічного підходу дозволяє змістити фокус із пасивного гносеологічного споглядання етнографічних об’єктів на активну суб’єкт-об’єктну взаємодію, де гончарні традиції виступають не як рудиментарні залишки минулого, а як динамічна система трансляції живого досвіду.