Вікторія Григоренко

Вікторія Григоренко

Auto-generated profile, based on publicly available information

Вікторія Григоренко

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

4Years (2023-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
1 January 2025 in Academic Notes. Series: Pedagogical Science
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
TCT.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»
T.H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium»
OKOksana Kysla
Oksana Kysla
VKViktoriia Koval
Viktoriia Koval
VHVikoriia Hryhorenko
Vikoriia Hryhorenko
PUPedagogy Dragomanov Ukrainian State University
Pedagogy Dragomanov Ukrainian State University
ВГВікторія Григоренко
Вікторія Григоренко
The article analyzes the modern ways of future primary school teachers training for the implementation of STEM education, which highlight one of the aspects of the current state of the Ukrainian education system. The goal of the article is to substantiate the ways of future teachers training to the implementation of STEM education in primary school. The methodological basis of the study is based on modern concepts of pedagogical science, integrating scientific approaches to analyze the theoretical foundations of professional training of future primary school teachers in higher education institutions. To achieve the objectives of the study, a set of scientific methods was used: analysis of regulatory documents, educational programs for bachelors and masters in the specialty “Primary Education”, psychological and pedagogical literature, systematization and generalization of the views of scientists on the implementation of STEM education. The article summarizes the experience of the leading universities of Ukraine like Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University, T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium” in training future primary school teachers to implement STEM education. The views of domestic scientists on the implementation of STEM education in Ukraine and the training of modern personnel are considered. The complexity of training primary school teachers who must in the future take into account the features of integration of educational subjects (multisubjects), choose problem situations for creating STEM projects and be able to organize independent research work of students is outlined. Particular emphasis is placed on the content component of educational training programs, namely the filling of educational programs with compulsory educational components and elective courses, which expands the methodological competence of future teachers. The ways of future primary school teachers training for the implementation of STEM education are highlighted: Mastering the scientific knowledge base in the fields of STEM education: mathematics, computer science, natural sciences, technology, design, and art. Selective components are aimed at STEM training. Improving practical skills while immersed in the real educational environment of the NUS during pedagogical practice. Participation of students in STEM projects in extracurricular time. У статті проаналізовано сучасні шляхи підготовки майбутніх учителів початкової школи до впровадження STEM-освіти, що висвітлюють один з аспектів нинішнього стану української системи освіти. Мета статті – обґрунтувати шляхи підготовки майбутніх учителів до реалізації STEM-освіти у початковій школі. Методологічна основа дослідження ґрунтується на сучасних концепціях педагогічної науки, інтегруючи наукові підходи для аналізу теоретичних засад професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти. Для досягнення цілей дослідження застосовано комплекс наукових методів: аналіз нормативних документів, освітніх програм підготовки бакалаврів, магістрів спеціальності «Початкова освіта». психолого-педагогічноı̈, методичноı̈ літератури, систематизація та узагальнення поглядів науковців щодо реалізації STEM-освіти. В статті узагальнено досвід провідних університетів України – Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка – щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів до впровадження STEM-освіти. Розглянуто погляди вітчизняних науковців щодо реалізації STEM-освіти в Україні і підготовку сучасних кадрів. Окреслено складність підготовки вчителів початкової школи, які повинні в майбутньому враховувати особливості інтеграції навчальних предметів (мультипредметність), обирати проблемні ситуацій для створення STEM-проєктів та вміти організовувати самостійну дослідницьку роботу учнів. Особливий акцент зроблено на змістовій складовій освітніх програм підготовки, а саме наповнення освітніх програм обов’язковими освітніми компонентами та дисциплінами за вибором, що розширює методичну компетентність майбутніх педагогів. Виокремлено шляхи підготовки майбутніх учителів початкових класів до впровадження STEM-освіти: Оволодіння науковою базою знань з галузей STEM-освіти- математика, інформатика, природничі науки,...


8 June 2023 in ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ОКОлена Кондратюк
Олена Кондратюк
ВГВікторія Григоренко
Вікторія Григоренко
У статті розглядається проблема впровадження інтегрованого підходу до навчання здобувачів першого рівня (бакалавр) вищої освіти. Зазначено, що її розв’язання набуває особливої актуальності в умовах реалізації компетентнісного підходу, як у шкільній освіті, так і у підготовці майбутніх учителів у ЗВО. Окреслено наукові підходи до інтеграції у педагогічному виші та акцентовано увагу на предметно-інтегративній системі навчання, за якої інтеграція змісту навчальних дисциплін не заперечує предметної системи їх вивчення, а об’єднує одержані знання в єдину систему. Наголошено, що в умовах зниження якості математичної підготовки вступників, актуальним є застосування інтеграції у методико-математичній та технологічній підготовці студентів.В межах трьох освітніх компонентів підготовки бакалаврів спеціальності 013 Початкова освіта («Математика», «Методика викладання математичної освітньої галузі», «Методика викладання технологічної освітньої галузі») розкрито можливості інтеграції за змістом та інтеграції на рівні способів дій.На основі порівняльного аналізу змісту означених освітніх компонентів виявлено вузлові точки інтеграції, якими є вивчення елементів геометрії та величин («Математика»), методика викладання елементів геометрії в початковій школі, дидактичні засоби навчання математики (МВМОГ) макетування і конструювання (МВТОГ). Виділено вміння, яких вимагає предметно-перетворювальна діяльність у процесі макетування та конструювання, та які мають математичне підґрунтя. Для кожного з освітніх компонентів висвітлено модулі й теми, в межах яких пропонується проводити інтегровані заняття, наведено теми таких занять. Охарактеризовано зміст занять «Час у нашому житті», «Засоби навчання нумерації чисел», «Казкове місто». На прикладі роботи за алгоритмами описано можливості інтеграції на рівні способів дій.Зазначено, що інтеграція методико-математичної та технологічної підготовки є ресурсом як для відновлення мотивації студентів до розвитку математичних знань та умінь, так і для накопичення ними досвіду участі у інтегрованих заняттях.

25 April 2026 in ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
ТВТетяна Васютіна
Тетяна Васютіна
МЧМарія Чабайовська
Марія Чабайовська
ВГВікторія Григоренко
Вікторія Григоренко
У статті теоретично обґрунтовано та методично розкрито особливості застосування праксеологічного підходу до формування національної ідентичності здобувачів початкової освіти засобами нематеріальної культурної спадщини (НКС). Акцентовано увагу на потребі активізації безпосереднього сенсорно-перцептивного досвіду в молодшому шкільному віці задля усвідомлення етнокультурної належності. Дієвим інструментарієм визначено нематеріальну культурну спадщину, як-от: традиційні ремесла та художні промисли, усну народну творчість і мовні традиції, виконавське мистецтво та музичну спадщину, звичаї, обряди й святкування, знання про природу та Всесвіт.Здійснено огляд традиції українського гончарства як релевантного елемента НКС, що імплікують у собі синкретизм утилітарної технології та сакральної семіотики. Наукова дефініція «праксеологічний підхід» у контексті традицій гончарства охарактеризована як сукупність верифікованих методів і прийомів, що трансформують технологічний процес створення виробу на засіб аксіологічної детермінації особистості.Удокладено імплементацію традицій гончарства у межах міжпредметної інтеграції в мовно-літературній, природничій, мистецькій, технологічній освітніх галузях (від картографічних досліджень в атласах до прикладного моделювання), яка забезпечує глибоку інтериоризацію національних цінностей. Показано, як через інтегроване вивчення кераміки в предметах «Українська мова», «Я досліджую світ», «Мистецтво», «Дизайн і технології» праксеологічний аспект забезпечує сенсомоторну когерентність учня, де процес морфогенезу глиняного виробу корелює з процесом формування елементів національної ідентичності.Особливу увагу приділено значенню гончарства в площині розвитку деміургічного мислення здобувачів початкової освіти, яке активізується під час трансформації аморфного природного чи штучного матеріалу у впорядковану художню форму. Доведено, що застосування праксеологічного підходу дозволяє змістити фокус із пасивного гносеологічного споглядання етнографічних об’єктів на активну суб’єкт-об’єктну взаємодію, де гончарні традиції виступають не як рудиментарні залишки минулого, а як динамічна система трансляції живого досвіду.

1 January 2023 in Humanities science current issues
Verified
Journal Article
Closed access
VHViktoriia Hryhorenko
Viktoriia Hryhorenko

6 October 2026 in ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР
Verified
Journal Article
Open access
ВГВікторія Григоренко
Вікторія Григоренко
ЦВЦі Ван
Ці Ван
У статті проаналізовано європейський досвід формування педагогічної майстерності майбутніх учителів мистецьких дисциплін і можливості його адаптації до професійної підготовки в Україні. Актуальність дослідження зумовлена потребою поєднання мистецької компетентності зі здатністю організовувати навчання та підтримувати творче самовираження учнів. Дослідження здійснено із застосуванням аналізу наукових джерел, порівняння, систематизації та узагальнення.Педагогічну майстерність визначено як інтегративну професійно-особистісну якість, що поєднує художньо-фахову підготовленість із методично обґрунтованою організацією навчання, діалогічною взаємодією, творчим розв’язанням педагогічних завдань і рефлексією. На основі авторського узагальнення виокремлено художньо-фаховий, методичний, комунікативний, творчий та рефлексивний складники, розкрито їхній взаємозв’язок у професійному становленні вчителя.Розглянуто практики підготовки вчителів музичного й образотворчого мистецтва, представлені в дослідженнях Німеччини, Польщі, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Іспанії. Визначено спільні орієнтири: інтеграцію теорії та практики, підтримку самостійності, творчу взаємодію, рефлексію й професійне самовдосконалення. Охарактеризовано відмінності в організації наставництва, студентської участі та проєктної діяльності, розмежовано загальні засади й специфіку мистецьких спеціалізацій. Виявлено суперечності між художніми досягненнями та педагогічною підготовленістю, традиціями й інноваціями, наставницькою підтримкою та самостійністю, формальним залученням студентів і реальною участю в ухваленні рішень. Обґрунтовано напрями адаптації європейських практик: узгодження дисциплін через спільні завдання; посилення наставництва й рефлексивного супроводу практики; реалізацію проєктів зі школами та установами культури; розширення методичного вибору; оцінювання здатності навчати мистецтва поряд із художніми вміннями. Умовами адаптації визначено відповідність цілям освітньої програми, підготовленість викладачів і наставників, сталі партнерства та ресурсне забезпечення. Перспективи досліджень пов’язано з розробленням діагностичного інструментарію й емпіричною перевіркою запропонованих напрямів.