V. O. Agii

V. O. Agii

Auto-generated profile, based on publicly available information

V. O. Agii

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

7Years (2020-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
30 August 2022 in Scientific Bulletin of UNFU
Verified
Journal Article
Open access
АНА. А. Новак
А. А. Новак
СКС. Л. Копій
С. Л. Копій
ВАВ. О. Агій
В. О. Агій
Досліджено особливості формування радіального приросту ранньої та пізньої фенологічних форм дуба звичайного (Quercus robur L.) у деревостанах Західного Лісостепу України. Використано стандартні статистичні та дендрохронологічні методики. Наведено основні кількісні показники приросту впродовж 1961-2010 років. Виявлено пікові мінімальні та максимальні значення приросту. Результати аналізу демонструють подібність хронологічних серій дерев дуба звичайного обох фенологічних форм. Ряди приросту обох феноформ дуба звичайного змінюються суміжно та синхронно, з незначною перевагою у прирості пізньої феноформи, яка є більш виразною у період з 1972 по 2002 роки. За межами цього періоду дендроряди феноформ дуба є практично тотожними. Розраховано такі статистичні показники, як: середньорічний темп радіального приросту; розмах варіації; стандартне відхилення; коефіцієнт варіації. Використано аналітичні результати щодо автокореляції хронологічних рядів, їх чутливості та синхронності. Розмах варіації дерев ранньої та пізньої феноформ практично не різниться і становить 1,13 та 1,11 мм відповідно. За величиною стандартного відхилення розсіювання приростів феноформ дуба звичайного різниться лише на 4,2 % і становить для ранньої та пізньої форм 0,24 та 0,25 мм відповідно. Варіація рядів приросту ранньої феноформи дуба вказує на помірні структурно-функціональні зміни усіх дендрорядів і становить 13,16 %, пізньої – 12,80 %. Усі насадження, за радіальним приростом, мають слабку чутливість до зовнішніх факторів, проте рання форма дуба звичайного є більш чутливою, ніж пізня. Щорічні коефіцієнти чутливості ранньої феноформи змінюються в діапазоні від -0,22 до 0,23, пізньої – від -0,18 до 0,20. Чутливість усіх хронологічних серій посилюється з віком деревостанів. Автокореляцію рядів приросту розраховано до п'ятого порядку включно. Вона є однаково тісною та тривалою в обох фенологічних форм дуба звичайного. Синхронність приростів ранньої та пізньої феноформ значна і становить для регіону досліджень 89,80 %, що є верхньою межею високого рівня синхронності.

29 April 2021 in Scientific Bulletin of UNFU
Verified
Journal Article
Open access
ANA. A. Novak
A. A. Novak
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
PKP. B. Khoetskyi
P. B. Khoetskyi
SKS. L. Kopiy
S. L. Kopiy
IFI. V. Fizyk
I. V. Fizyk
VAV. O. Agii
V. O. Agii
Наведено динаміку та проаналізовано закономірності змін основних кліматичних характеристик за 40-річний період в умовах Північно-західного Подільського лісогосподарського району Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського округу. За останні десятиліття інтенсивно зростають середньорічна та середньомісячна за вегетаційний період температура повітря та кількість опадів, зменшується відносна вологість повітря, стрімко зростають обсяги санітарних (вибіркових і суцільних) та лісовідновних рубок. Із змінами клімату істотно пов'язані певні загрози (вітровали, пожежі, сніголами, вогнища збудників хвороб і шкідників) та негативні наслідки для лісового господарства (зміни продуктивності та стійкості лісостанів, зростання обсягів рубок лісу). В основі таких глобальних узагальнювальних висновків лежать численні результати досліджень у різноманітних регіонах і природних зонах. Виявлено тенденцію до зростання температури повітря та кількості опадів у досліджуваному регіоні. Кількість опадів тут зросла від 597,4 мм (за норми 551,0 мм) до 868,8 мм, середньорічна температура повітря − від 7,3 до 8,9 ºС. Упродовж останнього десятиліття кількість опадів за вегетаційний період зросла від 488,3 до 579,7 мм за середньої багаторічної норми за аналогічний період 391 мм. Зростання впродовж усього періоду досліджень кількості опадів від 597,4 мм у 1981-1990 рр. до 675,1 мм у 2001-2010 рр. на динаміці температури не позначилося. З'ясовано також, що впродовж останніх 40 років у Північно-західному Поділлі знижується вологість повітря. Середньорічна відносна вологість повітря зростала тільки впродовж 1981-2000 рр. − від 78,8 до 79,2 %. Упродовж 2001-2020 рр. її значення знизилось до 76,4 %. Особливо відчутним було зниження вологості повітря за вегетаційний період – від 74,6 % у 1981-1990 рр. до 70,3 % у 2011-2020 рр., що є на 4,4 % менше за багаторічну норму. За період 1981-2020 рр. найтеплішим і, водночас, найсухішим вегетаційним періодом характеризується останнє десятиліття, середньомісячна температура повітря у вегетаційний період якого становила 15,3ºС, а відносна вологість повітря – 70,3 %. Встановлено, що внаслідок змін клімату у лісостанах триває тенденція до посилення патологічних процесів, зростання обсягів та інтенсивності санітарно-оздоровчих заходів. Інтенсивність вибіркових санітарних рубок істотно залежить від кількості опадів та сонячної активності. Зростання обсягів суцільних санітарних рубок пов'язане зі зниженням вологості повітря та кількості опадів.

4 June 2020 in Scientific Bulletin of UNFU
Verified
Journal Article
Open access
ВАВ. О. Агій
В. О. Агій
СКС. Л. Копій
С. Л. Копій
ЮКЮ. Й. Каганяк
Ю. Й. Каганяк
МКМ. Л. Копій
М. Л. Копій
ІФІ. В. Фізик
І. В. Фізик
АНА. А. Новак
А. А. Новак
Розглянуто особливості формування мішаних дубових молодняків в умовах Закарпаття, що передбачає здійснення комплексу лісогосподарських заходів, які забезпечують умови для появи самосіву дуба звичайного, або штучне створення способом висаджування саджанців дуба на лісокультурних площах. Встановлено, що молоді деревостани за участю дуба звичайного характеризуються високою інтенсивністю нагромадження запасу та формування видового складу на початкових етапах росту і потребують належної оцінки їх таксаційних параметрів у молодому віці. Виконано низку облікових робіт, які спрямовані на оцінення лісівничо-таксаційних параметрів мішаних дубових молодняків на стаціонарних дослідних об'єктах з реалізацією різних варіантів системи рубок формування деревостанів. Відповідно до виконаних розрахунків на дослідних секціях зосереджені грабово-дубові та грабово-ясенево-дубові молодняки ІІ класу бонітету. Оцінка відносної повноти таких об'єктів показує, що мішані деревостани в цьому віці здатні рости з більшою фактичною продуктивністю. Показник відносної повноти перевищує норму в 2–3 рази. За густотою аналізовані об'єкти також істотно відрізняються між собою (приблизно в 4 рази). Сильно змінюється і частка дуба в деревостані (приблизно 5 одиниць). Отже, попри однакову потенційну продуктивність, дубові молодняки на секціях стаціонарів сильно відрізняються за іншими таксаційними параметрами. Відзначено, що за одночасного врахування показників частки дуба в складі, запасу деревостану, середньої висоти та кількості дерев дуба звичайного – оптимальним варіантом формування корінних, високопродуктивних мішаних деревостанів за участю дуба є лісостани, що сформовані за програмою заходів, які реалізовано на секції С-1 та секції СВ-1(1/3Гр), де зрубано 1/3 висоти стовбурів підросту граба. У будь-якому разі система лісогосподарських заходів, реалізована на стаціонарі С-1 та СВ-1(1/3Гр), дає на початковому етапі формування мішаних дубових деревостанів оптимальний результат, як для досягнення високого загального запасу деревостаном, так і для формування дубового елемента лісу, зокрема. На підставі здійснених досліджень встановлено, що зволікання з проведенням освітлення дуба звичайного у віці до 10 років, може зумовити різке випадання зі складу молодого насадження сіянців та саджанців головної лісотвірної деревної породи (Контроль та секція С-4). Своєчасне регулювання висоти граба звичайного (секція С-1 та СВ-1) дає змогу істотно посилити позиції дуба звичайного у конкурентній боротьбі з другорядними деревними породами. Недоцільною, на нашу думку, є суцільне вирубування підросту граба та інших деревних видів, тому що такий захід спричиняє сповільнення приросту верхівкового пагона дуба звичайного та сприяє розростанню бокових.