Оксана Михайлів

Dr. Оксана Михайлів

orcid

Research Focus & Metrics

Academic Career Length

6Years (2021-Present)

(Calculated once Scilit publication data is synced: current year − year of first publication + 1)

Representative Publications

View All Publications
3 December 2025 in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology
Verified
Journal Article
Open access
ВЛВ. В. Лавний
В. В. Лавний
ОГО. І. Голубчак
О. І. Голубчак
ОГО. Р. Гнатюк
О. Р. Гнатюк
АІА. П. Іванюк
А. П. Іванюк
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
ПШП. Шпатгельф
П. Шпатгельф
Досліджено процеси природного поновлення деревних видів після проведення різних видів рубок формування і оздоровлення лісів, таких як прохідні рубки, санітарні рубки та лісовідновні рубки в Українських Карпатах. Після вибіркової санітарної рубки густота самосіву і підросту деревних видів коливається від 19,50 до 97,50 тис. шт./га, а після лісовідновних рубок ця кількість вища і становить 36,12-101,72 тис. шт./га. Процес природного поновлення інтенсивно відбувається і на 4-річному зрубі після проведення лісовідновної суцільної рубки, де кількість самосіву і підросту всіх деревних видів становить 70,75 тис. шт./га.На ділянках нещодавніх рубок, зокрема вибіркової санітарної рубки 2022 року та прохідної рубки 2022 і 2023 років, переважав одно- та дворічний самосів деревних видів. Натомість на ділянках, де рубку проводили 6–8 років тому, домінував підріст старшого віку. Загалом за висотою на обстежених ділянках переважала дрібна фракція самосіву і підросту висотою до 0,5 м. Серед деревних видів істотну перевагу мала ялина європейська, частка якої складала 56,1–95,2% від загальної кількості самосіву і підросту.На на зрубах після проведення суцільної санітарної та лісовідновної рубок спостерігається збільшення домішки супутніх видів – берези повислої, осики та верби козячої – до 17–22% від загальної кількості самосіву і підросту.Інші лісотвірні деревні види (бук лісовий і ялиця біла) поновлюються незадовільно. Так, частка бука у складі підросту на більшості ділянок коливалася у межах 0,3–1,8%, а ялиці – 0,3–2,7%. На окремих ділянках підріст цих деревних видів взагалі був відсутній.Таким чином лісовідновні процеси в похідних ялинових деревостанах Українських Карпат після проведених рубок формування і оздоровлення лісів проходять добре, але за рахунок ялини європейської. Без підсівання насіння ялиці білої і бука лісового та додаткового комплексу заходів в майбутньому на цих ділянках знову сформуються похідні деревостани.

29 April 2021 in Scientific Bulletin of UNFU
Verified
Journal Article
Open access
ANA. A. Novak
A. A. Novak
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
PKP. B. Khoetskyi
P. B. Khoetskyi
SKS. L. Kopiy
S. L. Kopiy
IFI. V. Fizyk
I. V. Fizyk
VAV. O. Agii
V. O. Agii
Наведено динаміку та проаналізовано закономірності змін основних кліматичних характеристик за 40-річний період в умовах Північно-західного Подільського лісогосподарського району Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського округу. За останні десятиліття інтенсивно зростають середньорічна та середньомісячна за вегетаційний період температура повітря та кількість опадів, зменшується відносна вологість повітря, стрімко зростають обсяги санітарних (вибіркових і суцільних) та лісовідновних рубок. Із змінами клімату істотно пов'язані певні загрози (вітровали, пожежі, сніголами, вогнища збудників хвороб і шкідників) та негативні наслідки для лісового господарства (зміни продуктивності та стійкості лісостанів, зростання обсягів рубок лісу). В основі таких глобальних узагальнювальних висновків лежать численні результати досліджень у різноманітних регіонах і природних зонах. Виявлено тенденцію до зростання температури повітря та кількості опадів у досліджуваному регіоні. Кількість опадів тут зросла від 597,4 мм (за норми 551,0 мм) до 868,8 мм, середньорічна температура повітря − від 7,3 до 8,9 ºС. Упродовж останнього десятиліття кількість опадів за вегетаційний період зросла від 488,3 до 579,7 мм за середньої багаторічної норми за аналогічний період 391 мм. Зростання впродовж усього періоду досліджень кількості опадів від 597,4 мм у 1981-1990 рр. до 675,1 мм у 2001-2010 рр. на динаміці температури не позначилося. З'ясовано також, що впродовж останніх 40 років у Північно-західному Поділлі знижується вологість повітря. Середньорічна відносна вологість повітря зростала тільки впродовж 1981-2000 рр. − від 78,8 до 79,2 %. Упродовж 2001-2020 рр. її значення знизилось до 76,4 %. Особливо відчутним було зниження вологості повітря за вегетаційний період – від 74,6 % у 1981-1990 рр. до 70,3 % у 2011-2020 рр., що є на 4,4 % менше за багаторічну норму. За період 1981-2020 рр. найтеплішим і, водночас, найсухішим вегетаційним періодом характеризується останнє десятиліття, середньомісячна температура повітря у вегетаційний період якого становила 15,3ºС, а відносна вологість повітря – 70,3 %. Встановлено, що внаслідок змін клімату у лісостанах триває тенденція до посилення патологічних процесів, зростання обсягів та інтенсивності санітарно-оздоровчих заходів. Інтенсивність вибіркових санітарних рубок істотно залежить від кількості опадів та сонячної активності. Зростання обсягів суцільних санітарних рубок пов'язане зі зниженням вологості повітря та кількості опадів.

22 May 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
VLVasyl Lavnyy
Vasyl Lavnyy
AIAndrii Ivaniuk
Andrii Ivaniuk
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
TYTaras Yuskevych
Taras Yuskevych
BNBogdan Nagorniak
Bogdan Nagorniak
PSPeter Spathelf
Peter Spathelf
Висвітлено результати закладання мартелоскопа у 85-річному ялицевому деревостані вологої букової яличини Розлуцького лісництва Самбірського надлісництва ДП «Ліси України» у рамках міжнародної програми Європейського лісового інституту «Integrate+». Мартелоскоп закладено у формі квадрата площею 1 га (100 х 100 м) з поділом на чотири секції розміром 50 × 50 м. На ділянці знаходиться 663 дерев, з них 97,6% дерев ялиці білої, 1,6% – ялини європейської і 0,8% – інші види. Деревостан відзначається високою продуктивністю (запас – 788 м3·га-1, І клас бонітету, середній діаметр – 34,5 см, середня висота – 27,4 м). Розподіл за діаметром характеризується помірною правосторонньою асиметрією (A = 0,261) та негативним ексцесом (E = -0,275). Для висот зафіксовано виражену лівосторонню асиметрію (A = -0,743) та негативний ексцес (E = -0,561). На мартелоскопі обліковано 136 дерев з мікрооселищами (21% від загальної кількості), на яких встановлено 12 різновидів оселищ. Найбільше дерев відмічено з ранами і наростами на стовбурі та скелетних гілках, спричинених раком ялиці (GR3). Сумарний запас органічного вуглецю, депонованого у фітомасі досліджуваного лісостану, становить 197,1 т·га-1. Основним депонентом вуглецю є ялиця біла, акумулюючи 99,1% від загальної маси. У просторовій структурі фітомаси найбільша кількість органічного вуглецю зосереджена у стовбуровій деревині – 135,4 т (68,7% від загальної кількості). На підземну фітомасу припадає 18,1% депонованого вуглецю, а компоненти крони акумулюють сумарно 13,2% вуглецю. Змодельовано і порівняно лісівничо-екологічну ефективність трьох способів проведення рубок переформування у ялицевому деревостані (групово-вибіркового, вибіркового та комбінованого) з урахуванням вимог щодо збереження біорізноманіття. Серед них найперспективнішим є комбінований спосіб. Він інтегрує одночасне створення відновлювальних «вікон» для появи самосіву і підросту тіньовитривалої ялиці білої та рівномірне розріджування прилеглих смуг деревостану.

10 March 2026 in Наукові праці Лісівничої академії наук України
Verified
Journal Article
Closed access
VLVasyl Lavnyy
Vasyl Lavnyy
AIAndrii Ivaniuk
Andrii Ivaniuk
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
TYTaras Yuskevych
Taras Yuskevych
PSPeter Spathelf
Peter Spathelf
Досліджено процес природного поновлення впродовж п’яти років після проведення першого прийому рівномірно-поступової рубки в сосновому, дубовому і буковому деревостанах на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату НЛТУ України. Проаналізовано кількість, видовий склад, висотну структуру та частоту трапляння самосіву і підросту окремих деревних видів. Встановлено, що після проведення рубки на всіх трьох експериментальних ділянках сформувалася достатня кількість життєздатного підросту головних деревних видів. У сосновому деревостані в умовах свіжого грабово-дубово-соснового сугруду Страдчівського лісництва загальна кількість самосіву і підросту впродовж п’яти років зменшилася на 12,7% – з 20574 до 17964 шт./га. Зафіксовано позитивну динаміку появи підросту дуба звичайного, чисельність якого зросла майже втричі, а трапляння збільшилося з 4 до 15%, що вказує на активне закріплення цього деревного виду під наметом соснового деревостану. У дубовому деревостані Лелехівського лісництва у рік проведення рівномірно-поступової рубки на ділянці обліковано 41825 шт./га самосіву і підросту, а через п’ять років їхня кількість зросла до 46805 тис. шт./га. Під наметом дубового деревостану після першого прийому рівномірно-поступової рубки спостерігається майже двадцятиразове збільшення кількості самосіву та підросту дуба звичайного – від 576 шт./га восени 2020 р. до 11129 шт./га восени 2025 року. Таке різке збільшення кількості рослин пояснюється рясним плодоношенням дуба звичайного восени 2024 року.

16 November 2026 in Forests
Verified
Journal Article
Open access
PDF file
PLPaweł Lech
Paweł Lech
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
RHRobert Hildebrand
Robert Hildebrand
HSHanna Szmidla
Hanna Szmidla
OOOlga Orman
Olga Orman
Heterobasidion root disease (HRD) affects coniferous forests worldwide. It infects trees of different ages growing on many site types and causes economic losses. Weather, as the most dynamic part of the disease triangle, influences the pathogenesis of HRD, although the relationship between HRD-induced damage and weather variables is still insufficiently studied and understood. Therefore, we used generalised linear mixed models to determine the relationship between current and previous years’ weather characteristics (temperature, precipitation, humidity, soil temperature and their deviation from long-term averages) and the occurrence of Heterobasidion-related damage in coniferous stands in 13 forest districts in Poland. To illustrate the temporal dynamics of this relationship, we used data on tree damage caused by HRD in Scots pine and Norway spruce stands over 20 years old collected during a 24-year period (1987–2010), along with meteorological parameters from a 25-year period (1986–2010). Meteorological parameters had a significant impact on the extent of damage caused by HRD in coniferous stands. Soil temperature and humidity during the growing season and in the summer of the current and previous years were the strongest predictors. Soil temperature was negatively associated with the area of pine and spruce stands damaged by HRD when air humidity was high (75%); however, when it was lower (60%), the relationship was moderately positive. The relationships between temperature and precipitation, or their deviations from long-term averages, and the damage caused by the disease in coniferous stands were significantly weaker. We recommend monitoring soil temperature in areas at high risk of HRD. This should enable the development of early warning triggers to assess in advance the risk of HRD occurrence and to prepare protective measures to limit the damage.

7 December 2025 in Forestry Education and Science: Current Challenges and Development Prospects. International Science-Practical Conference, October 23-25, 2024, Lviv, Ukraine
Verified
Journal Article
Closed access
ВЛВ. В. Лавний
В. В. Лавний
АІА. П. Іванюк
А. П. Іванюк
ОМОксана Михайлів
Оксана Михайлів
ТЮТ. В. Юськевич
Т. В. Юськевич
ПШП. Шпатгельф
П. Шпатгельф
Досліджено процес природного поновлення впродовж 5 років після проведення першого прийому рівномірно-поступової рубки в сосновому і дубовому деревостанах Українського Розточчя. Проаналізовано кількість, видовий склад, висотну структуру та частоту трапляння підросту окремих деревних видів.